Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила проєкт підвищення тарифів оператора газосховищ АТ «Укртрансгаз» та перехід до стимулюючої моделі тарифоутворення вперше з 2022 року.
Відповідний проєкт постанови схвалений на засіданні регулятора у вівторок. Нові тарифи у разі остаточного схвалення діятимуть з 1 червня цього року до 31 березня 2029 року.
Проєкт постанови передбачає установити Укртрансгазу тариф на зберігання природного газу у розмірі 0,45 грн за 1000 м3 на добу (тут і далі без ПДВ); закачування природного газу – 360,02 грн за 1000 м3 на добу; відбір природного газу – 360,02 грн за 1000 м3 на добу.
За підрахунками Енергореформи, тариф на зберігання газу планується підвищити на 12,5% (зараз 0,40 грн/1 тис. куб. м), на закачування – на 47,8% (зараз 243,52 грн/1 тис. куб. м), на відбір – на 42,3% (зараз 253,03 грн/1 тис. куб м).
Нині регулювання тарифів Укртрансгазу здійснюється відповідно до методології „витрати +”, однак законом про природні монополії передбачено можливість застосування стимулюючого регулювання при формуванні тарифів на їхні послуги.
З метою стримування росту тарифів Укртрансгазу пропонується врахувати норму доходу на рівні 3% як для регуляторної бази активів, створеної на дату переходу до стимулюючого регулювання, так і для бази активів, створеної після переходу до нього.
Також комісія планує стимулювати довгострокове бронювання потужності газосховищ, яке наразі здійснюється переважно у режимі „на добу наперед” та на місячній основі. У зв’язку з цим вона пропонує затвердити коефіцієнт для замовлення на рік на рівні 0,9, коефіцієнт для замовлення потужності на базовий сезон закачування та відбору – на рівні 1. Коефіцієнт для місячного замовлення та замовлення „на добу наперед” залишаються на чинному на рівні 1,1 та 1,2.
Заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський назвав рішення НКРЕКП щодо зміни тарифної моделі ПСГ довгоочікуваним.
Разом з тим, він запевнив, що зміна тарифної моделі не матиме впливу на кінцевих споживачів: „Для населення діє фіксований тариф, тоді як для бізнесу вплив буде мінімальним”.
Держпродспоживслужба підбила підсумки перевірок щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги за січень-березень 2026 року. Майже кожна інспекція виявила недотримання законодавства у сфері ціноутворення.
Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Головне:
У 97,7% випадків позапланових перевірок фахівці виявили порушення при формуванні тарифів на ЖКП.
За результатами інспекцій споживачам уже повернули понад пів мільйона гривень.
Усі перевірки проводилися виключно на підставі скарг громадян.
Сума виписаних штрафів та санкцій перевищила 800 тисяч гривень.
Масштаби порушень
Упродовж перших трьох місяців року фахівці провели 88 позапланових перевірок щодо дотримання законодавства у сфері державних регульованих цін. Як зазначають у відомстві, порушення встановили у 86 випадках.
“За результатами проведених перевірок у 86 випадках (97,7%) встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері ціноутворення”, – йдеться у повідомленні.
Штрафи та повернення коштів
За підсумками перевірок було ухвалено 22 рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій на суму 862,9 тис. грн.
Також фахівці видали 77 приписів, які зобов’язують постачальників привести тарифи у відповідність до норм закону. Окремі штрафи отримали й посадові особи.
Щодо відшкодування громадянам, то ситуація наступна:
Суб’єктів господарювання зобов’язали повернути споживачам 453 тис. грн.
Фактично у звітному періоді людям уже відшкодовано 517,4 тис. грн.
До державного бюджету надійшло 112,6 тис. грн.
Чому приходять з перевірками
У відомстві наголошують, що зараз усі заходи державного нагляду на ринку ЖКП здійснюються лише після звернень споживачів. Під час інспекцій розглядаються лише ті конкретні питання, на які скаржилися громадяни.
З 1 травня в Україні зростуть тарифи на послуги з розподілу електричної енергії регіональних операторів системи розподілу (обленерго). Відповідне рішення ухвалила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Так, для споживачів першого класу напруги підвищення становитиме 1,1-10,1%, для другого класу – 3,7-7,7%.
Згідно з оприлюдненими даними, відзначає Інтерфакс-Україна найвищий тариф для споживачів першого класу напруги з 1 травня діятиме для Херсонобленерго – 931,90 грн/МВт·год, найнижчий – для Запоріжжяобленерго – 313,47 грн/МВт·год.
Для другого класу напруги найвищий тариф встановлено для ДТЕК Донецькі електромережі – 3 764,28 грн/МВт·год, найнижчий – для ДТЕК Київські електромережі – 1 003,12 грн/МВт·год.
Регулятор пояснив, що рішення ухвалене з урахуванням постанови Кабінету Міністрів від 7.02.2025 №142 щодо необхідності виконання операторами системи розподілу заходів з інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Також у НКРЕКП зазначили, що підставою для коригування тарифів стало значне коливання цін на ринку електроенергії у першому кварталі 2026 року, що вплинуло на витрати, пов’язані з покриттям технологічних втрат під час розподілу електроенергії.
Раніше НКРЕКП встановила тарифи на розподіл електроенергії на період із 1 січня до 1 квітня 2026 року, а також передбачила їх підвищення з 1 квітня до кінця року. Однак у зв’язку з новим рішенням регулятора попередні тарифи фактично діяли лише один місяць – з 1 по 30 квітня.
Президент США Дональд Трамп підняв тарифи для країн світу з 10% до 15%.
“Ґрунтуючись на ретельному, детальному та повному розгляді абсурдного, погано написаного та надзвичайно антиамериканського рішення щодо тарифів, ухваленого вчора Верховним Судом Сполучених Штатів після БАГАТЬОХ місяців обмірковування, будь ласка, дозвольте цій заяві слугувати підтвердженням того, що я, як Президент Сполучених Штатів Америки, негайно підвищу 10% світовий тариф на країни, багато з яких десятиліттями «обдирали» США, без жодної відплати (доки не з’явився я!), до повністю дозволеного та юридично перевіреного рівня 15%”, – написав Дональд у TruthSocial.
Він зазначив, що протягом наступних кількох місяців його адміністрація визначить та запровадить нові та “юридично допустимі тарифи”.
Тайвань та США досягли «широкого консенсусу» щодо переговорів про тарифи, що відкриває можливість укладення торговельної угоди до кінця січня.
Про це повідомляє Reuters.
У грудні Тайвань висловив намір знизити мита на експорт до США з 20% до 15%, при цьому обидві сторони обговорюють деталі фінальної зустрічі для підписання угоди.
Важливим аспектом цих переговорів є підтримка розвитку технологічних кластерів на Тайвані.
Крім того, адміністрація президента Трампа бажає, щоб Тайвань, зокрема виробник мікросхем TSMC, зобов’язався побудувати нові заводи в США. Це стало відповіддю на переорієнтацію торговельної політики, оскільки мита вважаються важливим інструментом для США у міжнародній торгівлі.
Процес укладення угоди має суттєве значення для зміцнення економічних зв’язків між Тайванем і США на тлі зростаючого тиску з боку Китаю.
США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари.
Про це повідомляє Politico з посиланням на посадовця адміністрації.
Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину.
За словами співрозмовника видання, „цими угодами президент намагається збалансувати торговельні дефіцити”.
Зазначається, що угода з Аргентиною має звільнити імпортовану у США яловичини від 10-відсоткового мита. Таким чином президент Дональд Трамп намагається підтримати свого союзника – президента Аргентини Хав’єра Мілея.
Очікується також „певне тарифне полегшення щодо окремих товарів”, зокрема бананів і кави з Еквадору, що зумовлено бажанням стримати зростання цін на них на внутрішньому ринку. США також звільнять від мита деякі текстильні та швейні вироби з Гватемали й Сальвадору.
Чинні тарифи залишаються незмінними: товари з Аргентини, Гватемали та Сальвадору й надалі оподатковуватимуться за ставкою 10%, а продукція з Еквадору – 15%.
Як зазначив представник адміністрації, у рамках нових угод чотири латиноамериканські країни не запроваджуватимуть податок на цифрові послуги, також із деякими з них передбачено обговорення постачань критично важливих корисних копалин, що відповідає намірам США переорієнтуватися з китайського імпорту на інші ринки.
Ціни на нафту трохи знизилися, незважаючи на заяву президента США Дональда Трампа про зменшення тарифів на товари з Китаю після зустрічі з президентом Сі Цзіньпіном у Південній Кореї. Експерти залишаються скептичними щодо того, чи справді це означає завершення торговельної війни.
Ф’ючерси на Brent впали на 20 центів (0,31%) до $64,72 за барель, а на американську нафту WTI – до $60,28 за барель.
Як відомо, під час зустрічі з Сі Цзіньпінем Трамп погодився знизити тарифи на китайські товари з 57% до 47% у рамках однорічної угоди в обмін на відновлення закупівель американської сої, забезпечення експорту рідкоземельних елементів та боротьбу з незаконним обігом фентанілу.
«Ринок бачить у цьому лише паузу у конфлікті та невелику деескалацію, яку позиціонують як «торговельну угоду», – зазначила аналітикиня Вандана Харі.
Також економічні перспективи підтримав Федеральний резерв США, який напередодні знизив процентні ставки відповідно до очікувань ринку. Проте регулятор натякнув, що це може бути останнє зниження цього року через загрозу від тимчасового закриття уряду, що ускладнює доступ до даних.
Зростання Brent і WTI днем раніше пояснюються більшим, ніж очікувалося, скороченням запасів нафти та пального у США. За даними Управління енергетичної інформації США, запаси нафти знизилися на 6,86 млн барелів до 416 млн барелів за тиждень, що завершився 24 жовтня, тоді як аналітики очікували падіння лише на 211 тис. барелів.
Інвестори також очікують на засідання ОПЕК+, заплановане на 2 листопада, де, ймовірно, буде оголошено про збільшення поставок на 137 тис. барелів на добу у грудні.
Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мита на середні та великі вантажівки, яке набуде чинності вже з 1 листопада.
Про це повідомляють агенція Reuters та американський лідер у своїй соцмережі Truth Social.
Зазначається, що нові тарифи охоплюватимуть всі транспортні засоби середньої і важкої вантажності, які ввозяться до США з-за кордону.
«З 1 листопада 2025 року всі середні та важкі вантажівки, що ввозяться до Сполучених Штатів з інших країн, будуть обкладатися митом у розмірі 25%», – написав Трамп.
За даними Reuters, до великих транспортних засобів належать такі види транспортних засобів як вантажні автомобілі, сміттєвози, комунальні автівки, транзитні, маршрутні та шкільні автобуси, тягачі з причепами, а також напівпричепи й важкі спеціальні транспортні засоби.
При цьому США раніше погодили з Японією та ЄС 15% мита на легкові автівки, і наразі залишається невідомим, чи будуть Сполучені Штати застосовувати такі тарифи до більших автомобілів у межах торговельних умов з Брюсселем та Токіо.
Як відомо, нещодавно Трамп заявив, що введе 100% мито на всі фільми, вироблені за кордоном і імпортовані до США, повторивши погрозу, висловлену ще в травні.
Європейський Союз розглядає можливість запровадження вищих тарифів на імпорт російської нафти без необхідності одностайного голосування.
Про це повідомив речник Єврокомісії Олаф Гілл на брифінгу в Брюсселі, передає Укрінформ.
«Це не є частиною 19-го пакету санкцій, оскільки санкції ухвалюються одноголосно. Будь-яка пропозиція щодо тарифів на російську нафту буде ухвалена кваліфікованою більшістю як захід, пов’язаний із торгівлею. Зараз я не можу надати більше деталей, але з часом ми представимо наші наміри», – сказав Гілл.
Він наголосив, що для ЄС припинення залежності від російського викопного палива є геостратегічним пріоритетом. У цьому контексті держави-члени ЄС розглядають пропозиції Єврокомісії щодо 19-го пакету санкцій проти рф, який передбачає, зокрема, обмеження на порти, через які постачається російський скраплений газ.
За словами речника, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом згадала про намір вжити додаткових заходів.
«Вона говорила про санкції проти портів, звідки надходить СПГ. Це частина 19-го пакету. Також вона зазначила, що ми хочемо підвищити тарифи на імпорт нафти з росії», – зaзнaчив Гiлл.
Укрзалізниця є монополістом, тому спілкування з нею „надзвичайно важке”, зазначив Олександр Водовіз.
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею „надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, „профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
„Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
