Посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.
Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X.
Країни ЄC погодилися заморозити російські активи в розмірі 210 млрд євро на безстроковий термін. Тепер це рішення не будуть продовжувати кожні шість місяців. Рішення було ухвалено 25 голосами „за”.
„Ми посилаємо Росії ясний сигнал: поки ця жорстока війна агресії триває, витрати Росії будуть тільки зростати. Це потужний сигнал для України: ми хочемо переконатися, що наш хоробрий сусід стане ще сильнішим на полі бою і за столом переговорів”, – заявила фон дер Ляєн.
Також безстрокове заморожування активів може переконати Бельгію підтримати план ЄС щодо використання цих коштів для надання Україні репараційного кредиту в розмірі до 165 млрд євро.
Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 2,3 млрд євро у межах фінансової програми Ukraine Facility. Найближчим часом до держбюджету надійде 2,1 млрд євро кредитних коштів та 200 млн євро грантових.
Там розповіли, що отримані кошти будуть спрямовані на покриття соціальних та гуманітарних видатків держави, зокрема, на підтримку найбільш уразливих секторів.
Для отримання нового траншу Україна здійснила комплекс реформ. Йдеться про кроки в управлінні державними фінансами, судовій системі, бізнес-середовищі, банківському секторі, аграрній сфері, галузі стратегічних корисних копалин, а також у напрямку «зеленого» переходу та охорони навколишнього середовища.
«У межах Ukraine Facility на 2024-2027 роки передбачено близько 50 млрд євро для України (38,337 млрд євро – пряма бюджетна підтримка). Загалом до держбюджету з 2024 року вже надійшло понад 24,4 млрд євро, з яких у 2025 році – понад 8,3 млрд євро», – додали у відомстві.
У четвер, 11 грудня, Міністерство торгівлі Китаю заявило, що переговори з Європейським Союзом щодо плану мінімальнихгг цін на електромобілі китайського виробництва відновлено і вони триватимуть до наступного тижня.
Про це пише Reuters, передає „Європейська правда”.
На тлі переговорів щодо мінімальних цін на електромобілі Міністерство торгівлі Китаю закликало ЄС не вести самостійних переговорів з виробниками.
Як зазначається, у жовтні 2024 року ЄС затвердив мита до 45,3% після того, як Європейська комісія почала розслідування щодо того, чи отримують китайські виробники електромобілів нечесні субсидії, що може призвести до надлишку пропозиції в Європі.
Китай наполягає, що його виробники просто „більш конкурентоспроможні”, ніж їхні європейські колеги, і Пекін закликає Брюссель прийняти план мінімальних цін замість мит.
„Китай вітає поновлення зобов’язання ЄС щодо відновлення переговорів про цінові зобов’язання і цінує його повернення до шляху вирішення розбіжностей шляхом діалогу”, – заявив речник Міністерства торгівлі Хе Ядон.
Він зазначив, що це відбулося в останні дні і продовжиться наступного тижня, не надаючи подальших деталей.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер вважає, що угоду про розблокування заморожених російських активів у Європі на суму до 100 млрд фунтів стерлінгів (приблизно 140 млрд доларів) допомоги Україні буде досягнуто всього за кілька днів, оскільки переговори про припинення війни досягли “критичної стадії”.
Як пише The Times, у понеділок Стармер провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським, а також зі своїми французькими та німецькими колегами, щоб обговорити останні мирні пропозиції США.
Вони також обговорили зусилля Європи щодо вивільнення коштів, заморожених на рахунках у європейських банках, – або для фінансування військових дій України, що тривають, або для фінансування відновлення країни в разі укладення мирної угоди.
“Після цього високопоставлені урядові джерела висловили оптимізм щодо того, що угода близька і буде оголошена на цьому або наступному тижні”, – пише видання.
Як зазначає The Times, це фінансування розглядається як найважливіший важіль впливу на Москву для європейців і України на мирних переговорах. Воно забезпечить надійне джерело фінансування військових дій України ще на два роки.
Ці гроші також розглядаються як один із небагатьох козирів європейців у мирних переговорах, що дає змогу запобігти фактичному нав’язуванню Україні Вашингтоном будь-якої угоди.
Бельгія, де зосереджена переважна частина європейських активів, поки що не дала згоди на укладення угоди.
Однак представник уряду Великої Британії заявив: “Ми сподіваємося, що угоду буде досягнуто приблизно протягом наступного тижня”.
Данія виділить Україні майже вдвічі менше фінансової допомоги у 2026 році, ніж цьогоріч. Зокрема, її розмір знизиться до 9,4 млрд данських крон (майже 1,5 млрд доларів) замість 16,5 млрд (майже 2,6 млрд доларів).
Глава Міноборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що наступного року країна значно зменшить обсяг фінансової підтримки України. Якщо в поточному році вона становить 16,5 млрд данських крон, то у 2026-му вона знизиться до 9,4 млрд крон.
Для порівняння, у 2024 році Данія виділила Україні майже 19 млрд данських крон (майже 3 млрд доларів). Проте на цьому зменшення допомоги не зупиниться – у 2027 році Копенгаген планує надіслати Києву 7,1 млрд данських крон (1,1 млрд доларів), а у 2028-му – всього мільярд (156 млн доларів).
У 2023 році парламентська більшість Данії ухвалила створення Фонду України. Це економічна рамка, яка визначає, скільки допомоги Копенгаген надаватиме Києву.
Наразі Данія надала Україні військової допомоги на суму понад 70 млрд крон (майже 11 млрд доларів), але кошти закінчуються.
“Проблема в тому, що ми вже давно не виділяли нових коштів”, – сказав данський політик Стінус Ліндгрін.
Європейський Союз значно скоротив імпорт російських енергоресурсів, але все ще щомісяця сплачує близько 1,5 млрд євро за викопне паливо з росії.
Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Фон дер Ляєн прокоментувала попереднє рішення Європейського Союзу повністю відмовитися від російського викопного палива, назвавши це початком «нової епохи» – періоду повної енергетичної незалежності Європи від Росії.
«Багато хто сумнівався, що це можливо. Але цифри говорять самі за себе. Нині імпорт російського газу – як зрідженого, так і трубопровідного – скоротився з 45% до 13%, постачання вугілля впало з 51% до нуля, а імпорт сирої нафти – з 26% до 2%», – заявила вона.
Президентка Єврокомісії підкреслила, що скорочення імпорту російських енергоносіїв суттєво зменшило надходження в бюджет росії, які вона використовує для своєї війни проти України.
«На початку повномасштабного вторгнення ЄС щомісяця перераховував росії 12 млрд євро за викопне паливо. Тепер ця сума зменшена до 1,5 млрд євро на місяць – хоча це все ще надто багато. Наша мета – звести цей показник до нуля», – наголосила фон дер Ляєн.
Зовнішньоторговельний профіцит Європейського Союзу щодо Сполучених Штатів Америки у третьому кварталі 2025 року зменшився до 40,8 млрд євро, що є значним спадом порівняно з видатним профіцитом у розмірі 81,2 млрд євро на початку року.
Зовнішньоторговельні процеси все більше розвиваються так, як того бажає американський президент Дональд Трамп. Адже профіцит торгового балансу Європейського Союзу з США постійно зменшується.
За даними Євростату, у третьому кварталі 2025 року ЄС зареєстрував профіцит товарообігу з США у розмірі 40,8 млрд євро. Це на 13,3% менше, ніж у другому кварталі, коли профіцит становив 47,1 млрд євро, і значне, 49,7% зниження порівняно з профіцитом у розмірі 81,2 млрд євро у першому кварталі.
Перший квартал виділявся серед інших, оскільки на тлі очікуваних мит з боку США експорт до США різко зріс.
У третьому кварталі 2025 року ЄС досяг профіциту товарообігу в галузі хімічних речовин та пов’язаних із ними продуктів, машин і транспортних засобів, інших перероблених продуктів, а також продуктів харчування та напоїв.
Натомість дефіцит спостерігався в галузі енергетики, сировини та інших товарів.
Профіцит хімічних речовин і пов’язаних із ними продуктів зменшився у другому та третьому кварталах (другий квартал – 24,7 млрд євро, третій квартал – 23,0 млрд євро) після досягнення піку у першому кварталі (54,1 млрд євро профіциту) через очікувані мита США.
Європейські країни розробляють „план Б” на випадок, якщо вони не зможуть домовитися про використання заморожених активів росії для надання репараційної позики Україні, щоб країна яка протистоїть російській агресії, не залишилась без фінансування на початку 2026 року.
Про це йдеться у публікації Politico.
На саміті місяць тому лідери ЄС сподівалися узгодити пропозицію про використання заморожених резервів Москви для надання Україні „репараційного кредиту” в розмірі 140 млрд євро, але ця ідея досі викликає застереження у Бельгії, на території якої зберігається більша частина росактивів.
Попри інтенсивні переговори між Бельгією та Комісією протягом останніх тижнів, бельгійський прем’єр Барт де Вевер все ще має побоювання щодо юридичної відповідальності.
Тому в Брюсселі зараз міркують про те, як допомогти Україні в разі, якщо пропозиція про репараційний кредит не буде готова вчасно, щоб лідери ЄС могли її схвалити на саміті 18 грудня.
За словами чотирьох джерел, одним із варіантів, який набирає підтримку, є „перехідний” кредит, що фінансується за рахунок запозичень ЄС, щоб підтримати Україну в перші місяці 2026 року.
Це дасть більше часу для організації повноцінного репараційного кредиту з використанням росактивів таким чином, який влаштує Бельгію, щоб забезпечити довгострокове рішення.
Двоє дипломатів заявили, що Україні можуть запропонувати погасити початковий перехідний кредит ЄС після отримання фінансування з довгострокового репараційного кредиту.
Посли країн ЄС обговорили можливі варіанти з Європейською комісією на зустрічі в Брюсселі у вівторок.
За словами одного з посадовців, обізнаного про хід обговорень, такі країни, як Франція, Німеччина, Нідерланди, Литва і Люксембург, закликали Комісію продовжити роботу над пропозиціями щодо фінансування України.
У довгостроковій перспективі репараційний кредит широко розглядається як єдиний варіант для України.
Країни-члени ЄС не бажають використовувати свої національні бюджети для надання Україні грошових грантів. Багато з них вже борються з бюджетним дефіцитом і високими витратами на запозичення. Тому ключовим моментом вважається переконати бельгійців приєднатися до цієї ініціативи.
„Ми сподіваємося, що зможемо розвіяти їхні сумніви. Ми дійсно не бачимо жодного іншого можливого варіанта, крім репараційного кредиту”, – сказало одне із джерел.
Однією з ідей може бути „об’єднання варіанта репараційного кредиту з одним з інших варіантів”, сказав дипломат.
Але це „не повинно зайняти занадто багато часу, тому що, звичайно, зараз є відчуття терміновості, і воно нагальне”, додав він.
Видання припускає, що найбільшою перешкодою буде те, що такий вид запозичень ЄС вимагатиме одностайної підтримки 27 країн-членів, а Угорщина вже давно виступає проти нових заходів, спрямованих на фінансування України.
В рамках програми пропонується створити Інструмент підтримки України (USI), на який буде спрямовано 300 млн євро з загального бюджету програми у 1,5 млрд євро до 2027 року.
Європейський парламент 25 листопада ухвалив законопроєкт, який започатковує Програму європейської оборонної промисловості (EDIP), що передбачає інтеграцію оборонної промисловості України у оборонно-промисловий комплекс ЄС. Про це повідомляєЄвропейська правда.
Програма EDIP спрямована на зміцнення оборонної промисловості ЄС, стимулювання спільних європейських оборонних закупівель, нарощування оборонного виробництва в ЄС та підтримку України і її інтеграції в європейський оборонно-промисловий комплекс.
В рамках програми пропонується створити Інструмент підтримки України (USI), на який буде спрямовано 300 млн євро з загального бюджету програми у 1,5 млрд євро до 2027 року.
Як заявив єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, презентуючи EDIP у Європарламенті, програма передбачає 1,2 мільярда євро грантів для європейської оборонної промисловості та 300 мільйонів на інтеграцію оборонної промисловості України.
За його словами, EDIP підтримає оборонну промисловість України не лише 300 мільйонами євро, він уможливлює закупівлю оборонного обладнання в Україні, з Україною та для України.
„EDIP дозволяє інвестувати в українську промисловість та підтримувати інтеграцію української промисловості до Європейської оборонно-технологічної та промислової бази. EDIP дозволяє нам інтегрувати українські військові інновації в європейську оборонну промисловість. EDIP структурно пов’язує Україну з нашою європейською оборонною промисловістю”, – наголосив Кубілюс.
Він назвав три пріоритети EDIP.
„По-перше, EDIP надає пріоритет спільним закупівлям. Чим більше держав-членів купують разом, зміцнюють ланцюги постачання разом, створюють оборонні проєкти разом, тим більше вони можуть розраховувати на фонди ЄС. Ми фінансуємо співпрацю, а не фрагментацію”, – зазначив єврокомісар.
По-друге, за його словами, EDIP зміцнює оборонну готовність Європи, плануючи реальні інвестиції в промисловість, ланцюги постачання та робочі місця. Існують суворі обмеження: 65% вартості компонентів мають бути європейськими.
„По-третє, з EDIP ЄС перейде „від імпровізації до організації” у спільному розвитку, виробництві та оборонних закупівлях”, – додав Кубілюс.
Європейський Союз зіткнувся із серйозною проблемою у своїх планах масового переозброєння: оборонний сектор не може набрати кваліфікований персонал достатньо швидко, щоб задовольнити зростаючі потреби блоку. У відповідь на це Європейська комісія представила план, що передбачає перекваліфікацію до 600 тис. працівників для роботи в оборонній промисловості.
Про це пише Euronews.
Масштабний план підвищення кваліфікації є частиною дорожньої карти трансформації оборонної промисловості ЄС.
Необхідність перекваліфікації такої значної кількості людей підкреслює гостроту проблеми з нестачею кваліфікованої робочої сили. За словами анонімного чиновника Єврокомісії, це стало «серйозною перешкодою». «Нам необхідно забезпечити навички, які потрібні для оборони. Нестача кваліфікованих кадрів призвела до жорсткої конкуренції як всередині галузі, так і, звісно, між секторами» – зазначив чиновник у коментарі Euronews.
Ситуація є частково результатом десятиліть недостатнього інвестування в оборонний сектор з боку держав-членів ЄС.
Для прискорення нарощування виробничих потужностей Єврокомісія також анонсувала створення так званої «Платформи талантів». Ця платформа має на меті підтримувати стажування на малих і середніх підприємствах (МСП) подвійного призначення, оборонній промисловості, стартапах та скейлапах.
Мета Євросоюзу – переозброїтися європейським обладнанням до кінця десятиліття. За оцінками Брюсселя, до цього часу Росія може мати потенціал для нападу на іншу європейську країну, що робить швидкий розвиток власної оборонної бази критично важливим.
