Станом на середину вересня в Україні відкрито 788 507 виконавчих проваджень через борги за комунальні послуги. Це на 13% більше, ніж у липні 2024 року, а порівняно з січнем 2021 року — це більше, ніж удвічі.
Про це повідомляє Опендатабот.
Найбільше боржників нині на Дніпропетровщині — 150 506 або 19% від усіх проваджень. На другому місці Харківщина — 128 217 (16%), далі йдуть Донеччина — 81 536 (10%), Полтавщина — 57 605 (7%) та Запорізька область — 53 797 (7%), йдеться в дослідженні.
Згідно з аналітикою, левова частка заборгованостей стосується теплопостачання — 330 236 випадків (42%). Наслідують борги за воду — 162 455 (21%) та житлове обслуговування — 96 265 (12%). Також значні борги є за енергопостачання (87 708) та газ (75 522).
Йдеться, що найчастіше боргують жінки — проти них відкрито 438,3 тисячі проваджень (56%), тоді як проти чоловіків — 350,1 тисячі (44%).
Основний тягар комунальних боргів припадає на людей у віці 46–60 років — 302,8 тисячі проваджень (38%). На другому місці група 36–45 років із 194,7 тис. провадженнями (25%). Майже стільки ж боргів у людей старших за 60 років — 194,1 тисячі (25%).
В Україні діє частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів. Але він буде скасований через проблеми в енергетиці.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (квітень 2025 року).
„Очікується, що в поточному році чинні тарифи на газ, опалення і постачання гарячої води не переглядатимуться”, – йдеться в документі.
Проте складний стан в енергетиці та фіскальна консолідація, імовірно, зумовлять поступове коригування цих тарифів у наступних роках.
„Зокрема, припускається початок поступового приведення їх до економічно обґрунтованих рівнів з 2026 року”, – заявили в НБУ.
У НБУ зазначили, що невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є суттєвим ризиком для прогнозу інфляції. Подальше відтермінування рішень щодо їх підвищення зумовить нижчу інфляцію, але накопичуватиме дисбаланси, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє.
Середні ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в Україні в січні 2025 року порівняно із січнем минулого року зросли на 19,1%. Найбільше подорожчала електроенергія.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державну службу статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, зросли такі тарифи:
утримання та ремонт житла – на 4,2%,
водопостачання – на 0,7%,
прибирання сміття – на 9,6%,
каналізація – 0,6%,
послуги з управління багатоквартирними будинками – на 10,3%,
електроенергія – на 63,6%.
Водночас не змінилися тарифи на природний газ, гарячу воду та опалення.
Компанія „Укртелеком” залишить діючі ціни на свої послуги в 2024 році без змін. Анонсоване багатьма провайдерами підвищення тарифів на послугу інтернет через зростання податків жодним чином не вплине на клієнтів „Укртелеком”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу компанії.
„Більше того, ми розробили новий тариф „Ціна не новина”, завдяки якому наші абоненти знатимуть свою ціну протягом двох років! Ціна не буде змінюватись через інфляцію, витрати на підтримку енергонезалежності мереж, тощо. Це дозволить новим абонентам планувати витрати на інтернет у своєму сімейному бюджеті”, – заявив комерційний директор „Укртелеком” Ігор Яремчук.
За його словами, у тарифі для кінцевого споживача більше 30% займають податки.
При цьому „Укртелеком” своєчасно та в повному обсязі сплачує їх у бюджети всіх рівнів. Зокрема, в 2023 році компанія сплатила понад 1,35 млрд грн податків, а за перші шість місяців 2024 року – понад 660 млн грн.
Йдеться про тарифи на електроенергію, житло, воду, каналізацію, прибирання сміття.
Стрибок тарифів відбувся у червні 2023 року. З 1 червня ціни на електроенергію зросли майже на 70%. Слідом за ними відбулося зростання тарифів на інші комунальні послуги, яке в сумі склало 12,8%.
За даними Держстату, тарифи зросли:
на утримання та ремонт житла – на 3,4%,
на водопостачання – 0,8%,
на прибирання сміття – на 5,5%,
на каналізацію – на 0,7%
на послуги з управління багатоквартирними будинками – на 3,0%
Не змінилися при цьому тарифи на природний газ, опалення та гарячу воду.
До завершення опалювального сезону в Україні не передбачається підвищення комунальних тарифів. Проте, починаючи з квітня 2024 року, ціни на електроенергію, газ та воду для споживачів можуть суттєво зрости.
За електроенергію на початку 2024 року українці сплачуватимуть 2,64 грн/кВт•год. Нагадаємо, що підвищення ціни на світло відбулося з 1 червня 2023 року. Голова Комісії з регулювання ринку енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтин Ущаповський заявив, що до закінчення осінньо-зимового сезону немає планів щодо підвищення тарифів.
Ціна газу для побутових споживачів залишатиметься на рівні 7,96 грн/кубометр. Також для деяких українців в кінці 2023 року зменшили тариф на доставку газу.
У 2024 році споживачі почнуть оплачувати обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках.
Тарифи на воду залишатимуться незмінними. Нагадаємо, що у липні тарифи на послуги 34 водоканалів повинні були зрости в середньому на 32%, але це підвищення було скасовано після критики влади.
Електроенергія точно подорожчає. На скільки?
Щодо можливого підвищення тарифів у 2024 році, голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський вважає, що підвищення тарифу на світло має бути помірним, максимум 15%, до орієнтовно 3 гривень за кіловат-годину. Експертка Тетяна Бойко висловлює думку, що вартість електроенергії повинна зрости мінімум на 50%, а голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко прогнозує, що ціна на електроенергію може досягти 5-6 гривень за кіловат-годину.
Щодо інших тарифів у 2024 році:
– Газ може подорожчати двома етапами: спочатку до 11-13 грн за кубометр, а потім до 15 грн.
– Тепло і гаряча вода можуть здорожчати на 30-50%, залежно від регіону, а холодна вода – на 50%. Про це пише Новое время.
Очікується, що підвищення цін відбудеться не раніше травня-червня 2024 року.
Яким було подорожчання комуналки протягом 2023 року
Протягом останнього року в Україні відзначається значне зростання вартості житлово-комунальних послуг. Про це пише Анастасія Ковальова у виданні The Page.
Державна служба статистики повідомляє, що в середньому тарифи підвищились на 13%.
Особливо різко зросла вартість електроенергії в Україні: тариф для споживачів збільшився на 69,7%, досягнувши 2,64 гривні за кВт-год. Раніше, до червня 2023 року, ціни складали 1,44 гривні за кВт-год для споживання до 150 кВт-год на місяць і 1,68 гривні за кВт-год для вищого обсягу споживання.
Крім електроенергії, подорожчали послуги зі збирання сміття (на 8,7%), управління багатоквартирними будинками (на 2,7%), каналізації (на 0,7%) та водопостачання (на 0,8%).
Вартість природного газу, гарячої води та опалення залишалася незмінною завдяки введеному мораторію минулого року. Споживачі продовжують оплачувати 7,96 гривні за кубометр газу, але слід враховувати додаткові витрати на постачання, які варіюються залежно від регіону.
В Україні відключати населення за несплату комунальних послуг на період дії воєнного стану заборонено.
Про це повідомила пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
„У період дії воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Така вимога діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що на гарячу лінію Мінреінтеграції надходить багато звернень від громадян щодо того, що люди отримують попередження від надавачів комунальних послуг і електропостачання про відключення за несплату. Це, за даними міністерства, стосується електроенергії, газопостачання, гарячої води та централізованого водопостачання. Як уточнюється, є навіть випадки, коли громадян залякують виселенням із житла за комунальні борги.
18 черпня президент підписав закон про мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги. Відтак, чинні тарифи на житлово-комунальні послуги будуть діяти під час воєнного стану та ще півроку після його завершення. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад і територій України.
Йдеться про газ (в тому числі послуги з його розподілу), тарифи на тепло та гарячу воду для споживачів. Ціни на ці комунальні послуги не підвищуватимуть.
Найскладніший опалювальний сезон за всю історію
Вперше про заморозку тарифів на комуналку в Україні заговорили ще у травні. А в червні президент сказав, що ця зима буде найскладнішою за всі роки незалежності.
Верховна рада проголосувала за відповідне рішення в першому читанні 21 червня, до нього подали біля трьох тисяч правок і ухвалили в другому читанні 29 липня, передає Слово і діло.
Щоб підготуватися до такого опалювального сезону, Кабінет міністрів створив спеціальний штаб та розробив відповідні законопроекти.
До спеціального штабу, який було створено 7 червня, увійшли всі учасники енергетичного ринку (теплокомуненерго компанії, Нафтогаз, НКРЕКП), а також представники Кабміну та місцевих громад.
Головна мета штабу — збалансувати енергетичну систему країни, та вирішувати всі невідкладні проблеми, в тому числі накопичення газу та вугілля за рахунок імпорту та власного видобутку.
З цією метою, в Україні з 13 червня діє заборона уряду на експорт газу, мазуту та вугілля. Водночас, в рамках ленд-лізу запрацювали постачання газу із США.
Хто заплатить?
Рішення про заморозку тарифів допоможе Україні пережити складну зиму та опалювальний сезон. Законом також передбачено залучення міжнародної фінансової підтримки газового ринку на 125 млрд грн. На погашення всього дефіциту внаслідок прийнятого закону № 7427, буде потрібно дотувати 264,3 млрд грн, пише Дзеркало тижня.
Це 1/5 всього українського держбюджету. Більшість цих коштів буде витрачено саме на компенсацію різниці між фіксованими тарифами для населення та ринковою ціною газу.
Розпорядником дотації призначено НКРЕКП. 150 млрд компенсують Нафтогазу за продаж газу за ціною нижче ринкової. 76 млрд грн передадуть в рахунок боргів облгазів, постачальників газу та теплокомуненерго. Ще 38,2 млрд спрямують на субвенції місцевих бюджетів і підтримку тарифів на тепло та гарячу воду у містах, передає Ліга.Бізнес.
Проблеми з газом виникли не сьогодні
Президент Асоціації газових трейдерів Андрій Мизовець переконаний, що такі законопроекти тільки заморожують поточні проблеми ринку. В майбутньому на газовому ринку знову може утворитися боргова дірка, а уряду знову доведеться витрачати бюджетні кошти на проблемну галузь.
Мизовець наголошує на тому, що після війни країна мусить якнайшвидше переходити на ринкові методи ціноутворення. А держава має надавати адресну допомогу тим, хто не в змозі оплатити ринкові тарифи. Інакше Нафтогаз поїдатиме дотації від держави, як чорна діра, пише Богдан Заїка для Ліга.Бізнес
Ще влітку минулого року заборгованість на газовому ринку перевищувала 120 млрд грн. А військові дії тільки погрішили ситуацію.
Від споживачів потрібна дисципліна
За оцінкою асоціації Укртеплокомуненерго, надходження платежів за комуналку в Україні знизилися до 50-60 %. В облгазах схожа ситуація, передає Ліга.бізнес.
Голова енергетичного комітету Андрій Герус в ефірі ICTV пояснював, що головне зараз — це платіжна дисципліна. Якщо тарифи по сьогоднішнім цінам люди оплачуватимуть вчасно, то це вже серйозний плюс.
Заборгованість примусово не стягуватимуть
У липні Верховна рада прийняла законопроект №7531, яким запропонувала встановити мораторій на виконання рішень щодо стягнення з фізичних осіб заборгованості за житлово-комунальні послуги на період дії воєнного стану в Україні. Тобто, законопроектом передбачено на час дії воєнного стану на території України заборону примусового стягнення боргів за комуналку.
Верховна Рада схвалила в цілому закон, який забороняє примусово стягувати борги з певних категорій громадян за житлово-комунальні послуги протягом дії воєнного стану.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Telegram. За закон №7531 проголосували 312 народних депутатів, передає ЕП.
Документ вносить зміни до закону „Про виконавче провадження” і передбачає, що тимчасово, на період дії воєнного стану, забороняється примусове стягнення з фізичної особи заборгованості за ЖКП в громадах, розташованих у районах проведення воєнних дій, або які перебувають/перебували у тимчасовій окупації.
Заборона також стосується осіб, район проживання яких перебуває в оточенні відповідно до переліку Мінреінтеграції, або якщо стягнення здійснюється щодо нерухомого майна, яке було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних дій.
Крім того, дотепер було повністю заборонено на час дії воєнного стану виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, військові частини, вищі військові навчальні заклади, установи та організації зі складу Збройних Сил.
Депутати внесли до цієї норми виняток, згідно з яким норма не стосується рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати та грошового забезпечення військовослужбовців.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
