Затримок із зарплатами військовослужбовцям не буде. Уряд має кілька джерел для фінансування цих потреб.
Про це в інтерв’ю сказала голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
За словами Підласи, фінальні потреби силового блоку зараз узагальнює Міністерство фінансів. Водночас Україна веде перемовини з Єврокомісією щодо можливості використання 6 млрд євро від ERA Loans на операційні військові видатки.
„Перемовини про можливість використання європейської допомоги на потреби оборони дійсно йдуть вже давно і на різних рівнях. Але найбільшим каталізатором стало те, що Україна досягла межі власного ресурсу, який можемо використовувати на оборону”, – зазначила вона.
Дедлайн виплат
Підласа наголосила, що ключовий дедлайн пов’язаний із необхідністю виплат зарплат військовим з 1 листопада. „Після 1 листопада гроші теж є, але недостатньо”, – сказала вона.
За її словами, рішення Єврокомісії дозволить уникнути ризиків у листопаді-грудні, коли зросте навантаження на бюджет.
Альтернативні варіанти підтримки
Наразі також тривають перемовини з окремими країнами щодо нових форматів підтримки, зокрема грантів чи спільних виробництв озброєнь. „Але найбільше проблем виникає з коштами партнерів на грошове забезпечення в оборонному секторі”, – зауважила Підласа.
Вона додала, що європейцям політично простіше спрямовувати на зарплати військових ресурси від заморожених російських активів, ніж кошти власних платників податків.
Запобіжники уряду
За словами Підласи, навіть у разі тимчасових розривів ліквідності уряд має механізми реагування. „Ми не допустимо такої ситуації. Для покриття тимчасових розривів ліквідності уряд залучає гроші від розміщення ОВДП”, – наголосила вона.
„Однозначно ситуація у 2025 році краща, ніж у 2022”, – підсумувала голова бюджетного комітету.
Нова пошта може значно затримувати доставку посилок. Це пов’язано із наміром запровадити в Україні нові податки на міжнародні відправлення.
Про можливі проблеми попередив співвласник компанії Володимир Попершнюк. Топменеджер вирішив пояснити, які ризики несе запровадження нових податків на міжнародні посилки вартістю від 150 євро.
Зазначено, що на тлі катастрофічних для економіки нових регулювань та зростань податків та ідея обкласти зборами міжнародні посилки стала найгіршою, яку б можна було придумати. Першою причиною названо відʼємний фіскальний ефект від оподаткування посилок. Держава зараз витрачає на митно-податкові процедури більше коштів, ніж отримує з оподаткування посилок. Це пов’язано зі співвідношенням вартості самих посилок та собівартості митних процедур.
І це ще йдеться про „дорогі” посилки від 150 євро, а після зниження податкового порогу у митний конвеєр потраплять дешевші посилки, що призведе до зростання збитків для бюджету зростуть. Другою причиною названо логістичний колапс.
„Зараз ми розмитнюємо лише 2% посилок, хоча митні процедури приходить кожна посилка, тож втрати часу сягають майже добу. Не треба бути провидцем, щоб побачити логістичний колапс та шалені затримки доставки, якщо під податок потраплять всі посилки”, – підкреслив Попершнюк у соцмережі Facebook.
Третьою причиною стала електоральна: всі податкові інновації дотепер стосувалися лише бізнесу. Але після впровадження нових податків на посилки відчують мільйони фізичних осіб, що також призведе до збитків.
Володимир Попершнюк назвав ідею оподаткування посилок шкідливою та безглуздою та закликав від неї відмовитися. Він вказав і про витрати часу та грошей Нової пошти, мільйонів українців та вітчизняної економіки загалом. На думку представника компанії, збільшиться корупція, контрабанда та тінь. За словами представника оператора, збільшити доходи до бюджету можна спрощенням митних процедур та підвищенням безмитного порогу.
Фонд соціального страхування України попередив про затримки виплат лікарняних і декретних у зв’язку з нестачею доходів фонду на покриття всього обсягу допомог і виплат.
Про це повідомила прес-служба фонду на своєму сайті.
Відзначається, що нині затримка становить 21 робочий день або 1,8 млрд грн, а також непрофінансовані заяви – розрахунки на суму 0,8 млрд грн, Термін оплати яких становить 10 робочих днів відповідно до законодавства.
Згідно з повідомленням, наявна заборгованість була накопичена в грудні 2020 року через різке зростання витрат.
„Це пов’язано з додатковим навантаженням, яке Фонд отримав через пандемію – істотно зросли витрати за лікарняними, також на нас було покладено фінансування самоізоляції українських працівників, страхові виплати медикам тощо. Наприклад, у грудні 2020 року Фонд прийняв на оплату лікарняні на суму 2,4 млрд грн – на 1,5 млрд грн більше, ніж у грудні 2019 року (0,9 млрд грн)», – сказано в повідомленні.
Прес-служба підкреслила, що фонд робить все можливе для прискорення виплати декретних і лікарняних.
