В Індонезії влада запропонувала платити чоловікам за добровільну вазектомію як частину боротьби з бідністю.
Про це повідомляє The Jakarta Post.
Так, губернатор провінції Західна Ява в Індонезії Деді Мульяді виступив з ініціативою робити вазектомію (чоловічу стерилізацію), щоб побороти бідність. За цю процедуру чоловікам виплачуватимуть соціальну допомогу.
За його словами, ідея є частиною регіональної програми боротьби з бідністю.
Влада вважає, що контроль народжуваності через добровільну хірургічну процедуру допоможе зменшити фінансове навантаження на бюджет. Як заохочення чоловікам пропонують виплату у розмірі 500 тисяч рупій.
«Ми хочемо гарантувати, що допомога буде розподілятися справедливо між сім’ями. Якщо вазектомія допоможе збалансувати навантаження, її варто розглянути», — заявив Мульяді.
Пропозиція викликала хвилю критики з боку релігійних лідерів та правозахисників, особливо серед мусульманських кіл.
У відповідь губернатор запевнив, що не йдеться про остаточну втрату здатності до дітонародження — за його словами, вазектомія може бути оборотною, якщо з моменту операції минуло небагато часу.
У 2023-му році кількість людей, які мали доходи на рівні прожиткового мінімуму становила близько 9% від усього населення, що у сім разів більше, ніж показники 2021-го.
Про це розповідає доктор економічних наук Людмила Черенько в інтерв’ю.
За словами Черенько, у перші роки війни росії та України, з 2014 по 2015-й, бідність в Україні зросла з 16,3% до 51,9%.
„А ця фаза війни ще більш масштабна, і можна було очікувати набагато гіршого. Ми могли б очікувати, що бідність зросте неймовірно, навіть до 80-90%. Але цього не відбулося”, – додала вона.
Експерт пояснила, що на початку повномасштабного вторгнення будувались три можливі сценарії розвитку подій. Зрештою виявилось, що Україна все ж пішла по ближчому до оптимістичного сценарію.
Водночас під час війни, як зауважила Черенько, відбувся суттєвий ріст крайньої бідності – коли рівень доходів приближений до офіційного прожиткового мінімуму (2920 гривень у 2024 році).
„У 2021 році людей, які мали доходи на такому рівні, у нас було 1,3%. Фактично в межах статистичної похибки. Якби не повномасштабна війна, то у 2023 році ми б взагалі цю цифру не зафіксували. Але у 2023 році таких людей виявилося майже 9%, відбулося семиразове зростання”, – додала вона й пояснила, що, в першу чергу, мова йде про пенсіонерів, людей, які опинились в ситуації втрати майна, чи, наприклад, втрати дому.
Є дві області в Україні, де рівень бідності не зріс порівняно з 2021 роком. Це Закарпатська та Чернівецька.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна сказала завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько.
„Ці два регіони, які умовно не постраждали від війни саме в контексті масштабів бідності”, – сказала вона.
За її словами, в решті областей бідність зросла, просто по-різному. Помітно бідність зросла у північних областях – Чернігівській, Сумській.
Економіст розповіла, що в таких регіонах як Київ, Харків, Дніпро рівень бідності зріс не настільки суттєво.
„У середньому по Україні зростання становить 1,7 раза, а у цих регіонах – приблизно 1,3-1,5 раза. Тобто на 30-50%. Тобто вони меншою мірою постраждали. Саме за рахунок того, що вони і раніше були центром економічного тяжіння, і вони залишилися ними, незважаючи на близькість війни”, – повідомила Черенько.
Економіст повідомила, що дуже важка ситуація в Херсоні, „бо там просто людям нема де працевлаштуватися”. Окрім постійної дуже близької небезпеки бойових дій, вони ще мають великі проблеми в економічній ситуації.
Черенько нагадала, що Держстат зупинив усі обстеження на період воєнного часу. Тому немає офіційної статистики, що відбувається на рівні домогосподарства. Однак, наприкінці 2023 року за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ провели дослідження умов життя українських домогосподарств з методології, наближеної до методології Держстату. Черенько спирається на ці дані річної давності.
У своїй доповіді ООН повідомили, що за нинішніх темпів глобального прогресу до 2030 року 575 мільйонів людей житимуть у крайній бідності, а 84 мільйони дітей не будуть ходити до школи, повідомляє Associated Press.
ООН у своєму звіті про досягнення 17 широкомасштабних цілей, які прийняли у 2015 році, повідомляє, що лише 15% із них, можуть бути досягнуті до кінця десятиліття.
До 2030 року ООН хоче досягнути амбітних цілей – зменшити голод на планеті, зменшити проблему того, щоб ніхто не жив на суму менше ніж 2,15 долара на день, бо це є межею крайньої бідності, надати кожній дитині якісну освіту, досягти гендерної рівності, забезпечити людей чистою водою, доступом до медицини, та боротись зі зміною клімату.
Заступник Генерального секретаря з економічних і соціальних питань Лі Цзюньхуа сказав, що конфлікти, в тому числі війна в Україні, зміна клімату, тривалі наслідки пандемії COVID-19, її руйнівний фінансовий вплив на країни, і геополітична напруженість загрожують зірвати поставлені цілі.
«Станом на травень 2023 року руйнівні наслідки війни, конфліктів і порушень прав людини призвели до переміщення 110 мільйонів людей, з яких 35 мільйонів були біженцями – це найвищий показник, який коли-небудь зареєстровано», – сказав Лі Цзюньхуа.
Згідно з даними, у 2030 році 575 мільйонів людей все ще будуть жити в умовах крайньої бідності, а лише приблизно одна третина країн зможе скоротити рівень бідності вдвічі. «Світ повернувся до рівня голоду, якого не було з 2005 року, а ціни на продукти залишаються вищими в більшій кількості країн, ніж у період 2015-2019 років», — йдеться у звіті ООН.
Вони додають, що інвестування в освіту зараз недостатнє, тому близько 84 мільйони дітей не будуть відвідувати школу до 2030 року, а ще приблизно 300 мільйонів учнів не матимуть базової грамотності та математичних навичок.
Зараз існує не великий шанс утримати температуру від підвищення за міжнародно узгодженого порогу в 1,5 градуса за Цельсієм (2,7 градуса за Фаренгейтом), бо це може призвести до найгірших наслідків кліматичної кризи, критична переломна точка якої буде досягнута до 2035 року.
В Україні за час війни різко подорожчали їжа, паливо, послуги. Вартість деяких речей зросла на 50%.
Рівень бідності в Україні зріс з 5,5% до 24,2% у 2022 році, внаслідок чого 7,1 мільйона людей опинилися за межею бідності. Про це з посиланням на звіт Світового банку у неділю, 30 квітня, пише британська газета The Guardian.
Відмічається, що між містом і селом спостерігається великий розрив і найбільш відчутні наслідки зубожіння у сільській місцевості.
„Враховуючи, що безробіття неофіційно становить 36%, а інфляція досягла 26,6% наприкінці 2022 року, в майбутньому все більше українців можуть опинитися за межею бідності”, – заявив регіональний директор установи зі Східної Європи Аруп Банерджі.
Як відзначає газета, в Україні різко подорожчали їжа, паливо, послуги. Вартість деяких речей зросла на 50%.
Економіст Олена Білан розповіла, що без величезного пакету фінансової підтримки з боку міжнародної спільноти, ситуація була б ще гіршою.
„Ми спостерігаємо падіння ВВП на 30% переважно тому, що Україна експортує 80% своїх товарів через порти, до яких вона більше не має доступу. У нас була інфляція у 26% – знову ж таки, що могло бути й гірше – але зарплати людей також залишилися незмінними, а валюта знецінилася по відношенню до долара на 20%”, – розповіла вона журналістам.
Експертка додала, що найбільш проблемним у цій ситуації залишається питання працевлаштування людей.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
Згідно з дослідженням, після початку війни в Україні енергетична криза може підштовхнути 140 мільйон людей у всьому світі до глибокої бідності.
Голландські, британські, китайські та американські дослідники змоделювали наслідки зростання цін на енергоносії в 116 країнах і виявили, що витрати домогосподарств зросли в середньому на 4,8 відсотка. Причиною цього є те, що через російсько-українську війну значно зросли ціни на вугілля та природний газ, повідомляє Index із посиланням на CNN.
Якщо до настання зимових холодів не вдасться відремонтувати житлові будинки, які постраждали в результаті воєнних атак, це може спричинити чергову масштабну хвилю внутрішньої міграції, вважає регіональний директор Світового банку в справах країн Східної Європи Аруп Банерджі.
Російські атаки на міста далеко від лінії фронту, ще більше погіршують і без того жахливу економічну ситуацію в Україні, сказав Аруп Банерджі в інтерв’ю Reuters.
Він додав, що до кінця року 25 відсотків населення України житиме в бідності, до війни цей показник становив лише 2 відсотки. Більш того, до кінця наступного року ця частка може досягти навіть 55 відсотків.
За словами Банерджі, те, що електропостачання було швидко відновлено після мових атак Росії на енергетичні об’єкти, свідчить про ефективність дій України, але Росія з тих пір змінила тактику, що збільшує ризики. Якщо пошкоджені житлові будинки не відремонтувати до грудневих та січневих холодів, це може спричинити нову хвилю внутрішньої міграції, додав він.
Reuters нагадує, що Президент України Володимир Зеленський минулого тижня заявив міжнародним донорам, що Україні потрібно 38-55 мільярдів доларів на покриття орієнтовного дефіциту бюджету на наступний рік і ще 17 мільярдів доларів на відновлення критичної інфраструктури – шкіл, житлових будинків, енергетичних об’єктів.
За словами Банерджі, наразі надходять обнадійливі відповіді на запити Зеленського з цього приводу, більшість країн запевнили, що підтримають Україну фінансово в наступному році.
Війна в Україні може завдати непоправних збитків економіці країн з низьким і середнім рівнем доходу, вкинувши мільйони людей у злидні, а десятки країн у боргову кризу.
Про це попередили у Світовому банку, пише Financial Times, пише Слово і Діло.
Віцепрезидент Банку зі справедливого зростання, фінансів та інститутів Індерміт Гілл заявив, що високі ціни на сировинні товари, зниження темпів зростання торгівлі, підвищення відсоткових ставок і зміцнення долара США посилять фіскальний тиск у багатьох країнах, що ускладнить обслуговування боргу, що зростає.
За його словами, одного тільки різкого зростання цін на нафту і пшеницю буде достатньо, щоб серйозно загальмувати зростання в багатьох країнах, якщо тільки війна не закінчиться швидко. Особливого ризику зазнали імпортери нафти, такі як Китай, Індонезія, Південна Африка та Туреччина.
«Якщо ціни на пшеницю і нафту залишаться високими від шести місяців до року, це на процентний пункт знизить темпи зростання, які ми прогнозували трохи більше місяця тому», – сказав Гілл.
Він додав, що економічні збитки від війни, швидше за все, будуть найбільш відчутними в країнах, у яких мало або взагалі немає економічних зв’язків з росією, таких як Гана та Шрі-Ланка, але економіка яких постраждає через збої в торгівлі та погіршення світових фінансових умов.
«Збитки від пандемії були зворотними, тому що з ним можна було впоратися за допомогою внутрішньої політики. Але ми дуже стурбовані війною. Це не в руках національних політиків і це може призвести до незворотних наслідків», – резюмували у Світовому банку.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Згідно з попереднім прогнозом, якщо війна в Україні затягнеться, то країна може втратити соціально-економічні досягнення, здобуті за 18 років.
90% українців можуть стикнутися з бідністю у разі посилення війни, що відкине Україну й увесь регіон на кілька десятиліть назад.
Про це свідчать попередні оцінки експертів Програми розвитку ООН, йдеться у прес-релізі ПРООН в Україні.
„Згідно з попереднім прогнозом, опублікованим сьогодні Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), якщо війна в Україні затягнеться, то країна може втратити соціально-економічні досягнення, здобуті за 18 років, при цьому майже третина населення житиме за межею бідності, а ще 62% постануть перед високим ризиком зубожіння протягом наступних 12 місяців”, – сказано у прес-релізі.
У ПРООН зазначили, що приєднуються до ініціативи кризового координатора ООН в Україні, що полягає у використанні багатоцільової грошової допомоги, яка могла б допомогти охопити якнайбільшу кількість людей по всій країні.
Наприклад, за попередніми оцінками ПРООН, перерахування близько 250 млн доларів на місяць частково компенсує втрату доходів 2,6 млн осіб.
Більш амбіційна допомога, що забезпечить базовий дохід у розмірі 5,50 доларів в день на особу, може становити 430 млн доларів на місяць, виходячи з початкових оцінок.
Зазначається, що ПРООН працює в усіх 24 областях України з більш ніж 332 міськими адміністраціями, 15 хабами організацій громадянського суспільства і понад 17 бізнес-об’єднаннями малих і середніх підприємств по всій країні.
Згідно з методологією Світового банку, крайньою бідністю вважається щоденний дохід нижче 1,9 долара.
Близько 60 млн осіб у світі можуть опинитися за межею крайньої бідності (показник нижче щоденного доходу в 1,9 дол.) у зв’язку з коронакризою. Про це повідомила пресслужба Світового банку із посиланням на президента організації Девіда Малпасса.
«Пандемія і повна зупинка розвинених економік можуть призвести до того, що близько 60 млн людей опиняться за межею крайньої бідності, знівелювавши тим самим досягнення останніх років у подоланні проблеми бідності», – сказав він.
Також пресслужба повідомила, що з метою недопущення цього Світовий банк виділить близько 160 млрд доларів фінансової допомоги для 100 країн, в яких проживає близько 70% населення світу.
