Світові ціни на нафту продемонстрували зростання після того, як Іран заявив про удар по американській авіабазі у відповідь на нові атаки США.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.
“Ціни на нафту підскочили на понад 3% у четвер після того, як Корпус вартових ісламської революції заявив про атаку на авіабазу США у відповідь на удари військ США поблизу аеропорту Бандар-Аббас”, – йдеться у повідомленні.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 3,51 долара, або 3,72%, до 97,8 долара за барель, тоді як активніший серпневий контракт зріс на 3,63% – до 95,6 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) також додала 3,73%, піднявшись до 91,99 долара за барель.
Обидва еталонні сорти напередодні втратили понад 5%, досягши найнижчого рівня за місяць на попередній сесії через можливість угоди між США та Іраном про припинення війни та відновлення руху Ормузькою протокою.
Однак Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив у четвер, що атакував авіабазу США після того, що вони назвали ранковою атакою США поблизу аеропорту Бандар-Аббас.
Представники КВІРу попередили, що будь-яке повторення “агресії” призведе до “ще рішучіших” дій.
Американські військові завдали нових ударів по цілях в Ірані, що, на думку офіційних осіб, становили загрозу для американських військ та комерційного морського сполучення в протоці, повідомив Reuters американський чиновник.
“Постачання нафти залишається обмеженим, і ключові суперечливі пункти ще не вирішені”, – заявив стратег компанії ANZ із сировинних товарів Деніел Гайнс.
Додатковим чинником зростання ціни стало скорочення запасів нафти у США.
Згідно з даними Американського інституту нафти (API), впродовж минулого тижня вони зменшилися на 2,8 млн барелів. Це стало шостим поспіль тижнем зниження запасів. Офіційні дані Управління енергетичної інформації США (EIA) очікуються пізніше сьогодні.
У понеділок, 25 травня, ціни на золото зросли більш ніж на 1% на тлі сподівань на укладення мирної угоди США з Іраном, що послабило побоювання щодо інфляції та тривалого збереження високих процентних ставок.
Як зазначається, спотове золото зросло на 1,1% до $4 559,69 за унцію. Ф’ючерси на золото у США з поставкою зросли на 0,9% до $4 561,30.
Водночас, спотова ціна срібла зросла на 3,1% до $77,86 за унцію, платини – на 2,1% до $1 962,93, а паладію – на 2,8% до $1 386,47.
Повідомляється, що з моменту початку війни в Ірані ціна на золото впала приблизно на 14 % на тлі зростання цін на енергоносії, що викликало побоювання щодо інфляції, а також через перспективу підвищення процентних ставок у США.
Агенція вказує, що на тлі новин про переговори США та Ірану акції зросли, тоді як ціни на нафту впали нижче 100 доларів за барель і досягли двотижневого мінімуму, а долар коливався біля тижневого мінімуму.
«Наразі на фінансові активи сильно впливають ціни на нафту, і ціни на золото не є винятком. Зниження цін на нафту сприяє зростанню цін на золото, оскільки очікується, що це вплине на монетарну політику Федеральної резервної системи США», – заявив аналітик UBS Джованні Стауново.
Світові комерційні запаси нафти скорочуються дуже швидко, заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency, IEA) Фатіх Біроль. Про це повідомило агентство Bloomberg.
„Гадаю, вони (запаси. – Ред.) вичерпуються дуже швидко. Це триватиме кілька тижнів, але ми повинні усвідомлювати той факт, що вони швидко скорочуються”, – сказав він.
Біроль також наголосив, що стрибок цін на добрива та дизельне пальне припадає на початок сезону подорожей та посадок. „Це може мати серйозний вплив на ціни на продукти харчування, а разом із вищими цінами на енергоносії це може значно вплинути на інфляцію”, – додав він.
Минулого тижня IEA випустило звіт, у якому також ідеться про рекордні темпи зменшення запасів нафти через блокування Ормузької протоки. Виробники країн Перської затоки вже недопостачили понад 1 млрд барелів.
Війна в Перській затоці стала найпотужнішим шоком для нафтового ринку за весь період спостережень Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Ормузька протока залишається ключовим маршрутом для світового експорту нафти – через неї проходить близько 20% глобальних постачань.
На тлі кризи світові запаси нафти у березні – квітні вже зменшилися на 246 млн барелів. Одночасно з ринку вибуло понад 14 млн барелів на добу, а сукупний обсяг втрат постачання перевищив 1 млрд барелів.
У березні країни – члени МЕА погодили рекордне виведення 400 млн барелів зі стратегічних резервів для стабілізації ринку. За даними агентства, вже використано 164 млн барелів із цього обсягу.
Китай і США домовилися про взаємне зниження мит на низку окремих товарів після зустрічі у Пекіні президента Дональда Трампа та китайського лідера Сі Цзіньпіна.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на Міністерство торгівлі КНР.
Як зазначають у відомстві, Китай і США вживатимуть низку заходів для розширення двосторонньої торгівлі, зокрема, у сфері сільського господарства.
За даними китайського міністерства, сторони погодили взаємне зниження мит на деякі товари, однак конкретний перелік продукції та масштаби змін поки не розкриваються.
У Китаї повідомили, що переговори щодо деталей ще тривають. Також Пекін підтвердив намір закуповувати американські літаки, хоча точна кількість і виробник поки не називаються.
Як пише Bloomberg, китайська сторона заявила, що врахує занепокоєння США щодо імпорту американської сільськогосподарської продукції.
Державний департамент США збільшив фінансування гуманітарної ініціативи Організації Об’єднаних Націй ще на 1,8 млрд доларів. Загальний обсяг програми зріс до 3,8 млрд доларів, а частина додаткових коштів буде спрямована на реалізацію гуманітарних проєктів в Україні.
Про це йдеться у повідомленні посолки України у США Ольги Стефанішиної.
За її словами, конкретні програми та обсяги фінансування визначатимуться Управління ООН з координації гуманітарних питань після погодження з Держдепартаментом США.
У Держдепі зазначили, що додаткове фінансування має підтвердити довгострокову підтримку гуманітарних програм, водночас посилюючи вимоги щодо результативності та проведення реформ у системі ООН.
Окрім України, підтримку отримають гуманітарні фонди у Бангладеш, М’янмі, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Колумбії, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, Гаїті, Лівані, Судані, Сирії, Венесуелі та низці інших країн.
У Держдепартаменті також наголосили, що США залишаються найбільшим гуманітарним донором у світі та закликали інші країни і приватний сектор збільшувати фінансову участь у гуманітарних програмах.
Наприкінці 2025 року США та гуманітарне управління ООН уклали першу угоду про „гуманітарний перезапуск”. За даними американської сторони, попередній внесок у 2 млрд доларів уже допоміг більш ніж 21 млн людей отримати необхідну підтримку.
Попри перемир’я, між США та Іраном триває протистояння щодо Ормузької протоки, через яку в мирний час проходить п’ята частина світової торгівлі нафтою та газом.
Іран запропонував припинити блокаду Ормузької протоки, якщо США скасують блокаду Ісламської Республіки. У пропозиції Тегерана йдеться також про відкладення переговорів щодо його ядерної програми, стверджують двоє регіональних чиновників.
Пропозиція з’явилася в понеділок, коли міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі відвідав росію. Це сталося після того, як у Пакистані було скасовано заплановані на вихідні переговори між США та Іраном щодо можливого перемир’я. Москва є одним із найважливіших союзників Тегерана.
Президент США Дональд Трамп запропонував, щоб переговори відбулися по телефону.
За повідомленнями ЗМІ, уряд Сполучених Штатів, судячи з усього, навряд чи прийме пропозицію, надіслану Пакистаном до Вашингтона, адже вона залишає невирішеними ті спірні питання, через які 28 лютого США та Ізраїль завдали удару по Тегерану і вбили його найвищих керівників.
«Ми не можемо дозволити їм уникнути відповідальності, – заявив у понеділок міністр закордонних справ США Марко Рубіо й додав: – Ми маємо забезпечити, щоб угода, яка буде укладена, остаточно унеможливила їхній стрімкий рух до ядерної зброї».
Американська блокада, яка почалася в середині квітня, призвела до подвійної блокади, метою якої, за словами Трампа, є перешкоджання Тегерану продавати нафту, тим самим позбавивши його життєво важливих доходів, а також потенційно створивши ситуацію, через яку Ірану доведеться зупинити видобуток, адже йому ніде зберігати нафту.
Блокада вплинула й на самого Трампа, оскільки напередодні ключових проміжних виборів значно зросли ціни на нафту та бензин.
У понеділок спотова ціна на нафту Brent, міжнародний еталонний курс, закрилася на рівні понад 108 доларів за барель, що приблизно на 50% вище, ніж на початку війни.
Європейські лідери висловлюють розчарування
У понеділок кілька країн знову закликали відкрити цей надзвичайно важливий водний шлях.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у Раді Безпеки говорив про постійне зростання негативного впливу цієї ситуації на цивільне населення. «Це призводить до порожніх паливних баків, порожніх полиць і порожніх тарілок», – зазначив він.
По всій Європі провідні політики також висловили своє розчарування.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував Вашингтон за те, що той вступив у війну без стратегії. «З такими конфліктами завжди та сама проблема: річ не лише в тому, щоб вступити в нього, треба ще й вийти», – наголосив він.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро розкритикував усі сторони, але підкреслив, що криза почалася лише після того, як США та Ізраїль без чітких цілей, «нехтуючи міжнародним правом», напали на Іран.
Барро засудив Тегеран за закриття морських шляхів. «Морські протоки – це артерії світу. Вони не належать нікому», – сказав він.
