7 жовтня парламент ухвалив у першому читанні закон, який визначатиме правила роботи з кредитними історіями. За новим законом уніфіковано обмін даними між банками, МФО та бюро кредитних історій, визначено чіткі строки оновлення інформації й закріплено права позичальників на доступ і виправлення помилок.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст ухваленого документа. За інформацією видання, закон також уточнює порядок надання згоди на обробку даних у електронній формі та встановлює відповідальність за несвоєчасне або некоректне передання відомостей про борги й прострочення.
Які дані формують кредитну історію
У кредитну історію, як наголошує РБК-Україна, включаються відомості про чинні й закриті кредити, графіки та факти платежів, прострочення, реструктуризації, судові стягнення за кредитними договорами. Закон деталізує перелік відомостей, що підлягають обміну, та уніфікує формати передавання — це має зменшити розбіжності між різними бюро і банками, через які раніше позичальники отримували взаємовиключні оцінки.
Права позичальника: доступ, спір і виправлення
Як зазначає РБК-Україна, позичальник отримує гарантоване право безоплатно ознайомитися зі своєю історією (у визначеній законом періодичності), подати спір щодо неточностей і вимагати виправлення. Установлено процесуальні строки, в які бюро та кредитор мають перевірити звернення й оновити запис або надати мотивовану відповідь. За умисне або системне порушення — штрафні санкції. Окремо прописано, що кредитор не може передавати відомості без належної згоди клієнта, а відгук згоди тягне припинення нових передавань (крім випадків, коли інформація потрібна для виконання закону чи договору).
Банки та МФО: обов’язок оновлювати дані в строк
З новим законом для кредиторів з’являються жорсткіші часові рамки з оновлення історій — це має мінімізувати ситуації, коли погашений борг «висить» як прострочений. Крім того, встановлено вимоги до внутрішнього контролю якості даних і логування змін: у разі помилки або затримки відповідальність нестиме не лише бюро, а й той, хто подав некоректну інформацію.
Захист від шахрайства з даними
Окремий блок стосується ідентифікації та верифікації. За даними РБК-Україна, закон дозволяє ширше використовувати електронні канали згоди й підтвердження особи, щоб ускладнити оформлення кредитів без відома власника даних. Бюро зобов’язують фіксувати всі запити до історії із зазначенням підстав; позичальник може побачити, хто перевіряв його досьє і на якій підставі.
Які наслідки для ставок і доступності кредитів
РБК-Україна наводить позицію банків: більш якісні й синхронізовані дані знижують інформаційний ризик, а отже, дають змогу точніше ціноутворювати кредити. Для дисциплінованих клієнтів це потенційно означає ліпші умови; для тих, хто системно порушував графік, — навпаки, жорсткіші ліміти або вищу ставку. На споживчому ринку закон має зменшити кількість «помилкових відмов» і прискорити розгляд заявок, особливо в онлайн-каналах.
Чи варто позичати під час війни: позиція експертів
Питання доцільності кредиту в умовах війни «універсальної» відповіді не має. Як пояснюють фінансові консультанти, на яких посилається РБК-Україна Styler, логіка проста: кредит має сенс там, де він підтримує ліквідність домогосподарства або бізнесу (необхідний ремонт житла, відновлення інструменту заробітку, закриття форс-мажорних медичних витрат), і не має сенсу — у чисто споживчих покупках «щоб було» чи «на розпродажі». Експерти нагадують: перш ніж підписувати договір, треба тверезо оцінити стабільність доходів, наявність «подушки» щонайменше на 3–6 місяців та ризики, які можуть вплинути на можливість працювати і заробляти.
Які кредити ризикованіші
За порадами фахівців, на які посилається РБК-Україна Styler, варто уникати позик із плаваючою ставкою без зрозумілої межі перегляду, «швидких» кредитів із ефективною ставкою, вищою за середньоринкову, та валютних зобов’язань без валюти доходу. Окремо застерігають щодо кредитних карт із високою вартістю пільгового періоду: за прострочення там одразу спрацьовують штрафи й пеня, які здатні «з’їсти» будь-яку знижку. Якщо йдеться про техніку чи авто для роботи, експерти радять порівнювати класичний кредит із програмами розстрочки від виробника/ритейлера — останні часто дешевші завдяки субсидуванню від постачальника.
Три кроки перед підписом
За підсумками рекомендацій, які наводить РБК-Україна та її лайфстайл-редакція, алгоритм виглядає так: перевірити власну кредитну історію і за потреби подати спір щодо неточностей; порахувати повну вартість кредиту (ефективна ставка з усіма комісіями й страховками), а не лише «базову»; мати план «Б» на випадок падіння доходів (резерв, страхування, можливість реструктуризації). Якщо хоча б на один із цих пунктів відповідь негативна, від рішення краще відмовитися або відкласти його до стабільнішого періоду.
Що зміниться після закону про кредитну історію
Після набрання чинності законом бюро мають синхронізувати формати обміну, а банки — оновити внутрішні процедури й клієнтські форми згод. Для позичальників це означає прозоріший доступ до власних даних, швидше виправлення помилок і менше «завислих» прострочень.
Оксана ЧОПАК
[type] => post [excerpt] => 7 жовтня парламент ухвалив у першому читанні закон, який визначатиме правила роботи з кредитними історіями. За новим законом уніфіковано обмін даними між банками, МФО та бюро кредитних історій, визначено чіткі строки оновлення інформації й закріпл... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1761039060 [modified] => 1760996963 ) [title] => Кредитні історії та позики під час війни: що змінюється і як діяти [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64651&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 64651 ) [crid] => oxc2131 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 64652 [image] => Array ( [id] => 64652 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1757656723-5090.jpeg [original_lng] => 93086 [original_w] => 1200 [original_h] => 675 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1757656723-5090-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1757656723-5090-300x169.jpeg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1757656723-5090-768x432.jpeg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1757656723-5090-1024x576.jpeg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1757656723-5090.jpeg [width] => 1200 [height] => 675 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1757656723-5090.jpeg [width] => 1200 [height] => 675 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1757656723-5090.jpeg [width] => 1200 [height] => 675 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1760986163:2 [_thumbnail_id] => 64652 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 464 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 458913453001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 203881 [1] => 1157818 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Україні [1] => кредитна історія ) ) [1] => Array ( [id] => 63634 [content] =>
Потреби оборони України у 2026 році оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів, лише половину з яких профінансує держбюджет.
Про це заявила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.
За її словами, вартість війни постійно зростає: якщо рік тому один день бойових дій коштував бюджету 140 млн доларів, то зараз – 172 млн доларів. У цю суму входять зарплати військових, боєприпаси, зброя, а також підтримка поранених, зниклих безвісти та сімей загиблих.
Наразі 31% ВВП України йде на оборону – це найвищий показник у світі. “Україна сильна і стійка, але їй потрібна допомога”, – каже Підласа.
Загалом половину з цих потреб планують фінансувати коштом українського бюджету. Іншу частину – міжнародною військовою допомогою.
Для порівняння, торік росія витратила на війну близько 150 млрд доларів, розповіла Підласа.
У разі дефіциту зовнішнього фінансування Національний банк України буде змушений вдаватися до жорсткіших монетарних заходів. Крім того, Києву потрібно виконувати свої зобов’язання, що отримати вже обіцяне.
Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
План дій на випадок браку допомоги
“Наш базовий сценарій відображає наше бачення, що ми будемо робити у випадку, коли ця потреба буде закрита і справдяться всі інші припущення. Звісно, такого ніколи не стається”, – зазначив Ніколайчук.
Він нагадав, що Україна вже стикалася з проблемами нестабільного фінансування. “Це були періоди, коли допомоги не вистачало, наприклад, на початку 2023 року, коли була порушена ритмічність надходжень”, – сказав він. У таких умовах НБУ та Мінфін напрацьовували спільні рішення для уникнення фінансових розривів.
Крім того, у 2023-2024 роках Міністерству фінансів доводилося активніше залучати кошти на внутрішньому ринку. Зі свого боку НБУ розглядав механізми використання обов’язкових резервів для підвищення потенціалу запозичень.
“У нас є певні плани дій на випадок ситуації, якщо міжнародної допомоги буде недостатньо”, – підкреслив Ніколайчук.
Наслідки жорсткої політики
Водночас він застеріг: ужорсточення монетарної, регуляторної чи фіскальної політики матиме свої наслідки. “Усе має свою ціну. На жаль, у нас не існує безкоштовного обіду”, – заявив представник НБУ.
За його словами, без обіцяної допомоги Україна буде змушена проводити більш жорстку монетарну політику та активніше підтримувати бюджет різними інструментами.
Фінансові ризики та план Б
Серед головних ризиків Ніколайчук назвав не лише “чорні квадратики” у бюджеті – тобто неідентифіковані джерела фінансування, – але й необхідність дотримання домовленостей із міжнародними партнерами.
“Нам важливо забезпечити виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами для отримання та реалізації вже наданих запевнень”, – зазначив він.
На тлі війни, що триває, існують ризики зростання потреб у фінансуванні в разі реалізації додаткових безпекових загроз. “Маємо бути готові до розвитку подібних сценаріїв і теж мати певний план Б”, – підсумував Ніколайчук.
[type] => post [excerpt] => У разі дефіциту зовнішнього фінансування Національний банк України буде змушений вдаватися до жорсткіших монетарних заходів. Крім того, Києву потрібно виконувати свої зобов'язання, що отримати вже обіцяне. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1753718820 [modified] => 1753713613 ) [title] => Потрібен план Б: що робити Україні у разі браку фінансової допомоги на фоні тривалої війни [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=62333&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 62319 [uk] => 62333 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 62320 [image] => Array ( [id] => 62320 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/nyikolajcsuk.jpg [original_lng] => 19169 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/nyikolajcsuk-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/nyikolajcsuk-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/nyikolajcsuk.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/nyikolajcsuk.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/nyikolajcsuk.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/nyikolajcsuk.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/nyikolajcsuk.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1547 [_thumbnail_id] => 62320 [_edit_lock] => 1753703207:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 297473950002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline [2] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 1591 [1] => 33850 [2] => 51 [3] => 13 [4] => 9 [5] => 43 [6] => 19 [7] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Спецтема [5] => Статті [6] => Терміново [7] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 203881 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Україні ) ) [3] => Array ( [id] => 62331 [content] =>
Україна має масштабний дефіцит ресурсів для фінансування оборонних та бюджетних потреб. У 2026 році сумарна потреба у зовнішньому фінансуванні може сягнути 100 млрд доларів.
Про це заявив керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій, повідомляє ЦЕС.
Масштаб діри у фінансах
За словами Паращія, нинішня політика бюджетування в Україні базується на погодженому з МВФ обсязі дефіциту, який уряд намагається не перевищувати. При цьому планові військові видатки суттєво занижуються, а будь-які додаткові надходження йдуть на потреби оборони.
“Будь-яка копійка, яка надходить у бюджет поверх отих планових доходів, вона витрачається на оборону. Відповідно, у нас дефіцит завжди залишається стабільним, але доходи й витрати перевищують планові показники”, – пояснив аналітик.
Фінансування війни зростає
Паращій навів оцінку, згідно з якою минулого року витрати на оборону й безпеку України становили приблизно 95 млрд доларів. У 2024 році ця сума може зрости до 100-105 млрд доларів, а в 2025-му – до 110-120 млрд доларів.
“Ми чули, що новий міністр оборони (Денис Шмигаль, – ред.) заявив: потреба може сягати 120 млрд доларів. Я думаю, так воно і буде, якщо не буде деескалації”, – додав він.
Фінансова діра значно більша, ніж офіційні дані
У 2024 році, за словами Паращія, на інші бюджетні потреби, крім оборони, заплановано 42 млрд доларів. Разом із витратами на війну це становить близько 142 млрд доларів. При цьому надходження від податків, зборів та НБУ, за його оцінкою, сягатимуть лише 55 млрд доларів.
“Тобто діра у нас приблизно 142 мінус 55 – це набагато більше, ніж цифра фінансового дефіциту, яку ми можемо побачити у звітах Мінфіну”, – підкреслив він.
Найбільший ризик – 2026 рік
За його словами, загальна потреба України у зовнішній допомозі, фінансові і військовій, складає в середньому за 24-й, 25-й та 26-й рік приблизно 90 млрд доларів.
У 2025 році фінансову частину вдалося покрити за рахунок програм ЄС. “Плюс військова допомога навіть від Сполучених Штатів в цьому році все одно надходить, тому що є залишки попередніх років. І будемо сподіватися, що нова адміністрація все-таки буде надавати і за новими якимись програмами допомогу”, – сказав він.
Але майбутнє викликає занепокоєння. “Найбільше питання зараз – це фінансування війни у 2026 році. Загальна потреба у фінансовій і військовій допомозі наступного року може сягати до 100 млрд доларів. Як перекрити цю потребу – на жаль, поки що дуже велике питання”, – резюмував Паращій.
російська агресія проти України перетворилася на глобальну екологічну загрозу. Щоденні обстріли спричиняють тонни викидів шкідливих речовин у повітря, завдають шкоди природі та загрожують кліматичній стабільності всього континенту. За лише десять днів червня – понад 82 випадки руйнувань, тисячі тонн забруднень і мільйони доларів втрат.
Про це повідомила міністр захисту довкілля Світлана Грінчук під час Конференції ОБСЄ з питань клімату та безпеки.
Вона зазначила, що чергова хвиля російської агресії провокує дедалі більші збитки довкіллю, що „мають наслідки для всього континенту”.
Лише з 1 червня цього року росія випустила майже 2,5 тисячі повітряних цілей по Україні – шахедів, крилатих і балістичних ракет. Кожна нічна атака росії – це, щонайменше, різке підвищення забруднення повітря. Розрив однієї ракети спричиняє 60 кг викидів
– наголосила міністерка.
Вона пояснила, що за 10 днів обстрілів Одеси понад 344 тонни шкідливих речовин потрапили у повітря.
Ціна такого терору – 26 тис. доларів збитків
– підкреслила Грінчук.
Своєю чергою одна ніч обстрілів Києва з 9 на 10 червня – „це 1902 тонни викидів або близько 140 тисяч доларів США завданої шкоди”.
За словами міністерки, за менш ніж половину червня – пошкодження у Луцьку, пожежа на промисловому об’єкті Львівщини, потрапляння дрона у промисловий об’єкт на Сумщині, пожежа на автобазі та у складських приміщеннях в Тернополі, загоряння багатоквартирних будинків та дитячої залізниці на Харківщині, обстріли психоневрологічної поліклініки та знищене поле пшениці на Херсонщині також далися в знаки.
Грінчук додала, що за десять днів червня зафіксовано понад 82 випадки пошкоджень та руйнувань: згоріли автівки, критична інфраструктура, комерційні та адміністративні будівлі.
З початку повномасштабного вторгнення маємо вже понад 8 тисяч зафіксованих випадків шкоди довкіллю, а сукупні збитки природі внаслідок бойових дій в Україні перевищують 94 млрд доларів США
– наголосила Грінчук.
І найстрашніше – це те, що, за словами посадовиці, забруднення поширюється далеко за межі України. Ця війна має згубний вплив на кліматичну систему та екосистеми всього континенту. Вона підкреслила, що кожен день війни віддаляє Україну від кліматично нейтрального, „зеленого” майбутнього.
Викиди парникових газів за 3 роки повномасштабного вторгнення уже перевищують 230 мільйонів тонн CO₂, зазначила вона, додавши, що „рік війни в Україні відповідає річним викидам такої країни, як Бельгія”.
Використовуються різні види зброї, невідомі у попередніх війнах – кожен боєприпас залишає свій слід. І що довше триває ця війна, що більше ракет і шахедів летить у наші міста, то більшим є слід
– пояснила Грінчук.
Посадовиця наголосила на важливості єдності навколо питань довкілля аби побудувати спільне „зелене” майбутнє”. Раніше УНН писав, що понад 8000 злочинів проти довкілля вчинила росія в Україні своїми атаками під час війни. Сума збитків вже сягнула 85 мільярдів євро.
Світовий банк оновив прогноз щодо світової економіки. Документ містить оцінку геополітичних ризиків.
Про це повідомляє Світовий банк за червень 2025 року.
Як зазначається в документі, обговорення потенційного припинення вогню між росією та Україною почалися на початку року, але перспективи довгострокового врегулювання залишаються невизначеними.
Прогнозується, що зростання економіки України збільшиться з 2,0% у 2025 році до 5,2% у 2026 році. Прискорення зростання враховує очікування Світового банку, що російське вторгнення „триватиме до кінця 2025 року, після чого активні бойові дії почнуть спадати”.
Прогнозоване зростання 2026 року передбачає сплеск інвестицій у виробництво та реконструкцію, тоді як очікується, що відновлення експорту залишиться обмеженим через складне торговельне середовище та економічну невизначеність. Витрати на реконструкцію та відновлення оцінюються в 524 млрд доларів, що майже втричі більше за ВВП України у 2024 році
За оцінкою Світового банку, без міцної мирної угоди продовження або посилення вторгнення може ще більше послабити економіку України та підтримувати високу геополітичну напруженість.
Порушення потоків фінансування в Україну посилить ці ризики, оскільки зовнішнє фінансування країни, як і раніше, сильно залежить від постійної підтримки з боку ЄС і США, йдеться в прогнозі.
При цьому підтримка Європи і США відіграє ключову роль для України. Світовий банк оцінює підтримку ЄС набагато вище.
Як довго триватиме війна в Україні та чи є шанси у переговорів: оцінка Світового банку
Світовий банк також знизив свій прогноз світового зростання на 2025 рік на 0,4 в.п. до 2,3%, заявивши, що вищі тарифи і зростання невизначеності стали „значним стримувальним фактором” для майже всіх економік.
Для російської федерації (рф) вартість одного дня повномасштабної війни з Україною коштує майже мільярд доларів.
Про це повідомляє голова Міністерства закордонних справ (МЗС) України Андрій Сибіга в інтерв’ю Haqqin.
„Вартість одного дня війни для росії становить майже один мільярд доларів. Скільки благ вони змогли б принести своєму народу за ці гроші! А що вони роблять замість цього? Сіють смерть!”, – заявив Сибіга.
Посилення санкцій проти росії
Голова відомства також відзначив, що після вивчення російських ракет, насамперед балістик, виявилось, що близько 30-35% їх компонентів виготовлено в західних країнах.
Це, як зауважив Сибіга, свідчить про те, що росія продовжує шукати шляхи для обходу санкцій, що, своєю чергою, підкреслює важливість введення вторинних обмежень проти третіх країн, які допомагають країні-терористу.
„Я можу вам точно сказати: санкції працюють! Їх треба посилювати і закривати шляхи, за допомогою яких росія обходить санкції. Інакше ми не зможемо зупинити росію”, – додав Сибіга.
Санкції проти росії
Після початку повномасштабного вторгнення проти росії було введено багато санкцій з боку Заходу. Обмеження торкнулися банків, авіації, енергетики, оборонної сфери, а також тисяч фізичних осіб.
Мета санкцій – послабити російську економіку та обмежити її здатність фінансувати війну.
За чотири місяці 2025 року Україна витратила на Збройні сили України (ЗСУ) із загального фонду держбюджету 449 млрд гривень.
Про це повідомив голова українського уряду Денис Шмигаль під час засідання.
За словами Шмигаля, за перші чотири місяці поточного року із загального фонду державного бюджету загалом було витрачено 1,2 трлн гривень на пріоритетні видатки, серед яких:
365 млрд гривень – на зарплати військовослужбовцям;
майже 84 млрд грн – на закупівлю техніки, зброї, боєприпасів, харчів для Сил оборони.
„Загалом на безпеку й оборону витрачено понад 60% від усіх видатків загального фонду державного бюджету”, – додав він.
За словами прем’єр-міністра, фінансування Сил оборони є пріоритетом уряду від початку повномасштабної війни.
У квітні росія заробила від експорту сирої нафти та нафтопродуктів 13,2 млрд доларів. Це найнижчий показник за майже два роки.
Про це пише Bloomberg з посиланням на Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).
Причиною падіння доходів рф стали зниження світових цін на нафту та слабкий попит. За оцінками МЕА, середньозважена ціна російської нафти в квітні впала до 55,6 дол за барель — нижче цінового обмеження країн G7.
«Російські ціни на нафту слідували міжнародним тенденціям», — йдеться у звіті.
«Очікується, що зростання торговельної невизначеності негативно вплине на світову економіку і, відповідно, на попит на нафту», — зазначили аналітики.
Нафта марки Brent з початку року подешевшала більш ніж на 14% через побоювання щодо наслідків тарифної політики США та зниження попиту в Китаї. Крім того, до можливого надлишку на ринку може призвести і зростання поставок з Ірану.
Наразі бюджет росії особливо чутливий до коливань нафтових цін, адже нафтогазова галузь забезпечує близько 30% його надходжень. У квітні дефіцит бюджету рф зріс, що може ускладнити фінансування військових витрат на тлі тривалої війни в Україні.
Попри зниження доходів, експорт російської нафти у квітні зріс до 7,55 млн барелів на добу, а обсяги преміальної суміші ВСТО досягли рекордних значень — понад 1 млн барелів на день.
«Глибші знижки залучили альтернативних покупців», — зазначили в агентстві, додавши, що водночас китайські НПЗ скоротили закупівлі суміші з Далекого Сходу росії.
Загальний видобуток нафти в рф у квітні піднявся до 9,3 млн барелів на день. Цьому сприяли зростання експорту та часткове відновлення роботи нафтопереробних заводів після зниження атак дронів.
Протягом перших місяців року імпорт сирої нафти до Китаю дещо зріс, але відновлення радше пов’язане зі зростанням запасів, ніж з ознакою покращення попиту на паливо.
Наступного року росія може змінити головне бюджетне правило для фінансування Фонду національного добробуту. Це потрібно, щоб змінити механізм відрахувань для російських нафтових компаній.
Цієї зими, через масовані атаки ворога, Україна втратила майже 50% видобутку газу. Наразі вирішується питання щодо компенсації цих втрат, зокрема шляхом імпорту.
Про це повідомив голова українського уряду Денис Шмигаль під час засідання.
„Цієї зими ворог здійснив низку масованих атак на українську газовидобувну інфраструктуру. Завдав втрат в обсязі майже 50% від всього видобутку. Попри це, сектор вистояв та стабільно забезпечує споживачів “блакитним паливом”. Наразі активно працюємо над тим, щоб компенсувати ці втрати, зокрема за рахунок імпорту”, – заявив прем’єр.
Підготовка до наступного опалювального сезону
За словами Шмигаля, Україна підписала угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку про залучення 270 млн євро (307 млн доларів). Зокрема грант у розмірі 140 млн євро (159 млн доларів) надає Норвегія. Кошти підуть на закупівлю близько 1 млрд куб. м. газу.
Він додав, що від початку 2025-го Україна вже законтрактувала 1,5 млрд куб. м. газу. Ще 300 млн зрідженого природного газу буде закуплено в польської компанії Orlen.
„Сьогодні також ухвалюємо важливе рішення для прискорення вітчизняного газовидобутку. Приватним підприємствам нафтогазовидобувної сфери максимально спрощуємо процедури облаштування установок зберігання енергії, а також будівництва об’єктів, необхідних для приєднання до газотранспортної системи України”, – відзначив прем’єр-міністр.
