За останні п’ять років країни Європи збільшили імпорт озброєнь більш ніж утричі та стали найбільшим регіоном із закупівель.
Голова правління найбільшого німецького збройового концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив про критичний дефіцит боєприпасів у Європі. Про це він сказав в інтерв’ю газеті Neue Zürcher Zeitung.
За словами Паппергера, “майже ні в кого в Європі їх (боєприпасів – ред.) не вистачає”. Тож, у разі реальних бойових дій запаси будуть витрачені за лічені дні.
Концерн Rheinmetall планує збільшити випуск артилерійських снарядів із нинішніх 70 тис. до 1,5 млн на рік до 2030 року. Паппергер також вказав на високий попит на бронетехніку, наголосивши на необхідності захисту військ від дронів і ракет.
Зараз портфель замовлень Rheinmetall наближається до 70 млрд євро і може подвоїтися протягом року, а основні поставки заплановані на 2029-2030 роки, додав глава концерну.
The Moscow Times пише, що слова Паппергера підтверджуються даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI): за останні п’ять років (2021-2025) країни Європи збільшили імпорт озброєнь більш ніж утричі та стали найбільшим регіоном із закупівель, поглинувши 33% світових постачань. При цьому майже половина зброї, що ввозиться (48%), вироблена в США. Штати зміцнили своє домінування, наростивши експорт до Європи на 217%. Російський експорт озброєнь за той же період обвалився на 64%. У результаті загальна частка РФ у глобальних постачаннях становила 6,8%.
На тлі дефіциту та зростаючої залежності від заокеанських поставок Європа шукає шляхів розвитку власного оборонпрому, активно використовуючи український досвід. Як повідомляє The Wall Street Journal, у рамках ініціативи Будуємо разом з Україною (Build With Ukraine) європейські країни отримують доступ до перевірених у боях сучасних українських технологій. У лютому під Мюнхеном відкрився завод із виробництва дронів Лінза, спільне підприємство німецької Quantum Systems та української Frontline Robotics. Близько 80% його співробітників – українці. Продукція піде як на фронт, так і європейський ринок.
Уряд Німеччини прагне переорієнтувати оборонне замовлення з традиційної бронетехніки на інновації, щоб підтримати стартапи у сфері безпілотників та штучного інтелекту. Крім Німеччини, аналогічні СП створюються у Норвегії та інших країнах.
Відкриття заводу у Великій Британії, який мав виготовляти боєприпаси для британської армії та потреб України, затримується на понад 6 місяців.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє The Guardian.
Відкриття заводу у в Гласкоуді вважається критично необхідним для своєчасного поповнення запасів Великої Британії, яка збільшує свої поставки снарядів Україні.
Очікувалося, що підприємство збільшить потужності країни з виробництва артилерійських снарядів у 16 разів.
Виробництво мало розпочатися влітку 2025 року, але цього досі не сталося.
На запит видання компанія BAE Systems підтвердила затримку, заявивши, що вона була спричинена рішенням подвоїти потужності в Гласкоуді.
Британія хоче різко збільшити можливості виробляти вибухівку на своїй території, щоб зменшити залежність від інших країн щодо боєприпасів. Раніше BAE Systems імпортувала вибухівку RDX, яка використовується в артилерійських снарядах, зі США та Франції.
Непередбачуваність президента США Дональда Трампа щодо України та погрози запровадити тарифи проти країн НАТО через Гренландію посилили занепокоєння щодо залежності від американського оборонного обладнання в майбутньому.
Одне з підприємств Укроборонпрому уклало меморандум про співпрацю з бельгійською компанією KNDS Belgium SA.
Про це повідомила пресслужба Укроборонпрому у вівторок, 20 травня.
Так, Україна та Бельгія хочуть організувати спільне комплектування пострілів середнього калібру. Вони застосовуються для ведення вогню з автоматичних гармат та ураження живої сили, легкої бронетехніки та повітряних цілей, які летять низько.
«Ми поступово розширяємо географію наших міжнародних партнерств, шукаємо та знаходимо нові напрямки взаємодії. Це йде на користь Силам оборони України та нашому оборонно-промисловому комплексу, який прагне інтегруватися у глобальну зброярську промисловість країн НАТО», – заявив гендиректор Укроборонпрому Олег Гуляк.
У другій половині цього року планується розпочати будівництво заводу з виробництва великокаліберних боєприпасів у латвійському місті Єцава.
Як пише “Європейська правда”, про це повідомляє LSM.
Проєкт реалізує державне підприємство SIA “Valsts aizsardzības korporācija” (Державна оборонна корпорація/VAK), яке планує завершити будівництво заводу до осені наступного року, коли також планується розпочати складання артилерійських порохових зарядів.
Загальний обсяг запланованих інвестицій становить 27 мільйонів євро, а вироблена продукція буде постачатися переважно на внутрішній ринок для Національних збройних сил (NBS), але також передбачається експорт.
VAK була заснована наприкінці 2023 року в результаті вторгнення Росії в Україну, яке продемонструвало недостатність існуючих потужностей.
“Ідея про необхідність створення такої компанії, а також виробничого об’єкта, визрівала вже давно. Побачивши, що настав відповідний час, компанія була заснована в листопаді 2023 року. Вона була створена фактично з нуля”, – розповіла член правління компанії Інгріда Кірсе.
Компанія працює півтора року і наразі має десять співробітників, але не всі вони працюють на повну ставку; цього року до них приєднаються ще п’ятеро. Водночас новий виробничий об’єкт планує найняти 20 осіб наступного року.
Відразу після заснування компанії VAK розпочала роботу над створенням заводу з виробництва модульних порохових зарядів для артилерійських боєприпасів, так званого проєкту Rollo. Це спільний консорціум з компаніями оборонного сектору з Франції, Італії, Фінляндії, Норвегії та Латвії.
За словами Кірсе, в Латвії наразі ніхто не виробляє боєприпаси великого калібру, а в Європі в цілому потужності недостатні з огляду на нову геополітичну ситуацію.
Будівництво заводу в Єцаві планується розпочати в другій половині цього року. Завод буде побудований на землі, що належить Міністерству оборони. Таке рішення було обрано, щоб проєкт можна було реалізувати якомога швидше, не витрачаючи час на пошук землі, сказала Кірсе.
“Завод має розпочати роботу в третьому кварталі наступного року. (..) Ніяких перешкод бути не може, оскільки це європейський проект”, – пояснила вона.
На виробничих майданчиках по всій країні встановлюються спеціальні вантажні контейнери для виготовлення вибухівки RDX, яку використовують у 155-мм артилерійських снарядах.
Велика Британія значно нарощує спроможності з виробництва вибухівки та боєприпасів, прагнучи зменшити залежність від постачань зі США та Франції. Про це повідомила газетаThe Times напередодні, 20 квітня.
На виробничих майданчиках по всій країні встановлюються спеціальні вантажні контейнери для виготовлення вибухівки RDX, яку використовують у 155-мм артилерійських снарядах.
Британські та європейські оборонні компанії відмовляються від закупівлі американського обладнання через побоювання, що США стають ненадійним партнером.
Компанія BAE Systems – найбільший оборонний підрядник у Європі – планує до літа збільшити виробництво 155-мм снарядів у 16 разів порівняно з обсягами дворічної давнини. Це відповідає зростаючому попиту, зокрема з боку України, котра вже отримала значну частину британських запасів боєприпасів.
Наразі компанія використовує інноваційну технологію, яка, за даними видання, стала найбільшим проривом у виробництві вибухових речовин за минулі 50 років. Метою є не лише забезпечення внутрішніх потреб, а й експорт цієї технології в інші країни.
До цього BAE Systems імпортувала RDX зі США та Франції. Тепер компанія прагне до цілковитої незалежності від американських компонентів та матеріалів, щоб мати можливість безперешкодно використовувати й експортувати власні боєприпаси.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур представив на розгляд уряду пропозицію щодо створення військового заводу бойових вибухових речовин.
Про це повідомив естонський мовник ERR, передає “Європейська правда”.
Як зазначається, завод буде побудований як контрольоване державою стратегічне виробниче підприємство, яке створить сильну екосистему для виробництва боєприпасів в оборонному промисловому парку.
Необхідність створення виробничих потужностей для створення вибухових речовин для боєприпасів Міноборони пояснює російською війною в Україні. Завод пропонується розмістити в оборонному промисловому парку.
Створення такого парку передбачено спеціальною державною програмою у волостях Люганузе, Ляене-Нігула і Пярну. Він орієнтований на виробництво боєприпасів і вибухових речовин.
Також мовник додав, що уряд Естонії дав згоду Міноборони на використання державного нерухомого майна і надав права на забудову земель на запланованій території терміном до 70 років.
Польща планує інвестувати 3 млрд злотих (750 млн дол) у збільшення виробництва боєприпасів, з метою забезпечення достатніх запасів на випадок нападу з боку росії.
Зазначається, що уряд має намір ухвалити законопроєкт протягом четвертого кварталу 2024 року.
З того моменту, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, Польща збільшила інвестиції в оборони, витрачаючи на цей сектор найбільше грошей (відносно до розміру своєї економіки) серед усіх країн НАТО.
„Однією з найбільш нагальних потреб є розширення і диверсифікація національної бази виробництва великокаліберних боєприпасів та поповнення її запасів, спрямованих, зокрема, на розширення можливостей польських збройних сил”, – йдеться в тексті законопроєкту.
Міністерство фінансів Литви оголосило про плани виділити 36 мільйонів євро на розширення потужностей державного виробника малокаліберних боєприпасів Giraitės Ginkluotės Gamykla (Giraitė Armament Factory, або GGG) до 2027 року.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на LRT.
Близько третини цієї суми, 11,2 мільйона євро, буде виділено вже цього року після затвердження урядом.
За даними Міністерства фінансів, ці кошти дозволять заводу розпочати монтаж нової виробничої лінії раніше, ніж планувалося спочатку. Очікується, що нова лінія, яка подвоїть потужність заводу, буде введена в експлуатацію до 2027 року.
“Оскільки GGG збільшує обсяги виробництва та інвестує у виробництво боєприпасів, Міністерство фінансів виділить 36 мільйонів євро протягом кількох років. Це дасть змогу заводу подвоїти потужності з виробництва боєприпасів і задовольнити підвищений у зв’язку з війною в Україні попит на зміцнення оборонної промисловості в нашому регіоні”, – сказала міністерка фінансів Гінтаре Скайсте.
Наприкінці вересня GGG підписав меморандум про взаєморозуміння з американським оборонним гігантом Northrop Grumman, в рамках якого до середини 2026 року на території заводу в Каунаському районі планується встановити лінію з виробництва 30-мм боєприпасів.
Міністерство фінансів повідомило, що розширення потужностей вартістю 36 мільйонів євро та американські інвестиції є окремими проєктами.
За даними міністерства, нова виробнича лінія може збільшити річний обсяг виробництва заводу з 60 до 120 мільйонів снарядів і допомогти компанії більш ніж подвоїти свої доходи до 50 мільйонів євро.
Боєприпаси, вироблені GGG, єдиним заводом з виробництва боєприпасів у країнах Балтії, використовуються цивільними, військовими, правоохоронними органами та структурами НАТО.
Також наша країна виходить на значні обсяги виробництва артилерійських систем і броньованої техніки.
Кожен другий боєприпас у зоні бойових дій вироблений в Україні. Виробництво вітчизняної зброї зросло втричі у 2023 році. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду, повідомляє пресслужба Кабміну у вівторок, 1 жовтня.
„Щодня працюємо з партнерами щодо збільшення постачань зброї та посилюємо розвиток власного оборонно-промислового комплексу. У 2023 році виробництво зброї в Україні зросло втричі. Кожен другий боєприпас у зоні бойових дій – український”, – заявив він.
За словами прем’єра, триває реалізація вітчизняної ракетної програми, а також країна виходить на значні обсяги виробництва артилерійських систем і броньованої техніки.
„Налагоджуємо спільні виробництва з партнерами, а також залучаємо кошти партнерів щодо купівлі української зброї для України. Кожен вчасно відправлений на фронт снаряд, кожен дрон, кожна одиниця артилерії – це зростання сили та могутності наших воїнів, збереження їх життів” – підкреслив глава уряду.
Також Шмигаль розповів, що до кінця року Україна виготовить 1,5 млн дронів.
„Не лише випускаємо безпілотники, але й готуємо кадри для управління ними. Сьогодні Уряд дає старт експериментальному проекту щодо сертифікації шкіл операторів БпЛА. Встановлюємо чіткі вимоги для цих шкіл та уніфікуємо навчальний процес. Навченим операторам дронів буде простіше отримати відповідну військово-облікову спеціальність”, – додав він.
Ця сума йде на додачу до 150 мільйонів євро, які були раніше зарезервовані для боєприпасів.
Нідерланди виділяють додатково 300 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів для F-16, які незабаром поставлять Україні. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Нідерландів у середу, 10 липня.
Ця сума йде на додачу до 150 мільйонів євро, які були раніше зарезервовані для боєприпасів. Ідеться про озброєння F-16, яке закуповується безпосередньо у промисловості.
„Із боєприпасами, які ми закуповуємо, F-16 можуть допомогти відбити російські атаки. Агресія Путіна не знає кордонів, тому наша підтримка має тривати повним ходом. Купуючи додаткові боєприпаси для F-16, ми хочемо послати Москві сигнал про те, що союзники з НАТО продовжують підтримувати Україну. Росія не має виграти цю війну, це також в інтересах нашої безпеки”, – заявив міністр оборони Рубен Брекелманс під час саміту НАТО у Вашингтоні,
Нідерланди разом із Данією та США очолюють коаліцію можливостей ВПС. Нідерланди надають 18 F-16 для європейського навчального центру F-16 у Румунії. Крім того, Україні буде передано 24 голландських F-16.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
