Міжнародні резерви України за підсумками 2025 року збільшилися на 30,8% — до $57,3 млрд, що є найвищим показником за всю історію незалежності країни. Про це 7 січня повідомили у Національному банку України.
Рекордне зростання обсягу міжнародних резервів під час повномасштабної війни стало можливим завдяки підтримці міжнародних партнерів, стабільній роботі внутрішнього боргового ринку та політиці Національного банку, зазначив голова регулятора Андрій Пишний.
У грудні міжнародні резерви збільшилися на $2,536 млрд, або на 4,6%, а загалом за 2025 рік – на $13,497 млрд, або на 30,8%.
Чисті міжнародні резерви на початку 2026 року також досягли історичного максимуму – $43,317 млрд, збільшившись за минулий рік на $14,216 млрд, або на 48,8%. У тому числі у грудні їхнє зростання становило $595 млрд, або 6,4%.
У структурі резервів на початок цього року 44,8% припадало на цінні папери, 48,4% – на готівку, коррахунки і депозити та 6,8% – на монетарне золото, тоді як роком раніше їхня частка була відповідно 67,1%, 27,6% і 5,3%.
На 1 січня 2026 року частка доларових активів у резервах зросла до 64,6% з 60,5% місяць тому, тоді як роком раніше вона становила 86,4%. Натомість частка євро зменшилась у грудні – до 27,8% (31,9% у листопаді та 6,8% в грудні 2024-го).
На валютні рахунки уряду в Нацбанку в грудні надійшло $6,915 млрд, з яких $3,913 млрд – через рахунки Світового банку, $2,699 млрд – від ЄС у межах інструменту Ukraine Facility та $0,304 млрд – від розміщення ОВДП.
Уряд виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $668,4 млн, у тому числі $212,9 млн – борг перед Світовим банком, $212,7 млн – обслуговування та погашення ОВДП, $182,2 млн – виплати за державними деривативами, $5,0 млн – борг перед Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), $2,1 млн – борг перед Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та $53,5 млн – борг перед іншими міжнародними кредиторами.
Україна сплатила Міжнародному валютному фонду (МВФ) $171,4 млн.
На валютному ринку України Нацбанк у грудні продав $4,70 млрд ($2,73 млрд у листопаді) та викупив до резервів $0,5 млн ($1,3 млн).
Зростання інтервенцій з продажу валюти в грудні пов’язане насамперед із сезонним чинником – активізацією бюджетних видатків та операцій бізнесу наприкінці року, водночас порівняно з груднем 2024 року їхній обсяг був меншим на 13%, зазначив центробанк.
Переоцінка фінансових інструментів у грудні збільшила вартість резервів на $1,162 млрд.
Упродовж 2025 року країна отримала $52,4 млрд міжнародної фінансової підтримки: $32,7 млрд – від ЄС, $13,2 млрд – через рахунки Світового банку, $3,4 млрд – від Канади, $0,9 млрд – від МВФ та $0,2 млрд – від Банку розвитку Ради Європи.
Ще $2,0 млрд відповідно до угоди між Україною та Великою Британією в межах ERA не було зараховано до міжнародних резервів через їхнє цільове призначення. Крім того, у 2025 році країна отримала понад $3,3 млрд завдяки розміщенню валютних ОВДП.
Як зазначили в Нацбанку, ці надходження дали змогу компенсувати виплати за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті ($6,8 млрд) та виплати МВФ ($3,2 млрд), а також чисті інтервенції Нацбанку з продажу валюти ($36,2 млрд).
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,9 місяця майбутнього імпорту, резюмували в Нацбанку.
Верховна Рада ухвалила новий закон „Про державні резерви”.
Прийняття відповідного урядового законопроєкту №9079 у другому читанні та в цілому підтримали 255 нардепів, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції „Голос” Ярослав Железняк у Telegram.
Метою законопроєкту в пояснювальній записці вказано забезпечення реформування діючої на сьогодні системи державного матеріального резерву.
Законом передбачається удосконалити наступні аспекти:
розмежування державного матеріального резерву та мобілізаційного резерву, а також пропонується чітке визначення балансоутримувача як державного матеріального резерву так і балансоутримувачів мобілізаційного резерву та надати повноваження центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів з перевірки наявності матеріальних цінностей державних резервів;
передбачити оновлені принципи та напрями формування номенклатури матеріальних цінностей;
законодавчо закріпити поняття резервування, порядок та критерії відбору резервантів;
удосконалити порядок проведення освіження матеріальних цінностей;
передбачити можливість зберігання палива на території країн Європи;
пропонується варіант штрафних санкцій, який надасть змогу посилити відповідальність та дозволить дисциплінувати суб’єктів господарювання;
передбачити, що рішення про застосування фінансових санкцій є виконавчим документом;
звільнити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів від сплати судового збору;
створити захищену автоматизовану базу даних, відповідно до якої здійснюються зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення інформації, та формування звітності, з дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано питання доступу до інформації з обмеженим доступом.
Національний банк за тиждень з 24 по 28 липня на міжбанківському валютному ринку продав 350,47 млн доларів і купив 1,14 млн доларів.
Про це свідчать дані НБУ.
Згідно з даними валютних інтервенцій Нацбанк за тиждень продав на міжбанківському валютному ринку 350,47 млн доларів, що на 244,19 млн доларів менше ніж тижнем раніше, коли обсяг продажу з резервів становив 594,66 млн.
При цьому регулятор купив 1,14 млн доларів, а тижнем раніше – 3,78 млн.
З кінця травня 2022 року НБУ був змушений продавати близько 1 млрд дол з резервів щотижня для балансування міжбанку. Після корекції курсу на 25% до 36,6 грн за долар у середині липня ситуація стабілізувалася, а тижневі продажі валюти тримаються в межах пів мільярда.
Загалом від початку року НБУ продав вже 14,281 млрд доларів, а купив – 190,34 млн доларів.
НБУ використовує продаж валюти з резервів зокрема для стримування тиску на валютному ринку, спричинений емісією гривні. Також він продає валюту для балансування ринку експортерів та імпортерів задля утримання фіксованого курсу.
Правлячий в Афганістані уряд Талібану звернувся у відкритому листі до Конгресу США з вимогою звільнити заморожені валютні резерви центрального банку.
Лист за підписом Аміра Хана Муттакі, міністра закордонних справ тимчасового уряду Талібану, опублікував у середу в Twitter Мохаммад Наім, представник політичного офісу Талібану в Катарі.
Муттакі наголошує, що замороження валютних резервів і економічні санкції, введені проти Талібану можуть мати згубний вплив на систему охорони здоров’я та освіти Афганістану й роботу державних служб.
Політика санкцій США завдає шкоди не тільки торгівлі та діловому сектору, але й негативно впливає на розподіл життєво важливої гуманітарної допомоги в країні, яка страждає від епідемії, посухи, війни та бідності. У нинішній ситуації гарантування фінансової безпеки для афганського народу є серйозним випробуванням, наголошує у листі Муттакі.
Таліби вважають – якщо збережеться нинішня ситуація, країни регіону та світу можуть зіткнутися з хвилею міграції з Афганістану і, як наслідок, новими гуманітарними викликами.
Після того, як Сполучені Штати та їхні союзники заявили цієї весни про виведення своїх збройних сил з Афганістану, таліби розпочали широкомасштабну операцію з окупації країни і 15 серпня зайшли в столицю, Кабул. Президент Асраф Гані втік із країни.
Тоді уряд США заморозив валютні резерви Афганістану, які зберігаються в американських банках, щоб запобігти талібам доступу до них. І Міжнародний валютний фонд, і Світовий банк припинили надання фінансової допомоги Афганістану. Загальна сума заморожених коштів становить 9,5 млрд доларів США. До захоплення влади талібами, уряд Афганістану щороку отримував 8,5 мільярдів доларів військової та цивільної допомоги, із цього фінансував 75 відсотків державних витрат.
Після того, як Талібан прийшов до влади, мільйони людей залишилися без зарплати, система освіти, охорони здоров’я та інші сектори державних послуг працюють не на повну потужність. ООН попереджає, що до середини наступного року 97% населення Афганістану збідніє. Микола Патрусєв, секретар Ради національної безпеки Росії, в середу в Москві попередив, що події в Афганістані можуть отримати катастрофічний поворот, і якщо їх не нормалізувати, почнуться бідність і голод та знову вибухне громадянська війна.
