З початку року військова підтримка України з боку ключових західних країн знизилася. США, раніше найбільший донор, з моменту інавгурації президента Дональда Трампа не надавали нового озброєння.
Європа на перших етапах року компенсувала частину дефіциту, проте масштабні поставки залишаються обмеженими через технологічні та виробничі можливості. Особливо помітний дефіцит багатоствольних ракетних систем, артилерійських боєприпасів і засобів ППО.
Влітку зобов’язання європейських країн знизилися на 57% порівняно з першою половиною року – з 3,8 до 1,9 мільярда євро щомісяця. Загалом допомога всіх донорів скоротилася приблизно на 40% порівняно з першими шістьма місяцями року.
У рамках ініціативи Purl країни НАТО закуповують у США зброю для України. На участь погодилися щонайменше 16 держав, включно з Данією, Норвегією, Швецією, Латвією, Німеччиною, Нідерландами, Бельгією та Канадою.
Загальний обсяг закупівель становить 1,9 млрд євро. Данія, наприклад, передала весь наявний запас артилерії і почала співпрацю з українськими виробниками озброєння напряму.
Країни Південної Європи – Франція, Іспанія, Італія – мають більш повні склади зброї та великі оборонні галузі, що робить їх менш вразливими до російських провокацій.
На відміну від країн Балтії, Чехії або Польщі, де загроза більш відчутна, Південна Європа має значний потенціал для майбутньої допомоги Україні, попри зниження поточних поставок.
Попри майже чотири роки війни, фінансові ресурси, спрямовані на підтримку України, залишаються значно нижчими, ніж під час минулих криз ЄС.
Так, на боротьбу з пандемією коронавірусу та єврокризою виділялося сотні мільярдів євро, тоді як допомога Україні становить поки що близько 215 млрд євро.
Європейський Союз наразі не збирається піднімати питання щодо призупинення фінансової допомоги Україні через дії української влади щодо НАБУ та САП.
Про це, відповідаючи на питання кореспондентки “Європейської правди”, заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
“Наразі це питання не обговорюється”, – заявив Мерсьє “ЄвроПравді”.
Він пояснив, що, коли йдеться про фінансову підтримку, яку надає ЄС Україні, існує низка систем рішень та механізмів контролю, які теоретично можуть бути застосовані.
“Отже, запобіжні механізми існують. Але побачимо, чи ми взагалі колись до цього дійдемо”, – сказав речник Єврокомісії.
Польща звернулася до Європейської Комісії з проханням про фінансову допомогу у зв’язку з вересневою повінню в країні.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє RMF24.
Загальна сума витрат і пошкоджень інфраструктури, про які повідомили воєводи і міністерства, становить понад 13 мільярдів злотих (понад 3 млрд євро).
Польща подала заявку на отримання грошей з Фонду солідарності Європейського Союзу після вересневої повені в Нижньосілезькому, Опольському, Сілезькому та Любуському воєводствах.
„Загальна сума витрат і збитків, завданих інфраструктурі, згідно з повідомленнями воєводств і міністерств, становить понад 13 мільярдів злотих” – йдеться у повідомленні Міністерства внутрішніх справ і адміністрації.
У МВС зазначили, що заявка, надіслана до Єврокомісії, містить інформацію, серед іншого, про загальну пряму шкоду, завдану стихією, та її вплив на населення, економіку та навколишнє середовище.
У міністерстві додали, що в заявці також враховані питання фінансування аварійно-рятувальних служб МВС, тобто витрати на евакуацію та розміщення служб, обладнання та паливо, витрати на прибирання та очищення затоплених територій. Сюди також входять витрати на тимчасове житло для постраждалих сімей та вартість пошкодженої електромережі.
Заяву підписав міністр внутрішніх справ і адміністрації Томаш Сємоняк. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації зазначило в комюніке, що пропозиція була узгоджена з уповноваженим уряду з питань відновлення територій, що постраждали від повені, міністром Марціном Кервінським.
Наразі тривають відновлювальні роботи після руйнувань, спричинених вересневою повінню на південному заході країни. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (MIAA) повідомило в середу, що на різні форми протидії наслідкам повені було виділено 2 мільярди 130 мільйонів злотих, з яких понад 640 мільйонів злотих було виплачено у вигляді допомоги нужденним.
В Україні з 1 грудня можна буде отримати фінансову допомогу у розмірі 1000 гривень. Однак українські біженці, які перебувають за кордоном, не зможуть отримати виплату.
Як вдалося уточнити РБК-Україна, за прогнозами уряду, з огляду на попередні програми з підтримки населення в період COVID, до нової програми „єПідтримка” долучиться не більш як 15 мільйон осіб.
„Ті, хто зараз живе за кордоном як біженці, не матимуть можливості отримати гроші. Їхнє перерахування проводитиметься після верифікації місця розташування претендента”, – ідеться в публікації.
Також відомо, що повністю юридично оформити програму виділення по 1000 гривень допомоги українцям, тобто ухвалити відповідне рішення Кабміну, планують до середини листопада. Це робиться для того, щоб у людей був час до 1 грудня оформити картки „Національного кешбеку”.
Партнери пообіцяли продовжити надання Україні фінансової допомоги до кінця 2024 року. Очікується, що вони передадуть 15 мільярдів доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства фінансів України.
Як зазначили у відомстві, команда Мінфіну на чолі з міністром фінансів Сергієм Марченком взяла участь у щорічних зборах МВФ і Світового банку. Зокрема, українські чиновники провели низку зустрічей з міжнародними фінансовими лідерами, у тому числі міністрами фінансів країн G7 та Євросоюзу.
Також було проведено круглий стіл міністрів на підтримку України, були обговорені питання надання кредиту на 50 млрд доларів від країн G7, який погасять за рахунок прибутку від заморожених російських активів, та реалізації проектів з підтримки України.
„До кінця поточного року Мінфін України очікує залучити ще понад 15 млрд доларів США зовнішнього фінансування. Партнери запевнили, що спрямують підтримку у повному обсязі”, – запевняють у відомстві.
Також там нагадали, що наступного року Україна очікує отримати від Євросоюзу 12,5 млрд євро фіндопомоги в рамках Ukraine Facility.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала надання доступу до 10 мільярдів євро з Фонду згуртованості для країн Центрально-Східної Європи, які останніми днями постраждали від повеней.
Про це вона сказала у польському Вроцлаві в четвер, 19 вересня, на спільній пресконференції з прем’єрами Австрії, Польщі, Словаччини та Чехії, повідомляє „Європейська правда”.
Фон дер Ляєн запевнила, що Європа підтримує Польщу та інші країни, що постраждали від повеней, і пообіцяла якнайшвидше допомогти з фінансуванням для ліквідації наслідків стихійного лиха.
„Тому ми мобілізуємо Фонди згуртованості у гнучкий і цілеспрямований спосіб там, де вони вам найбільше потрібні”, – анонсувала вона.
Глава Єврокомісії уточнила, що ці кошти можуть використовуватись як попереднє фінансування – тобто одразу після надходження коштів – та без співфінансування, оскільки це на 100% європейське фінансування.
„Це надзвичайні часи, а надзвичайні часи потребують надзвичайних заходів. За попередньою оцінкою, з Фондів згуртованості можна було б мобілізувати 10 мільярдів євро для постраждалих країн”, – анонсувала вона.
Україна отримала від західних партнерів запевнення щодо виділення необхідної підтримки бюджету 2024 році. Ведуться переговори про наступний рік.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко у Facebook.
За його словами, у Берліні відбулось десяте засідання Керівного комітету Координаційної платформи донорів України.
„Завдяки спільним зусиллям із партнерами, у тому числі в межах Координаційної платформи, ми отримали запевнення щодо залучення необхідного обсягу коштів до кінця 2024 року”, – написав він.
Як зазначив міністр, тепер критично важливо, щоб підтримка надходила ритмічно та передбачувано, що сприятиме стабільності та збалансованості держбюджету.
„Далі спільно працюємо над забезпеченням джерел для фінансування бюджетних потреб у 2025 році”, – додав Марченко.
За прогнозом НБУ, очікується залучення міжнародного фінансування в розмірі 37,9 млрд доларів у 2024 році, 25,1 млрд доларів у 2025 році та 12,6 млрд доларів у 2026 році.
З лютого 2022 року Японія надала Україні через проєкти Світового банку та Японське агентство міжнародного співробітництва 4,6 мільярда доларів.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.
У відомстві зазначають, що в умовах повномасштабної російської агресії Японія є одним із лідерів у підтримці України в усіх можливих напрямах.
«Пряма бюджетна допомога – не виняток. Японія вже надала підтримку на суму понад 4,6 млрд доларів США, у тому числі близько 372 млн доларів США – у формі грантів. Ця допомога є життєво важливою для забезпечення економічної та фінансової стабільності України», – наголосив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Кошти від Японії на бюджетну підтримку були залучені через п’ять проєктів Світового банку, а також через Японське агентство міжнародного співробітництва.
Лідери країн ЄС мають проголосувати за надання Києву допомоги у розмірі 50 млрд євро на саміті 1 лютого. Без цього, а також фінансування від США, Україна не зможе продовжувати боротьбу з росією або довго підтримувати економіку.
Про це повідомляє Politico.
„Наразі ми навіть не розглядаємо варіант відмови від цієї допомоги, – заявив Politico голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев. – Для нас це критично, тому що від цього залежить своєчасність та повнота невійськових витрат”.
Як зазначає видання, нині Київ використовує ті гроші, які він може зібрати всередині країни, для розвитку власної військової промисловості, зарплат солдатам та іншим співробітникам служб безпеки, а також захисту пенсіонерів та вимушених переселенців. Західні кредити та гранти покривають витрати на закупівлю та обслуговування іноземної зброї, а також важливі соціальні витрати, такі як заробітна плата державних службовців, медичних та освітніх працівників. Цього року уряд планує отримати фінансову допомогу у розмірі 37 млрд доларів, яка майже покриє дефіцит бюджету, що оцінюється в 39 млрд доларів.
За розрахунками Центру економічної стратегії, з моменту російського вторгнення в лютому 2022 року західні спонсори надали фінансову допомогу на суму близько 73,6 млрд доларів. Через Міжнародний валютний фонд Україна отримає загалом 122 млрд доларів у період з 2023 по 2027 рік.
[type] => post [excerpt] => Лідери країн ЄС мають проголосувати за надання Києву допомоги у розмірі 50 млрд євро на саміті 1 лютого. Без цього, а також фінансування від США, Україна не зможе продовжувати боротьбу з росією або довго підтримувати економіку. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1706636100 [modified] => 1706631888 ) [title] => Україні загрожує економічний кінець світу без фінансової допомоги ЄС та США, – Politico [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=45502&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 45498 [uk] => 45502 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 27141 [image] => Array ( [id] => 27141 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-gazdasag-gdp.png [original_lng] => 330717 [original_w] => 675 [original_h] => 379 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-gazdasag-gdp-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-gazdasag-gdp-300x168.png [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-gazdasag-gdp.png [width] => 675 [height] => 379 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-gazdasag-gdp.png [width] => 675 [height] => 379 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-gazdasag-gdp.png [width] => 675 [height] => 379 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-gazdasag-gdp.png [width] => 675 [height] => 379 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-gazdasag-gdp.png [width] => 675 [height] => 379 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 3254 [_thumbnail_id] => 27141 [_edit_lock] => 1706624698:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 1202714095001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 1591 [1] => 45 [2] => 51 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Думки [2] => Новини [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 35483 ) [tags_name] => Array ( [0] => фінансова допомога ) ) [9] => Array ( [id] => 45139 [content] =>
Комплекс заходів та обмеження на видатки дають Україні можливість спокійно пройти перший квартал 2023 року без надходження грошей від партнерів.
Про це заявила голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа.
„Січень держава почала з певною економією, і ці кошти зараз використовуються. Також деякі надходження державного бюджету, що заплановані на 2024 рік, будуть наближені й у першому кварталі, наприклад, буде сплачено частину чистого прибутку, який НБУ перераховує до держбюджету”, – сказала вона.
За її словами, Мінфін буде активно розміщувати військові облігації, щоб залучати приватний капітал для фінансування наших соціальних та гуманітарних видатків.
„Тобто ми ретельно продумали „план Б” на перший квартал, підготувалися, і все працює. Зобов’язання перед громадянами уряд виконує, усі соціальні виплати й зарплати бюджетникам будуть виплачені”, – зазначила депутат.
Допомога з квітня
Водночас вона додала, що українська влада на всіх рівнях активно працює над тим, щоб другий квартал починати вже з допомогою міжнародних партнерів.
„Якщо вже в лютому ухвалять допомогу США, то на початку березня ми отримаємо перший транш. Крім того, нас очікує перегляд програми з МВФ і транш від Фонду також на початку березня, тож я дивлюся на ситуацію зі стриманим оптимізмом”, – сказала Підласа.
Щодо виділення 50 млрд євро Україні з боку ЄС у Єврокомісії є запасний план на випадок продовження блокування з боку деяких країн.
„Це може бути не централізований загальноєвропейський фонд, з якого надаються кошти Україні, а так званий фонд найбільших столиць, адже головними донорами ЄС є багаті такі країни, як Німеччина, Франція тощо. Вони можуть напряму допомагати Україні, надаючи бюджетну підтримку. Над таким варіантом наш уряд також працює”, – повідомила Підласа.
