За словами Улютіна, відповідне рішення буде винесене на найближче засідання Кабінету Міністрів.
«Ми працюємо над цим актом. Ми повинні на найближчий Кабмін винести на розгляд 6,5 тисячі гривень для сімей з числа малозабезпечених, у тому числі, на прифронтовій території», – сказав він.
Улютін також наголосив, що кошти на ці виплати держава вже має. Виплати розпочнуться відразу після ухвалення рішення.
Нідерланди нададуть 300 мільйонів євро на відновлення і зміцнення економіки України у 2025-2026 роках. Раніше за цією ж програмою невійськової допомоги країна виділила 200 мільйонів євро для України.
Про нову підтримку оголосив міністр закордонних справ Каспар Вельдкамп оголосив під час Міжнародної конференції з відновлення України в Римі.
Уряд направить 30 мільйонів євро через програму Ukraine Partnership Facility (UPF) на підтримку компаній і організацій з Нідерландів, які реалізуватимуть проєкти з відбудови та сталого відновлення України. Вельдкамп також уточнив, що у 2025 році використають 52 мільйони євро для відновлення енергетичної інфраструктури та системи водопостачання.
Нідерланди виділять 4 мільйони євро на добудову філії дитячої лікарні у Львові в партнерстві з дитячим онкоцентром Prinses Máxima в Утрехті.
Каспар Вельдкамп підкреслив, що Росія постійно атакує енергетичну та водопостачальну інфраструктуру, зерносховища й житловий фонд, тому міжнародна спільнота має підтримувати Україну не лише зброєю, а й фінансово та економічно, щоб забезпечити роботу економіки та стабільність суспільства.
Під час конференції Вельдкамп і міністерка економіки України Юлія Свириденко підпишуть угоду про продовження роботи UPF — програми, що з 2023 року підтримує проєкти в агропродовольстві, відновлюваній енергетиці, охороні здоров’я, водному господарстві та циркулярному будівництві.
Учасники конференції також обговорять посилення кіберстійкості України. Раніше уряд Нідерландів оголосив, що надаватиме по 10 мільйонів євро щороку у 2025 та 2026 роках для підтримки кібербезпеки в критичних секторах енергетики й транспорту.
В Україні розпочався експериментальний проект із заміни десятків видів соціальних виплат на одну – базову соціальну допомогу.
РБК-Україна з посиланням на постанову уряду від 25 березня 2025 р. № 371 пояснює, хто і скільки зможе отримувати, а також як це працює в інших країнах.
Постановою передбачено, що в разі місячного доходу нижче 4500 гривень людині з бюджету будуть доплачувати необхідну суму.
Як заявила міністр соціальної політики Оксана Жолнович, з наступного року базова соціальна допомога може замінити усі види соціальних допомог.
З 1 липня 2025 року участь можуть брати люди, які вже отримують:
допомогу малозабезпеченим сім’ям,
допомогу одиноким матерям на дітей,
допомогу на дітей у багатодітних сім’ях,
тимчасову допомогу дітям, батьки яких не платять аліменти, не можуть утримувати дитину або їх місце проживання невідоме.
З 1 жовтня 2025 року подати заявку зможуть також інші особи та сім’ї, якщо вони відповідають встановленим умовам і критеріям.
Згідно постановою уряду, учасниками проєкту можуть бути:
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні;
ті, кого в Україні визнано біженцями або такими, що потребують додаткового захисту.
Не можуть брати участь особи, які перебувають:
на тимчасово окупованих Росією територіях, включених до офіційного переліку, для яких не встановлено дату завершення окупації;
за кордоном.
Допомога призначається на сім’ю та виплачується одному її члену – уповноваженому представнику – на 6 місяців з можливістю автоматичного продовження. Може розподілятися між повнолітніми членами сім’ї.
До складу сім’ї входять:
подружжя;
діти до 18 років та студенти до 23 років;
повнолітні діти з інвалідністю (І-ІІ гр.);
непрацездатні батьки, які живуть разом;
особи, що доглядають осіб з інвалідністю або осіб 80+;
чоловік і жінка, які мають спільних дітей, але не перебувають у шлюбі.
Не включаються:
особи на повному держутриманні;
зниклі безвісти, у полоні, за кордоном;
ті, хто визнані відсутніми або зниклими за особливих обставин.
Допомога не надається, якщо:
працездатні особи (18-60 років) не працювали, не навчалися, не служили або не шукали роботу понад 3 місяці (є винятки: догляд за дітьми, інвалідами, пенсійний вік без стажу тощо);
сім’я здійснила значні витрати за останній рік (понад 100 тис. грн) на нерухомість, валюту, дорогі покупки, інвестування, допомогу третім особам;
на рахунках або в облігаціях сім’ї понад 100 тис. грн;
є друга квартира або будинок (є винятки – зруйноване житло, сирітське житло тощо);
є більше одного авто, яке молодше 15 років (крім пільгових випадків).
Допомогу можуть отримати:
переселенці без сплаченого ЄСВ;
особи, що повернулися з-за кордону після тривалого перебування;
якщо в сім’ї кілька непрацюючих – вони мають бути зареєстровані в центрі зайнятості.
Подати заяву можна:
через застосунок „Дія”;
особисто в органах Пенсійного фонду.
Потрібно дві заяви: про намір і про призначення допомоги. Через „Дію” – тільки повнолітній представник сім’ї з українським документом.
Визначається як різниця між базовим рівнем та доходами сім’ї.
Базовий розмір: 4500 грн на особу.
Для першого члена сім’ї (представника) – 100%, для інших – 70%.
Діти та особи з інвалідністю – 100%.
Особи без права на пенсію – пропорційно стажу:
до 10 років – 53%;
10-20 років – 62%;
20-30 років – 70%;
30+ років – 88%.
У 2024 році Міністерством соціальної політики були підготовлені проєкти змін до законів щодо надання базової соціальної допомоги та соціальних стипендій та відмови від прожиткового мінімуму при встановленні розмірів виплат.
Як зазначається в пояснювальній записці, показник прожиткового мінімуму на законодавчому рівні втратив свою первинну сутність як критерій, що визначає ризик потрапляння громадян за межу бідності, і став розрахунковим показником, до якого прив’язано все більше різних виплат, доплат та значної кількості невластивих системі соціальної підтримки показників.
Наразі в законодавстві до прожиткового мінімуму прив’язано понад 180 різноманітних видів виплат, значна частина з яких не має відношення до прожиткового мінімуму як до критерію бідності.
У багатьох випадках розмір соціальних допомог залежить не від того, чи загальні доходи родини є нижчими за показник прожиткового мінімуму, а просто визначаються як певний коефіцієнт (як менше, так і вище 100 % прожиткового мінімуму).
Така ситуація унеможливлює використання прожиткового мінімуму за його основним призначенням, – ефективного визначення ризику потрапляння українців за межу бідності, і відповідно – швидкого реагування держави на такий ризик.
„Адже підвищення законодавчо встановленого прожиткового мінімуму автоматично призводить до необхідності перерахунку і всіх невластивих показників, що, своєю чергою, призводить до значного фіскального тиску на бюджет”, – йдеться в документі.
Нова влада Сирії планує друкувати власну валюту нового дизайну в ОАЕ і Німеччині замість росії, що свідчить про швидке поліпшення зв’язків з арабськими й західними країнами.
Налагодження відносин Дамаска з країнами Перської затоки та Заходу, що стало можливим завдяки послабленню санкцій США.
Нова влада почала шукати можливостей друку валюти в Німеччині та Еміратах на початку цього року.
Зазначається, що на новій валюті сирійського фунта фіолетового кольору вилучать зображення колишнього сирійського диктатора Башара Асада.
Один з ключових спонсорів Асада, росія, друкувала сирійську валюту протягом останнього десятиліття після того, як ЄС запровадив санкції, що призвели до розірвання контракту з європейськими постачальниками банкнот.
Як пише видання, сирійська влада веде попередні переговори про угоду з компанією Oumolat з ОАЕ, яку глава центрального банку Сирії та міністр фінансів відвідали на початку травня.
У Німеччині інтерес до цього питання проявили компанії Bundesdruckerei та Giesecke+Devrient, проте остаточний вибір друкарні ще не зроблено.
Брак власних банкнот є однією з проблем, що ускладнюють відновлення сирійської економіки після 13 років громадянської війни.
Наступного року Україна може опинитися у непростій фінансово-економічній ситуації. Якщо міжнародна допомога буде недостатньою, країні доведеться шукати додаткові ресурси всередині, відзначають в МВФ. Про це пише Юрій Дощатов на шпальтах РБК-Україна.
Зміна базового сценарію МВФ: війна завершиться у 2025 році
Раніше негативний сценарій для України у МВФ вважали малоймовірним, але тепер саме він став основним у меморандумі про співпрацю з фондом. Нова оцінка прогнозує завершення війни у 2025 році, що знижує очікування щодо зростання ВВП наступного року до скромних 1%, тоді як на 2025 рік прогнозують навіть спад на 2,5%. Інфляція може досягти 12% у 2024 році з поступовим зниженням до 10% у 2025-му та 8% у 2026-му, при цьому бюджет на 2025 рік уряд розробляв на основі більш оптимістичних показників.
Негативний сценарій із завершенням війни у 2026 році
Ще один, більш негативний сценарій МВФ передбачає завершення війни в середині 2026 року. У такому випадку економічне зростання буде мінімальним, а дефіцит бюджету продовжить збільшуватися в 2025 та 2026 роках. За таких умов Україні знадобиться додаткових 35,7 мільярда доларів до вже передбачених 151,4 мільярда, що створює ще більшу потребу в зовнішніх та внутрішніх надходженнях для підтримки стабільності бюджету.
Міжнародна підтримка від партнерів у 2025 році
Наступного року Україна розраховує отримати від партнерів 38,6 мільярда доларів, зокрема, від Європейського Союзу, ЄБРР і низки союзників. МВФ уже переглянув програму виділення коштів на 2025 рік, збільшивши її майже на 810 мільйонів доларів. Замість запланованих двох траншів Україна отримає чотири, що дозволить уникнути затримок у надходженні допомоги, як це сталося у 2024 році.
„МВФ адаптував графік траншів, аби забезпечити більш ритмічне надходження коштів упродовж року та уникнути тривалих перерв, що створювали ризики для стабільності,” – пояснив голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.
Він додав, що збільшення кількості траншів дає Фонду змогу посилити вимоги до України і посилити контроль за виконанням зобов’язань. Це рішення також пов’язане з корекцією графіка фінансування від інших міжнародних партнерів, що орієнтуються на прогнози МВФ.
За умови збереження складної економічної ситуації країна може розраховувати не тільки на зовнішні надходження, але й на внутрішні джерела. Це може включати перегляд податкової системи, залучення приватних інвестицій, а також активніші заходи з дерегуляції та підтримки бізнесу. Однак суттєве зростання внутрішнього фінансування, за словами експертів, вимагатиме структурних реформ і подальшого контролю за витратами бюджету, щоб запобігти зростанню боргового навантаження.
Хто буде фінансувати потреби України?
На тлі масштабних фінансових викликів, Україна активізує переговори щодо залучення зовнішнього фінансування. Серед основних гравців – країни G7 та Міжнародний валютний фонд (МВФ), які вже готові надати мільярдну допомогу. Європейський Союз близький до остаточного схвалення макрофінансової допомоги на суму до 35 мільярдів євро. Ця сума має надійти під заставу доходів від заморожених російських активів, і рішення вже пройшло етапи ухвалення в Європарламенті та Раді ЄС. Зі Сполучених Штатів також надійшла заява про можливе виділення до 20 мільярдів доларів. Паралельно Велика Британія оголосила про виділення кредиту на суму близько 3 мільярдів доларів. На черзі – позиції Японії та Канади, що завершить консолідацію фінансових зобов’язань G7.
Втім, загальний розмір фінансування обмежений майбутніми доходами від російських активів, тож Україна може розраховувати на суму до 50 мільярдів доларів, розподілених серед кредиторів. Однак для кожної з країн-партнерів плануються окремі угоди з індивідуальними умовами.
На додаток до цього в рамках програми Ukraine Facility ЄС передбачив 50 мільярдів євро підтримки до 2027 року, а США ще навесні ухвалили рішення про надання фінансової допомоги Україні на загальну суму 61 мільярд доларів.
Втім, запевнення та обіцянки про фінансову підтримку ще не є гарантією реалізації всіх планів. „Ризик, що Україна отримає менше зовнішніх коштів, ніж потрібно, все ж існує, але він знизився порівняно з минулим роком”, – зазначає голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, питання щодо 50-мільярдного кредиту за рахунок заморожених російських активів наразі на фінальному етапі.
Підвищення податків – одна із вимог кредиторів
Однак, міжнародні кредитори прагнуть, аби Україна також шукала внутрішні ресурси для покриття дефіциту бюджету. Останній меморандум МВФ відображає цю вимогу. У разі збільшення дефіциту доходів чи потреби у нових витратах, Україна розгляне підвищення податків, зокрема ставки ПДВ. „Підвищення основної ставки ПДВ – це ефективний інструмент на цьому етапі,” – відзначається у документі.
Таке підвищення може становити 2% – до 22%. Проте остаточне рішення відкладено, але якщо наступного року базовий сценарій фінансування буде порушено, збільшення ПДВ стане реальним варіантом. „Якщо подивитися реалістично, МВФ може наполягати на підвищенні ПДВ, щоб уникнути аврального перегляду ставок податку, як це сталося з військовим збором”, – коментує Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.
Меморандум також передбачає можливість часткового повернення до валютного контролю в разі негативного фінансового сценарію. Хоча фіксування курсу гривні не обговорюється, потенційно можуть бути запроваджені обмеження на купівлю валюти та виведення капіталу за кордон. Такі заходи могли б допомогти стабілізувати валютний ринок за умови зменшення зовнішньої підтримки.
Наразі ж очікування щодо надходження зовнішнього фінансування у 2024 році – оптимістичні. До кінця року Україна розраховує на понад два мільярди доларів, зокрема, на черговий транш МВФ у розмірі 1,1 мільярда доларів, який має надійти у грудні.
Національний банк України (НБУ) з 1 листопада 2024 року почне поступову заміну банкнот номіналами 50 і 200 гривень зразків 2003-2007 років на сучасні банкноти аналогічних номіналів зразка 2014 року і наступних років випуску, повідомляється на сайті регулятора.
„Громадянам не потрібно їх спеціально обмінювати. Вони можуть без обмежень продовжувати розраховуватися банкнотами старого зразка, оскільки ті залишатимуться дійсними платіжними засобами”, – уточнюється в прес-релізі.
Зокрема, Нацбанк припинить видавати вищезгадані банкноти банкам, інкасаторським компаніям і компаніям з обробки готівки, зі свого боку банки не видаватимуть із кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій клієнтам.
Банкноти 50 і 200 гривень старого зразка вилучатимуть і потім передаватимуть до НБУ для подальшого їхнього перерахування та утилізації.
Нацбанк зазначає, що це стане завершенням процесу заміни „старої” готівки на більш сучасну та захищену, з метою підвищення її якості.
„Як наслідок, банкнотно-монетний ряд гривні міститиме лише грошові знаки сучасного покоління. Це посилить якість і надійність готівкової національної валюти, що перебуває в обігу. Цей процес відбувається поступово і не створює незручностей для готівкових розрахунків, водночас приносить користь і державі, і банкам, і торговельним мережам, і громадянам”, – резюмував центробанк.
Пресслужба НБУ нагадала, що наразі вже триває поступове вилучення з обігу і заміна банкнот 2003-2007 років номіналами 1 і 2 гривні – з 1 жовтня 2020 року; 5, 10, 20 і 100 гривень – з 1 січня 2023 року; а також 500 гривень – з 1 серпня 2024 року.
Українцям припинили виплати за важливою програмою єВідновлення. Громадяни, які оформили заявки і мають відповідні сертифікати, не можуть отримати кошти за цими сертифікатами. Через це у них зриваються попередні домовленості із продавцями житла.
Що сталося, і чому людям перестали виплачувати гроші за цією програмою, розповіла народна депутатка Ольга Смаглюк-Василевська.
За словами народної обраниці, зайнятися цим питанням її змусив запит сім’ї із Бучі, яка не змогла отримати гроші за своїм сертифікатом. Люди скаржаться, що знайшли собі прийнятне житло, яке можна було би придбати за ці кошти, і вже навіть встигли дати власнику завдаток. Та, як з’ясувалось, коштів на їхньому сертифікаті немає.
Як пояснили депутатці у Мінінфраструктури, на спеціальному небюджетному рахунку, з якого виділялись гроші на фінансування цієї програми, закінчились кошти. Наразі їх немає, і невідомо, коли вони будуть.
“Наразі на небюджетному рахунку Мінінфраструктури відсутні кошти для фінансування придбання житла з використанням житлового сертифіката”, – відповіли депутатці.
Крім того, у профільному міністерстві повідомили, що Україна уклала Рамкову кредитну угоду із Банком розвитку Ради Європи з метою залучення коштів для фінансування цієї програми. Але поки що на відкритий рахунок Мінінфраструктури кошти не надходили, і коли вони надійдуть невідомо.
Отже зараз виплати українцям за сертифікатами єВідновлення припинені. Їх відновлять тоді, коли будуть гроші. Окремо слід знати, що в бюджеті на це гроші не передбачені, вони мають надходити і розподілятися окремо.
Максимальні суми компенсації, які українці можуть отримати у межах програми єВідновлення, становлять 350 тисяч гривень за квартиру і 500 тисяч гривень за будинок.
Національний банк наразі не бачить підстав для емісійного фінансування, але не виключає його необхідності в майбутньому.
Про це на брифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє Економічна правда.
„Ми не вбачаємо підстав для відновлення монетарного фінансування. Так ми бачимо, що ризики ритмічності фінансування реалізувалися до певної міри. Разом з цим відбувся другий успішний перегляд програми МВФ. Фундаментом програми є запевнення донорської коаліції щодо надання достатнього рівня фіндопомоги, щоб збалансувати бюджет”, – зазначив очільник регулятора.
Він додав, що на майбутнє в НБУ розглядатимуть ситуацію з огляду на ті виклики, які будуть стояти, та напрацьовувати варіанти рішення.
Голова НБУ підкреслив, що відповідно до поточних домовленостей між Нацбанком та Мінфіном, повернення до грошової емісії – це крайній захід.
Україні стає дедалі важче отримати фінансову підтримку, оскільки увага офіційних осіб ключових країн-донорів переключається на майбутні вибори, а геополітична напруженість посилюється.
Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
„Я бачу велику втому, я бачу велику слабкість наших партнерів, вони хотіли б забути про війну, але війна все ще триває, повномасштабна”, – заявив він у кулуарах засідань Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Марракеші.
За його словами, зараз Україна докладає „вдвічі більше зусиль, щоб переконати наших партнерів надати нам підтримку, ніж на минулій щорічній зустрічі” у квітні.
Марченко зазначив, що „геополітичні зміни і внутрішньополітичний контекст у різних країнах” знижують бажання урядів підтримувати Україну, згадавши про вибори, намічені на наступний рік у США і Євросоюзі.
„У нас уже є деякі зобов’язання, наприклад, 5,4 млрд доларів за програмою МВФ, ми очікуємо зобов’язань від Японії та Великої Британії, і, звісно, ми розраховуємо на наших головних партнерів і союзників – США та Євросоюз”, – сказав міністр.
