Україна та Сербія підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері євроінтеграції.
Про це йдеться у повідомленні віцепрем’єр-міністра з європейської і євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки у мережі X.
Документ підписали представники обох країн під час візиту української делегації до Сербії. З українського боку підпис поставив Тарас Качка, з сербського — міністр з питань європейської інтеграції Неманья Старович.
За словами Качки, меморандум відкриває можливості для тіснішої взаємодії у процесі вступу до Європейського Союзу.
„Меморандум дозволить Україні та Сербії поглибити співпрацю в питаннях переговорів про вступ до ЄС, інституційного розвитку, обміну досвідом та підготовки державних службовців”, – додав Качка.
У межах візиту український віцепрем’єр також провів зустріч із прем’єр-міністром Сербії Джуро Мацутом. Сторони обговорили розвиток двосторонніх відносин.
Крім цього, підписано спільну заяву про відновлення переговорів щодо укладення угоди про вільну торгівлю між Україною та Сербією.
Перед цим відбулася телефонна розмова президентів двох країн. Володимир Зеленський і Александар Вучич відзначили потенціал для розвитку співпраці.
Водночас відносини між Києвом і Белградом залишаються складними через традиційно прихильну до Москви позицію Сербії.
За чотири роки війни серби надали до 60 млн євро невійськової допомоги в енергетичній галузі, у галузі надзвичайних ситуацій.
Сербія надає Києву гуманітарну, фінансову та матеріальну допомогу під час повномасштабної війни, зокрема у галузі енергетики, надзвичайних ситуацій та постачання ліків. Про це посол України Олександр Литвиненк заявив в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.
“За чотири роки вони надали до 60 млн євро невійськової допомоги в енергетичній сфері, у сфері надзвичайних ситуацій. Зараз було виділено 2 млн євро на енергетику і 600-700 тис євро на ліки. Для такої маленької країни з 6,5 млн населення це серйозні гроші. І ми їм щиро вдячні за це”, – зазначив Литвиненко.
За його слвоами, Сербія “доволі активно допомагає Україні на тлі інших Балканських країн, звісно, якщо не брати до уваги Румунію”.
Минулого року президент Сербії Александр Вучич на 4-му саміті Україна-Південно-Східна Європа в Одесі заявив, що Україна може завжди розраховувати на гуманітарну допомогу його країни, політичну підтримку та підтримку територіальної цілісності.
Останніми тижнями у Єврокомісії активізувалися дискусії про те, щоб урізати Сербії європейське фінансування.
Сербію потенційно можуть позбавити європейського фінансування 1,5 млрд євро через погіршення ситуації з демократією і близькі зв’язки з Москвою. У Єврокомісії стурбовані антидемократичними процесами у Сербії та вже допускають призупинення фінансування від ЄС за різними програмами. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісар з розширення Марта Кос у коментарі виданню сказала, що ЄК все більше стурбована тим, що відбувається у Сербії.
За її словами, Єврокомісія перевіряє, чи Сербія все ще відповідає критеріям для виплат у межах фінансових інструментів ЄС.
Ще одним тригером є послідовне небажання керівних сил у Сербії, традиційно „друга Росії” на Балканах, узгодити свою зовнішню політику з позицією ЄС, та відкрито антиєвропейські заяви сербських високопосадовців.
Особливо показовим став грудень 2025 року, коли президент країни Александар Вучич не поїхав на саміт ЄС з країнами Західних Балкан, нарікаючи на надто повільне просування Сербії у процесі переговорів з ЄС.
У лютому Вучич у спільній статті з албанським колегою заявив, що можливо Сербії ліпше рухатися до ближчої економічної співпраці з ЄС, аніж повноцінного членства.
Марта Кос тоді відреагувала на цей матеріал словами, що для участі у єдиному ринку ЄС та вільних мандрівок у ЄС Сербії все одно потрібно виконати значні реформи.
Чотири європосадовці повідомили ЗМІ, що останніми тижнями у Єврокомісії активізувалися дискусії про те, щоб урізати Сербії європейське фінансування.
Посол Сербії у ЄС і головний перемовник щодо вступу Данієл Апостолович вважає, що „до цього не дійде” і переконує, що Сербія далі прагне до повноправного членства у Євросоюзі.
Белград мав „невелику знижку” порівняно з ціною, яку Пакистан заплатив за ракети того ж типу, похвалився сербський президент.
Сербія недавно придбала китайські балістичні ракети класу повітря-земля CM-400AKG, ставши першим оператором цього комплексу в Європі, визнав президент країни Александар Вучич в прямому ефірі сербського телебачення RTS.
„У нас є значна кількість таких ракет, і буде ще більше”, – сказав Вучич.
Знімки китайських ракет, закріплених літаком сербських ВПС, з’явилися в інтернеті кілька днів тому.
Однак Сербія при цьому є партнером НАТО і країною-кандидатом на вступ до Євросоюзу, нагадує інформаційне агентство Reuters.
За його словами, придбані ракети (точна кількість невідома – ред.) можуть вражати цілі на відстані до 400 кілометрів і вже встановлені на винищувачах МіГ-29 російського виробництва, які тепер перебувають на озброєнні ВПС Сербії.
За даними вебпорталу Tango Six, їхня вага становить майже тонну, а швидкість може досягати 5 Мах.
Сербія мала „невелику знижку” порівняно з ціною, яку Пакистан заплатив за ракети того ж типу для використання у конфлікті з Індією минулого року, сказав Вучич, не уточнивши ціну.
Президент Сербії намагався виправдати багатомільярдне нарощування оборонних витрат до 2035 року тим, що він назвав загрозою від нещодавно створеного „військового союзу” між Хорватією, Албанією та Косово.
„Ми не можемо атакувати країни НАТО і не хочемо цього робити. Але я щиро вважаю, що вони просто чекають на зручний момент, коли у світі запанує хаос” – переконаний Вучич.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович недавно запевнив, що військове співробітництво його країни з Албанією та Косово не спрямоване проти Сербії, додав Вучич.
Сербський нафтопереробний завод NIS, який контролює російська компанія «Газпром», призупинив переробку через американські санкції.
Журналісти зазначають, що санкції США вже спричинили фінансові проблеми у NIS. Зокрема, банки припинили проводити платежі, а хорватський оператор JANAF зупинив постачання нафти трубопроводом.
Президент Сербії Олександр Вучич заявив, що Вашингтон наполягає на тому, щоб російські акціонери повністю вийшли зі складу власників NIS протягом трьох місяців.
«Сербія зіштовхнулася із серйозними проблемами. Коли ви вводите санкції проти росії та її компаній, вони зрештою вдарять по нашій країні», – сказав Вучич, наголосивши, що санкції можуть вплинути на лінії постачання та виробництво електроенергії.
Він також заявив, що Белград дав російським компаніям 50 днів на продаж їх часток, інакше держава готова взяти управління заводом під свій контроль та викупити активи.
Белград хоче уникнути націоналізації сербської нафтової компанії NIS, але якщо російський мажоритарний власник не зможе домовитися зі своїми азійськими чи європейськими партнерами про можливу покупку, готовий запропонувати ціну, вищу за ринкову, заявив у неділю президент Сербії Александар Вучич.
Сербський уряд провів надзвичайне засідання, де обговорювалося становище NIS. У заході взяв участь і глава держави, який заявив, що Сербія має тиждень на те, щоб знайти рішення. Він висловив сподівання, що європейські та азійські партнери російського мажоритарного власника готові обговорити питання власності, і тоді вони могли б спільно звернутися до Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) при міністерстві фінансів США з проханням скасувати санкції. Александар Вучич додав, що якщо не вдасться домовитися про ціну, Сербія готова заплатити більше за акції NIS, але нафтова компанія повинна продовжувати свою діяльність.
Міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович у суботу оголосила, що американське керівництво не дозволило продовжувати діяльність NIS і вимагає повного виведення російського капіталу.
10 січня США оголосили про запровадження санкцій проти сербської компанії, більша частина акцій якої належить росії. Белграду було надано 45 днів для виведення російського капіталу з NIS. Цей термін неодноразово продовжувався, але компанія досі не виконала вимогу.
Незадовго до закінчення терміну Белградська фондова біржа повідомила, що російська компанія «Газпромнєфть» передала близько 5% своїх акцій «Газпрому». Раніше 50% сербської національної нафтової компанії належало російській «Газпромнєфті», 6,15% – «Газпрому», 29,87% – сербській державі, а решта – дрібним акціонерам. Після змін частка «Газпромнєфті» зменшилася до 44,85%, а «Газпрому» – збільшилася до 11,30%. 19 вересня «Газпром» передав ці відсотки своїй дочірній компанії Intelligence. Американські санкції набули чинності 9 жовтня.
На півдні Сербії, у місті Вранє, провалився черговий іноземний інвестиційний проєкт – після п’яти років роботи закрилася данська текстильна фабрика. Шоком для працівників Kentaur Balkans стало те, що в понеділок підприємство просто зачинило свої двері, а про втрату роботи люди дізналися з папірця, приклеєного до воріт.
Уранці в понеділок працівники вирушили на роботу, але до полудня їм уже не було куди йти. Понад 300 людей розгублено стояли біля воріт фабрики Kentaur Balkans у Вранє, адже їх не пустили на робочі місця. На воротах було вивішено оголошення без підпису та печатки, у якому повідомлялося, що данська компанія закриває підприємство, інформує портал Szabad Magyar Szó.
Як ішлося в записці, рішення є «прикрим, але остаточним» – закриття відбувається відповідно до процедури самоліквідації. В оголошенні керівництво висловило «щиру вдячність» працівникам, додавши, що вони отримають усі належні виплати, зокрема жовтневу зарплату та відшкодування за невикористані відпустки. У вівторок можна забрати свої особисті речі, а також одержати в разі потреби рекомендаційні листи, зазначалося в повідомленні.
Kentaur Balkans залишає регіон після п’яти років роботи
Компанія, яка розпочала діяльність у місті Вранє у 2019 році, стала одним із перших великих іноземних інвесторів у вільній економічній зоні міста. Фабрика виробляла медичний одяг та уніформу й давала роботу приблизно 350 місцевим працівникам. Закриття підприємства стало ще одним ударом для економіки регіону: раніше в цій промисловій зоні закрилася також італійська взуттєва фабрика Geox і Top sofu.
Нинішнє скорочення не тільки позбавляє місцевих жителів робочих місць, але й підриває їхню довіру до іноземних інвесторів.
Протягом останнього десятиліття вільна економічна зона Вранє була одним із пілотних проєктів сербського уряду, але поява дедалі більшої кількості порожніх цехів свідчить про те, що ця модель дала збій.
За даними місцевої преси, багато працівників наразі не знають, що робити далі. Хоча, за словами керівництва компанії, вони матимуть право на державну допомогу від Національної служби зайнятості, більшість із них прагнуть якомога швидше знайти нову роботу. Однак питання в тому, чи буде їм куди піти у Вранє.
росія і Сербія продовжили контракт на поставки російського газу до 30 вересня.
Про це повідомив RTS директор „Сербіягазу” Душан Баятович.
Чинна газова домовленість щодо постачання російського газу до Сербії закінчується цього тижня. Але в п’ятницю було підписано додаток до угоди про поставки.
„У п’ятницю ми підписали додаток до чинного контракту, продовживши ті ж умови до 30 вересня. Таким чином, ми забезпечили собі шість мільйонів кубічних метрів за ціною 290 євро за кубічний метр”, – сказав директор „Сербіягазу”.
Завдяки цій домовленості, відзначив Баятович, ціна на газ для домогосподарств не зросте, а для бізнесу газ буде дешевшим.
Він додав, що тепер Сербія зможе заповнити газосховища до зимового сезону.
Сполучені Штати Америки втретє – тепер до 27 червня – відклали застосування санкцій проти компанії „Нафтна индустрија Србије” (NIS), контрольний пакет акцій якої належить Росії, повідомив президент Сербії Олександр Вучич.
„Сербії вдалося домогтися нового відтермінування санкцій щодо NIS, цього разу на два місяці, до 27 червня. Дякуємо нашим американським партнерам за розуміння позиції Сербії”, – написав Вучич в Instagram.
Як повідомлялося, 28 березня влада США відтермінувала на 30 днів введення санкцій проти NIS. Таким чином, санкції щодо сербської компанії можуть набути чинності 28 квітня.
Раніше, 10 січня, США запровадили санкції проти двох російських нафтових компаній – „Газпром нєфті” і „Сургутнєфтєгаза”, а також їхніх дочірніх компаній. До SDN List внесено і сербську „дочку” „Газпром нєфті” – NIS. Потім США двічі переносили введення санкцій щодо NIS – до 28 березня і до 28 квітня.
Наприкінці лютого „Газпром нафта” передала „Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у „Газпром нєфті” – 44,85% акцій NIS, у „Газпрому” – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Сербський президент Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. Водночас він нагадував, що уряд Сербії 2008 року продав контроль у NIS російській „Газпром нєфті”, і впродовж минулих років російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проєктів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ у місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, загалом понад 400 станцій.
Постачання газу з Азербайджану до Сербії було призупинене і невідомо, коли його відновлять.
Про це повідомив сербський президент Александр Вучич, пише Reuters.
Вучич сказав, що азербайджанська сторона зіслалася на «форс-мажорні обставини» і проблеми.
«Ми на сьогодні не можемо розраховувати на 1,7 мільйона кубометрів газу, які постачалися щодня», — додав президент.
За словами Вучича, наразі не зрозуміло, коли відновиться постачання газу. «Це означає, що з сьогоднішнього дня ми почнемо витрачати газові резерви», – сказав глава Сербії, додавши, що він сподівається, що через місяць-два постачання газу відновиться.
