Російський диктатор володимир путін підписав федеральний бюджет на 2026 рік, у якому майже 40% усіх видатків спрямовано на армію та силовий блок.
Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.
Як зазначається, такий рівень мілітаризації фінансів є рекордним із часів СРСР і свідчить, що Кремль не планує припиняти агресію проти України у найближчій перспективі.
За даними Центру, на тлі падіння доходів від нафти та газу через санкції, російський бюджет на 2026 рік матиме значний дефіцит – 1,6% ВВП. Щоб компенсувати нестачу коштів, Кремль урізає видатки на соціальні потреби: їх частка впаде до 25%, що є мінімумом за останні два десятиліття.
Крім того, запроваджуються нові податкові навантаження – підвищення ПДВ до 22%, додаткові збори для бізнесу та населення, а також нові правила, що ускладнюють роботу малого підприємництва. Фактично фінансувати війну доведеться росіянам – за рахунок збільшення податків та скорочення соціальних послуг.
«Кремль переводить країну на «рейки воєнного часу», посилює силовий апарат і скорочує все, що не пов’язане з армією. Цей бюджет вчергове підтверджує, що пріоритетом для кремля залишається затяжна війна, навіть ціною деградації економіки та зубожіння власного населення», – наголосили у Центрі протидії дезінформації.
Міністерство праці Чехії повідомило, що у першій половині цього року біженці з України принесли чеському бюджету 15 млрд крон (616 млн євро) у формі податків і внесків.
Водночас державні витрати на гуманітарну допомогу, проживання, охорону здоров’я, освіту та іншу підтримку українців склали 7,6 млрд. крон (312 млн. євро).
У 2024 році Чехія отримала від біженців з України 24,8 млрд крон (986 млн євро), в той час як виділила на допомогу 15,5 млрд крон (540 млн євро).
У 2023 році країна витратила на допомогу біженцям 22 млрд крон (904 млн євро), а надходження сягнули 19,4 млрд крон (797 млн євро).
Міністр праці Чехії Маріан Юречко повідомив, що наразі у Чехії працюють 169 000 українських біженців, які отримали статус тимчасового захисту. Згідно із даними чеського міністерства внутрішніх справ, станом на 21 вересня в країні налічувалося 393 843 українці з таким статусом.
“Якщо ці люди відразу поїдуть, то значна частина економіки зіткнеться із серйозними проблемами. Це – промисловість, сфера послуг, сільське господарство”, – пояснив міністр праці Чехії.
За його словами, ті чеські політики, які закликають до повернення українців додому, “ставлять під загрозу економічний розвиток та благополуччя громадян Чехії”.
російська агресія проти України перетворилася на глобальну екологічну загрозу. Щоденні обстріли спричиняють тонни викидів шкідливих речовин у повітря, завдають шкоди природі та загрожують кліматичній стабільності всього континенту. За лише десять днів червня – понад 82 випадки руйнувань, тисячі тонн забруднень і мільйони доларів втрат.
Про це повідомила міністр захисту довкілля Світлана Грінчук під час Конференції ОБСЄ з питань клімату та безпеки.
Вона зазначила, що чергова хвиля російської агресії провокує дедалі більші збитки довкіллю, що “мають наслідки для всього континенту”.
Лише з 1 червня цього року росія випустила майже 2,5 тисячі повітряних цілей по Україні – шахедів, крилатих і балістичних ракет. Кожна нічна атака росії – це, щонайменше, різке підвищення забруднення повітря. Розрив однієї ракети спричиняє 60 кг викидів
– наголосила міністерка.
Вона пояснила, що за 10 днів обстрілів Одеси понад 344 тонни шкідливих речовин потрапили у повітря.
Ціна такого терору – 26 тис. доларів збитків
– підкреслила Грінчук.
Своєю чергою одна ніч обстрілів Києва з 9 на 10 червня – “це 1902 тонни викидів або близько 140 тисяч доларів США завданої шкоди”.
За словами міністерки, за менш ніж половину червня – пошкодження у Луцьку, пожежа на промисловому об’єкті Львівщини, потрапляння дрона у промисловий об’єкт на Сумщині, пожежа на автобазі та у складських приміщеннях в Тернополі, загоряння багатоквартирних будинків та дитячої залізниці на Харківщині, обстріли психоневрологічної поліклініки та знищене поле пшениці на Херсонщині також далися в знаки.
Грінчук додала, що за десять днів червня зафіксовано понад 82 випадки пошкоджень та руйнувань: згоріли автівки, критична інфраструктура, комерційні та адміністративні будівлі.
З початку повномасштабного вторгнення маємо вже понад 8 тисяч зафіксованих випадків шкоди довкіллю, а сукупні збитки природі внаслідок бойових дій в Україні перевищують 94 млрд доларів США
– наголосила Грінчук.
І найстрашніше – це те, що, за словами посадовиці, забруднення поширюється далеко за межі України. Ця війна має згубний вплив на кліматичну систему та екосистеми всього континенту. Вона підкреслила, що кожен день війни віддаляє Україну від кліматично нейтрального, “зеленого” майбутнього.
Викиди парникових газів за 3 роки повномасштабного вторгнення уже перевищують 230 мільйонів тонн CO₂, зазначила вона, додавши, що “рік війни в Україні відповідає річним викидам такої країни, як Бельгія”.
Використовуються різні види зброї, невідомі у попередніх війнах – кожен боєприпас залишає свій слід. І що довше триває ця війна, що більше ракет і шахедів летить у наші міста, то більшим є слід
– пояснила Грінчук.
Посадовиця наголосила на важливості єдності навколо питань довкілля аби побудувати спільне “зелене” майбутнє”. Раніше УНН писав, що понад 8000 злочинів проти довкілля вчинила росія в Україні своїми атаками під час війни. Сума збитків вже сягнула 85 мільярдів євро.
Місія МВФ досягла угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 млрд доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Як зазначається в публікації, співробітники МВФ схвалили новий транш у розмірі близько 500 млн доларів після завершення огляду під час візиту до Києва цього тижня. Угода має бути схвалена Радою директорів МВФ, що часто є просто формальністю.
Переговори МВФ з українськими урядовцями щодо наступного траншу фінансування не виявили серйозних розбіжностей.
Однак кредитор висловив стурбованість планом Києва збільшити військовий бюджет приблизно на 400 млрд гривень (9,6 млрд доларів) цьогоріч, що призведе до збільшення дефіциту вище 10% ВВП, повідомили джерела, знайомі з обговореннями.
Як наголошується в публікації, МВФ визнає терміновість збільшення військових видатків, оскільки спроби досягти угоди про припинення вогню зайшли в глухий кут, але чиновники хочуть, щоб Київ визначив, як вони будуть його фінансувати, сказало одне з джерел. Внутрішні запозичення могли б стати джерелом фінансування, сказала інша людина.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував нову модель фінансування оборони, яка дозволить країнам-членам виконати вимогу президента США Дональда Трампа щодо витрат на рівні 5% ВВП.
Про це повідомили агентству Reuters співрозмовники, знайомі з цією ідеєю, пише „Європейська правда”.
Рютте запропонував членам Альянсу збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП і виділити ще 1,5% на більш широкі витрати, пов’язані з безпекою, щоб задовольнити вимогу Трампа про 5%-й цільовий показник.
Агентство пише, що поняття „широкі витрати на оборону” ще має бути узгоджене. Співрозмовники стверджують, що це може включати витрати на модернізацію доріг і мостів для забезпечення транспортування важкої військової техніки.
На запитання, чи може НАТО підтвердити, що Рютте зробив таку пропозицію, речниця НАТО Еллісон Гарт не відповіла прямо. Вона сказала, що Рютте „неодноразово заявляв, що збільшення витрат на оборону необхідне для досягнення цілей у сфері потенціалу, про які союзники незабаром домовляться, та для забезпечення більш справедливого розподілу навантаження між союзниками”.
„Це, ймовірно, передбачатиме не тільки збільшення інвестицій в оборону відповідно до узгоджених визначень НАТО, але й додаткові інвестиції в суміжні сфери, такі як інфраструктура та стійкість”, – зазначила Гарт в електронному листі.
Також вона додала, що Рютте працює в тісній консультації з союзниками над підготовкою рішень з цього питання для саміту в Гаазі.
Військові витрати в світі у 2024 році досягли 2,7 трильйона доларів, що на 9,4% більше в порівняно з 2023 роком. Це найбільше річне зростання з кінця холодної війни.
Про це свідчать дані дослідження Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Як зазначається, витрати на оборону зросли у всіх регіонах світу, з особливо швидким зростанням у Європі та на Близькому Сході.
Серед п’яти найбільших військових витратників – США, Китай, росія, Німеччина та Індія. Цi країни разом становлять 60% від світового обсягу витрат, досягнувши 1,635 трильйона доларів.
Європа, зокрема росія, стала головним фактором зростання витрат, збільшивши військові витрати на 17% до 693 мільярдів доларів. Витрати на оборону росії зросли на 38%, досягнувши 149 мільярдів доларів, що вдвічі більше порівняно з 2015 роком. Україна також збільшила витрати на 2,9%, досягнувши 64,7 мільярда доларів.
Військові витрати на Близькому Сході досягли 243 мільярдів доларів, зокрема військові витрати Ізраїлю зросли на 65%, досягнувши 46,5 мільярдів доларів. Китай збільшив свої військові витрати на 7% до 314 мільярдів доларів, продовжуючи модернізацію своєї армії та ядерного арсеналу.
Усі країни-члени НАТО збільшили свої військові витрати в 2024 році, і 18 з 32 членів витратили не менше 2% від свого ВВП на оборону.
[type] => post [excerpt] => Військові витрати в світі у 2024 році досягли 2,7 трильйона доларів, що на 9,4% більше в порівняно з 2023 роком. Це найбільше річне зростання з кінця холодної війни. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1745832780 [modified] => 1745827252 ) [title] => Світові військові витрати досягли рекордних 2,7 трильйона доларів – SIPRI [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=59756&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 59793 [uk] => 59756 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 59757 [image] => Array ( [id] => 59757 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [original_lng] => 814913 [original_w] => 965 [original_h] => 562 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260-300x175.png [width] => 300 [height] => 175 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260-768x447.png [width] => 768 [height] => 447 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1745816453:8 [_thumbnail_id] => 59757 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1416 [translation_required_done] => 1 [_oembed_15b017003485bc05d67f8dcc35770283] =>
We took note of the announcement by President Trump.
We want to give negotiations a chance.
While finalising the adoption of the EU countermeasures that saw strong support from our Member States, we will put them on hold for 90 days.
Генеральний директор OpenAI Сем Альтман повідомив, що звичка користувачів бути ввічливими з ChatGPT обходиться компанії в десятки мільйонів доларів через збільшене споживання електроенергії.
Про це він написав у відповіді на запитання користувача в соцмережі X, який поцікавився, скільки коштів OpenAI витратила на енергію через те, що люди додають до запитів слова на кшталт «будь ласка» і «дякую». Альтман коротко відповів: «Десятки мільйонів доларів, витрачених із користю — ніколи не знаєш», цитує Фокус.
Видання TechRadar зазначає, що ввічливе спілкування з чат-ботами — поширена практика. За результатами опитування компанії Future PLC, проведеного в лютому серед понад тисячі людей, близько 70% респондентів сказали, що поводяться чемно з ШІ. Ще 12% визнали, що роблять це про всяк випадок — раптом буде повстання машин.
Хоча зайві слова не впливають на точність відповідей ChatGPT, кожен запит — це обчислення, яке споживає ресурси дата-центрів і, відповідно, електроенергію.
Минулого року оборонні витрати європейських країн – членів НАТО зросли майже на 12 відсотків, що значно перевищує середній світовий показник, але все ще не дотягує до третини загального оборонного бюджету НАТО, йдеться у щорічній світовій доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) в Лондоні, опублікованій в середу.
У 66-му виданні аналізу глобальних оборонних спроможностей і військових балансів «Військовий баланс 2025», підготовленому одним із найбільших світових аналітичних центрів з питань оборони, підкреслюється, що минулого року Європа витратила на оборону еквівалент 457 мільярдів доларів США, що на 11,7 відсотка більше в реальному вимірі, ніж у 2023 році, і на 50 відсотків більше, ніж десять років тому.
Проте загальний військовий бюджет НАТО в 2024 році становив 1440 мільярдів доларів, а це означає, що європейські країни витратили на оборону менше третини цієї суми, йдеться в 530-сторінковому звіті СІСІ за цей рік.
Згідно з дослідженням, торік глобальні витрати на оборону сягнули 2 460 мільярдів доларів. У реальному вимірі це на 7,4 відсотка більше, ніж у попередньому році.
Це також означає, що світові військові витрати зростають прискореними темпами: глобальні оборонні витрати збільшаться на 6,5 відсотка у 2023 році і на 3,5 відсотка у 2022 році.
Згідно з даними щорічного світового звіту IISS, представленого в середу, глобальні військові витрати як частка валового внутрішнього продукту (ВВП) зростуть до 1,94 відсотка в 2024 році з 1,8 відсотка в попередньому році і 1,59 відсотка в 2022 році.
Інститут зробив підрахунки, що якби європейські члени Організації Північноатлантичного договору збільшили свої оборонні витрати до 3% ВВП, це означало б надлишок у 250 мільярдів доларів, а якби вони збільшили свої військові бюджети до 5% ВВП, як нещодавно запропонував президент США Дональд Трамп, це додало б майже 750 мільярдів доларів до європейських військових витрат.
Однак в НІСД підкреслюють, що ця мета наразі є недосяжною з політичних і бюджетних причин, особливо з огляду на те, що багато європейських країн вже використовує позабюджетні ресурси для збільшення своїх оборонних витрат.
Однак, за даними Інституту, Росія збільшила свій військовий бюджет на 41,9% в реальному вираженні минулого року, досягнувши $145,9 млрд за ринковим обмінним курсом.
Однак, за паритетом купівельної спроможності (ПКС) – тобто з урахуванням і поправкою на різні рівні цін – російські оборонні витрати в 2024 році були еквівалентні 461,6 мільярда доларів, або, за цим показником, більше, ніж сукупні військові витрати європейських членів НАТО, – йдеться у світовій доповіді лондонського стратегічного аналітичного центру, опублікованій у середу.
За даними НІСД, збільшення оборонного бюджету Росії також має макроекономічні наслідки: надлишковий попит, що виникає внаслідок цього, призводить до зростання інфляції і чинить тиск на видатки на соціальний сектор, зокрема на освіту і охорону здоров’я.
Однак російська економіка є стійкою, оскільки надходження з джерел, що не належать до енергетичного сектору, дозволяють збільшувати видатки при збереженні помірного державного дефіциту, йдеться в дослідженні НІСД.
В інституті зазначили, що, за їхніми власними оцінками, російська армія втратила 1 400 танків на українському полі бою минулого року. Однак наявні дані свідчать про те, що, хоча Україна тримає цифри втрат у таємниці, українські збройні сили зазнали значної кількості загиблих, а багато їхніх сухопутних підрозділів не мають достатньої боєздатності», – йдеться у щорічному звіті НІСД.
1,8 трлн гривень складають видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки і оборони у січні-листопаді 2024 року.
Це 58,6% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.
З них у листопаді використано з держбюджету – 206,4 млрд грн.
Кошти були спрямовані на:
грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;
придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
медичне забезпечення;
інші витрати для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
Безпека й оборона залишається абсолютним пріоритетом та найбільшою статтею видатків державного бюджету.
Військові видатки покриваються виключно за рахунок внутрішніх надходжень та запозичень.
Очільник Пентагону Ллойд Остін заявив, що Росія з початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році витратила $200 млрд.
Про це він сказав на Національному безпековому форумі Рональда Рейгана в Каліфорнії, передає „Європейська правда”.
Коментуючи допомогу для України у війні з Росією, Остін зауважив, яку ціну заплатила РФ за „безглуздість” очільника Кремля Владіміра Путіна.
За його словами, з лютого 2022 року Росія зазнала щонайменше 700 тисяч жертв та втратила понад $200 мрд.
„А тим часом Росія заплатила приголомшливу ціну за безглуздість Путіна. З лютого 2022 року Росія зазнала щонайменше 700 000 жертв. Вона втратила понад $200 млрд”, – зазначив він.
Очільник Пентагону акцентував – впродовж останніх місяців Росія зазнавала близько 1000 жертв на день.
„А російські втрати лише за перший рік обраної Путіним війни, схоже, більші, ніж втрати Москви в усіх її конфліктах, починаючи з Другої світової війни, разом узятих”, – наголосив він.
Остін відзначив досягнення НАТО впродовж цього періоду та акцентував, що Північноатлантичний альянс продовжує „чітко усвідомлювати, що війна Путіна була не результатом розширення НАТО, а причиною розширення НАТО”.
