Європейська комісія працює над збільшенням максимального обсягу постачання електроенергії в Україну перед наближенням зими.
Про це заявила єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон, повідомляє „Європейська правда”.
За її словами, Єврокомісія працює із ENTSO-E (європейська мережа операторів системи передачі електроенергії) над збільшенням максимальної потужності експорту електроенергії до України.
Єврокомісарка заявила, що ЄС вже надав велику підтримку, зосередившись на ремонті, розподілі генераторів та збільшенні імпорту електроенергії.
Зокрема за її словами, через Фонд підтримки енергетики України Енергетична спільнота, Єврокомісія, держави-члени та інші донори мобілізували близько 510 млн євро на ремонт пошкоджених установок, децентралізоване виробництво газу та відновлюваної енергії, а також на резервне електропостачання цивільної інфраструктури.
„Всі ці зусилля необхідно активізувати з наближенням зими, щоб уникнути найгіршого”, – наголосила вона.
Вона акцентувала, що через постійні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру Україна втратила майже половину своїх потужностей з виробництва електроенергії.
„Люди будуть у холоді та темряві найближчими місяцями, якщо ми не посилимо нашу підтримку”, – додала Сімсон.
Росія конфіскує активи, що належать державам Європейського Союзу, які вона вважає недружніми, якщо блок „вкраде” заморожені російські кошти, намагаючись профінансувати Україну, заявив у неділю один з головних союзників президента Путіна, пише Reuters.
У п’ятницю Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, заявила, що виконавча влада ЄС працює над пропозицією об’єднати частину прибутку, отриманого від заморожених російських державних активів, для допомоги Україні та її післявоєнній відбудові.
В’ячеслав Володін, голова Державної Думи, нижньої палати російського парламенту, заявив, що Москва відповість таким чином, що це буде дорожче коштувати блоку, якщо ЄС зробить кроки проти російських активів, багато з яких знаходяться в Бельгії.
„Низка європейських політиків на чолі з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн знову заговорили про розкрадання заморожених коштів нашої країни з метою продовження мілітаризації Києва”, – заявив Володін, близький союзник Путіна, у своєму повідомленні в месенджері Telegram.
„Таке рішення вимагатиме симетричної відповіді з боку Російської Федерації. У такому випадку буде конфісковано набагато більше активів, що належать недружнім країнам, ніж наші заморожені кошти в Європі”, – сказав він.
У п’ятницю фон дер Ляєн заявила, що вартість заморожених російських суверенних активів становить 211 мільярдів євро (223,15 мільярда доларів) і нагадала, що блок вирішив, що Росія повинна заплатити за відновлення України.
Володін сказав, що політики ЄС розглядають цей крок „у спробі зберегти свої робочі місця і через погане фінансове становище, до якого вони привели свої країни”.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
На саміті в Брюсселі глави країн Європейського союзу не змогли узгодити довгостроковий бюджет на 2021−2027 роки через те, що Велика Британія покинула об’єднання.
„На жаль, нам не вдалося досягти угоди. Ми дуже багато працювали, але нам потрібно більше часу”, – заявив глава Європейської ради Шарль Мішель, передає НВ із посиланням на Reuters.
Через Brexit у бюджеті ЄС утворилася „діра” в розмірі 60-75 мільярдів євро.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначила, що країни Євросоюзу далекі від згоди по бюджету. Вона повідомила, що для затвердження бюджету буде потрібно багато часу.
Водночас, канцлер Австрії Себастьян Курц вважає, що для згоди буде потрібно кілька зустрічей на вищому рівні.
Складнощі з досягненням домовленостей, зокрема, пов’язані з тим, що Велика Британія, яка займала друге місце після Німеччини за розмірами внесків до ЄС, вийшла з Євросоюзу, пише DW.
Через недоотримання 60-75 мільярдів євро одним із головних спірних моментів стали розміри відрахувань. Держави, які перераховують до бюджету ЄС більше, ніж отримують з нього у вигляді різних дотацій, висловлювалися проти нарощування внеску кожної країни понад 1% сумарного валового національного доходу (ВНД) за сім років. Йдеться, в першу чергу, про так звану „економну” четвірку чистих вкладників: Нідерланди, Австрію, Данію і Швецію.
У свою чергу низка менш заможних країн і представники Європарламенту наполягали на збільшенні бюджету до 1,3 відсотка ВНД. Бюджет ЄС формується на підставі семирічних рамкових бюджетних планів. Переговори про так званому „довгостроковому фінансовому плануванню” в Європейському Союзі практично завжди являє собою тривалу боротьбу між країнами-донорами та одержувачами бюджетних грошей.
The EU is securing more than €15 billion to help our partners worldwide to combat the #coronavirus. It is in our interest to ensure that the fight is successful worldwide.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
