Сербський нафтопереробний завод NIS, який контролює російська компанія «Газпром», призупинив переробку через американські санкції.
Журналісти зазначають, що санкції США вже спричинили фінансові проблеми у NIS. Зокрема, банки припинили проводити платежі, а хорватський оператор JANAF зупинив постачання нафти трубопроводом.
Президент Сербії Олександр Вучич заявив, що Вашингтон наполягає на тому, щоб російські акціонери повністю вийшли зі складу власників NIS протягом трьох місяців.
«Сербія зіштовхнулася із серйозними проблемами. Коли ви вводите санкції проти росії та її компаній, вони зрештою вдарять по нашій країні», – сказав Вучич, наголосивши, що санкції можуть вплинути на лінії постачання та виробництво електроенергії.
Він також заявив, що Белград дав російським компаніям 50 днів на продаж їх часток, інакше держава готова взяти управління заводом під свій контроль та викупити активи.
Белград хоче уникнути націоналізації сербської нафтової компанії NIS, але якщо російський мажоритарний власник не зможе домовитися зі своїми азійськими чи європейськими партнерами про можливу покупку, готовий запропонувати ціну, вищу за ринкову, заявив у неділю президент Сербії Александар Вучич.
Сербський уряд провів надзвичайне засідання, де обговорювалося становище NIS. У заході взяв участь і глава держави, який заявив, що Сербія має тиждень на те, щоб знайти рішення. Він висловив сподівання, що європейські та азійські партнери російського мажоритарного власника готові обговорити питання власності, і тоді вони могли б спільно звернутися до Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) при міністерстві фінансів США з проханням скасувати санкції. Александар Вучич додав, що якщо не вдасться домовитися про ціну, Сербія готова заплатити більше за акції NIS, але нафтова компанія повинна продовжувати свою діяльність.
Міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович у суботу оголосила, що американське керівництво не дозволило продовжувати діяльність NIS і вимагає повного виведення російського капіталу.
10 січня США оголосили про запровадження санкцій проти сербської компанії, більша частина акцій якої належить росії. Белграду було надано 45 днів для виведення російського капіталу з NIS. Цей термін неодноразово продовжувався, але компанія досі не виконала вимогу.
Незадовго до закінчення терміну Белградська фондова біржа повідомила, що російська компанія «Газпромнєфть» передала близько 5% своїх акцій «Газпрому». Раніше 50% сербської національної нафтової компанії належало російській «Газпромнєфті», 6,15% – «Газпрому», 29,87% – сербській державі, а решта – дрібним акціонерам. Після змін частка «Газпромнєфті» зменшилася до 44,85%, а «Газпрому» – збільшилася до 11,30%. 19 вересня «Газпром» передав ці відсотки своїй дочірній компанії Intelligence. Американські санкції набули чинності 9 жовтня.
На півдні Сербії, у місті Вранє, провалився черговий іноземний інвестиційний проєкт – після п’яти років роботи закрилася данська текстильна фабрика. Шоком для працівників Kentaur Balkans стало те, що в понеділок підприємство просто зачинило свої двері, а про втрату роботи люди дізналися з папірця, приклеєного до воріт.
Уранці в понеділок працівники вирушили на роботу, але до полудня їм уже не було куди йти. Понад 300 людей розгублено стояли біля воріт фабрики Kentaur Balkans у Вранє, адже їх не пустили на робочі місця. На воротах було вивішено оголошення без підпису та печатки, у якому повідомлялося, що данська компанія закриває підприємство, інформує портал Szabad Magyar Szó.
Як ішлося в записці, рішення є «прикрим, але остаточним» – закриття відбувається відповідно до процедури самоліквідації. В оголошенні керівництво висловило «щиру вдячність» працівникам, додавши, що вони отримають усі належні виплати, зокрема жовтневу зарплату та відшкодування за невикористані відпустки. У вівторок можна забрати свої особисті речі, а також одержати в разі потреби рекомендаційні листи, зазначалося в повідомленні.
Kentaur Balkans залишає регіон після п’яти років роботи
Компанія, яка розпочала діяльність у місті Вранє у 2019 році, стала одним із перших великих іноземних інвесторів у вільній економічній зоні міста. Фабрика виробляла медичний одяг та уніформу й давала роботу приблизно 350 місцевим працівникам. Закриття підприємства стало ще одним ударом для економіки регіону: раніше в цій промисловій зоні закрилася також італійська взуттєва фабрика Geox і Top sofu.
Нинішнє скорочення не тільки позбавляє місцевих жителів робочих місць, але й підриває їхню довіру до іноземних інвесторів.
Протягом останнього десятиліття вільна економічна зона Вранє була одним із пілотних проєктів сербського уряду, але поява дедалі більшої кількості порожніх цехів свідчить про те, що ця модель дала збій.
За даними місцевої преси, багато працівників наразі не знають, що робити далі. Хоча, за словами керівництва компанії, вони матимуть право на державну допомогу від Національної служби зайнятості, більшість із них прагнуть якомога швидше знайти нову роботу. Однак питання в тому, чи буде їм куди піти у Вранє.
росія і Сербія продовжили контракт на поставки російського газу до 30 вересня.
Про це повідомив RTS директор „Сербіягазу” Душан Баятович.
Чинна газова домовленість щодо постачання російського газу до Сербії закінчується цього тижня. Але в п’ятницю було підписано додаток до угоди про поставки.
„У п’ятницю ми підписали додаток до чинного контракту, продовживши ті ж умови до 30 вересня. Таким чином, ми забезпечили собі шість мільйонів кубічних метрів за ціною 290 євро за кубічний метр”, – сказав директор „Сербіягазу”.
Завдяки цій домовленості, відзначив Баятович, ціна на газ для домогосподарств не зросте, а для бізнесу газ буде дешевшим.
Він додав, що тепер Сербія зможе заповнити газосховища до зимового сезону.
Сполучені Штати Америки втретє – тепер до 27 червня – відклали застосування санкцій проти компанії „Нафтна индустрија Србије” (NIS), контрольний пакет акцій якої належить Росії, повідомив президент Сербії Олександр Вучич.
„Сербії вдалося домогтися нового відтермінування санкцій щодо NIS, цього разу на два місяці, до 27 червня. Дякуємо нашим американським партнерам за розуміння позиції Сербії”, – написав Вучич в Instagram.
Як повідомлялося, 28 березня влада США відтермінувала на 30 днів введення санкцій проти NIS. Таким чином, санкції щодо сербської компанії можуть набути чинності 28 квітня.
Раніше, 10 січня, США запровадили санкції проти двох російських нафтових компаній – „Газпром нєфті” і „Сургутнєфтєгаза”, а також їхніх дочірніх компаній. До SDN List внесено і сербську „дочку” „Газпром нєфті” – NIS. Потім США двічі переносили введення санкцій щодо NIS – до 28 березня і до 28 квітня.
Наприкінці лютого „Газпром нафта” передала „Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у „Газпром нєфті” – 44,85% акцій NIS, у „Газпрому” – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Сербський президент Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. Водночас він нагадував, що уряд Сербії 2008 року продав контроль у NIS російській „Газпром нєфті”, і впродовж минулих років російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проєктів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ у місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, загалом понад 400 станцій.
Постачання газу з Азербайджану до Сербії було призупинене і невідомо, коли його відновлять.
Про це повідомив сербський президент Александр Вучич, пише Reuters.
Вучич сказав, що азербайджанська сторона зіслалася на «форс-мажорні обставини» і проблеми.
«Ми на сьогодні не можемо розраховувати на 1,7 мільйона кубометрів газу, які постачалися щодня», — додав президент.
За словами Вучича, наразі не зрозуміло, коли відновиться постачання газу. «Це означає, що з сьогоднішнього дня ми почнемо витрачати газові резерви», – сказав глава Сербії, додавши, що він сподівається, що через місяць-два постачання газу відновиться.
Через посуху та низькі закупівельні ціни фермери Сербії зафіксували збитки в середньому 200 євро на гектар. Несприятливі умови існують роками, виробники неодноразово виходили на вулиці, але безуспішно.
Цього разу представники п’яти великих асоціацій сільськогосподарських виробників вирішили організувати загальнонаціональну демонстрацію 1 листопада. На їхню думку, уряд не дотримується попередніх домовленостей.
Осіння посівна тисне на гаманці аграріїв. Гроші на сировину та насіння потрібні вже зараз, але, за словами фермерів, уряд Сербії досі не виконав те, що обіцяв за результатами минулорічних демонстрацій. Тому аграрії продовжують чинити тиск.
Востаннє демонстрація відбулася наприкінці вересня, тоді, зокрема, була перекрита дорога поблизу Суботиці. Після цього уряд запросив аграріїв до чергових переговорів, але ті вже зневірилися в пустих балачках.
Фермери вимагають від уряду:
надати їм пільговий період для погашення аграрних кредитів,
перерахувати обіцяну дотацію в розмірі 17 тисяч динарів (близько 5700 гривень) за гектар,
скасувати акциз на пальне,
об’єднати ринок і зернову біржу.
Проблеми фермерів посилює й те, що закупівельна ціна на пшеницю під час цьогорічних жнив становила лише близько 20 динарів і відтоді суттєво не зростала. Ціна кукурудзи також ледве перевищує 20 динарів, а середня врожайність цьогоріч не сягає навіть половини середнього показника за багато років.
Акція протесту вже офіційно анонсована, вона розпочнеться о 9-й ранку 1 листопада.
Зазначається, що заборона була запроваджена 16 місяців тому для того, щоб запобігти прихованим постачанням зброї для сербських сепаратистів.
Голова уряду Косово Альбін Курті заявив, що прикордонний пункт Мердаре відкриється з посиленим контролем товарів митниками в місці, розташованому лише за 300 метрів від кордону.
Він додав, що інші п’ять прикордонних пунктів відкриються, коли вони будуть обладнані новими сканерами.
У Сербії, в долині Ядра, знаходиться чи не найбільше в Європі родовище літію, але новина про те, що транснаціональна компанія Rio Tinto планує розпочати там видобуток, спричинила масові протести. У 2022 році під час президентських виборів здавалося, що протестувальники перемогли, і літієву шахту в країні відкривати не будуть, аж поки цього року це питання знову повернулося на порядок денний і компанія Rio Tinto отримала відповідні дозволи.
Після цього в країні виникла певна паніка. Люди почали хвилюватися, що літій шукають у кількох місцях і в перспективі відкриють ще більше шахт. Міністр енергетики Сербії Дубравка Дедович Ганданович намагалася спростувати чутки, заявивши, що в країні є лише одне розвідане родовище літію, в долині Ядра, і літій більше ніде не шукають.
Щодо початку видобутку міністр наголосила, що він буде проводитися під суворим державним наглядом і з дотриманням міжнародних правил. За її словами, розвідування літію наразі триває в кількох місцях по всій Європі, зокрема, у Німеччині та у Фінляндії, а у Франції вже планують відкриття шахти.
Міністр також повідомила, що інвестиції збільшать ВВП Сербії на 10-12 мільярдів євро на рік.
За словами сербського президента, компанії доведеться конкурувати на ринку електромобілів з Китаєм.
У Сербії розпочалося виробництво електромобілів Fiat Panda.
Нова виробнича лінія була урочисто відкрита в присутності президента Сербії Александара Вучича на заводі автомобільної групи Stellantis у Крагуєваці, що на південь від Белграда.
Представники уряду Сербії та Fiat Crysler Automobiles два роки тому підписали угоду про спільні інвестиції в розмірі 190 млн євро. Fiat Chrysler є дочірньою компанією Stellantis.
Автомобіль Grande Panda спочатку продаватиметься в Європі, а потім на Близькому Сході та в Африці й буде доступний як у гібридній, так і в електричній версіях.
«Виробництво електромобілів Fiat Grande Panda офіційно розпочалося на автомобільному заводі Stellantis в Крагуєваці, – повідомляє кореспондент Euronews. – Крім електричної моделі, у Сербії буде випускатися й гібридна. Керівники автомобільної групи Stellantis зазначають, що в майбутньому компанії доведеться конкурувати на ринку електромобілів з Китаєм, де витрати на виробництво на 30% нижчі, ніж на Заході. Президент Вучич заявив, що Сербія – єдина країна на Західних Балканах, яка має завод з виробництва електромобілів. За його словами, у майбутньому знадобиться більше електричних зарядних станцій».
