Борги будуть головним питанням порядку денного щорічних зборів Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку, що відбудуться цього тижня у Вашингтоні.
Очікується, що МВФ стверджуватиме, ніби боргова гора стає непідйомною. Після фінансової кризи 2008 року США та Китай взяли низку великих позик, щоб утримати колеса своїх економік у робочому стані. Пандемія також змусила уряди повернутися на ринки облігацій, а величезні державні субсидії були витрачені на підтримку домогосподарств і бізнесу в умовах інфляційного шоку останніх років.
У попередніх звітах по країнах МВФ дорікав усім їм за те, що вони дозволили державному боргу злетіти до рівня близько 100 відсотків ВВП.
У статті The Guardian зазначається, що група розвинених країн (зокрема, Великобританія, Бразилія, Франція, Італія та Південна Африка), швидше за все, будуть змушені збільшити свій державний борг. У цих країнах витрати на соціальне забезпечення та охорону здоров’я можуть легко вийти з-під контролю.
Найпопулярнішим показником боргової стійкості є відношення боргу до національного доходу або валового внутрішнього продукту (ВВП).
Італія має відношення боргу до ВВП понад 130%,
США – 124%,
Греція – близько 160%,
в Японії – понад 260%.
МВФ: світовий борг незабаром перевищить $100 трлн
МВФ прогнозує, що до кінця року світовий державний борг перевищить 100 мільярдів доларів. Бідніші країни, як правило, мають нижчі показники співвідношення боргу до ВВП, але вони мають набагато вищий відсотковий тягар до податкових надходжень – частково через вищі відсоткові ставки, а частково через те, що вони позичають у доларах, що робить їх дуже вразливими до коливань їхніх власних валют і долара США.
Голова Світового банку Аджай Банга намагатиметься привернути увагу багатих країн до боргів найбідніших країн, багато з яких з усіх сил намагаються сплачувати відсотки за кредитами. Згідно зі звітом благодійної організації Development Finance International (DFI), яка займається боротьбою з бідністю, 146 країн зі списку найбідніших країн світу, складеного Світовим банком, мають витрати на обслуговування боргу, які в середньому поглинають 42 відсотки видатків, у тому числі 55 відсотків в Африці.
DFI нарікає на те, що ці країни змушені використовувати податкові надходження для сплати відсотків, які в іншому випадку могли б бути використані для покращення базових послуг охорони здоров’я та освіти, а також для подолання кліматичної кризи. Альтернативою, за їхніми словами, є запозичення нових грошей для заміни існуючих зобов’язань – за нижчими відсотковими ставками.
Світовий банк може лише надавати допомогу, а не займатися списанням боргів
На пресконференції, що передувала зустрічам, Банга сказав, що списання боргів є складним процесом, оскільки і більшість кредитів є складними і багаторівневими. Він сказав, що деякі з країн, які перебувають у найгіршій ситуації, ведуть переговори про списання боргів, але це завжди був важкий і тривалий процес. Банга повідомив, що Світовий банк виділив Замбії, Чаду, Ефіопії та Гані 16-17 мільярдів доларів у рамках процесу реструктуризації боргів.
Ми кидаємо їм рятівне коло у вигляді списання боргів або допомоги. Але тільки кредитори можуть списати їхній борг, а не ми», – додав він.
50 найбідніших країн світу цього року витратять на обслуговування своїх боргів 62 мільярди доларів, що на 35% перевищує рівень 2021 року, заявив Світовий банк у своєму щорічному борговому звіті, опублікованому у вівторок.
Згідно з документом, група, яка складається здебільшого з африканських країн, наразі витрачає 10,3% свого річного доходу від експорту на погашення боргу, тоді як у 2010-му цей коефіцієнт становив лише 3,2%.
Державний борг країн, що розвиваються, за минуле десятиліття подвоївся і сягнув 9 трильйонів доларів. У найбідніших країнах він зростає ще швидше й за десять років потроївся.
Під час пандемії за пропозицією розвинених країн була створена Ініціатива призупинення обслуговування боргу (DSSI). Групі, до якої входять переважно африканські держави, забезпечили можливість реструктуризації боргу на 8,9 млрд доларів до 2021 року. Однак це лише близько десятої частини від 99 мільярдів доларів, погашених у 2021-му.
Президент Світового банку Девід Малпасс зазначив, що для зменшення боргу, підвищення прозорості та сприяння швидшій реструктуризації необхідний комплексний підхід.
Деякі країни змушені витрачати нереально великі суми на погашення боргів. Зокрема Гана, Шрі-Ланка та Замбія виплачують кредиторам від 70% до 100% загального річного доходу бюджету.
В Україні відключати населення за несплату комунальних послуг на період дії воєнного стану заборонено.
Про це повідомила пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
„У період дії воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Така вимога діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що на гарячу лінію Мінреінтеграції надходить багато звернень від громадян щодо того, що люди отримують попередження від надавачів комунальних послуг і електропостачання про відключення за несплату. Це, за даними міністерства, стосується електроенергії, газопостачання, гарячої води та централізованого водопостачання. Як уточнюється, є навіть випадки, коли громадян залякують виселенням із житла за комунальні борги.
У Мінфіні Білорусі пояснили, що не можуть обслуговувати свій борг виплатами у валюті через санкції Заходу – після того, як Всесвітній банк включив країну до списку тих, які не обслуговують свої борги.
Про це повідомляє „Зеркало”.
17 жовтня у Всесвітньому банку повідомили, що вносять Білорусь до списку країн, які не обслуговують свої борги, і всі кредити Міжнародного банку реконструкції та розвитку, надані Білорусі чи гарантовані Мінськом, перевели у статус необслуговуваних.
„Наразі щодо Нацбанку Білорусі, який є платіжним агентом уряду Білорусі, з боку ЄС та США запроваджені санкційні обмеження, які не дозволяють проводити розрахунки у євро і доларах”, – зазначили у Мінфіні, пригадавши квітневу постанову, якою уряд Білорусі тимчасово вирішив здійснювати виплати за зовнішніми позиками у білоруських рублях.
„Можливість погашення боргових зобов’язань в іноземній валюті у стандартному порядку зараз обмежена через безперервну дію санкцій щодо Білорусі… Міністерство фінансів у квітні-жовтні виконувало у повному обсязі та у встановлені терміни зобов’язання за угодами про займи між Білоруссю та МБРР, перераховуючи платежі за рахунок коштів в іноземній валюті на окремий поточний рахунок у білоруських рублях, відкритий у „АСБ Беларусбанк”, — заявили у білоруському Мінфіні.
Уряд на засіданні у середу, 12 жовтня, ухвалив рішення про врегулювання частини заборгованостей на газовому ринку, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Уряд продовжує роботу над стабілізацією функціонування ринків газу й електроенергії. Зокрема, ми припинили експорт електроенергії у ЄС, щоб збалансувати власну систему”, – сказав прем’єр.
Він розповів про два рішення та повідомив, що уряд затвердив дві постанови, які дозволять врегулювати значну кількість заборгованостей на газовому ринку.
„76 млрд грн підуть на програму з врегулювання заборгованості перед суб’єктами ринку природного газу згідно з раніше прийнятим спеціальним законом. А також згідно з домовленістю з головами міст і громад. Це дозволить усім підприємствам газової галузі продовжувати роботу і стабільно виконувати свої зобов’язання перед усіма споживачами”, – сказав Шмигаль.
Україна обговорює з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями можливість перегляду графіка виплат за боргами.
Україна хотіла б участі міжнародних фінансових організацій у зупиненні виплати свого боргу та веде з МФО відповідні обговорення.
Про це заявив урядовий уповноважений з питань держборгу Юрій Буца, повідомляє Інтерфакс-Україна.
„Ми спілкуємося з МФО також, але там суто юридично можуть бути інші підходи… Думаємо в цьому напрямі”, – зазначив чиновник.
Він зазначив, що у випадку з Міжнародним валютним фондом без таких дій при продовженні всіх виплат Україна за підсумками цього року Фонду перерахує більше коштів, ніж отримає від нього. Така ситуація відбудеться навіть з урахуванням отриманих після початку війни $1,4 млрд.
На думку чиновника, є два основні варіанти вирішення проблеми: або хтось із членів G7 готовий замістити ці виплати, або МВФ збільшує фінансування України через нову програму.
Водночас урядовий уповноважений пояснив, що розпочати нову програму важко, оскільки дуже складно зробити макропрогноз на термін її дії.
«Спілкуємося з МВФ, яким може бути рішення. Поки що рано говорити, які будуть варіанти… Бачимо проблему відтоку, але не можемо сказати, що у нас є якесь рішення, про яке публічно можемо сказати», — зазначив Буца.
Західні уряди-кредитори заявили, що призупинять обслуговування боргу Києва з 1 серпня до кінця 2023 року. При цьому вони допустили відстрочку ще на один рік.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegraph.
Група, до якої входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Великобританія і США, також закликала власників облігацій погодитися на прохання Києва про дворічну відстрочку виплати боргу.
Нагадаємо, Україна попросила дворічну відстрочку на виплату зовнішніх боргів. Реструктуризація відбудеться тільки в разі схвального рішення кредиторів.
Згідно з постановою Кабміну, кінцева дата погашення облігацій відкладається на термін в 24 місяці з відповідної кінцевої дати погашення облігацій.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
