Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен заявив, що ЄС очікує скорочення імпорту сільськогосподарської продукції з України після перегляду умов торгівлі.
Про це Гансен заявив в інтервʼю агентству AFP у пʼятницю.
За словами єврокомісара, Брюссель прагне „знайти нову угоду” для торгівлі з Україною до того, як у червні закінчиться термін дії нинішніх заходів з часткової її лібералізації.
„Обговорення мають бути швидкими. Європейський Союз готовий до переговорів, і це має відбутися в найближчі тижні. Імпортні квоти не залишаться такими ж, як під час цієї тимчасової лібералізації. Тож, дійсно, імпорту буде менше”, – додав він.
За словами Гансена, країни ЄС не підтримують продовження нинішніх умов торгівлі з Україною, оскільки вони „спричинили проблеми, особливо в деяких країнах-членах”.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році ЄС скасував тарифи на українську продукцію на знак підтримки. Але європейські фермери висловили протест через те, що дешевші товари з України шкодять їм.
Для снарядів потрібні два компоненти: порох для запуску снарядів і вибухові речовини, які детонують. Європа не виробляє достатньо ні того, ні іншого, щоб задовольнити свій попит.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Як зазначається в публікації, європейські уряди використовували свої запаси боєприпасів, щоб озброїти Україну. Це до межі виснажило запаси пороху, тротилу та інших вибухових речовин і ракетного палива на континенті. Відтоді вони намагаються збільшити виробництво артилерійських снарядів, ракет і патронів.
Оскільки Європа готується до значного збільшення витрат на оборону, невелика кількість виробників цих матеріалів мають намір збільшити свої потужності. Одна тільки Rheinmetall прагне збільшити випуск пороху більш ніж на 50% до 2028 року, але навіть цього буде недостатньо. Генеральний директор Армін Паппергер сказав, що компанії, можливо, доведеться майже подвоїти виробництво до більш ніж 20 тисяч тонн, щоб задовольнити потребу.
Ще до інавгурації президента США Дональда Трампа члени Європейського союзу поставили за мету виробити 2 млн артилерійських снарядів у 2025 році, що перевищує 1,4 млн минулого року. Навесні 2023 року Європейська комісія заснувала програму „Акт на підтримку виробництва боєприпасів” (ASAP), яка виділяє 500 млн євро на розширення можливостей блоку з виробництва боєприпасів.
Відтоді адміністрація Трампа тимчасово призупинила військову допомогу Україні, посіяла сумніви щодо майбутнього давніх американських гарантій безпеки в Європі та позначила готовність вести переговори з Кремлем. Потреба континенту в боєприпасах тільки зростатиме.
Європейський Союз запропонував 150 млрд євро у вигляді кредитів для збільшення видатків на оборону в рамках своїх останніх зусиль з компенсації ослаблення підтримки США. Європейська програма оборонної промисловості надасть ще 1,5 млрд євро фінансування ЄС гравцям галузі з 2025 по 2027 рік, але рішення Єврокомісії ще не було схвалено Європейським парламентом.
Європейський Союз припинив обговорення конфіскації заморожених російських активів.
Про це, посилаючись на висновки саміту ЄС від 20 березня.
«Відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися без руху доти, доки росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй завдані цією війною збитки», – йдеться в документі, пише видання.
Як зазначає DW, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступили кілька країн ЄС.
Вони аргументували свою позицію нормами європейського законодавства, ризиком створення небезпечного прецеденту для конкурентоспроможності європейського фінансового ринку, необхідністю підтримувати Україну коштом відсотків від цих коштів, а також тим, що ця сума є важливим важелем впливу на росію в можливих мирних переговорах, пише DW.
Водночас ЄС готовий і надалі посилювати тиск на росію, зокрема шляхом запровадження додаткових санкцій та посилення контролю за дотриманням чинних обмежень, щоб послабити її здатність вести війну проти України, йдеться в документі.
У разі необхідності Євросоюз готовий закривати певні прогалини, зазначив єврокомісар Валдіс Домбровскіс.
Європейський Союз розглядає можливість частково компенсувати Україні зупинку допомоги від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в гуманітарній сфері, для медіа та у програмах відновлення. Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, передає РБК-Україна в четвер, 20 березня.
„Так, безумовно”, – сказав він.
У Євросоюзі уважно стежать за розвитком ситуації у США, зокрема щодо військової допомоги, гуманітарної допомоги. „І дійсно аналізуємо, де, у разі необхідності, нам також доведеться закривати певні прогалини”, – додав Домбровскіс.
Єврокомісар відзначив, що ЄС вже є найбільшим донором допомоги для України, значно більшим, ніж США.
„Щодо фінансування та фінансових потреб України, то за поточним сценарієм на цей рік вже передбачено 20 мільярдів доларів. Тож з цієї точки зору ми маємо дуже значні обсяги фінансування для підтримки України цього року”, – сказав він.
Єврокомісія здійснила виплату Україні 1 млрд євро в рамках кредиту від G7, який буде сплачуватися та обслуговуватися за рахунок надходжень від заблокованих активів росії.
Про це повідомляється на сайті ЄК у четвер, 20 березня.
„Сьогодні Єврокомісія сплатила додатковий транш на 1 млрд євро в рамках її виключної макрофінансової кредитної допомоги для України, яка має сплачуватися за рахунок надходжень від заморожених в ЄС державних російських активів. Це посилило роль ЄС як найбільшого донора з початку російської війни проти України”, – йдеться у повідомленні.
У Єврокомісії нагадали, що загальний внесок ЄС по цій програмі допомоги для України становить 18,1 млрд євро, а її загальний обсяг становить приблизно 45 млрд євро.
З поточною виплатою загальний обсяг позик, наданих Єврокомісією Україні в межах цього макрофіну, з початку року досяг 4 млрд євро.
„Тривають переговори з Україною щодо графіка наступних виплат. Єврокомісія готова передати решту коштів MFA відповідно до потреб країни, як того закликали європейські лідери на спеціальній Європейській раді на початку цього місяця”, – заявили у Брюсселі.
Рада ЄС схвалила третій платіж безповоротних грантів та кредитів в рамках програми Ukraine Facility. Відтак Україна отримає близько 3,5 мільярдів євро.
Про це повідомляється на сайті Ради.
Так, із цією третьою виплатою Україна отримає близько 20 млрд євро в рамках програми з моменту набуття нею чинності рік тому.
„Сьогодні Рада дійшла висновку, що Україна виконала необхідні умови, викладені в Українському плані, для отримання третьої виплати в рамках програми”, – йдеться в повідомленні.
У Раді ЄС зазначили, що Україна успішно продемонструвала, що виконала 13 різних кроків. Зокрема, йдеться про проведення реформ, спрямованих на збільшення використання відновлюваних джерел енергії; підвищення автономії енергетичного регулятора; спрощення процедур перетину кордону відповідно до стандартів ЄС; прийняття стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій (включаючи знешкодження протипіхотних мін на сільськогосподарських територіях); продовження роботи над складанням переліку стратегічних та критично важливих видів сировини.
Президент США Дональд Трамп загострює тарифну війну, і, схоже, європейці наслідують приклад Канади. Заклики до бойкоту американських товарів з’являються в соціальних мережах і вже мобілізували десятки тисяч людей.
«Набридло фінансувати американський імперіалізм? Тоді робіть щось із цим», – ідеться у зверненні французької групи у Facebook, яка закликає підтримати національну та європейську економіку, припинивши купувати товари, вироблені в США.
Група була заснована наприкінці лютого, і до неї приєдналося вже понад 20 000 осіб. Вони діляться ідеями про те, як замінити популярні американські бренди, такі як McDonald’s, Levi’s і WhatsApp, європейськими продуктами, повідомляє французьке інформаційне агентство AFP.
Бойкот американських товарів, спричинений тарифною війною, швидко поширюється в Канаді. Водночас у різних частинах Європи люди активно підтримують ініціативи, подібні до французької. Це, зокрема, дві групи у Швеції та одна в Данії, кожна з яких налічує 80 000 прихильників. Менші об’єднання з’явилися також у Нідерландах і Бельгії. Як не дивно, усі вони є на Facebook у США.
Два бренди, яких обов’язково слід уникати
«Ідеться не про те, щоб бойкотувати все без розбору, а про свідомий пошук рішень, які є найбільш вигідними для місцевої, французької та європейської, економіки», – наголосив у своєму дописі Едуард Руссе, засновник французької групи.
Її члени діляться довгими списками американських брендів, яких слід уникати, адже в глобалізованому світі не завжди легко визначити, що є «американським». Наприклад, Coca-Cola має великий завод на півночі Франції. Тож чи не зашкодить бойкот французьким робітникам? Саме тому одним із завдань групи є обговорення таких випадків.
Утім деяких американських брендів рекомендується уникати в «пріоритетному порядку». Прикладами є Amazon і Tesla, які фінансували президентську кампанію Трампа. До того ж Ілон Маск став ініціатором масових звільнень у США.
Бойкот уже має вплив
Хоча перші дзвіночки й не великі, але вони вже мають вплив. У Франції кількість користувачів додатка для обміну повідомленнями Treebal зростає з моменту інавгурації Трампа.
У Данії реакція особливо посилилася після неодноразових погроз Трампа захопити або купити Гренландію, яка є частиною цієї країни. Там не лише люди, а й компанії вживають заходів: генеральний директор найбільшої місцевої роздрібної мережі Salling Group Андерс Хаг оголосив, що в супермаркетах буде запроваджено нову систему електронних етикеток з чорними зірками для європейських продуктів, щоб задовольнити «численні запити клієнтів, які хочуть купувати продукти харчування європейських брендів».
Мабуть, найдраматичніший вплив європейські бойкоти мають на компанію Tesla, що належить Ілону Маску, продажі якої в Європі порівняно з минулим роком знизилися на 50%. Подібне падіння спостерігається також у Канаді, де бойкот підтримав прем’єр-міністр Джастін Трюдо.
Європейський Союз має намір продовжити постачання озброєнь Україні навіть у разі досягнення тимчасового припинення вогню, аби допомогти Києву зміцнити свої позиції на мирних переговорах та підготуватися до можливих подальших атак росії.
Про це повідомили дипломати ЄС у Брюсселі, пише Deutsche Welle.
Як зазначив один з дипломатів, ЄС прагне, щоб Україна перебувала у найсильнішій позиції на переговорах і мала змогу відмовитись від несправедливої угоди. Він підкреслив, що Європейський Союз не зупинить постачання зброї Україні, навіть якщо росія вимагатиме цього як умову перемир’я.
Інші дипломати також підтримали цю точку зору, наголосивши на важливості продовження постачання зброї, навіть якщо бойові дії тимчасово припиняться. Вони підкреслили, що це необхідно для зміцнення оборонних можливостей України, аби вона могла ефективно протистояти можливим наступним атакам.
У Брюсселі підкреслюють, що оборона України тісно пов’язана з безпекою ЄС, тому без участі Євросоюзу не можуть бути проведені жодні переговори про майбутнє Європи.
Президент США Дональд Трамп погрожує ввести 200% мито на всі вина та інші алкогольні вироби, що надходять з країн Євросоюзу, якщо блок не зніме мита на віскі.
“Європейський Союз, один із найбільш ворожих і зловживаючих органів оподаткування та тарифікації у світі, який був створений з єдиною метою скористатися Сполученими Штатами, щойно ввів жахливі 50% мита на віскі”, ‒ йдеться у дописі Трампа на Truth Social.
Президент додав, що у разі, коли тариф не буде негайно скасовано, США незабаром введуть 200% тариф на всі вина, шампанське та алкогольну продукцію з Франції та інших країн Євросоюзу.
“Це буде чудово для винного та шампанського бізнесу в США”, ‒ зауважив він.
Запроваджені Сполученими Штатами 25% мита на „сталь і алюміній без будь-яких винятків” торкнуться і Європейського союзу, у зв’язку з чим Єврокомісія заявила, що запровадить у відповідь мита на американські товари вартістю 26 млрд євро.
Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, це рішення адміністрації Трампа „погане для обох сторін”.
„Торгівельні відносини між ЄС та США є найбільшими у світі. Сьогодні вранці Штати застосовують 25% тариф на імпорт сталі та алюмінію. Ми глибоко шкодуємо про цей захід. Тарифи — це податки. Вони погано впливають на бізнес, а ще гірше — на споживачів”, — сказала президентка ЄК.
Вона зазначила, що мита порушують ланцюжки постачання, приносять невизначеність для економіки і загрожують скороченням робочих місць.
„Ціни зростуть і в Європі, і в США. ЄС має діяти, щоб захистити споживачів і бізнес”, — сказала вона.
Фон дер Ляєн зазначила, що сьогодні Європа вживає „сильних, але пропорційних контрзаходів”, і додала, що ЄС готовий до діалогу.
За її словами, США вводять заходи на 28 мільярдів доларів, дії Євросоюзу оцінюються у 26 мільярдів євро.
„Наші контрзаходи будуть запроваджені у два етапи. Починаючи з 1 квітня і повністю з 13 квітня”, – заявила президентка ЄК.
Як пояснили у Єврокомісії, етапи запровадження мит передбачають:
з 1 квітня буде скасоване поточне зупинення дії мит на американські товари, запроваджене у відповідь те, що у 2018 та 2020 роках США запровадили мита на європейський експорт сталі та алюмінію та вироби з них.
з 13 квітня буде запроваджений пакет нових контрзаходів щодо товарів зі США. Вони набудуть чинності після консультацій з державами-членами та зацікавленими сторонами.
Як пише Reuters, зупинені мита застосовуються до різноманітних продуктів від човнів до бурбону та мотоциклів, і ЄС заявив, що зараз розпочне двотижневі консультації щодо вибору інших категорій продуктів.
Зазначається, що нові мита стосуватимуться товарів на суму близько 18 мільярдів євро. Пропонується встановити тарифи на промислову та сільськогосподарську продукцію, таку як сталь та алюміній, текстиль, побутова техніка, пластмаси, птиця, яловичина, яйця, молочні продукти, цукор та овочі.
