Уряд в середині року планує переглянути макропоказники економічного та соціального розвитку, зокрема, через негативний вплив зимових обстрілів енергетики.
Про це повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев в РБК-Україна.
“Ми переглядаємо прогноз всередині року завжди. Зараз у нас бюджет сплановано зі зростанням ВВП 2,4%, прогноз буде зменшений, тому що у нас був від’ємний ВВП в січні і лютому”, – зазначив він.
КНДР за свою поміч у війні проти України отримала від РФ іноземну валюту, енергоносії, продовольство та військові технології.
Північна Корея за три роки війни РФ проти України заробила до 14 млрд доларів завдяки постачанню зброї та спрямуванню військових на поміч Росії. Про це повідомляєNikkei, посилаючись на дослідницький інститут при Національній службі розвідки Південної Кореї.
За даними Центрального банку Південної Кореї, економічне зростання КНДР у 2024 році становило 3,7% – найвищий показник за 8 років. Після цього ВВП КНДР становив близько 26,6 млрд дол.
На фронті в Україні перебувають близько 10 тис. північнокорейських бійців спецпризначення, а також тисячі інженерів та сотні операторів дронів. Існують плани щодо відправлення додаткових 30 тис. солдат. Корейці отримують приблизно 2 тис. дол. на місяць, а сім’ї загиблих можуть надіятися на виплати та елітне житло в столиці країни Пхеньяні
Також Північна Корея постачала РФ балістичні ракети KN-23, артилерійські снаряди та реактивну артилерію.
В обмін на воєнну допомогу КНДР одержала від Росії іноземну валюту, енергоносії, продовольство та військові технології, що підриває ефективність глобальних економічних санкцій.
Різке зростання оборонної промисловості та покращення постачання енергоносіїв уже позитивно впливають на життя жителів столиці КНДР. Очевидці стверджують, що у 2025 році кількість дорогих автомобілів на вулицях помітно зросла порівняно з попередніми роками.
Реальний валовий внутрішній продукт України у січні-лютому 2026 року продемонстрував падіння на 1,2% через наслідки ворожих атак та аномальні холоди.
Очільник Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев під час виступу у Верховній Раді зазначив, що найбільших втрат зазнали енергетика, видобувна промисловість, металургія та транспортна сфера, пише Інтерфакс-Україна. Енергетичні обмеження змусили частину підприємств призупинити виробничі процеси, що безпосередньо вплинуло на загальні показники економічної активності.
Попри негативну динаміку в окремих галузях, уряд фіксує зростання внутрішньої торгівлі на 13%, будівництва на 3% та підйом у переробній промисловості. Експорт товарів також продовжує збільшуватися, додавши 1,7% у січні та 3,6% у лютому. Міністр наголосив, що покращення ділових очікувань бізнесу та потепління дозволять відновити позитивну динаміку найближчим часом. Наразі основними викликами для економіки залишаються дефіцит кадрів, високі ціни на енергоресурси та логістичні розриви, спричинені діями рф.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) знизив прогноз зростання реального ВВП України на 2026 рік із 5% до 2,5%, припускаючи продовження війни протягом усього року.
Про це йдеться в новому звіті, опублікованому 26 лютого.
Згідно з оновленими оцінками, у 2025 році економіка України зросла на 2% за підсумками року. Хоча на початку року зростання було слабким, у другому півріччі воно прискорилося: у третьому кварталі ВВП зріс на 2,1% у річному вимірі, а в четвертому – на 3%.
ЄБРР змінив базове припущення для прогнозу на 2026 рік. Якщо попередній звіт передбачав припинення вогню та позитивний ефект від повоєнної відбудови, що дозволяло очікувати 5% зростання, то тепер банк виходить із сценарію продовження війни протягом усього 2026 року. За таких умов зростання економіки прогнозується на рівні 2,5% у 2026 році з прискоренням до 4% у 2027-му.
У звіті зазначається, що макроекономічну стабільність України підтримує значне та переважно авансоване зовнішнє фінансування. Водночас війна й надалі створює суттєві людські та економічні втрати, однак влада, бізнес і міжнародні партнери демонструють здатність стабілізувати економіку в безпрецедентних умовах.
Серед ключових чинників, які стримували економічну активність у 2025 році, названо дефіцит електроенергії, зниження врожаю, нестачу робочої сили та цілеспрямовані атаки росії на інфраструктуру, що спричинили логістичні труднощі. Дефіцит торгівлі розширився через скорочення експорту зерна та завершення тимчасових торговельних преференцій ЄС.
Інфляція, яка залишалася високою на початку 2025 року, у другому півріччі суттєво сповільнилася завдяки жорсткішій монетарній політиці, зниженню цінового тиску та стабільному валютному курсу. Станом на січень 2026 року вона знизилася до 7,4%. Центральний банк протягом 2025 року дотримувався стриманої політики, а в січні 2026 року знизив облікову ставку на 50 базисних пунктів.
Водночас у ЄБРР наголошують, що за умови досягнення мирної угоди на початку 2026 року перспективи економіки суттєво покращилися б. Наразі ж основними короткостроковими ризиками залишаються перебої з енергопостачанням, дефіцит робочої сили та слабкість аграрного виробництва.
Реальний валовий внутрішній продукт України у 2025 році зріс на 2,2% за попередніми оцінками Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
В міністерстві зазначають, що економіка продовжувала працювати в умовах масованих атак на енергетичну інфраструктуру, складної логістики та високих безпекових ризиків. Попри це, темпи зростання виявилися близькими до прогнозованих. Позитивну динаміку забезпечили внутрішня, передусім роздрібна, торгівля, будівництво та переробна промисловість, зокрема виробництво продукції оборонного призначення, фармацевтики, металургії та будматеріалів.
Серед ключових чинників підтримки економічної активності у 2025 році в Мінекономіки називають реалізацію програм відновлення і розвитку бізнесу за рахунок міжнародної фінансової допомоги. За даними Міністерства фінансів, у межах програми «Доступні кредити 5–7–9%» підприємці отримали нові кредити на близько 93,7 млрд грн, що майже відповідає показнику 2024 року.
Додатковим стимулом стало зростання споживання домогосподарств на тлі підвищення заробітних плат. За розрахунками work.ua, станом на 6 січня 2026 року середня номінальна зарплата за вакансіями зросла на 30,8% – до 27 530 грн, а за резюме – на 39,9%, до 30 216 грн у річному вимірі.
Також економіку підтримували значні капітальні видатки бюджету на відновлення критичної інфраструктури, житлові програми «єВідновлення» та «єОселя», а також закупівлю вітчизняної продукції оборонно-промислового комплексу.
Водночас на динаміку економіки тиснули масовані ракетні удари рф по об’єктах електрогенерації та інфраструктурі видобутку газу, нижчі врожаї окремих культур через несприятливі погодні умови, а також логістичні складнощі та звуження попиту, зокрема з боку агросектору.
Україна досягла домовленості зі спеціальним комітетом власників ВВП-варантів щодо умов їхньої реструктуризації та обміну на нові амортизовані єврооблігації.
Йдеться про ВВП-варанти на номінальну суму $2,59 млрд. Держава запропонувала обмін із коефіцієнтом 1,34 на нові єврооблігації класу C з погашенням у 2030–2032 роках та грошовою винагородою до 7%.
Після додаткових перемовин інвестори погодилися на змінену пропозицію, що включає положення про так звану “суму відновлення збитків” — право на негайну виплату у разі настання певних умов (наприклад, несплати основної суми чи відсотків, мораторію або нової реструктуризації цих паперів).
Уряд також пообіцяв провести опитування серед власників єврооблігацій класу A та B, випущених у серпні 2024 року, щоб підтримати довгострокові стосунки з кредиторами.
Строк ранньої участі в обміні, що дає право на максимальну грошову виплату, продовжено з 12 до 15 грудня, інші ключові параметри пропозиції залишилися без змін.
Світовий Банк очікує, що у 2026 році ВВП України зросте на 2%, а не на 5,2% як очікували раніше.
Темпи зростання переоцінили через триваючу російську агресію, низьку інвестиційну та ділову активність, руйнування інфраструктури, рекордно високий імпорт газу, а також зменшення обсягів агроекспорту внаслідок несприятливих погодних умов і відновлення торговельних обмежень з боку ЄС.
„Протягом першої половини 2025 року вартість експорту знизилася майже на 5 відсотків на тлі скорочення експорту до Європейського Союзу, куди направляється майже 60 відсотків українських поставок за кордон. „, – йдеться у повідомленні.
У квітні 2025 року Світовий банк погіршив свій прогноз зростання ВВП України з 7% до 5,2%.
Тоді фактори, які вплинули на погіршення прогнозу були майже ідентичними, але головною умовою більшого зростання зазначали припинення повномасштабного вторгнення РФ.
У прогнозі зазначають, що прогноз зростання ВВП на 2027 рік становить 5%.
Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк сказав, що його відомство, ймовірно, матиме проблеми з дотриманням зобов’язання щодо витрат у розмірі 2% ВВП.
Як повідомляє „Європейська правда” з посиланням на SITA, про це він сказав в ефірі телеканалу JOJ 24.
За словами Каліняка, для словацького уряду і його відомства зокрема пріоритетом є консолідація – оптимізація державних витрат, спричинена проблемами в економіці.
„Міністерство оборони цього року внесло сотні мільйонів у економію, наступного року це будуть десятки мільйонів. Ми також звільняли працівників і, безумовно, будемо підвищувати ефективність нашої роботи”, – сказав він.
Глава Міноборони Словаччини нагадав, що його відомство допомагає з будівництвом лікарень „завдяки тим заощадженням, які ми зробили”.
Кабмін затвердив основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки, які передбачають два сценарії.
Згідно з першим сценарієм, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) становитиме наступного року 4,5%, інфляція очікується на рівні 8,6%, а за другим – ріст ВВП становитиме 2,4%, а інфляція – 9,9%.
Оптимістичніший сценарій передбачає прискорення зростання ВВП до 5% у 2027 році та до 5,7% – у 2028-му, а зниження інфляції очікується до 7,1% та 5,6% відповідно.
Згідно з менш оптимістичним сценарієм, ВВП збільшиться 2027 року на 4,7%, а 2028 року – на 4,5%, тоді як інфляція зменшиться до 9,7% та 7,5%.
Перший сценарій передбачає наявність наступного року 13 млн зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років зі зростанням цього показника до 13,2 млн через два роки, тоді як у другому сценарії ці показники на 0,2 млн менші.
За першим сценарієм рівень безробіття зросте з 12,9% у 2026 році до 13,3% у 2027-му та знизиться до 12,8% у 2028 році, тоді як другий сценарій передбачає поступове зростання рівня безробіття з 12,6% наступного року до 13,1% через два роки.
Номінальна, скоригована на інфляцію середньомісячна зарплата працівників у першому сценарії зростатиме на 6,5-8,9% щорічно та на 4,6-5,1% – у другому сценарії.
Щодо торгівельного балансу, то оптимістичніший сценарій передбачає зростання експорту наступного року на 14,3% за збільшення імпорту всього на 2,7%, тоді як другий – відповідно на 5,9% та 7,9% відповідно. Тож у підсумку дефіцит торговельного балансу у першому сценарії становитиме $34,71 млрд, тоді як у другому – $44,46 млрд.
У постанові відсутня інформація, який із сценаріїв є базовим для підготовки проєкту державного бюджету на 2026 рік.
Відновлення економіки України буде повільнішим, ніж торік, а подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни, констатував регулятор.
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
„Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
„Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
„Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення.
