Array
(
[count_posts] => 8
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo4OiJlY29ub21pYyI7fXM6Njoib2Zmc2V0IjtpOjA7czo5OiJ0YXhfcXVlcnkiO2E6MTp7aTowO2E6Mzp7czo4OiJ0YXhvbm9teSI7czo4OiJwb3N0X3RhZyI7czo1OiJmaWVsZCI7czoyOiJpZCI7czo1OiJ0ZXJtcyI7YToxOntpOjA7aToxNTAxNzI7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 61299
[content] =>
Іранський парламент проголосував за закриття Ормузької протоки, через яку проходить приблизно 20% світової нафти та газу.
Про це повідомляє державний телеканал Press TV із посиланням на законодавця й командира Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ірану Есмаїла Ковсарі.
Ковсарі пояснив, що депутати досягли консенсусу щодо закриття протоки на тлі ударів США. Однак остаточне рішення залишається за Вищою радою національної безпеки Ірану.
Більше про Ормузьку протоку
Ормузька протока між Іраном та Оманом з’єднує Перську затоку з Аравійським морем і є одним із найважливіших пунктів у світовій торгівлі.
Нею користуються такі великі виробники нафти, як Іран, Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт та ОАЕ. Порушення судноплавства у протоці потенційно спричинить різке зростання цін на енергоносії. Після атаки Ізраїлю на Іран ціни на еталонну нафту марки Brent уже зросли на 10% до понад 77 доларів за барель.
Reuters зауважує, що хоч Ормузьку протоку ніколи повністю не блокували, рух нею кілька разів порушувався. Так, під час ірано-іракської війни 1980-х років обидві сторони брали участь у «танкерних війнах» у Перській затоці. Ірак атакував іранські кораблі, а Іран атакував комерційні судна, включно з танкерами Саудівської Аравії, Кувейту та навіть кораблі ВМС США.
Після звернень Кувейту тодішній президент США Рональд Рейган розгорнув для захисту конвоїв нафтових танкерів американські військово-морські сили.
[type] => post
[excerpt] => Іранський парламент проголосував за закриття Ормузької протоки, через яку проходить приблизно 20% світової нафти та газу.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1750621920
[modified] => 1750619031
)
[title] => Парламент Ірану погодився закрити Ормузьку протоку: нею транспортують близько 20% світової нафти та газу
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=61299&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 61302
[uk] => 61299
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 61300
[image] => Array
(
[id] => 61300
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/br2fqe-c16x9x50px50p-81daac36c30dc4955a3888e5b46b47c8.webp
[original_lng] => 57628
[original_w] => 1312
[original_h] => 738
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/br2fqe-c16x9x50px50p-81daac36c30dc4955a3888e5b46b47c8-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/br2fqe-c16x9x50px50p-81daac36c30dc4955a3888e5b46b47c8-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/br2fqe-c16x9x50px50p-81daac36c30dc4955a3888e5b46b47c8-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/br2fqe-c16x9x50px50p-81daac36c30dc4955a3888e5b46b47c8-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/br2fqe-c16x9x50px50p-81daac36c30dc4955a3888e5b46b47c8.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/br2fqe-c16x9x50px50p-81daac36c30dc4955a3888e5b46b47c8.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/br2fqe-c16x9x50px50p-81daac36c30dc4955a3888e5b46b47c8.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1750610438:2
[_thumbnail_id] => 61300
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 1700
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 153792080002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 150172
[1] => 6158
[2] => 843998
)
[tags_name] => Array
(
[0] => закриття
[1] => Іран
[2] => Ормузька протока
)
)
[1] => Array
(
[id] => 59219
[content] =>
Через проблеми у будівельній галузі та стриманість споживачів на тлі поточної економічної кризи будуть закриті два заводи Bosch у Зебниці (земля Саксонія) та у Лайнфельдені-Ехтердінген (земля Баден-Вюртемберг). Це торкнеться понад 500 співробітників.
Як пише Bild, на цих заводах, що виробляють електроінструменти, випускаються такі товари, як ударні дрилі, кутові шліфувальні машини та садова техніка. Надалі їх виготовлятимуть на інших заводах, наприклад, у Мішкольці (Угорщина).
«Це рішення дається нам тяжко. Вже діючі програми щодо зниження витрат та підвищення ефективності недостатні», – повідомив Томас Донато, керівник напряму Bosch Power Tools.
Профспілки пообіцяли опір такому рішенню та планують у Зебниці мітинг біля воріт заводу.
«Це скандал, з яким ми боротимемося всіма доступними засобами. Замість того, щоб виробляти в країнах з низькою оплатою праці, роботодавець повинен взяти на себе відповідальність за своїх співробітників, які приносили йому великі прибутки в добрі часи», – заявив Уве Гарбе з IG Metall Східної Саксонії.
У компанії є й інші програми зі скорочення робочих місць. Тисячі робочих місць перебувають під загрозою.
[type] => post
[excerpt] => Через проблеми у будівельній галузі та стриманість споживачів на тлі поточної економічної кризи будуть закриті два заводи Bosch у Зебниці (земля Саксонія) та у Лайнфельдені-Ехтердінген (земля Баден-Вюртемберг). Це торкнеться понад 500 співробітників.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1744307340
[modified] => 1744303032
)
[title] => Два німецькі заводи Bosch закриваються через кризу
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=59219&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 59231
[uk] => 59219
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 59220
[image] => Array
(
[id] => 59220
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/boschjpeg.webp
[original_lng] => 131336
[original_w] => 1600
[original_h] => 640
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/boschjpeg-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/boschjpeg-300x120.webp
[width] => 300
[height] => 120
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/boschjpeg-768x307.webp
[width] => 768
[height] => 307
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/boschjpeg-1024x410.webp
[width] => 1024
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/boschjpeg-1536x614.webp
[width] => 1536
[height] => 614
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/boschjpeg.webp
[width] => 1600
[height] => 640
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/boschjpeg.webp
[width] => 1600
[height] => 640
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1744292232:2
[_thumbnail_id] => 59220
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 1448
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 517539053000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 463345
[1] => 150172
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Bosch
[1] => закриття
)
)
[2] => Array
(
[id] => 58599
[content] =>
Державний департамент офіційно сповістив Конгрес про рішення припинити незалежну діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його функції та програми перейдуть до департаменту.
Про це повідомляють ABC News та CNN.
У Міністерстві закордонних справ вважають, що рішення «значно підвищить ефективність, підзвітність, одноманітність і стратегічний вплив» іноземної допомоги США, дозволивши «нації та президенту одностайно промовляти у закордонних справах».
Також у Держдепі планують «оцінити», чи варто повторно наймати співробітників агентства.
Reuters пише, що майже всі співробітники USAID, які ще не звільнені, втратять роботу в липні та вересні.
[type] => post
[excerpt] => Державний департамент офіційно сповістив Конгрес про рішення припинити незалежну діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його функції та програми перейдуть до департаменту.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1743239220
[modified] => 1743198732
)
[title] => Держдеп США офіційно заявив про закриття USAID як окремої установи
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=58599&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 58613
[uk] => 58599
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 58600
[image] => Array
(
[id] => 58600
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/hj2hhn-c16x9x50px50p-3ac3c47f5d09a39929e2959ca501f929.webp
[original_lng] => 134446
[original_w] => 1312
[original_h] => 738
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/hj2hhn-c16x9x50px50p-3ac3c47f5d09a39929e2959ca501f929-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/hj2hhn-c16x9x50px50p-3ac3c47f5d09a39929e2959ca501f929-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/hj2hhn-c16x9x50px50p-3ac3c47f5d09a39929e2959ca501f929-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/hj2hhn-c16x9x50px50p-3ac3c47f5d09a39929e2959ca501f929-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/hj2hhn-c16x9x50px50p-3ac3c47f5d09a39929e2959ca501f929.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/hj2hhn-c16x9x50px50p-3ac3c47f5d09a39929e2959ca501f929.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/hj2hhn-c16x9x50px50p-3ac3c47f5d09a39929e2959ca501f929.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1743191533:2
[_thumbnail_id] => 58600
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 1648
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 831558351002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 208770
[1] => 150172
)
[tags_name] => Array
(
[0] => USAID
[1] => закриття
)
)
[3] => Array
(
[id] => 56155
[content] =>
Кондитерська корпорація Roshen закрила вже другий майданчик в Угорщині. Про це у понеділок, 30 грудня, написав Forbes з посиланням на слова виконавчого директора компанії Олександра Головащука.
Корпорація Roshen зупинила виробництво на кондитерській фабриці Bonbonetti в Будапешті у квітні 2023 року через нерентабельність. Того року Roshen виготовив в Угорщині майже удесятеро менше продукції, ніж на початку роботи. Угорський довідник Opten зазначає, що виторг Bonbonetti у 2023 році склав близько 3,5 млн євро.
Потужності Bonbonetti не давали можливості покрити витрати, а розширити виробництво було неможливо, адже завод розташований в щільній забудові. Виконавчий директор Roshen повідомив, що частину обладнання Bonbonetti перевезли на Вінницьку кондитерську фабрику, а частину – утилізували.
Відзначимо, що Roshen придбав угорську кондитерську компанію Bonbonetti Choco у 2012 році. Наразі основні активи корпорації зосереджені в Україні, мова йде про Київську кондитерську фабрику, два виробничі майданчики в Вінниці, Кременчуцьку кондитерську фабрику, Вінницький молочний завод і бісквітну фабрику у Борисполі. За кордоном у компанії залишилась тільки одна фабрика в литовському місті Клайпеда.
[type] => post
[excerpt] => Кондитерська корпорація Roshen закрила вже другий майданчик в Угорщині. Про це у понеділок, 30 грудня, написав Forbes з посиланням на слова виконавчого директора компанії Олександра Головащука.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1736009160
[modified] => 1736008324
)
[title] => Roshen зупинив виробництво на кондитерській фабриці в Будапешті
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=56155&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 56106
[uk] => 56155
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 56108
[image] => Array
(
[id] => 56108
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/stuhmer12-bonbonetti-scaled.jpg
[original_lng] => 726804
[original_w] => 2560
[original_h] => 1506
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/stuhmer12-bonbonetti-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/stuhmer12-bonbonetti-300x176.jpg
[width] => 300
[height] => 176
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/stuhmer12-bonbonetti-768x452.jpg
[width] => 768
[height] => 452
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/stuhmer12-bonbonetti-1024x602.jpg
[width] => 1024
[height] => 602
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/stuhmer12-bonbonetti-1536x903.jpg
[width] => 1536
[height] => 903
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/stuhmer12-bonbonetti-2048x1205.jpg
[width] => 2048
[height] => 1205
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/stuhmer12-bonbonetti-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1506
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2122
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 56108
[_edit_lock] => 1736001785:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 1202739207001
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 84406
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 525307
[1] => 696
[2] => 150172
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Roshen
[1] => Будапешт
[2] => закриття
)
)
[4] => Array
(
[id] => 55685
[content] =>
Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців. Після підписання президентом закону про підвищення податків закрилися 22,5 тис. ФОПів.
Про це повідомляє платформа “Опендатабот”.
Зазначається, що найбільше закриттів відбулося в березні – 28 690, однак сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Це пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань та спростити бухгалтерську звітність.
Водночас, за даними аналітиків, значну роль у сплеску закритті ФОПів восени відіграло ухвалення закону про історичне підвищення податків. Так, деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас посадовці наголошують на низьких ставках порівняно з ЄС.
У перші дні після підписання закону кількість закриттів сягала понад 1 000 ФОПів щодня, а 29 листопада – у день підписання закону – зафіксовано 2 332 закритих бізнеси. Для порівняння, зазвичай на день закривається близько 700 підприємців.
[type] => post
[excerpt] => Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців. Після підписання президентом закону про підвищення податків закрилися 22,5 тис. ФОПів.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1734517080
[modified] => 1734516875
)
[title] => В Україні з початку року закрилося чверть мільйона ФОПів, майже 10% – після підписання закону про податки
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=55685&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 55713
[uk] => 55685
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 44478
[image] => Array
(
[id] => 44478
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/podatky-fop.webp
[original_lng] => 58138
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/podatky-fop-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/podatky-fop-300x200.webp
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/podatky-fop-768x512.webp
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/podatky-fop-1024x683.webp
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/podatky-fop.webp
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/podatky-fop.webp
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/podatky-fop.webp
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1734509790:2
[_thumbnail_id] => 44478
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 3258
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 1202738532001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 150172
[1] => 252
)
[tags_name] => Array
(
[0] => закриття
[1] => ФОП
)
)
[5] => Array
(
[id] => 54995
[content] =>
Рішення компанії Audi закрити свій завод у Брюсселі в лютому 2025 року відображає загальну тенденцію в європейській економіці, тобто скорочення автомобільної промисловості.
«Це ненависть, бо нас викидають», – прокоментував представник профспілки Ставрос, який пропрацював на заводі Audi майже 40 років і тепер обурений рішенням німецького автовиробника закрити його.
Пославшись на зниження рівня продажів електричних моделей та високі структурні витрати, дочірня компанія Volkswagen Group вирішила припинити виробництво електричного позашляховика Q8 e-tron у Бельгії й перенести його до Мексики. Такий крок залишає чотири тисячі працівників у підвішеному стані, адже на об’єкт ще не знайшлося покупця.
Закриття заводу Audi не є чимось унікальним для європейської автомобільної промисловості, яка сильно постраждала від посилення конкуренції з китайськими моделями. З початку 2024 року про скорочення виробництва, звільнення та закриття заводів завили Stellantis в Італії, Michelin у Франції та Volkswagen у Німеччині, який уперше у своїй історії планує закрити в країні три виробництва.
Нинішня криза в автомобільній промисловості відображає глибшу проблему, яка десятиліттями турбувала європейську економіку, – деградацію промислового сектору, або деіндустріалізацію. Цей термін стосується скорочення частки промисловості у валовому внутрішньому продукті ВВП. У Європі цей показник зменшився з 28,8% у 1991 році до 23,7% у 2023-му, що, за даними Світового банку, означає спад протягом 30 років майже на 18%.
Це явище пояснюється кількома факторами, зокрема автоматизацією, яка зменшує попит на робочу силу, а також переїздом у країни, де вона є дешевшою.
Перехід до економіки, що базується на послугах, зниження купівельної спроможності, зростання вартості енергії та посилення конкуренції з боку таких економік, як Китай і Сполучені Штати, також тиснуть на європейську промисловість.
Згідно з даними, зібраними Європейським інститутом профспілок, у 2019–2023 роках у промисловості Європи було ліквідовано 853 тисячі робочих місць.
«Я бунтую, бо втрачаю частину свого майбутнього, хоча ми й не банкроти», – скаржиться Базіл, який п’ть років працює на виробничих лініях Audi. Як і багато його колег, 30-річний молодий чоловік із Брюсселя шокований, адже у 2023 році компанія Audi мала прибуток майже 6,3 мільярда євро. «Ми не розуміємо. На нашу думку, це несправедливо», – додає він, засуджуючи кроки виробника, який жертвує співробітниками заради більшої прибутковості.
Європа намагається посилити свою промисловість, зосередившись на так званих «зелених» технологіях. План Європейської зеленої угоди спрямований на зростання ресурсної незалежності та підтримку компаній, які інвестують в енергетичний перехід. Ця ініціатива базується на двох принципах: забезпеченні доступу до металів, необхідних для переходу, та промисловому регулюванні «чистого нуля», тобто підтримці компаній, які прагнуть дотримуватися вуглецевої нейтральності.
За словами Бертрана Канделона, професора міжнародних фінансів Лувенського університету, це похвальні цілі, але вони потребують величезних інвестицій.
«Мобілізація 800 мільярдів євро, як рекомендував у своїй доповіді про європейську конкурентоспроможність Маріо Драгі, ексголова Європейського центрального банку (прим. автора), – масштабний план. Водночас, беручи до уваги нинішній стан державних фінансів, це насамперед на користь великим державам, які мають фінансові ресурси для інвестування у вуглецево-нейтральні галузі».
Тим часом Китай та Сполучені Штати продовжують вкладати значні суми у відповідні галузі, зміцнюючи свої позиції на міжнародних ринках, у тому числі в Європі.
За словами Канделона, ця гонка за промислове домінування створює враження торговельної війни та посилює тиск на Європу, котра до 2050 року прагне стати вуглецево-нейтральною.
[type] => post
[excerpt] => Рішення компанії Audi закрити свій завод у Брюсселі в лютому 2025 року відображає загальну тенденцію в європейській економіці, тобто скорочення автомобільної промисловості.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1732552080
[modified] => 1732546944
)
[title] => Закриття заводу Audi в Брюсселі – символ занепаду галузі в Європі
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=54995&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 54948
[uk] => 54995
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 54949
[image] => Array
(
[id] => 54949
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/audi-q2-2-707x500-1.jpg
[original_lng] => 90666
[original_w] => 707
[original_h] => 500
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/audi-q2-2-707x500-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/audi-q2-2-707x500-1-300x212.jpg
[width] => 300
[height] => 212
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/audi-q2-2-707x500-1.jpg
[width] => 707
[height] => 500
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/audi-q2-2-707x500-1.jpg
[width] => 707
[height] => 500
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/audi-q2-2-707x500-1.jpg
[width] => 707
[height] => 500
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/audi-q2-2-707x500-1.jpg
[width] => 707
[height] => 500
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/audi-q2-2-707x500-1.jpg
[width] => 707
[height] => 500
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1921
[translation_required] => 1
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 54949
[_edit_lock] => 1732540206:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 508091586000
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 84406
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 29922
[1] => 1206
[2] => 9217
[3] => 150172
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Audi
[1] => Брюссель
[2] => завод
[3] => закриття
)
)
[6] => Array
(
[id] => 46076
[content] =>
«Альпарі банк», який хотіла придбати для себе «Укрпошта», припиняє свою діяльність.
Про це повідомила пресслужба банку.
Рішення про припинення банківської діяльності було ухвалене 12 грудня 2023 року. 28 грудня 2023 року Нацбанк погодив план припинення відповідним рішенням.
«Альпарі» є найменшим банком в Україні, станом на 2021 рік він мав лише 1 відділення.
Станом на 1 січня 2024 року обсяг його чистих активів становив лише 193,4 млн грн (0,007% від активів банківської системи). У банку було 6176 вкладників, які тримали на його рахунках 679 млн грн. За підсумками 2023 року банк отримав 6 млн грн збитку.
Власником 100% акцій банку є Бахтарі Хедаятоллах, громадянин України, який мешкає в ОАЕ.
У 2021 році «Укрпошта» досягла домовленості щодо купівлі банку «Альпарі банк» за 260 млн грн, пізніше вона навіть отримала дозвіл Мінінфраструктури на купівлю банку. Втім, через те, що «Укрпошта» та Мінінфраструктури так і «не усунули всіх недоліків у документах», на які вказував НБУ, регулятор не погодив цю угоду та повернув назад «Укрпошті» пакет документів на купівлю «Альпарі» без прийняття рішень 29 травня 2023 року.
Про плани отримати банківську ліцензію керівництво Укрпошти заявляло вже декілька років. У травні 2020 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект, який дозволив би Укрпошті надавати банківські послуги. У той же час у НБУ виступили категорично проти такої ініціативи. У грудні 2020 року Ігор Смілянський заявив, що компанія розглядає питання про покупку банку, і про плани «Укрпошти» вийти на друге місце в Україні за кількістю платіжних карт.
За останні два з половиною роки Укрпошта намагалася придбати акції трьох українських банків. Однак Національний банк не дозволив цього зробити.
[type] => post
[excerpt] => «Альпарі банк», який хотіла придбати для себе «Укрпошта», припиняє свою діяльність.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1708277820
[modified] => 1708266968
)
[title] => В Україні закрився банк, який хотіла купити Укрпошта
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46076&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 46120
[uk] => 46076
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 46077
[image] => Array
(
[id] => 46077
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg
[original_lng] => 31918
[original_w] => 500
[original_h] => 375
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg
[width] => 500
[height] => 375
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg
[width] => 500
[height] => 375
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg
[width] => 500
[height] => 375
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg
[width] => 500
[height] => 375
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg
[width] => 500
[height] => 375
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1708259768:2
[_thumbnail_id] => 46077
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 3177
[_oembed_270b1b7f8fcedbd56b58915936df04c7] =>
[_oembed_time_270b1b7f8fcedbd56b58915936df04c7] => 1708259772
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 1202714908001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 538
[1] => 150172
[2] => 641
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Банк
[1] => закриття
[2] => Укрпошта
)
)
[7] => Array
(
[id] => 35704
[content] =>
Зазвичай, після китайського Нового року в КНР починається хвиля повернення мільйонів трудових мігрантів у міста. Однак цього року ситуація змінилася у зворотний бік. Багато заводів достроково закрили свої канали найму або ж почали скорочення персоналу і зниження заробітної плати.
Workers produce semiconductor packaging material at a factory in Haian, in China’s eastern Jiangsu province on February 27, 2023. (Photo by AFP) / China OUT Так, 28 лютого припинила свою діяльність велика компанія Shengde Electric Circuit Ban, розташована в зоні економічного і технологічного розвитку провінції Гуанчжоу. Співробітникам пояснили, що це сталося через вплив епідемії та погіршення економічної ситуації в країні, внаслідок чого обсяг замовлень компанії неухильно знижувався, аж поки не сягнув критичної позначки.
Ця компанія була заснована в 1994 році. Вона інвестувала сотні мільйонів юанів у сучасне виробниче обладнання, яке може виробляти високоточні друковані плати. Серед її клієнтів були такі відомі бренди, як Sony, Panasonic, Sanyo, Epson, LG і Samsung.
Інша компанія Jierong Technology з провінції Гуандун, 20 лютого повідомила співробітникам про те, що у зв’язку з негативним впливом економічного середовища, обсяг замовлень компанії різко впав, у зв’язку з чим частину працівників буде відправлено в тривалу відпустку на період з 21 лютого до 20 травня, і, якщо потім відпустку необхідно буде продовжити, про це повідомлять додатково.
Компанія була створена у вересні 2007 року і є національним лідером у галузі виробництва прецизійних конструкційних деталей. Бізнес компанії охоплює весь світ. Щорічно вона виробляла 2000 комплектів прецизійних пресформ, 130 мільйонів комплектів прецизійних конструкційних деталей із пластику та металу для мобільних телефонів і 24 мільйони одиниць скла.
За даними Національного бюро статистики КНР, 2022 року додана вартість обробної промисловості Китаю сягнула 33,5 трлн юанів (близько 4,88 трлн доларів США), що становило близько 30 % від загальносвітового обсягу. Такі великі виробничі потужності та запаси продукції вимагали великої активності в зовнішній торгівлі. Однак на початку 2023 року зовнішньоторговельні замовлення Китаю різко впали, що і призвело до серйозних проблем в обробній промисловості.
Згідно зі статистикою американського фінансового каналу CNBC, через обвал попиту виробничі замовлення США в Китаї 2022 року впали на 40 %. Штати є одними з найбільших імпортерів китайської продукції. Дослідницька компанія Project44 вважає, що це відображає скорочення залежності від Китаю з боку Європи та США.
Багато важливих китайських портів, як-от термінали в Шанхаї, Гуандуні, Тяньцзіні та Нінбо накопичили велику кількість порожніх контейнерів. Згідно з останніми даними Container xChange, глобальної платформи з оренди та торгівлі контейнерами, значення CAx шанхайського 20/40-футового контейнера перевищує 0,6 протягом семи тижнів поспіль. Коли значення CAx вище 0,5, це означає, що кількість вхідних контейнерів більша за кількість вихідних контейнерів.
2 лютого директор департаменту зовнішньої торгівлі Міністерства комерції КНР Лі Сінцянь визнав, що торік проблеми у сфері зовнішньої торгівлі Китаю були здебільшого пов’язані з порушенням ланцюжка постачань у зв’язку з проведеними в КНР карантинними заходами, а цьогоріч вони пов’язані з ослабленням зовнішнього попиту і скороченням замовлень.
Зростання витрат, трансформація і модернізація, а також конкуренція з боку країн Південно-Східної Азії ще більше вплинули на китайський експорт трудомісткої продукції. Багато традиційних виробництв, розташованих у дельті Янцзи і Перлової річки, скоротили попит на робочі місця. У багатьох фабриках кількість претендентів на роботу в десять разів перевищує потреби в персоналі. Біля офісів багатьох виробничих компаній шикуються довгі черги людей, які шукають роботу.
Так, одна електронна компанія в провінції Цзянсу відкрила 30 вакансій і отримала близько 3000 заявок від шукачів роботи. У провінції Чжецзян фабрика з виробництва будівельних матеріалів відкрила 20 вакансій. Попри холодну погоду і дощ, туди приїхало понад 300 осіб, які вишикувалися в довгу чергу біля воріт заводу. Подібних прикладів багато.
Виведення своїх виробництв з Китаю іноземними компаніями, закриття приватних компаній, довгострокові проблеми в зовнішній торгівлі та низький внутрішній попит призвели до того, що величезна армія робітників-мігрантів із сільської місцевості почала залишати міста, особливо в прибережних регіонах, і повертатися у свої рідні краї.
[type] => post
[excerpt] => Зазвичай, після китайського Нового року в КНР починається хвиля повернення мільйонів трудових мігрантів у міста. Однак цього року ситуація змінилася у зворотний бік. Багато заводів достроково закрили свої канали найму або ж почали скорочення персо...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1677954480
[modified] => 1677952771
)
[title] => У Китаї закриваються заводи через скорочення зовнішніх замовлень
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=35704&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 35704
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 35705
[image] => Array
(
[id] => 35705
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/id13941956-000-33a737z-600x400-1.jpg
[original_lng] => 54720
[original_w] => 600
[original_h] => 400
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/id13941956-000-33a737z-600x400-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/id13941956-000-33a737z-600x400-1-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/id13941956-000-33a737z-600x400-1.jpg
[width] => 600
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/id13941956-000-33a737z-600x400-1.jpg
[width] => 600
[height] => 400
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/id13941956-000-33a737z-600x400-1.jpg
[width] => 600
[height] => 400
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/id13941956-000-33a737z-600x400-1.jpg
[width] => 600
[height] => 400
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/id13941956-000-33a737z-600x400-1.jpg
[width] => 600
[height] => 400
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1677945572:2
[_thumbnail_id] => 35705
[_edit_last] => 2
[views_count] => 2309
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_oembed_f34e24210d58e12dd22e22c6d846be58] => Friend from Moscow sends this photo: @JagermeisterUSA is being sold in Russia after being imported via China. pic.twitter.com/MIwU6hlV45
— Julia Ioffe (@juliaioffe) March 8, 2023
[_oembed_time_f34e24210d58e12dd22e22c6d846be58] => 1679939537
[_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] => Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
— Reuters (@Reuters) April 25, 2024
[_oembed_time_7694b071437015f339c441b47bd43948] => 1716331795
[_oembed_ab10d4f58eee7ec0b0327474978307c2] => Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
— Reuters (@Reuters) April 25, 2024
[_oembed_time_ab10d4f58eee7ec0b0327474978307c2] => 1720047142
[_algolia_sync] => 831546203002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 150172
[1] => 839
)
[tags_name] => Array
(
[0] => закриття
[1] => Китай
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 150172
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => economic
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 150172
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => economic
)
[_domains] => Array
(
[economic] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
закриття (Сторінка 1)
