У Німеччині після повеней на півдні поновилися дебати щодо необхідності обов’язкового страхування будинків від стихійних лих, проте у керівній коаліції згоди з цього приводу немає.
Про це повідомляє Spiegel.
У четвер СДПН і „Зелені” висловилися у Бундестазі за запровадження обов’язкового страхування від стихійних лих за „французькою” моделлю. Проте „Вільні демократи” відкидають ідею, наполягаючи, що це стане не завжди посильним фінансовим тягарем для власників будівель.
Від прихильників страхування лунають аргументи, що допомога постраждалим з держбюджету також створює проблеми і потрібен механізм, який буде ризик-орієнтованим і не надто обтяжливим.
У ХДС-ХСС запропонували модель, за якою страхування від стихійних лих буде за замовчуванням включене у страхування житла, і клієнт може за бажання відмовитись від цієї опції – але тоді не може розраховувати на державну допомогу, якщо з житлом щось станеться. Ця ідея не знайшла підтримки більшості.
Міністр юстиції Марко Бушманн від „Вільних демократів” пропонує, щоби страхові компанії були зобов’язані пропонувати страхування житла від стихійних лих та інформувати про цю опцію, але при цьому власники нерухомості не мали зобов’язання оформлювати страховку.
Нагадаємо, минулого тижня від повеней постраждали низка районів на півдні Німеччини, зокрема у Баварії. Внаслідок стихійного лиха загинули шестеро людей, постраждали тисячі домогосподарств.
Експортно-кредитне агентство пропонуватиме два страхових продукти – страхування прямих інвестицій для інвесторів та страхування інвестиційних кредитів для банків.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) починає приймати заявки на страхування інвестицій від воєнних та політичних ризиків.Про це повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко у колонці для Forbes 29 травня.
Зазначається, що експортно-кредитне агентство пропонуватиме два страхових продукти – страхування прямих інвестицій для інвесторів та страхування інвестиційних кредитів для банків.
За словами Свириденко, розвинена інфраструктура страхування від воєнних ризиків може бути додатковим стимулом для інвесторів виходити на український ринок.
Раніше страхування від воєнних ризиків було доступне лише від міжнародних організацій – MIGA страхувало іноземні компанії, які готові інвестувати в Україну, американська DFC та польська агенція KUKE надавали гарантії іноземним та українським компаніям. І тепер ЕКА приєднується до організацій, готових страхувати інвестиції в Україну і в Україні. Завдяки цьому українські компанії отримують додаткові гарантії фінансової безпеки, а економіка – посилення ділової активності, – пояснила віцепрем’єр.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності” щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків”.
„Державне Експортно-кредитне агентство (ЕКА) отримало право страхувати інвестиції від воєнних ризиків. Раніше таку послугу в Україні могли отримати іноземні компанії через міжнародні фінансові організації MIGA і DFC. Українські компанії такої можливості не мали”, – повідомив нардеп Дмитро Кисилевський, який є головним автором документу.
Суть закону полягає у наданні права ЕКА страхувати інвестиції від воєнних ризиків. Це дозволить українським інвесторам та промисловцям розраховувати на компенсацію втрат у випадку пошкодження майна компаній через російську агресію.
Закон набуває чинності з 1 січня 2024 року. Проте зазначається, що повноцінно механізм страхування воєнних ризиків через ЕКА запрацює лише після затвердження Урядом підзаконних нормативних актів і докапіталізації ЕКА.
Впровадження страхування інвестицій від воєнних ризиків є частиною Плану відновлення переробної промисловості, кажуть творці документа.
Фінансовий комітет Ради схвалив законопроєкт про страхування інвестицій від воєнних ризиків навесні.
Верховна Рада схвалила закон ще 22 листопада.
Також повідомлялося, що Україна і Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (MIGA) домовилися створити робочу групу щодо залучення додаткового фінансування для страхування військових ризиків інвесторів.
Французька державна страхова компанія Bpifrance Assurance Export страхуватиме французькі компанії, які готові брати активну участь у реконструкції України та робити інвестиції в умовах війни.
Як повідомляє пресслужба Міністерства економіки України на таке інвестиційне страхування матиме право будь-яка компанія, яка працює за французьким законодавством і здійснює довгострокові інвестиції за кордоном в нову або існуючу компанію. Також на це можуть розраховувати будь-які кредитні установи, які надають кредити іноземному підрозділу.
„Воно (страхування) захищає інвесторів або кредитні установи, які виділяють інвестиційні позики, від ризиків пошкодження майна або невиплат, не передачі, експропріації чи політичного насильства. Страхування покриває до 95% втрат активів інвестора або дебіторської заборгованості”, – зазначили в міністерстві.
Також Франція продовжує перемовини з партнерами щодо підтримки української економіки та мобілізації інноваційних фінансових інструментів для відновлення нашої держави.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко зазначила, що українська влада мала велику кількість дискусій і перемовин щодо страхування Францією своїх компаній від воєнних ризиків і ось, нарешті, є результат цієї роботи.
„Французьке експортно-кредитне агентство почало надавати гарантії для компаній, які зацікавлені у відбудові України. Ми бачимо пожвавлення зацікавленості з боку французького комерційного сектору у роботі в Україні, тому це рішення – сигнал для французьких компаній про те, що можуть активніше виходити на український ринок”, – цитує Свириденко її пресслужба.
Страхувальники суден заявили, що скасовують покриття ризиків війни в росії*, Україні та білорусі після виходу перестраховиків з регіону через великі збитки, повідомляє Reuters.
Як передає «РБК-Україна», перестраховики, які страхують страховиків, зазвичай поновлюють свої річні контракти зі страховими клієнтами 1 січня. Проте цього не відбудеться через вихід перестраховиків з регіону. Вони вийшли через великі збитки від війни, яку розпочала Росія проти України.
Американські, британські та інші клуби які відповідали за захист і відшкодування завили, що з 1 січня 2023 року більше не можуть пропонувати покриття військових ризиків для України, Росії та Білорусі. Ці компанії є одними з найбільших страхових компаній P&I, які покривають близько 90% світових океанських суден.
З 1 січня три японські страхові компанії припинять страхування судів від військових ушкоджень у всіх російських водах. Можлива небезпека поширилася межі Чорного і Азовського морів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Tokio Marine & Nichido Fire Insurance, Sompo Japan Insurance та Mitsui Sumitomo Insurance почали інформувати судновласників про своє рішення у п’ятницю.
Цей крок, зроблений приблизно через 10 місяців після початку російського вторгнення в Україну, був викликаний відмовою закордонних перестрахувальних компаній брати на себе ризики, пов’язані з Росією.
Рішення японських страховиків означає, що покриття військової шкоди не надаватиметься ніде в російських водах – навіть на Далекому Сході, далеко від війни в Україні. Відсутність додаткового покриття для російських вод зробило б там плавання надто ризикованим для більшості операторів.
Через неможливість забезпечити страхове покриття може постраждати японський імпорт зрідженого газу з російського проекту „Сахалін-2” та інших країн.
Судновласники мають передплатити додаткову страховку від військової шкоди перед плаванням через українські та російські води. Страховики повинні бути повідомлені заздалегідь, щоб стежити за умовами виплат та премій. З наступного року судновласники більше не матиме такої можливості від трьох японських страховиків.
Рішення страховиків відображає уявлення галузі про ризики, пов’язані з війною. Передбачувана небезпека поширилася за межі Чорного та Азовського морів, що знаходяться неподалік місця бойових дій.
Право українських біженців у Чехії на сплачену державою медичну страховку закінчилось у понеділок, 25 липня, повідомляє Radio Prague International.
Біженці, віком від 18 до 65 років, тепер зобов’язані повідомити відповідні органи, хто сплатить медичне страхування.
Вони мають передати інформацію до страхової компанії, в якій були зареєстровані, на спеціальному веб-сайті протягом восьми днів після закінчення строку попередньої оплати поліса.
Ці зміни стосуватимуться практично 215 тисяч українських біженців, застрахованих у найбільшій компанії країни – Спільній медичній страховій компанії (VZP).
Спочатку планувалося, що держава автоматично оплачуватиме медстрахування за біженців протягом одного року, але парламент скоротив цей термін до 150 днів.
Великобританія та Євросоюз домовилися про заборону страхування суден із російською нафтою. Як повідомила газета The Financial Times, таким чином перевізники російської нафти втратять доступ на британський ринок страхування Lloyd’s of London, що є найбільшим для морських перевезень.
Повідомляється, що це обмежить можливості Росії з експорту нафти-сирцю морем та змусить шукати інших страховиків.
За даними джерел The Financial Times, представники британського ринку страхових послуг виступали проти ембарго. Вони вказували, зокрема, що складно точно встановити походження нафти, яку перевозять судна, що виходять із російських портів. Там, наприклад, може бути нафта з Казахстану.
Заборона страхування морських перевезень російської нафти, як зазначає видання, може призвести до ще більшого зростання цін, які вже досягли максимуму за два місяці, перевищивши позначку 123 долари за барель марки Brent.
31 травня Євросоюз погодив шостий пакет санкцій щодо Росії, до нього входить зокрема часткова заборона на експорт російської нафти. Він не стосується нафти, що поставляється трубопроводами. Проте імпорт російської нафти до Євросоюзу до кінця року може скоротитися на 90%.
2 травня Україна оголосила про тимчасове закриття чотирьох основних морських портів після втрати контролю над ними через наступ російських військ.
Напередодні стало відомо, що деякі країни-члени ОПЕК розглядають можливість припинення участі Росії в угоді з видобутку нафти. В ОПЕК обговорення пояснили тим, що європейські санкції та ембарго «починають підривати здатність Москви видобувати більше нафти». За даними видання, видобуток нафти в Росії цього року скоротиться приблизно на 8%.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Як інформує Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при реєстрації легкового автомобіля регулюється Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі Закон) та «Порядком сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при реєстрації легкового автомобіля» №1740 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року.
Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні в сервісних центрах (підрозділах Державної автомобільної інспекції) Міністерства внутрішніх справ України. Виняток становлять випадки забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.
Вартість автомобіля, визначена відповідно до договору купівлі-продажу, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, є об’єктом оподаткування.
Згідно з пунктом 8 статті 4 Закону встановлені такі ставки збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час першої державної реєстрації легкових автомобілів:
3% – якщо об’єкт оподаткування не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
4% – якщо об’єкт оподаткування перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
5% – якщо об’єкт оподаткування перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня звітного року.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102 гривні.
Таким чином, з початку року при визначенні сплати вартості збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час першої реєстрації застосовуються такі розрахунки в залежності від вартості легкового автомобіля. Якщо вартість автомобіля:
не перевищує або дорівнює 346 830 грн. – сплачується 3 відсотки;
більш ніж 346 830 грн., але не перевищує або дорівнює 609 580 грн. – сплачується 4 відсотки;
більш ніж 609 580 грн. – сплачується 5 відсотків.
Слід зауважити, що ставка збору вартості автомобіля визначається без урахування податку на додану вартість, якщо суму такого податку зазначено в документі, який підтверджує ціну транспортного засобу.
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачується на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Державної казначейської служби України за місцем проведення першої державної реєстрації в Україні легкового автомобіля в сервісних центрах (підрозділах Державтоінспекції) МВС. Про реквізити рахунків можна дізнатись, звернувшись до сервісних центрів головного управління Пенсійного фонду України в області.
