Експерти департаменту з економічних та фінансових питань Європейської комісії підготували комплексне дослідження стану європейського ринку житла у жовтні 2025 року.
У документі «Житло в Європейському Союзі: розвиток ринку, основні рушійні сили та політика» міститься детальний аналіз розвитку цін на житло, рушійних сил попиту та пропозиції, а також регуляторних та політичних факторів, що впливають на доступність житла в державах-членах ЄС.
Основний висновок дослідження – ціни на житло різко зросли по всій Європі за останнє десятиліття, причому темпи випереджали зростання доходів. В середньому доходи домогосподарств у Європі зростали приблизно на 10 відсотків повільніше, ніж ціни на житло, між 2014 і 2025 роками, зазначається в дослідженні Oeconomus.
В останні роки доступність придбання житла дедалі більше залежить не лише від цінової динаміки, а й від фінансових умов: у Центральній та Східній Європі, особливо в Болгарії, Румунії, Хорватії, Чеській Республіці та Угорщині, значне зростання доходів змогло компенсувати негативний вплив підвищення процентних ставок, тим самим покращуючи кредитоспроможність домогосподарств.
У Західній та Північній Європі, зокрема, у Франції, Португалії, Словаччині, Люксембургу та Швеції домінувало підвищення процентних ставок, що спричинило зниження кредитоспроможності на 10-30 відсотків.
У дослідженні також підкреслюється, що не лише купівля, а й оренда житла є проблемою. У багатьох європейських містах орендна плата за щойно орендовану двокімнатну квартиру перевищує 50 відсотків середнього доходу домогосподарства, що створює серйозну проблему доступності.
Згідно з аналізом, бум на ринку житла зумовлений як факторами попиту (більше людей шукають житло), так і обмеженнями пропозиції (будується недостатньо нового житла). Результати дослідження свідчать про те, що негнучкість пропозиції – стала риса ринку нерухомості: будується недостатньо нового житла, тому зростання цін – постійна складова системи.
Оскільки дисбаланс між попитом і пропозицією є структурним, немає швидкого вирішення проблеми. Експерти погоджуються, що необхідні комплексні реформи житлової політики, включаючи збільшення пропозиції, відповідальне кредитування та справедливіше оподаткування. Це єдиний спосіб гарантувати, що житло не стане предметом розкоші в європейських містах майбутнього, а молодь та сім’ї матимуть доступ до житла.
Президент Володимир Зеленський заявив, що дефіцит бюджету Росії через санкції наступного року складе щонайменше $100 млрд, за більш опимістичними прогнозами – 130 млрд.
Про це глава держави повідомив під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми розуміємо, що це (запроваджені проти РФ санкції – ред.) може призвести до дефіциту бюджету Росії на наступний рік до 100 млрд доларів. Тут в нас різна аналітика: є (дані) – до 100 млрд, це більш скептично, Міністерство закордонних справ (дає) більш позитивний для нас (прогноз) – там 130 млрд», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що у цьому контексті важливо, щоб ті країни світу, які ще закуповують російські енергоресурси зменшили ці обсяги, або взагалі відмовилися від торгівлі з країною-агресором.
«Наприклад, Китай імпортував (енергоносіїв з Росії – ред.) на 120 млрд (доларів на рік – ред.). (…) Бо вони – найбільший гравець, помічник в цій війні. Це факт. Бо 120 млрд – це серйозна сума», – сказав Президент.
За словами Зеленського, допомагають Україні ті країни, які зменшують імпорт з РФ.
«Канада, Британія, Австралія, Японія – це ключові наші партнери, які максимально зменшили, або аж до нуля імпорт з РФ. Ті, хто збільшили – Індія, Китай, Туреччина і (країни) Центральної Азії. Це те, з чим потрібно працювати і є бачення, як з цим працювати», – зазначив глава держави.
У вересні Білорусь збільшила поставки бензину до росії залізницею у чотири рази порівняно з серпнем. Це пов’язано з дефіцитом пального рф, який виник після атак на енергетичну інфраструктуру країни-агресора.
Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомило агентство Reuters з посиланням на джерела в цій галузі.
Декілька регіонів росії останніми тижнями ввели нормування бензину та тимчасово заморозили ціни на популярні марки пального через нестачу, що виникла після ударів дронів. Також Москва обмежила експорт бензину та дизеля.
За даними джерел агентства, у вересні постачання бензину з білоруських НПЗ на російський внутрішній ринок сягнули 40 тисяч тонн, або близько 14,5 тисяч барелів на добу. Поставки дизельного пального склали 33 тисячі тонн.
При цьому транзит білоруського бензину через російські порти для подальшого експорту зріс лише на 1% до 140 тисяч тонн. Білорусь користується російськими портами для перевантаження нафтопродуктів з березня 2021 року за угодою з Москвою.
Разом із тим, за підрахунками Reuters, за січень-вересень обсяги таких перевантажень скоротилися майже на 40% у річному вимірі — до 1,17 млн тонн — через зменшення обсягів переробки нафти.
2 жовтня Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що у росії на тлі дефіциту відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу.
Відродження ядерної енергетики може зіткнутися з серйозним дефіцитом урану, попереджає Всесвітня ядерна асоціація. Глобальна потреба в цьому паливі зростає, тоді як видобуток на існуючих шахтах скорочується, що створює „значну прогалину” між попитом і пропозицією.
Про це повідомляє Financial Times.
Згідно зі звітом Всесвітньої ядерної асоціації, опублікованим у п’ятницю, потреби світової ядерної енергетики в урані зростуть на третину до 86 000 тонн до 2030 року та до 150 000 тонн до 2040 року. Водночас видобуток на нинішніх родовищах скоротиться майже вдвічі через виснаження ресурсів. Це загрожує створити серйозний дефіцит, який може стримати відродження атомної енергетики.
У звіті міститься заклик до промисловості активізувати розвідку нових родовищ, модернізувати існуючі шахти та залучити інвестиції у видобуток урану.
Оскільки існуючі шахти зіткнуться з виснаженням ресурсів у наступному десятилітті, потреба в нових постачальниках первинного урану стає ще більш нагальною. Потрібні значні розвідувальні роботи, інноваційні методи видобутку, ефективне отримання дозволів та своєчасні інвестиції
– йдеться у повідомленні асоціації.
Зростання інтересу до атомної енергетики підживлюють енергетична криза після початку війни в Україні та прагнення урядів забезпечити власні джерела електроенергії. Великі технологічні компанії також розглядають ядерну енергетику як спосіб забезпечити енергією центри обробки даних для штучного інтелекту, вважаючи це чистішою альтернативою викопному паливу.
Разом із тим великі виробники, включно з „Казатомпром” та „Камеко”, останнім часом скоротили видобуток, а аналітики попереджають про можливе суттєве зростання цін через дефіцит поставок.
Уся екосистема не в рівновазі. На горизонті маячать хмари
– підкреслив Марк Чалмерс, CEO американської компанії Energy Fuels.
До 2040 року світові потужності атомних електростанцій можуть майже подвоїтися до 746 гігават, значна частина нових реакторів планується в Китаї та Індії. Однак забезпечити їх ураном буде непросто через складність видобутку, конверсії та збагачення палива.
Дефіцит працівників будівельної, виробничої та технологічної галузей пов’язаний з війною проти України та політикою імпортозаміщення.
Великі та малі промислові підприємства Росії у 2024 році найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії. Про це повідомляють росЗМІ у понеділок, 23 червня.
Це на 16% більше за початкову урядову квоту, яка становила 40,5 тисячі осіб. У міністерстві соцзахисту РФ пояснили, що обсяг квоти визначається на основі потреб ринку праці та заявок від регіонів. Для офіційного працевлаштування іноземця за квотою підприємства мають отримати відповідний дозвіл.
„Залучення працівників з-за кордону об’єктивно необхідне, якщо потрібні кадри неможливо знайти в Росії”, – додали в мінпраці РФ.
Серед російських роботодавців великий попит мають такі іноземні фахівці, як зварювальники, бетонярі, обробники, а також працівники харчової та сільськогосподарської промисловості, – говорить Дмитро Лапшинов, керуючий директор організації з підбору персоналу Інтруд. За його словами, роботодавці найчастіше звертаються до компанії за допомогою в залученні фахівців з Китаю, Індії, М’янми, Шрі-Ланки, В’єтнаму і Філіппін. Такі співробітники відповідальні, спокійні і не схильні до конфліктів, пояснив Лапшинов.
На думку Віктора Ляшка, старшого наукового співробітника Інституту прикладних економічних досліджень РАНГіДС, дефіцит кадрів у будівельній, виробничій та технологічній галузях пов’язаний із війною проти України та політикою імпортозаміщення.
Директор науково-дослідного центру просторового аналізу й регіональної діагностики ІПЕІ Дмитро Землянський додав, що мова про сектори, де відбувся перетік кадрів на підприємства оборонно-промислового комплексу.
„Будівництво як галузь зберігає найбільший дефіцит працівників, зокрема через зменшення кількості мігрантів. Водночас варто зазначити, що останніми роками реалізація нових проєктів у гірничодобувній сфері відбувається із залученням значної кількості іноземних працівників у трудодефіцитних регіонах, особливо на Далекому Сході”, – зазначив він.
Україні потрібно знайти газу на мільярд євро, щоб покрити дефіцит через російські обстріли по добувній інфраструктурі. З цим пообіцяла допомогти Норвегія.
Про це Зеленський заявив на брифінгу, передає Укрінформ. Він зазначив, що сьогодні у Вільнюсі мав зустріч із Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.
«Ми обговорювали питання, які важливі для України зараз. Я отримав від нього позитивний сигнал. Це щодо газу: якщо у нас буде дефіцит взимку, чи можемо ми розраховувати на відповідний об’єм. Я сьогодні отримав від Йонаса підтримку», – сказав Президент.
На уточнювальне запитання журналіста, про який саме об’єм дефіциту йдеться, глава держави відповів: «Ми домовилися, що будемо шукати можливості, як закрити цей дефіцит, який може бути, якщо не все відновиться (мова про пошкоджене внаслідок російських атак українське газовидобування – ред.), якщо не зможемо повністю забезпечити газом наше населення. І тому є відповідний об’єм. Половину ми знайшли, а половини нам не вистачало. Скажу так: на мільярд євро».
За словами Зеленського, на зустрічі також було домовлено, що Норвегія виділить додаткове фінансування на виробництво дронів в Україні.
Вашингтон розпочинає рік з великим дефіцитом. За перші чотири місяці поточного фінансового року дефіцит бюджету зріс більш ніж на 50%.
Дефіцит бюджету Сполучених Штатів у січні майже в шість разів перевищив рівень річної давнини, а перші чотири місяці поточного фінансового року стали рекордними за дефіцитом, ідеться у звіті міністерства фінансів США.
Січневий дефіцит становив $128,64 млрд, тоді як роком раніше він був $21,93 млрд. Доходи бюджету в січні зросли на 7,5%, до $513,294 млрд ($477,32 млрд роком раніше).
Видатки підскочили більш суттєво – на 38,6% – і сягнули $641,935 млрд ($499,25 млрд роком раніше). Однак це частково пояснюється технічними причинами, оскільки низка виплат була перенесена на січень і мала відбутися 1 лютого, але ця дата припала на вихідний.
Дефіцит бюджету США за перші чотири місяці фінансового року, який розпочався 1 жовтня, також був на рекордно високому рівні – $839,585 млрд, що на 58% більше, ніж роком раніше.
За чотири місяці доходи зросли на 0,7%, до $1 596 млрд, а витрати – на 15,1%, до $2 436 млрд.
2024 фінансовий рік завершився з дефіцитом у розмірі 1 832,8 млрд доларів, що на 8,1% більше, ніж дефіцит попереднього року. Дефіцит у 2024 фінансовому році становив 6,4% валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як роком раніше 6,2%.
