Остаточного ухвалення рішень щодо грошей для Києва і санкцій для Москви варто очікувати не раніше ранку 23 квітня. Тоді російська нафта повинна фізично надійти на територію Угорщини і Словаччини, стверджують ЗМІ.
Посли країн Євросоюзу схвалив зміни до регламенту про фінансову політику ЄС, який був необхідний для забезпечення виплати Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро, так і 20 пакет санкцій проти РФ. Про це сказав речник головуючого в ЄС Кіпру, повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 22 квітня.
„Сьогодні були включені до порядку денного послів ЄС та схвалені на рівні Комітету постійних представників як кредит Україні у розмірі 90 млрд євро, так і 20 пакет санкцій. Тепер для остаточного затвердження Радою рішення пройдуть письмову процедуру. Очікується, що письмова процедура завершиться завтра вдень”, – заявив він.
Речник додав, що головування Кіпру „невпинно працювало над тим, щоб ЄС продовжував рішуче підтримувати Україну та чинити тиск на Росію”.
Адміністрація президента США Дональда Трампа продовжила до кінця жовтня дію санкційного винятку, що дозволяє роздрібним АЗС „Лукойл” працювати за межами росії.
Міністерство фінансів США повідомило, що санкційний виняток для близько 2 000 заправних станцій у Європі, Центральній Азії, на Близькому Сході та в Америці було продовжено до 29 жовтня.
„Лукойл” має близько 200 брендових АЗС у Нью-Джерсі, Пенсильванії та Нью-Йорку.
Компанія є одним із провідних роздрібних продавців моторного палива в Молдові та Болгарії і управляє близько 600 станціями в Туреччині та понад 300 у Румунії.
Мінфін США також видав ліцензію, яка дозволяє здійснювати певні операції з нафтопереробними підприємствами „Лукойлу” в Болгарії, зокрема з АТ „Лукойл Нефтохім Бургас”.
Санкційна політика міжнародних партнерів призвела до суттєвого зростання дефіциту бюджету Росії, який у 2026 році мав сягнути близько 100 млрд доларів.
Однак послаблення обмежень на енергетичний сектор вже приносить Кремлю нові мільярдні доходи. Про це заявив Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Le Monde, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
«Спільна санкційна політика різних країн прямо впливала на зменшення можливостей для Російської Федерації. Наприклад, за рахунок зменшення заробітків від продажу енергетики», – зазначив він.
За словами глави держави, ворог намагався обходити санкції, але навіть попри ці спроби доходів у агресора було менше, «відповідно, і менше грошей прямувало на оборонний сектор».
«Дефіцит бюджету Російської Федерації збільшувався з року в рік. Найбільший – на початок 2026 року. На кінець 2025 року в росіян було 83 мільярди дефіциту, плюс 19, які вони перенесли на початок 2026-го. Відповідно до наших прогнозів, на 2026 рік дефіцит мав складати близько 100 мільярдів доларів США», – зауважив він.
Водночас Зеленський підкреслив, що після полегшення санкцій для нафтового сектору РФ їхні заробітки вимірюються мільярдами.
«Це точно не допомагає зменшенню інтенсивності бойових дій в Україні, а також в Ірані. Тому що Росія тими чи іншими можливостями буде допомагати іранському режиму», – додав Президент.
Митниця Фінляндії розслідує надзвичайно масштабну справу, в якій фінську компанію підозрюють у порушенні санкцій, введених проти росії через війну в Україні.
Про це повідомляє Yle.
Підприємець з Лаппеенранти і двоє його співробітників підозрюються в тяжкому порушенні режиму санкцій, за що їм загрожує позбавлення волі від чотирьох місяців до чотирьох років. Усі підозрювані – громадяни Фінляндії.
Згідно з санкціями ЄС, експорт вантажівок і причепів до росії заборонено з 13 квітня 2022 року.
Фінська компанія оформила експорт із Фінляндії в росію 135 вантажівок і 29 причепів. За документами компанія нібито вивозила важку техніку через росію в Казахстан або Туреччину, що було б законно. Вартість цієї техніки оцінюють у 17 млн євро.
„Під час попереднього розслідування з’ясувалося, що насправді всі оформлені компанією транспортні засоби залишилися в росії”, – каже керівниця слідства Санна Купарінен.
За її словами, згідно з рахунками-фактурами компанії, покупцем була турецька фірма, директором і власником якої є особа, що перебуває в Москві.
За даними митниці, техніку вивозили переважно через прикордонний пункт Нуйямаа, коли східний кордон ще був відкритий.
Митниця також розслідує можливу причетність того ж підприємця до незаконного експорту в росію загалом 558 вантажівок і 45 причепів із дванадцяти різних країн ЄС. За оцінками, загальна вартість експорту становила 79 млн євро.
Щодо цієї техніки експортні декларації були оформлені не у Фінляндії.
„Масштаб значний, і тут ідеться тільки про експорт через Фінляндію. Що було вивезено з інших країн ЄС – може бути ще більше за обсягом”, – каже Купарінен.
Не всі санкції, які вводяться проти російської економіки, є рішучими, достатніми і ефективними.
Про це заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква повідомив у інтерв’ю ТСН, передає Укрінформ.
«На жаль, не всі ці санкції, які вводяться навіть проти російської економіки, достатні, ефективні та рішучі», – заявив він.
Жовква повідомив, що Україна знає про санкції щодо деяких країн, знову ж таки з боку США, які, зокрема, унеможливили або знизили експорт російської сировини до тих країн.
«Ми бачимо, що хоч і повільно, але ці процеси йдуть. Ми знаємо про падіння російського ВВП, збільшення дефіциту бюджету. Всі ці процеси обʼєктивні й тривають. Коли вони призведуть до якогось ефекту? Прогнозувати справа невдячна», – пояснив заступник керівника ОП.
Він зазначив, що потрібне також посилення санкцій проти російської банківської системи.
«Вона ще недосанкціонована, як і атомна галузь Росії. Так, на жаль, є інерція. Тому ми говоримо не лише про пакети європейських санкцій», – сказав Жовква.
Заступник керівника ОП нагадав, що раніше дуже вдало вийшло, коли були запроваджені американські санкції (проти «Лукойла» та «Роснефти» — ред.) і одночасно – 19-й пакет санкцій ЄС.
«Щоб ця синергія повторилася цього року, будемо працювати з європейськими та американськими партнерами, іншими державами, Великою Британією, Японією. Коли це буде синергізовано й кожний такий санкційний удар буде болючим і спільним, тоді можливо те, про що ви запитуєте, (закінчення війни – ред.) станеться швидше», – поінформував він.
Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству повідомило про початок велике міжнародного розслідування стосовно обходу санкцій ЄС проти росії.
У межах розслідування вивчається експорт більш як 760 транспортних засобів із країн ЄС.
Розслідування почалося після того, як у Польщі виявили підозрілі відправки вживаних автомобілів із ЄС та передали дані до OLAF. Хоча авто були задекларовані як призначені для Туреччини, польські митні органи встановили, що їх фактичним кінцевим пунктом призначення була росія.
Аналіз даних та перехресна перевірка митної, торговельної й транспортної інформації дозволили OLAF виявити широку схему, в якій брали участь кілька експортерів із ЄС та імпортери з третіх країн, зокрема Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану та Молдови. Завдяки співпраці з національними органами цих країн OLAF встановило, що загалом 766 автомобілів ніколи не потрапили до заявлених пунктів призначення.
Відстеження кожного автомобіля дало змогу відтворити логістичний ланцюг і підтвердити присутність транспортних засобів у росії, що підтвердило підозри щодо обходу санкцій ЄС. Результати розслідування призвели до відкриття кримінальних справ у трьох державах-членах ЄС. Інформація, надана OLAF, також спонукала відповідні органи ЄС посилити моніторинг та оцінку ризиків майбутніх постачань.
Раніше журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
У відповідь на повномасштабне вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року західні країни запровадили санкції, внаслідок чого експорт низки товарів до рф зупинився. Зокрема це стосувалося товарів подвійного призначення, які можуть посилити військову спроможність рф, а також предметів розкоші.
Однак невдовзі експорт цих товарів різко зріс для багатьох сусідів росії. Експерти з питань санкцій пояснювали, що кавказькі країни, ймовірно, використовують як своєрідний канал для переправлення санкційних товарів до росії.
У зв’язку з цим британські журналісти поїхали до Грузії та провели два дні поблизу кордону з рф, біля контрольно-пропускного пункту “Верхний Ларс”. Вони бачили, як туди привозили автомобілі та інші вантажі, а потім відправляли їх до росії.
Одна група чоловіків, з якими вдалося поспілкуватися журналістам, займається доставкою автомобілів до кордону з автосалонів у столиці, Тбілісі, або ж із чорноморських портів Поті чи Батумі. Переважно вони не знають, звідки походять автомобілі – безпосередньо з європейських країн чи з інших кавказьких держав, наприклад з Азербайджану.
Коли автомобілі привозять до кордону з росією, їх на кілька днів залишають на автостоянках для оформлення документів.
Як зауважили у виданні, це досить складний процес, оскільки після європейських санкцій Грузія теж ввела заборони на ввезення автомобілів до росії. Однак є низка лазівок, які дозволяють перевезти автівку за кордон.
Один зі способів, за словами журналістів-розслідувачів, зареєструвати та розмитнити авто у Вірменії, перш ніж їхати на північ, до російського пункту пропуску “Ларс”. Іноді тим, хто везе автомобілі в росію, радять казати, що вони везуть їх через росію до Киргизстану.
Зрештою на ці автомобілі ставлять транзитні номери, після чого їх можна переганяти через кордон. А оскільки грузини можуть їздити до росії без віз і навпаки, перевезти машину через кордон означає просто перегнати її туди, залишити на іншому боці, де її заберуть інші люди, і повернутися до Грузії автостопом.
Головна особливість схеми полягає в тому, що жодного учасника не можна звинуватити в якомусь злочині. Хоча якщо оцінювати всі факти разом, це, безсумнівно, є порушенням європейських санкцій. Крім того, завдяки лазівкам перевезені автомобілі не зʼявляються у митних даних: вони просто прибувають до Азербайджану чи Грузії, а потім зникають.
Це лише один із численних маршрутів, якими санкційні товари потрапляють до росії. Але це пояснює, як до росії потрапляють товари подвійного призначення та предмети розкоші.
За словами журналістів, саме через це європейські санкції не працюють, а російська економіка залишається сильною, оскільки в Москві нема дефіциту товарів, а кавказькі країни, зокрема Грузія та Азербайджан, отримують прибуток за допомогу в обході санкцій.
Економіка Російської Федерації, в тому числі завдяки санкціям, втратила доходи, які у три або навіть чотири рази перевищують її оборонний бюджет.
Про це на семінарі в Європарламенті у Брюсселі розповів уповноважений Євросоюзу із санкційної політики Девід О’Салліван, передає кореспондент Укрінформу.
«Санкції мають значний вплив. Ми оцінюємо, що Росія має приблизно на 450 мільярдів євро менше, ніж мала б без санкцій, це втричі або вчетверо більше, ніж її оборонний бюджет», – сказав посол.
Він наполягає, що російська економіка перебуває у скрутному становищі.
«Не дайте себе обдурити кремлівською пропагандою. Усі ключові економічні показники російської економіки блимають червоним, в тому числі процентні ставки, інфляція, дефіцит на ринку праці, жахливий стан цивільної економіки, яка не отримала жодних інвестицій, чи стагнація російських інвестицій у нові джерела вуглеводнів, такі як арктичні розробки», – пояснив О’Салліван.
Згадуючи початок повномасштабного вторгнення, уповноважений зазначив, що в той період існувало занепокоєння, особливо в США, що велика війна може підняти ціни на нафту зі 100 до 120 доларів за барель, і тому ембарго на російську нафту не було запроваджено, а Індію навіть заохочували купувати більше.
У свою чергу, ЄС тоді запровадив обмеження цін на російську нафту та розпочав процес відокремлення від російських енергопостачання.
Обмеження цін «справді мало серйозний негативний вплив на доходи Росії, які знизилися приблизно на третину вже у 2022 році», – зазначив посол.
Відтоді ринок нафти різко змінився, і Росії важко, сказав О’Салліван.
«Ми вже бачили, що прогноз російських доходів повинен бути значно переглянутий у бік зменшення, і зараз вони у серйозному дефіциті, який Росія не бачила приблизно 10 чи 15 років. Тому нам потрібно підтримувати цей тиск, і зараз у нас є обмеження ціни на нафту в 46,7 долара», – сказав він, додавши, що це обмеження може бути ще раз переглянуте у бік зменшення найближчими тижнями.
«Навіть йдеться про можливість вжиття чогось більш радикального, як-от повна заборона морських перевезень, щоб спробувати максимально придушити будь-які подальші доходи для РФ», – зазначив О’Салліван.
Він вважає, що події у Венесуелі та Ірані також вплинуть на ринок нафти, наполягаючи на тому, що ЄС повинен слідувати за цим трендом, що призведе до подальшого зниження цін на нафту.
Водночас чиновник визнав, що санкції проти ядерного сектору Росії залишаються найпроблемнішою сферою, оскільки деякі країни навіть збільшують свою залежність від російського ядерного палива, і в Раді ЄС немає одностайності з цього питання, що є «політичною реальністю».
Девід О’Салліван висловив сподівання, що новий пакет санкцій ЄС проти РФ буде прийнято до 24 лютого, річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
На його переконання, Євросоюз повинен більше зосередитися на тих, хто забезпечує продаж російської нафти, портах, які приймають танкери з російською нафтою, а також на нафтопереробних заводах по всьому світу, особливо враховуючи, що ринок переповнений і існує багато альтернатив для російської нафти.
Також, вважає спеціальний уповноважений, Європейський Союз повинен мати можливість впроваджувати власну санкційну політику щодо Росії, не надто зважаючи на формат санкцій США.
Економіка росії перебуває у найскладнішому стані з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Падіння нафтових доходів, виснаження резервів та зростання ризиків кризи роблять 2026 рік потенційно критичним для Кремля.
Про це пише The Washington Post з посиланням на оцінки західних та російських економістів.
Попри заяви президента США Дональда Трампа про нібито перевагу росії у війні, економісти вказують, що позиції Москви нині є слабшими, ніж будь-коли від початку повномасштабного вторгнення. Кремль майже повністю витратив грошові резерви та позикові кошти, які забезпечували різке зростання військових витрат у перші роки війни, а подальші перспективи лише погіршуються.
Ситуацію ускладнюють нові жорсткі санкції проти російського нафтового сектору, які посилюють дефіцит бюджету та можуть спровокувати банківську кризу вже наступного року. За словами одного з російських посадовців, у країні не виключають «кризи неплатежів» і проблем у фінансовій системі.
Спецпосланець американського президента в Білорусі Джон Коул на другий день свого візиту до Білорусі заявив, що США знімають санкції з білоруського калію.
«Відповідно до вказівок президента Трампа, США знімають санкції з калію. Думаю, це дуже хороший крок з боку США для Білорусі. Ми їх знімаємо зараз», – повідомив він.
Коул наголосив, що спілкування країн на тему санкцій буде продовжуватися і надалі.
«У міру нормалізації відносин між двома країнами все більше санкцій буде зніматися», – додав він.
Санкції проти державного підприємства «Білоруськалій» США запровадили у серпні 2021 року.
У листопаді Туреччина значно зменшила імпорт російської нафти сорту Urals. Постачання впали на 100 тис. барелів на день у порівнянні з жовтнем – до приблизно 200 тис. барелів на день.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на дані енергетичної компанії Kpler.
Зменшення закупівель пов’язане з посиленням санкцій США проти російських нафтових компаній, таких як «Лукойл» та «Роснефть», а також підготовкою ЄС до заборони на купівлю палива з російської нафти з січня 2026 року.
Водночас Туреччина збільшила імпорт альтернативних сортів нафти, включно з казахською CPC Blend та KEBCO, а також іракською Basrah.
CPC Blend, хоча й завантажується з російського порту Южная Озерейка, здебільшого виробляється казахськими компаніями. Обсяг казахської нафти не підпадає під західні санкції проти росії.
У листопаді Туреччина імпортувала 105 тис. барелів на день CPC Blend з Казахстану, що є найвищим показником із лютого 2024 року. Поставки CPC Blend російського походження Туреччина припинила з вересня 2025 року.
Експерти відзначають, що можливості Туреччини для повного заміщення Urals обмежені через невелику пропозицію аналогічної нафти на середземноморському ринку. Додатково ситуація ускладнюється через нещодавню атаку на термінал Каспійського трубопровідного консорціуму.
