Фермери з усієї країни приїхали до столиці для участі в демонстрації проти урядових заходів із захисту навколишнього середовища та інших обмежень, які, на їхню думку, унеможливлюють ведення сільського господарства в Словенії, повідомляють місцеві ЗМІ.
«З нас досить!» – заявив представник профспілки Антон Медвед від імені кількох тисяч фермерів, які долучилися до мітингу.
Поліція наразі не надала інформації про кількість демонстрантів у столиці, але раніше повідомляла, що очікується участь 2–3 тисяч чоловік.
Водночас голова Спілки фермерів Словенії Антон Медвед заявив про тисячі протестувальників і щонайменше 1500 тракторів, які чекали на збірних пунктах на околицях Любляни. Деякі проїхали повз будівлю парламенту та за містом, спричинивши значні затори.
«Фермер – король на своїй землі. Коли фермер протестує, країна вже стікає кров’ю», – наголосив Медвед, зазначивши, що профспілка разом з іншими громадськими організаціями вийшла на протест, бо ситуація вже стала нестерпною. Він згадав про екологічні обмеження, податковий тягар та необґрунтоване законодавство, яке, за його словами, було «написане кількома крайніми екологами, далекими від сільського господарства».
Демонстрація стала продовженням протесту 24 березня, після якого при уряді була створена робоча група. Однак через два тижні фермери відмовилися від переговорів і заявили про нові протести. Пояснили це тим, що перемовини не принесли жодного прогресу, а проєкт змін до закону про захист тварин, який вимагає мати консультанта із захисту тварин, стала останньою краплею.
Серед головних вимог фермерів – внесення коректив до нових правил з охорони навколишнього середовища, перегляд положень природоохоронних територій Natura 2000, скасування нових податків та коригування прямих субсидій з урахуванням інфляції.
Голова Асоціації кооперативів Борут Флорянчич вважає, що Словенія не зможе гарантувати продовольчої безпеки, якщо сільськогосподарські землі не будуть захищені.
Під час виступу він говорив про те, що «словенські чиновники, які приймають рішення непрозоро і свавільно, сліпо киваючи на вимоги, що надходять із Брюсселя, позбавляють словенських фермерів їхнього місця у світі, їхні родини – майбутнього, словенську природу – охорони, а громадян – можливості ведення власного домашнього господарства.
За словами міністерки сільського господарства Словенії Ірени Сінько, аграрії мають право протестувати. Водночас вона висловила сподівання, що на переговорах після першотравневих свят буде досягнуто згоди на основі пропозицій, надісланих відомством.
Через енергетичну кризу уряд Словенії подвоює субсидії для підприємств, щоб компенсувати зростання додаткових витрат, – заявив державний секретар міністерства економіки Деян Зідан після засідання уряду.
Держсекретар підкреслив, що розмір субсидій буде збільшено із 40 мільйонів до 86 мільйонів євро і що компанії зможуть покрити 50 відсотків своїх витрат на електроенергію замість визначених раніше 30 відсотків.
Влада також вирішила включити до програми підтримки сільське господарство та рибальство, а ще ті установи та асоціації, які займаються економічною діяльністю, – сказав Зідан, додавши, що при цьому весь фінансовий сектор був виключений із кола бенефіціарів.
Уряд також рекапіталізує Словенський фонд підприємництва 6 мільйонами євро для надання кредитів словенським компаніям, які мають проблеми з ліквідністю, якщо виникне така потреба.
Наприкінці серпня парламент прийняв закон, який надає швидку допомогу підприємствам, котрі постраждали від високих цін на газ та електроенергію, а також інший, який передбачає 41 мільйон євро допомоги вразливим групам населення. Уряд Любляни наразі подав пропозицію внести зміни до першого закону.
Словенія скуповує всю вироблену в країні пшеницю через Інститут державних товарних резервів, а також надає підтримку фермерам у розмірі 22 млн євро, – заявив прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб у п’ятницю в Любляні.
„На жаль, ситуація у світі – особливо в Україні – погіршується з кожним днем, і це видно не лише по цінах, а й по наявності продовольства на майбутнє”, – сказав прем’єр-міністр.
Він підкреслив: з одного боку, уряд за рахунок дотацій хоче зменшити витрати аграріїв, які безпосередньо впливають на ціни на продукти харчування через високу вартість палива та подорожчання добрив і насіння, а з іншого – хоче створити ефективну систему контролю роздрібних цін. Водночас була також прийнята політика, згідно з якою держава викуповуватиме всю пшеницю, вироблену в Словенії, – додав прем’єр-міністр.
Глава держави зазначив: таким чином аграрії отримають покупця і стабільну ціну, знатимуть кому і за скільки продаватимуть пшеницю, тому ціна буде дещо нижчою.
„Вже зараз у всьому світі можна спостерігати, як великі трейдери спекулятивно скуповують пшеницю у великих обсягах. Швейцарія вже прийняла захід держзакупівлі, ми його дотримуємося”, – заявив Голоб.
Що стосується регулювання роздрібних цін, то держава не втручається безпосередньо у процес встановлення цін, – зазначив прем’єр-міністр. Ціни намагатимуться регулювати, створено кошик із 15 товарів, перелік ще узгоджується з торгово-промисловою палатою.
За його словами, в уряді підраховують, скільки коштують товари однакової якості в кожній торговій мережі, а також порівнюють ситуацію в сусідніх країнах – Хорватії, Угорщині, Італії та Австрії.
Дані будуть відкритими для всіх і показуватимуть, у певному кошику яка мережа магазинів та як вона встановлює ціни на продукти, таким чином запобігаючи роздрібним торговцям – на і без того висококонкурентному ринку – встановлювати занадто високі ціни, – наголосив прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб.
Через очікуване зростання цін на паливо у вівторок зріс попит на пальне, що спричинило проблеми з поставками по всій країні, – повідомив інформаційний портал 24uhr.comу неділю.
У словенській нафтовій компанії Petrol повідомили, що попит на паливо значно вищий за довгостроковий середньодобовий показник, а це призвело до дефіциту на деяких АЗС.
За словами представників компанії, вони постійно прагнуть зберегти рівень продаж, але через збільшення трафіку цистерни на дорогах Словенії також можуть прибувати із запізненням.
У другій половині дня місцевий портал 24uhr.com повідомив, що деякі ЗАС OMV також мали проблеми з постачанням, однак від Mol таких повідомлень поки не надходило.
За даними порталу, попит зріс з вівторка, з одного боку – через дерегуляцію урядом цін на паливо, а з іншого – через початок туристичного сезону. Багато іноземних туристів, які повертаються з відпустки в Хорватії або просто їдуть туди, хочуть заправитися дешевше в Словенії.
Із 21 червня новий уряд Словенії зніме обмеження ціни, згідно з яким роздрібна ціна eurosuper 95 становить 1,560 євро, оптова ціна – 1,540 євро, роздрібна ціна євродизеля – 1,668 євро, а оптова – 1,648 євро. Натомість роздрібна націнка буде зафіксована на позашляхових АЗС, а на автомагістралях тарифи будуть повністю лібералізовані.
Враховуючи недавнє зростання цін на нафту та нафтопродукти, а також ослаблення євро щодо долара, словенська ділова щоденна газета Finance після підрахунків заявила, що ціна 95-октанового бензину в Словенії може становити близько 1,74 євро за літр та 1,81 євро на дизель.
Хорватія та Словенія намагаються врятувати літній туристичний сезон: у Словенії вже наступного тижня можуть відкритися маленькі готелі, а Хорватія планує розпочати сезон 1 червня, або в жодному разі не пізніше 15-го червня, – передають місцеві ЗМІ у вівторок.
Міністр економіки Словенії Здравко Почівальсек після засідання групи експертних оглядів, яку він очолює, заявив журналістам: він рекомендуватиме уряду продовжити заходи економічного стимулювання після 30 травня, прийняті для полегшення економічних труднощів, спричинених епідемією коронавірусу, у секторі, який найбільше постраждав від введених обмежень, – туризмі. За його словами, туристичним компаніям слід отримувати державну фінансову підтримку щонайменше ще чотири місяці або навіть до кінця року. Також, на його думку, повинен бути створений спеціальний фонд, який допоможе оживити туризм субсидіями без відшкодування та пільговими кредитами. У Словенії доходи від туризму становлять 12 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП).
Державний секретар Саймон Зайц підкреслив: попри суворі заходи безпеки, на наступному тижні можна буде відкрити менші гостинні будинки та туристичні бази, місткістю до 30 осіб, а з червня вже й усі інші готелі, санаторії та масштабні туристичні об’єкти. Кабінет міністрів проконсультується з радою епідеміологів щодо цих питань, – додав він.
За словами Грегора Ямніка, президента Словенської асоціації туризму, якби кордони були відновлені для країн, що мають аналогічну епідеміологічну ситуацію як у Словенії, експлуатація готелів могла б досягти тридцяти відсотків улітку та п’ятдесяти відсотків восени.
Хорватія дуже розраховує на словенських туристів. Після німців найбільше днів та ночей на курортах країни проводять саме словенці. Громадяни Словенії також володіють 120 тис. об’єктами нерухомості, 85 тис. човнів та тисячами орендованих кемпінгів у приморській країні.
Міністр туризму Гарі Капеллі повідомив хорватському щоденнику Jutarnji List, що зі Словенією ведуться серйозні переговори на рахунок спільного рішення щодо безпечних перетинів кордону, і очікується, що хорватсько-словенський кордон, можливо, буде відкрито 1 червня, але в жодному разі не пізніше 15 червня. Він додав: також ведуться переговори з іншими державами – членами Європи щодо відкриття так званих туристичних коридорів. Половина з 20 мільйонів туристів, які відвідують Хорватію, прибувають до країни у липні та серпні. Доходи від туризму становлять майже 20 відсотків ВВП країни.
