Один з найбільших британських автовиробників Jaguar Land Rover призупинить поставки своїх автомобілів до США на квітень. Компанія вирішує, як пом’якшити витрати, пов’язані зі введенням 25% тарифів.
У компанії зауважили, що американський ринок має стратегічне значення для бренду класу люкс. Щороку американцям продають близько 400 тисяч моделей.
«США є важливим ринком для розкішних брендів JLR. Ми вводимо в дію наші короткострокові заходи, включаючи паузу в постачанні у квітні, оскільки ми розробляємо наші середньо- та довгострокові плани», – йдеться у повідомленні компанії.
Президент США Дональд Трамп вперше публічно продемонстрував так звану „золоту карту”.
Як заявив Трамп під час спілкування з журналістами на борту Air Force One, „золота карта” дає право на постійне проживання у США та можливість отримати громадянство. Втім, її отримання обійдеться претендентам у кругленьку суму – $5 млн.
Американський президент анонсував, що запуск „золотої карти” очікується менш ніж за 2 тижні. Він продемонстрував журналістам карту з власним фото.
„За 5 мільйонів доларів вона може стати вашою… Ймовірно, вона вийде менш ніж за 2 тижні. Дуже захоплююче, правда?” – сказав Трамп.
Під оголошені президентом США Дональдом Трампом тарифи потрапила група безлюдних вулканічних островів поблизу Антарктиди, вкритих льодовиками, які є домівкою для пінгвінів.
Про це повідомляє The Guardian, пише „Європейська правда”.
Острови Херд і Макдональд, що є зовнішньою територією Австралії, потрапили під 10-відсоткові тарифи Трампа на товари.
Ці острови є одними з найвіддаленіших місць на Землі, куди можна потрапити на човні з австралійського Перта, а подорож до них триватиме два тижні.
Вони абсолютно безлюдні, і вважається, що востаннє люди відвідували їх майже 10 років тому.
Проте острови Херд і Макдональд потрапили до опублікованого Білим домом списку „країн”, щодо яких буде введено нові торговельні тарифи.
Трамп запровадив для них 10-відсоткові тарифи на товари.
Зовнішні території входять до складу Австралії і не є самоврядними, але мають унікальні відносини з федеральним урядом. До списку Білого дому увійшли такі території, як Кокосові (Кілінг) острови, острів Різдва та острів Норфолк.
Острів Норфолк із населенням 2 188 осіб США обклали тарифом у 29%.
Як зазначалось, у 2023 році острів Норфолк експортував до США товарів на суму 655 тисяч доларів, причому основний експорт становило шкіряне взуття.
Однак Джордж Плант, адміністратор острова Норфолк, заперечує ці дані.
„Немає жодних даних про експорт з острова Норфолк до Сполучених Штатів, і немає жодних тарифів або відомих нетарифних торговельних бар’єрів на товари, що надходять на острів Норфолк”, – сказав він у коментарі The Guardian.
Ще більший подив викликають цифри експорту з островів Херд і Макдональд. На цій території є рибний промисел, але немає ні будівель, ні людського житла.
Попри це, згідно з даними Світового банку з експорту, 2022 року США імпортували з островів Херд і Макдональд товарів на 1,4 млн доларів, майже всі з яких були „машинами та електротехнікою”. Що це були за товари, виданню з’ясувати не вдалося.
За п’ять років до цього обсяг імпорту з островів Херд і Макдональд варіювався від 15 тисяч доларів до 325 тисяч доларів на рік.
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз висловив здивування тим фактом, що зовнішні території, включно з крихітним островом Норфолк і віддаленими островами, де мешкають пінгвіни, опинилися під прицілом тарифів президента США.
„Для острова Норфолк діятиме тариф 29%. Я не зовсім впевнений, що острів Норфолк є торговим конкурентом гігантської економіки Сполучених Штатів, але це просто показує і ілюструє той факт, що ніде на землі не застраховані від цього”, – заявив Албаніз у четвер.
Адміністрація США запровадила 10% мита проти українських товарів. Однак у митному списку, який налічує сотні країн, відсутня Росія.імпорт
Сполучені Штати Америки оголосили про окремий тариф на імпорт з України у розмірі 10 відсотків. Це рівень найнижчого базового мита для країн, щодо яких вводяться такі тарифи. Відповідна інформація опублікована на офіційному акаунті Білого дому в соцмережі Х.
До списку, який в адміністрації Трампа назвали „День визволення – взаємні тарифи” потрапили сотні держав та Європейський союз. Однак, примітно, що у ньому відсутня Росія. Також від взаємних мит звільнені Канада і Мексика.
Взаємні тарифи набудуть чинності 9 квітня, а мінімальний базовий тариф усі країни стануть платити з 5 квітня, повідомила адміністрація Трампа.
За словами Трампа, базовий тариф на будь-які поставки товарів у США становитиме 10%, але для багатьох держав він вищий.
Трамп назвав це „історичним указом, що встановлює взаємні мита для країн по всьому світу”.
„Я не звинувачую інші країни. Я звинувачую колишніх президентів США, які допустили цей катастрофічний дисбаланс. Ми покривали їхні дефіцити, платили за армії і піклувалися про весь світ. Це закінчується”, – заявив Трамп.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що тарифи, які оголосить американський президент Дональд Трамп – „велика економічна помилка”.
Про це він сказав в інтерв’ю для Euronews, пише „Європейська правда”.
Торгова війна між Європейським Союзом і Сполученими Штатами „торкнеться всіх”, попередив Кошта.
На його думку, ЄС повинен відреагувати „твердо, але розумно” на взаємні тарифи.
„Це справді велика економічна помилка для Сполучених Штатів, а також для Європи і всього світу. Ми повинні відповісти рішуче, але водночас розумно. Це означає, що ми повинні досягти домовленості про переговори”, – сказав він.
Кошта пояснив, що це означає те, що потрібно „досягти рішення шляхом переговорів”.
„Тарифи – це податки. Податки, які платитимуть американські споживачі, які платитимуть американські компанії. Це не буде добре для американців, але це також буде погано для європейців”, – зазначив президент Євроради.
За його словами, вступати в тарифну війну – не найкращий шлях.
„Ми дійсно повинні реагувати таким чином, щоб знайти рішення шляхом переговорів в загальних і взаємних інтересах Сполучених Штатів і Європи – американської економіки і європейської економіки”, – запевнив він.
Кошта висловив упевненість у здатності Єврокомісії витримати торговий шторм і продовжувати дискусії з Вашингтоном до досягнення компромісу, навіть якщо переговори поки що були абсолютно безуспішними.
„Наші торговельні відносини становлять 30% світової торгівлі (і) 40% світового ВВП, тому це вплине не лише на Європу та США, це вплине на всіх, тому це велика помилка. Але я сподіваюся, що Сполучені Штати розуміють масштаби цієї помилки і що ми зможемо уникнути торгової війни”, – підсумував він.
Поки президент полює за рідкісноземельними копалинами, Сполучені Штати є одним з найбільших їх виробників у світі. Насправді проблема не у видобутку, а переробці, значна частина якої наразі здійснюється в Китаї.
Загроза Гренландії, шантаж України та угода про видобуток корисних копалин у Конго вказують на той самий факт: США полюють на родовища рідкісноземельних металів. Але поки що не зрозуміло, де будуть перероблятися ці копалини, необхідні для виготовлення смартфонів і винищувачів, адже відправляти рідкісноземельні елементи на переробку до Китаю не можна. Утім Дональд Трамп шукає альтернативне джерело в КНР, як це робив і його попередник-демократ Байден.
Участь Китаю в переробці рідкоземельних елементів неминуча
Нам дуже потрібні рідкісноземельні елементи, наголошує Дональд Трамп. Гарне гасло, якщо врахувати, що це стратегічні корисні копалини, найбільшим виробником яких є Китай, а Сполучені Штати намагаються зменшити свою залежність від Пекіна щодо критично важливих мінералів.
Насправді США вже мають великі запаси рідкісноземельних елементів і видобувають 12% їх світових запасів. Але дві третини з них експортуються до Китаю. Азійська країна обробляє 85% рідкісноземельної сировини у світі.
Не вистачає не шахт, а збагачувальних фабрик.
У той час як Сполучені Штати скоротили значну частину своїх потужностей з переробки мінералів, Китай став провідним світовим переробником рідкісноземельних елементів: кобальту, міді та багатьох інших.
Втрата потужностей з переробки рідкісноземельних металів у Сполучених Штатах – лише один із прикладів. Деіндустріалізація США в кінцевому підсумку пішла на користь їхньому геополітичному супернику. Штати майже припинили виробництво ключових продуктів, зокрема контейнеровозів, деяких фармацевтичних компонентів і значної кількості верстатів, тому що їх дешевше та ефективніше виробляти за кордоном. І в цьому питанні Китай виявився головним переможцем.
До 1990-х років США були основним переробником мінералів і металів. Але згодом завдяки дешевій робочій силі та більш м’яким екологічним нормам домінуючим гравцем став Китай.
Цинковий завод було врятовано в останню хвилину
Рідкісноземельні елементи не єдина проблема. Позаминулого року в центрі уваги опинився цинковий завод на Волл-стріт у Кларксвіллі. Це середнє за розмірами, відносно сучасне підприємство в штаті Теннессі. До того часу тільки голландські власники та чиновники з економічного розвитку округу Монтгомері мали уявлення про те, чому воно є стратегічно важливим. Читачі американських газет були здивовані, дізнавшись, що голландський завод Nyrstar – єдиний промисловий об’єкт на континентальній частині США, де галій і германій можна доводити до якості, придатної для виготовлення електроніки. Обидва елементи необхідні для виробництва мікросхем до смартфонів і радарних систем. Відтоді як Китай, найбільший світовий постачальник, припинив експорт галію та германію, спричинивши в Сполучених Штатах значний дефіцит, Кларксвілл став головним полем битви в торговельній війні.
Місцевий завод Nyrstar, що належить сировинному гіганту Trafigura, запустив проєкт вартістю 190 мільйонів доларів, завдяки якому вже цього року може почати виробництво галію та германію електронного класу. Після нарощування виробництва на підприємстві отримуватимуть близько 40 тонн галію та 30 тонн германію на рік, що задовольнить 80% потреб США.
Фондові ринки опинилися в стані невизначеності вже в перші дні після інавгурації нового президента США. Політика Дональда Трампа спричинила занепокоєння щодо майбутнього української економіки зокрема, оскільки він фактично розпочав економічне протистояння з рядом країн.
Невизначеність та падіння індексів
Трамп визнав, що його кроки можуть негативно вплинути не лише на партнерів, а й на економіку США. Він уникнув прогнозів щодо можливої рецесії, заявивши лише про „перехідний період”. На тлі цього фондові ринки почали різко падати.
За даними Bloomberg, у понеділок відбувся активний розпродаж акцій, а основні біржові індекси досягли мінімальних значень цього року. Nasdaq 100 знизився на 3,8%, S&P 500 впав на 2,7%. Технологічний сектор пережив найбільший спад із 2022 року, адже інвестори втратили впевненість у стабільності ринку. З середини лютого S&P 500 втратив понад 8%, що еквівалентно близько 4 трлн доларів.
Масові звільнення в США
Додатковим ударом стало скорочення держслужбовців у рамках реформ, очолюваних Ілоном Маском, який отримав керівну роль у Департаменті ефективності уряду (DOGE). Вже у лютому звільнили до 2000 працівників Міністерства енергетики, включаючи співробітників адміністрації з ядерної безпеки. Також скорочення відбулися у міністерствах внутрішніх справ, сільського господарства та охорони здоров’я. Маск запровадив нові вимоги до звітності, погрожуючи звільненням тим, хто не звітує про виконану роботу.
Передумови для кризи
На думку аналітиків, ситуація на ринках залишається нестабільною через торгові війни та невизначеність. „Через ці фактори угоди ставляться на паузу, що негативно впливає на економіку”, – зазначив Сергій Фурса з Dragon Capital. Висока інфляція не дозволяє ФРС знижувати процентні ставки, що може спровокувати економічний спад.
Олександр Мартиненко вказує на зростаючий попит на золото та інші цінні метали через підвищений рівень ризику. Тим часом енергоносії дешевшають, оскільки ОПЕК збільшує видобуток нафти, а світовий попит знижується.
Глава аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій зауважив, що хаотичність рішень Трампа лише підсилює невизначеність. „Ринки шукають безпечніші активи, що призводить до падіння фондових індексів та ослаблення долара”, – зазначив він.
Торгові війни набирають обертів
На початку свого правління Трамп ввів 25% мита на товари з Мексики та Канади, а також 10% – на китайський імпорт. У січні аналогічні заходи були застосовані щодо Колумбії, що викликало дзеркальні санкції. Згодом під торгові обмеження потрапили й країни ЄС.
„Багато країн роками обкрадали Америку через нечесні торговельні практики та нелегальні постачання наркотиків. Ми припиняємо це!” – заявив Трамп.
Ці кроки вже викликали відповідну реакцію світової спільноти, що може призвести до подальшої дестабілізації глобальної економіки.
Україна та ризик глобальної кризи
Наразі падіння світових фондових ринків не становить прямої загрози для України. Однак у разі глобальної кризи уникнути негативних наслідків буде складно, зазначають експерти.
«Поточні процеси не мають безпосереднього впливу на Україну, адже у нас немає розвиненого фондового ринку чи вільного руху капіталу, отже, і значного його відтоку. Проте, якщо почнеться масштабна криза, країни-партнери будуть зосереджені на порятунку власних економік, що зменшить доступність фінансової допомоги для України», — пояснює економіст Олександр Паращій.
Сергій Фурса підтримує цю думку, додаючи, що Україні може загрожувати падіння цін на металургійну продукцію в разі глобальної рецесії, що позначиться на експорті. Також масштабна криза може ускладнити виділення фінансової підтримки від європейських країн. Водночас він зазначає, що ЄС наразі планує суттєве збільшення витрат на допомогу Україні, зокрема за рахунок заморожених активів РФ.
Ще один ризик — відновлення України після завершення бойових дій. «Для повоєнного відновлення потрібні інвестиції, але у разі глобальної кризи вони можуть не надійти», — зазначає Фурса.
Олександр Паращій наголошує, що залучення інвестицій у будь-якому разі буде непростим процесом. Інвестори розраховують на прибутковість своїх вкладень і будуть інвестувати лише за умови відповідних гарантій та сприятливого бізнес-клімату.
Американський президент заявив, що чекає на „швидке” підписання угоди про розподіл доходів від видобутку корисних копалин.
Президент США Дональд Трамп вчергове заявив, що чекає на „швидке” підписання угоди про розподіл доходів від видобутку корисних копалин в Україні. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Сполучені Штати обговорюють з Україною потенціал американських фірм, які володіють українськими електростанціями, запевняє американський лідер.
„Нині ми говоримо про територію. Ми говоримо про лінії розмежування, говоримо про енергетику, власність на електростанції. Дехто каже, що електростанція має належати Сполученим Штатам… тому що у нас є досвід”, – стверджує Трамп.
За словами голови Білого дому, нові тарифи можуть запровадити вже 2 квітня.
Він пояснив це тим, що Венесуела «навмисно та обманним шляхом» відправила до Сполучених Штатів під прикриттям тисячі злочинців, багато з яких є вбивцями та людьми дуже жорстокого характеру.
«Серед банд, відправлених ними до Сполучених Штатів, є Tren de Aragua, якій було присвоєно статус «іноземна терористична організація». Ми знаходимося в процесі їхнього повернення до Венесуели – це велике завдання! Крім того, Венесуела дуже вороже ставиться до Сполучених Штатів та свобод, які ми підтримуємо», – додав американський лідер.
Інвестори стурбовані уповільненням економіки та підвищеними ризиками рецесії через торговельні тарифи президента США Дональда Трампа.
Світові ціни на золото оновили історичні максимуми на тлі геополітичної напруженості та економічної невизначеності. Про це свідчать дані торгів на біржі Comex у середу, 19 березня.
Так, на максимумі вартість ф’ючерсів сягнула $3052 за унцію. А станом на 10:50 за київським часом їхня вартість відкотилася до позначки $3049.
Як пише Reuters, зростання цін на дорогоцінний метал відбувається на тлі геополітичної напруженості та економічної невизначеності.
„Інвестори стурбовані уповільненням економіки та підвищеними ризиками рецесії через торговельні тарифи президента США Дональда Трампа, які, як вони вважають, можуть розпалити інфляцію”, – йдеться у статті.
Також нові торговельні мита загострили напруженість між країнами. У лютому набув чинності єдиний 25% податок на сталь та алюміній. Секторальні та тарифи у відповідь будуть введені 2 квітня.
„Якщо засідання FOMC (Федеральний комітет з відкритого ринку) прийме м’який тон у відповідь на зростаючу невизначеність, це забезпечить подальше зростання ціни золота. Це може стати зеленим світлом для подолання позначки $3050”, – заявив головний аналітик ринку KCM Trade Тім Уотерер.
Федеральна резервна система завершить дводенне засідання з грошово-кредитної політики сьогодні. Очікується збереження базової процентної ставки у діапазоні 4,25-4,5%, уточнює агентство.
Раніше золото рекордно дорожчало через тарифну політику президента США Дональда Трампа. Він запровадив мита проти Канади, Мексики, Китаю та ЄС, а вони теж відповіли підвищенням тарифів.