Одна з поправок встановила військовий збір для військових на рівні 1,5% (пропонували 5%). Загалом же законопроєкт (у версії після комітету):
збільшує військовий збір з 1,5% до 5%
розширює військовий збір для ФОП
передбачає сплату банками 50% від цьогорічного прибутку
збільшує МПЗ для земель
передбачає сплату 25% прибутку фінустановами
впроваджує помісячну звітність з ПДФО (з січня 2025) – раніше говорили, що це потрібно для „економічного бронювання”
збільшує ренти на видобуток щебня
звільняє від оподаткування кешбек
Серед „слуг народу” за проголосували 192 депутати, „Платформи за життя і мир” – 18, один з „Голосу”, 13 з „Відновлення України”, чотири з „За майбутнє” і 15 „Довіри”.
Народний депутат Ярослав Гончаренко припустив, що закон можуть переголосовувати, бо одна зі „збитих” поправок – це близько десяти сторінок тексту.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував одразу в цілому схвалити доопрацьований проєкт уряду про збільшення видатків бюджету на 500 млрд гривень.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram у понеділок, 2 вересня.
За його словами, депутати пропонували розглядали проєкт №11417 у двох читаннях.
„Але рішення в цілому може в залі заблокувати будь-який депутат, і тоді у друге читання зайдемо”, – зазначив він.
У свою чергу голова бюджетного комітету Роксолана Підласа повідомила про основні зміни, які увійшли до версії проєкту, яку запропонував та підтримав комітет:
Близько 115,4 млрд гривень – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було – 125,6 млрд гривень),
Додаткові близько 216 млрд гривень планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд гривень в урядовій версії),
Додатково близько 100 млрд гривень – від перевиконання податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд гривень)
Близько 12,7 млрд гривень – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд гривень),
Близько 30 млрд гривень – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд гривень),
Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд гривень.
Верховна Рада України 301 голосами „за” ратифікувала Угоду про скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі між Україною та Великою Британією.
Як повідомили у прес-службі Міністерства аграрної політики та продовольства, ця угода діятиме щонайменше протягом наступних 12 місяців.
„Скасування ввізних мит і тарифних квот українським виробникам збільшить експорт української агропродукції, яка традиційно поставляється до Великої Британії. У першу чергу, мова йде про борошно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, соки, цукор тощо”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що відкриття нових ринків сприятиме розвитку українського виробництва, у тому числі, товарів із високою доданою вартістю, що дозволить збільшити надходження валютної виручки, яка буде спрямована на зміцнення вітчизняної економіки.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
Вторгнення рф є непередбачуваною обставиною, яка дозволяє вести переговори про списання держборгу, вважають нардепи.
У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про звернення до президента й уряду із проханням провести переговори щодо списання зовнішнього боргу.
Серед авторів ініціативи є представники різних фракцій, а також позафракційні депутати.
„Звертаємося із пропозицією невідкладно провести переговори з усіма іноземними партнерами – кредиторами України щодо списання та перегляду державного і гарантованого державою зовнішнього боргу України. Адже повномасштабна війна, яку веде зараз Україна, є типовим форс-мажором – непередбачуваною обставиною, що дозволяє вести переговори про відмомву від зобов’язань, укладених у мирний час”, – йдеться в проекті постанови.
Відзначається, що втрати економіки України від війни, за попередніми розрахунками, значно перевищують трильйон доларів.
„За даними, офіційно оприлюдненими Міністерством фінансів України, державний та гарантований державою зовнішній борг становить 1 662,69 млрд грн, або 56,83 млрд доларів США. За період із квітня і до кінця цього року наша держава має виплатити 102 млрд грн зовнішнього боргу”, – йдеться в проекті звернення.
У ньому також наголошується, що в умовах війни фінансування передусім потрібне сфері оборони і соціального забезпечення десятків мільйонів постраждалих від війни українців, а обслуговування держборгу забирає значну частину коштів.
1. НБУ скасував норму про перерахування коштів з рахунків ФОП після сплати податків і зборів
На тижні, що минає Національний банк порадував український малий бізнес новиною про скасування резонансної норми, яка забороняла використання фізичним особам-підприємцям поточних рахунків для власних потреб і дозволяла знімати кошти з цих рахунків лише після сплати податків і зборів, інформує агентство УНІАН.
Регулятор пояснив, що відповідна вимога, введене з початком нового року, викликало нерозуміння бізнес-спільноти, тому НБУ вирішив прислухатися до думки підприємців і банків. Дійсно, з початку 2020 року Нацбанк і Державна податкова служба так і не дали українським підприємцям і банкам чітких роз’яснень, яким чином їм використовувати рахунки і вести діяльність в нових умовах.
Однак, незважаючи на скасування викликала обурення бізнесу норми, НБУ не відмовляється від ідеї введення інших обмежень, спрямованих на боротьбу з фіктивними фінансовими операціями.
2. Законодавча підтримка бізнесу
Послаблення від НБУ стало не єдиною новиною тижня, що минає, що зачіпає інтереси українських підприємців. У вівторок, 14 січня, парламент повернувся до пленарної роботи після тривалих новорічних канікул, прийнявши ряд важливих рішень, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату.
Так, Верховна Рада проголосувала за створення в Україні Фонду розвитку підприємництва, основним завданням якого стане забезпечення доступного кредитування малого і середнього бізнесу. За прогнозами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, прийняття цього закону дозволить багатьом українцям реалізувати бізнес-ідеї в рідній країні, а також призведе до появи близько 90 тисяч нових робочих місць вже протягом цього року.
Крім цього, Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу, згідно з якими переглянутий ліміти доходів для кожної з груп малого бізнесу. Так, депутати підвищили граничний рівень доходів для так званих ФОПів першої групи до 1 мільйона гривень, другої – до 5 мільйонів гривень, третьої – до 7 мільйонів гривень. Раніше ці ліміти становили 300 тисяч гривень, 1,5 мільйона гривень і 5 мільйонів гривень, відповідно.
Крім того, парламент ввів новий формат діяльності державних Митної і Податкової служб як єдиної юридичної особи. Тепер територіальні органи цих структур здійснюватимуть діяльність не як юридичні особи публічного права, а як відокремлені підрозділи з необхідним обсягом повноважень.
3. Представники Deutsche Bahn зустрінуться в Києві з УЗ для інвестування в галузь
Представники німецького концерну Deutsche Bahn мають намір провести зустріч в Києві з урядом України та найбільшим українським ж/д перевізником «Укрзалізницею» для опрацювання питання стратегічного партнерства, передає видання День.
За інформацією заступника директора Берлінського центру вивчення Східної Європи та екс-депутата Бундестагу Дмитра Стратієвского, представники концерну планують відвідати Київ у найближчі дні. «Альянс з Deutsche Bahn – це цікаво для України, в першу чергу, технологіями та інвестиціями в оновлення інфраструктури. Безсумнівно, лідерам німецького ринку є чим поділитися з українськими колегами. До цього процесу планують підключитися Deutsche Bank і E.ON», – говорить екс-депутат.
Нагадаємо, у вересні 2019 року президент Володимир Зеленський доручив Кабміну і МІУ розробити план реструктуризації «Укрзалізниці», який передбачає поділ компанії на трьох операторів: інфраструктурного, вантажного і пасажирського, а також виробничий блок.
