Закупівлі загальною вартістю понад 3,5 мільярда гривень охопили контролем працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області впродовж 2025 року і виявили порушення законодавства на суму більш ніж 2,6 мільярда гривень. Порушень, які призвели до фінансових та матеріальних втрат зафіксували на 2,8 мільйона гривень.
Зокрема, під час 283 моніторингів закупівель та 16 перевірок встановили: – 72 випадки недотримання замовниками законодавства при розгляді тендерних пропозицій, а також при їх відхиленні чи невідхиленні та/або у разі невідміни торгів/спрощеної закупівлі;
– 39 випадків порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлю;
– 12 випадків недотримання визначених процедур та/або щодо правомірності обрання та застосування процедури закупівлі;
– 12 випадків недотримання замовником законодавства під час укладання договору про закупівлю та внесення до нього змін.
97 випадків – інших порушень у сфері публічних закупівель.
Порушення на більш ніж мільярд гривень вдалося попередити – за результатами моніторингів, які зробили спеціалісти Управління, замовники скасували 23 тендери загальною вартістю понад 831 мільйон гривень, розірвано 35 договорів на майже 215 мільйонів гривень. Ще на близько мільйона гривень зменшено ціни договорів про закупівлю без зміни кількості та якості товару. Відшкодовано незаконні витрати та втрати на понад 3,35 мільйона гривень.
За порушення законодавства у сфері закупівель склали 37 протоколів про адміністративну відповідальність, 14 осіб притягнули до адміністративної відповідальності: загальна сума штрафів – більше 151 тисячі гривень.
Матеріали 14 перевірок та висновки 3 моніторингів закупівель передано правоохоронним органам; розпочато 2 досудові розслідування та до 5 досудових розслідувань долучено матеріали контрольних заходів закарпатських аудиторів.
Про це інформує Управління Держаудитслужба Закарпаття.
„Благодійний фонд „Охматдиту” перерахує кошти на казначейський рахунок закладу, тож наступний тендер відбудеться вже в електронній системі Prozorro та за правилами публічних закупівель. До проведення тендеру буде залучене ДП „Медичні закупівлі”, – розповів голова МОЗ Віктор Ляшко.
Створення наглядово-ревізійної ради
Крім того, після резонансу щодо тендеру МОЗ та „Охматдит” ініціюють створення наглядово-ревізійної ради, у яку ввійдуть шість благодійників, які найбільше задонатили, а також по одному представнику від МОЗу та лікарні, і представники будівельних підрядників – загалом 15 осіб.
Раду повинні створити протягом тижня, вона має створити критерії, за якими виберуть підрядника для відновлення. Після цього проведуть тендер через Prozorro. Тож усіх підрядників, які відповідають критеріям, закликають долучити до тендеру.
Вартість послуг інженера-консультанта та технагляду
Що стосується питання з приводу вартості послуг інженера-консультанта та технічного нагляду, що ці послуги дороговартісні і спочатку не було розуміння, звідки взялися саме такі суми.
„Вартість цих послуг визначає сертифікований фахівець. І вони формуються на підставі й на основі кошторисних норм і залежать від обсягу робіт і їх вартості. Відповідно цифри, які зазначені в системі Prozorro, які проводять лікарні, є граничними”, – роз’яснив на брифінгу медичний директор лікарні „Охматдит” Сергій Чернишук.
За його словами, вони мали б бути зменшені, якщо б обсяг і відповідно їх вартість була би меншою. Тобто це межові ціни, які формувалися згідно кошторисних норм, тобто це ціна регламентована відповідними нормами.
Уряди Великої Британії та Латвії оголосили спільний міжнародний тендер на виробництво безпілотників для постачання в Україну.
Згідно із заявою Міністерства оборони Великобританії у вівторок, компанії, що беруть участь у програмі, можуть подавати заявки на виробництво пристроїв від першої особи (FPV).
Програма є частиною міжнародної «коаліції з розвитку безпілотників», яку Великобританія і Латвія оголосили і очолили ще в лютому, з метою забезпечити Україну десятками тисяч безпілотників FPV швидко і за доступними цінами, йдеться в заяві.
За даними Міністерства оборони Великої Британії, наразі до коаліції входять Велика Британія та Латвія, а також Естонія, Литва, Австралія, Канада, Данія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Швеція та Естонія, але кілька інших країн розглядає можливість приєднання до групи.
Втім, конкурс відкритий для промислових компаній з усіх країн – учасниць Української оборонної контактної групи.
Наразі до групи входять 56 країн, у тому числі всі країни – члени НАТО.
За даними міністерства, кінцевий термін подачі пропозицій – 28 червня. Успішні учасники тендеру отримають замовлення на поставку FPV-дронів в Україну, з можливістю подальших, ще більших виробничих замовлень пізніше, якщо відгуки будуть позитивними, і, виходячи з досвіду першого конкурсу такого виду, очікується, що в цьому році будуть оголошені подальші подібні тендери.
Лондонське міністерство оборони підкреслює, що безпілотники FPV із вибуховими зарядами, які дозволяють здійснювати точне наведення в режимі реального часу, вже довели свою високу ефективність проти ворожих позицій, бронетехніки і кораблів на українському театрі бойових дій.
Уряд Великої Британії також нещодавно оголосив про окрему інвестиційну програму вартістю 325 мільйонів фунтів стерлінгів, спрямовану на виробництво і поставку в Україну понад 10 000 безпілотників FPV.
Британські оборонні компанії отримають контракти на виробництво цих апаратів.
З початку війни Лондон надав Україні майже 12 мільярдів фунтів стерлінгів економічної, гуманітарної та військової допомоги.
Укравтодор – державне агентство автомобільних доріг України почало публікувати оголошення про проведення у системі державних закупівель Prozorro тендерів на ремонтно-будівельні роботи на дорогах цього року.
Про це повідомили в прес-службі Міністерства інфраструктури України.
Згідно з повідомленням, оголошені закупівлі орієнтовані на виконання базового сценарію „Укравтодору”, що передбачає проведення ремонтно-будівельних робіт на 1,3 тисячі кілометрів доріг державного значення, які будуть фінансуватися з Державного дорожнього фонду.
У свою чергу, в Дорожньому фонді на поточний рік закладено 31,5 мільярда гривень на ремонтно-будівельні роботи та близько 5,6 мільярда на утримання доріг.
„Підтвердження кожного наступного джерела фінансування (20 мільярдів гривень під державні гарантії) і додаткове фінансування (35 мільярдів гривень) відкриє можливості прийняття нових постанов уряду і дасть можливість почати закупівлі, які будуть спрямовані на оновлення понад 6 тисяч кілометрів доріг державного та місцевого значення”, – зазначили в прес-службі.
