Зазначають, що план дій “Стійкість, відновлення та реконструкція” на 2023-2026 роки був розроблений у тісній співпраці з українською владою. Він має на меті підвищити стійкість держінституцій за допомогою зміцнення демократичного врядування та верховенства права, а також захисту прав людини.
“Рада Європи залишається повністю відданою підтримці та допомозі Україні в ці важкі часи. Ця допомога та підтримка займатиме важливе місце в порядку денному майбутнього саміту глав держав і урядів, який відбудеться в Рейк’явіку в травні наступного року”, – сказала генеральний секретар Ради Європи Марія Бурич.
План дій має на меті підтримувати Україну в проведенні реформ, необхідних для вступу в ЄС. Цьому передувало рішення Ради Європи надати Україні статус кандидата 23 червня 2022 року.
Рада Європи продовжуватиме працювати з українською владою для вирішення її нагальних потреб і пріоритетів. Зокрема, співпраця буде спрямована на підтримку реалізації кроків, які викладені у висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в ЄС. Це стосуватиметься передусім сфер конституційного правосуддя, боротьби з корупцією та відмиванням грошей та низки інших сфер.
Крім того, план дій частково профінансує Банку розвитку Ради Європи. Зокрема, фінансуватися будуть інвестиційні проєкти в Україні з високою соціальною доданою вартістю, які спрямовані на покращення умов життя найбільш уразливих верств населення. Банк почне працювати безпосередньо в країні, щойно Україна остаточно стане його членом. Наразі Банк надає кредити та гранти своїм країнам-учасницям, які приймають біженців.
Зазначають також, що діяльність Ради Європи координуватиметься ЄС, ООН та ОБСЄ, а також двосторонніми донорами.
[type] => post [excerpt] => Комітет міністрів Ради Європи затвердив рекордний бюджет плану дій для України на 2023-2026 роки, вартість якого складає 50 млн євро [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1671050940 [modified] => 1671049236 ) [title] => Рада Європи затвердила план дій на 2023-2026 рік для України на 50 млн євро [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=33021&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 33056 [uk] => 33021 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 33023 [image] => Array ( [id] => 33023 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/230788-council-of-europe-reuters-new-960x380-0.png [original_lng] => 1028452 [original_w] => 960 [original_h] => 500 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/230788-council-of-europe-reuters-new-960x380-0-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/230788-council-of-europe-reuters-new-960x380-0-300x156.png [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/230788-council-of-europe-reuters-new-960x380-0-768x400.png [width] => 768 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/230788-council-of-europe-reuters-new-960x380-0.png [width] => 960 [height] => 500 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/230788-council-of-europe-reuters-new-960x380-0.png [width] => 960 [height] => 500 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/230788-council-of-europe-reuters-new-960x380-0.png [width] => 960 [height] => 500 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/230788-council-of-europe-reuters-new-960x380-0.png [width] => 960 [height] => 500 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1671111163:8 [_thumbnail_id] => 33023 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1450 [translation_required_done] => 1 [_oembed_1e43c8d4fb6d840bf8d50be16727c9c4] => [_oembed_time_1e43c8d4fb6d840bf8d50be16727c9c4] => 1706118358 [_oembed_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] =>
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
„Сьогодні Рада вирішила терміново надати Україні додаткову макрофінансову допомогу у розмірі €1 млрд”, – йдеться у повідомленні. Рішення було ухвалено у вівторок у Брюсселі у рамках засідання Ради ЄС з питань економіки та фінансів.
У пресрелізі зазначається, що разом із надзвичайною макрофінансовою допомогою у розмірі €1,2 млрд, яку було виділено раніше цього року, загальна макрофінансова підтримка ЄС Україні з початку війни тепер сягає €2,2 млрд. „Очікується, що найближчими місяцями вона ще більше збільшиться. Ця фінансова допомога доповнює іншу підтримку ЄС Україні в гуманітарній, митній та оборонній сферах, а також у сфері розвитку”, – зауважують у повідомленні.
„1 мільярд євро Україні! Після прискореного прийняття ЄС надасть постраждалій від війни державі макрофінансову допомогу. Гроші підуть на різні сфери”, – повідомив виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс у Twitter.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: 🇪🇺 ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: 🇪🇺 ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
У понеділок, 20 липня, Європейська рада затвердила рекомендації щодо економічної політики, політики зайнятості та бюджетної політики держав-членів на 2020 рік. В рекомендаціях цього року для конкретної країни враховується контекст пандемії COVID-19.
Про це повідомляє прес-служба Ради Європи.
Так, в рекомендаціях вказані наступні економічні пріоритети:
інвестувати в доступність, ефективність і стійкість медичної допомоги;
зберегти зайнятість і усунути соціальні наслідки кризи;
зосередитися на дослідженнях і розробках;
забезпечити резерви ліквідності та стабільність фінансового сектора;
зберегти єдиний ринок і оборот товарів і послуг
Рекомендації надано для всіх 27 держав-членів, а також для Великобританії, яка залишається частиною аналітичної роботи в рамках Європейського семестру до 31 грудня 2020 року.
Введений з 2010 року інструмент Європейського семестру дозволяє країнам ЄС координувати економічну політику протягом року шляхом забезпечення стабільності бюджетного фінансування та уникнення ситуації надмірного бюджетного дефіциту і макрофінансових дисбалансів.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
