В Україні йде війна, бізнес працює на межі, бюджет шукає кожну гривню. Але паралельно з усім цим живе й дихає тіньова економіка. За оцінками Мінекономіки, в «тіні» перебуває близько 30–40% ВВП, і це одна з найболючіших тем для країни, яка намагається одночасно оборонятися, реформуватися і залучати інвестиції. Про це йдеться у колонці економіста Олега Гетмана на сайті РБК-Україна.
Зарплати в конвертах: буденна схема з мільярдними втратами
Найбільша діра в бюджеті — це не екзотичні офшори, а зовсім буденна практика: зарплати в конвертах. За підрахунками аналітиків, саме вона коштує державі від 140 до 280 мільярдів гривень щороку. Схема проста: роботодавець показує мінімум «білої» зарплати, а решту видає готівкою або проводить через «сірі» механізми. Формально всі задоволені: працівник отримує більше «на руки», роботодавець економить на податках та внесках.
«Сірий» імпорт і контрабанда: коли чесний бізнес програє
Другий гігантський пласт тіньової економіки — контрабанда і «сірий» імпорт. Втрати бюджету тут оцінюють у діапазоні 120–185 мільярдів гривень на рік. Йдеться не лише про дрібні партії товарів у багажнику авто, а про системні схеми: заниження митної вартості в інвойсах, використання фіктивних компаній, декларування товарів за «зручними» кодами, які дають нижчі податки і мита.
У результаті той, хто працює чесно й показує реальні ціни, програє конкуренцію тому, хто завозить той самий товар, але «в сірій зоні».
Офшори: менша, але все ще болюча частина проблеми
Офшори, які колись були символом тіньових схем, на цьому фоні вже не виглядають головним ворогом. За словами Олега Гетмана у колонці для РБК-Україна, через міжнародний тиск, правила прозорості, зокрема в межах ініціатив на кшталт BEPS, а також валютні обмеження, класичні офшорні конструкції стали дорогими та малодоступними для масового бізнесу.
Ними продовжують користуватися великі компанії та найзаможніші українці, але масштаб таких схем суттєво менший, ніж у сегменті зарплат «у тіні» чи «сірого» імпорту. Орієнтовні втрати бюджету від виведення прибутку за кордон зараз оцінюють на рівні близько 12–14 мільярдів гривень на рік. Це багато, але не порівняно з тим, що країна втрачає на «конвертах» і контрабанді.
Що вже вдалося частково перекрити
За останні роки держава все ж змогла частково перекрити деякі «чорні дірки». Створення ПДВ-рахунків, єдиного реєстру податкових накладних та системи моніторингу ризикових операцій ускладнило формування фіктивного ПДВ-кредиту, який раніше був одним із популярних інструментів для викачування грошей із бюджету.
Краще оцифрування даних щодо землі та нерухомості зменшує можливість просто «заховати» об’єкт, який не існує в жодних реєстрах. Є певний прогрес і в боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів — алкоголю, тютюну, пального: частину контрафакту та «чорного» ринку вдалося витіснити. Та водночас експерти наголошують, що схеми не зникають, а змінюють форму і шукають нові лазівки.
Перезавантаження податкової, митниці та БЕБ
У своїй колонці на сайті РБК-Україна Олег Гетман детально пояснює, що точкових заходів уже недостатньо. Потрібні глибокі зміни в роботі ключових органів, які відповідають за податки й митницю. Йдеться про реальне перезавантаження Державної митної служби з залученням міжнародних фахівців, які не пов’язані з місцевими інтересами, про оновлення Державної податкової служби на основі законопроєкту №9243 з чіткими критеріями ефективності, а також про посилення Бюро економічної безпеки.
Для БЕБ експерти пропонують не просто додаткове фінансування, а й встановлення прозорих KPI, за якими суспільство та парламент зможуть реально оцінювати, наскільки цей орган справляється зі своєю роботою. Без зрозумілих цілей і відповідальності будь-яка реформа ризикує залишитися на папері.
Податковий розрив як головний індикатор успіху
Одним із ключових індикаторів успіху називають скорочення податкових розривів — так званого tax gap. Ця логіка закладена в законопроєктах №12359 та №12360, на які також посилається автор аналізу. Ідея проста: оцінювати не те, скільки перевірок провели чи скільки кримінальних справ відкрили, а наскільки реально скоротився розрив між тим, скільки податків мало б надходити до бюджету теоретично, і тим, скільки надходить фактично.
Така зміна фокусу дозволяє відійти від формального «галочкового» підходу до роботи податкових і правоохоронних органів і перейти до вимірюваного результату, який відчуває бюджет.
«Кущі ФОПів» і фіктивна самозайнятість
Окрема лінія дискусії стосується того, як боротися із зловживаннями спрощеною системою оподаткування. Так звані «кущі ФОПів», коли великий бізнес дробиться на десятки й сотні підприємців, дозволяють серйозно економити на податках. Експерти пропонують прописати в законодавстві запобіжники проти такої практики і водночас не душити справжній малий бізнес, для якого спрощена система є єдиною реальною можливістю працювати легально.
Банки, на думку аналітиків, теж мають відповідати за те, щоб не закривати очі на ризикові операції з підприємницьких рахунків, а критерії НБУ щодо таких операцій повинні реально працювати, а не залишатися формальністю. Ще один проблемний сегмент — так звана фіктивна самозайнятість, коли формально людина числиться фрилансером чи підрядником, а фактично виконує функції штатного працівника. Тут також потрібні чіткі, зрозумілі критерії, де закінчується нормальна гнучка зайнятість і починається схема ухилення від податків.
Дані, ІТ-системи та європейська інтеграція
У матеріалі РБК-Україна наголошується й на важливості ІТ-консолідації: ДПС, ДМС і Мінфін мають працювати на основі узгоджених і поєднаних баз даних, з тісною інтеграцією в європейські системи моніторингу ПДВ, акцизів і платіжної інформації. Обмін попередніми митними даними з іншими країнами дозволяє швидко пропускати «білий» товар і одночасно жорсткіше відсіювати підозрілі поставки.
Така інтеграція — не технічна дрібниця, а частина ширшого процесу євроінтеграції, де прозорість і контроль за обігом товарів і грошей є базовими вимогами до держави.
Чому тотальний контроль — хибний шлях
При цьому автори аналізу застерігають від спокуси «закрутити гайки» до межі тотального контролю, прикриваючись боротьбою з тінню. Ініціативи на кшталт радикального згортання спрощеної системи, безсудового блокування рахунків податковою чи повного доступу до банківської інформації всіх платників виглядають небезпечними. Вони можуть не вивести бізнес «з тіні», а навпаки ще глибше загнати туди тих, хто й так працює на межі.
У колонці підкреслюється, що замість нескінченних реформувань структур необхідне справжнє перезавантаження — із відкритими конкурсами, участю зовнішніх експертів і конкретними, вимірюваними цілями, які можна пояснити суспільству.
Оксана ЧОПАК
[type] => post [excerpt] => В Україні йде війна, бізнес працює на межі, бюджет шукає кожну гривню. Але паралельно з усім цим живе й дихає тіньова економіка. За оцінками Мінекономіки, в «тіні» перебуває близько 30–40% ВВП, і це одна з найболючіших тем для країни, яка намагаєт... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1763560860 [modified] => 1763552832 ) [title] => Тіньова економіка як фронт усередині країни [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65666&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 65666 ) [crid] => oxc2131 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 612 [image] => Array ( [id] => 612 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/grivnya.jpg [original_lng] => 46773 [original_w] => 500 [original_h] => 317 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/grivnya-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/grivnya-300x190.jpg [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/grivnya.jpg [width] => 500 [height] => 317 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/grivnya.jpg [width] => 500 [height] => 317 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/grivnya.jpg [width] => 500 [height] => 317 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/grivnya.jpg [width] => 500 [height] => 317 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/grivnya.jpg [width] => 500 [height] => 317 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1763545633:2 [_thumbnail_id] => 612 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 536 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 566978548000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 5679 ) [tags_name] => Array ( [0] => тіньова економіка ) ) [1] => Array ( [id] => 62847 [content] =>
Частка валют „недружніх країн” опустилася до 4,6%, а „дружніх” – вперше за два роки впала нижче за 30%.
Частка рубля в оплаті російського експорту в червні досягла рекордних 55,5%, повідомив Центробанк РФ. Вперше за підсумками кварталу частка рубля у розрахунках за експорт перевищила половину і становила 53,3%. Про це пише The Moscow Times в п’ятницю, 15 серпня.
Добавка приблизно 40% виникла через необхідність обходити санкції. Розрахунки ускладнилися, США загрожують вторинними санкціями банкам країн, які допомагають Росії в цьому, і перехід на національні валюти – вимушений захід. Розрахунки у них менш помітні для західних регуляторів.
Зазначається, що для обслуговування російської зовнішньої торгівлі довелося збудувати окрему інфраструктуру, фактично – альтернативну систему міжнародних розрахунків. Вона працює у двох паралельних контурів: усередині російських банків перераховуються рублі, а в іноземних – юані чи інші валюти. Там, де вдається, ці потоки замикаються: рублі, отримані від російських імпортерів, йдуть на оплату російського експорту.
За оцінкою ЦБ Росії, експорт у червні становив 32,8 млрд доларів, у другому кварталі 100 млрд доларів, а за півріччя 196,1 млрд доларів. Частка рубля у розрахунках у першому кварталі була 46,5%.
Таким чином, приблизно 40% тіньових розрахунків у рублях за російські товари та послуги могли становити близько 13 млрд доларів за місяць, 40 млрд доларів за II квартал, а третина таких платежів у першому кварталі становлять 31 млрд доларів. Разом виходить 71 млрд доларів за півроку.
Основна частина розрахунків тепер проводиться у рублях у „внутрішньому контурі” та у валюті у „зовнішньому”. Частка рубля збільшилася головним чином за рахунок зниження частки валют „дружніх” країн: вона у червні вперше за два роки опустилася нижче за 30% (29,9%). До війни вона становила близько 2%. На валюти „недружніх” країн припало 14,6%.
У розрахунках за імпорт частка рубля більше половини із грудня 2024 року, у II кварталі вона становила рекордні 54,6%. Аналітики Райффайзенбанку називають це важливою причиною скорочення попиту валюту.
В Україні на початку цього року в тіні знаходилось 500 млрд грн не задекларованих податків. Після проробленої роботи може бути десь 420-430 млрд грн.
Про це в інтерв’ю ЕП розповів голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
„Ми вважаємо, що в тіні десь половина економіки, але є галузі, наприклад, торгівля, де 60-70%”, – зазначив Гетманцев.
За його словами, якщо порівняти надходження від ПДВ за 8 місяців 2021 року з надходженнями за аналогічний період 2024 року, то вони зросли на 73%. Це значно перевищує інфляцію, а з урахуванням падіння економіки – це абсолютно нормальні цифри.
„На 14,2% у нас збільшилася податкова ефективність – це показник, який дозволяє нам розрахувати, скільки на обсяг оподатковуваних операцій сплачується сума ПДВ. Для алкоголю податкова ефективність у 2021 році становила 5,1%, а на сьогодні – 7%. В абсолютних цифрах – це „плюс” 1,2 мільярда за 8 місяців року. Виторг легальних алкогольних напоїв зріс на 28%”, – розповів депутат.
Він також зауважив, що минулого тижня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, який встановлює гарантоване податкове зобов’язання для спиртових заводів, виходячи з їхньої потужності, а не з того, скільки вони спирту виробляють.
„З пального ми маємо плюс 5,1 мільярда гривень або плюс 45% порівняно з 2023 роком. З грального бізнесу надходження у 2021 році становили 204 мільйони, у 2022 році – 730,9 мільйона, за 8 місяців 2023 року – 5,6 мільярда, а за 8 місяців 2024 року – 11,7 мільярда. Зараз уже 13,5 мільярда. Це яскраво демонструє, скільки „тінь” коштує державі”, – зазначив Гетманцев.
За його даними, виторги по РРО у ювелірному бізнесі в Україні зросли на 67,8% у серпні 2024 року до січня 2024 року.
„Дуже показова цифра – вендингові машини – плюс 350%. Вони повністю були в тіні. Однак тінь – це не тільки тіньовий бізнес, але й чиновники, правоохоронці, які харчуються цією тінню. Це кланова система, яка формувалася 30 років, яка керувала державою”, – розповів Гетманцев.
Він також навів ще одні дані – по виторгу електроніки.
„По електроніці – плюс 34% від початку року і 157,7% зростання надходжень ПДВ (рік до року). Ми робили заслуховування на комітеті, і до нас прийшли мережі „Ябко”, „Яблуко” та інші. І вони цілком серйозно сказали: „Дивіться, раніше ринок працював так. Нам потрібна дорожня карта від держави, як вийти з цього”. Вони впевнені, що вони все правильно роблять, але їм треба якісь перехідні періоди, щоб працювати „в білу”. І це на третьому році війни”, – зазначив Гетманцев.
У 2020 році рівень тіньової економіки за попередніми розрахунками становив 30% обсягу офіційного ВВП, що на 3 в.п. перевищує рівень 2019 року.
Про це йдеться у публікації Мінекономіки. Так, у 2019 році рівень тіньової економіки становив 27% ВВП.
„Ускладнення умов економічної діяльності, внаслідок запровадження протиепідемічних заходів в Україні та світі, спричинили природне бажання суб’єктів господарювання зменшити ризики втрати лімітованих ресурсів, що і призвело до зростання тінізації економіки”, – пояснюють в Мінекономіки.
Водночас, зауважують у відомстві, таке зростання є меншим порівняно зі зростанням упродовж попередніх кризових періодів, що свідчить про неординарність проявів коронакризи.
А саме, йдеться про часткову зміни патернів людської поведінки, які змінили канали тінізації та обмежили можливості для тінізації, заблокували традиційні канали за недостатньої, наразі, поширеності нових.
Також у відомстві зауважили, що процеси тінізації економіки спричиняються і недостатньо сприятливим середовищем. Позитивні очікування від реформ, їхня реалізація стимулюють населення до розширення діяльності у легальному секторі за умови поліпшення інвестклімату в країні.
Системними чинниками, що стримують процеси детінізації, назвали: низький рівень захисту прав власності та ліквідності фондового ринку, захисту прав інвесторів, недостатній рівень захисту інтелектуальної власності, недосконалість судової системи, високий рівень корупції та наявність непідконтрольних територій.
В Україні у першому кварталі 2020 року рівень тіньової економіки склав 31% від обсягу офіційного ВВП, що на два відсотки більше від показника 2019 року.
Мінекономіки в середу, 23 вересня представило попередні розрахунки. Досвід попередніх криз свідчить про очікування збільшення рівня тіньової економіки, оскільки в умовах значної невизначеності бізнес прагне зменшити ризики втрати ресурсів.
„Так, сталося очікуване зменшення ділової й інвестиційної активності (як всередині країни, так і за її межами). Істотно зросли збитки в економіці. Але саме незвичайний характер кризи, викликаної поширенням пандемії і введенням карантинних заходів, визначив нетиповий характер динаміки тіньової економіки з так званими секторальними особливостями”, – сказано у звіті Міністерства.
Як додали у відомстві, три з чотирьох методів, з використанням яких здійснюється оцінка рівня тіньової економіки, зафіксували такі дані:
метод „витрати населення – роздрібний товарообіг і послуги” – 29% від обсягу офіційного ВВП;
електричний метод – 27% від обсягу офіційного ВВП);
монетарний метод – 29% від обсягу офіційного ВВП).
При цьому метод збитковості підприємств показав збільшення рівня тіньової економіки до 38% від обсягу офіційного ВВП.
