Понад 80% нових інвестицій у готельне будівництво у 2025–2026 роках сконцентровані на заході країни. Проте ринок наближається до точки насичення – особливо у сегменті типових готелів без чіткої концепції та розвиненої інфраструктури.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на власну статтю „Пастка для інвестора: чому доходи готелів зросли майже всемеро, але бізнес працює в мінус”.
Головне:
Найбільшу активність девелопери демонструють у Карпатському регіоні, на Львівщині та в суміжних областях
Експерти попереджають про ризик перенасичення ринку – особливо у сегменті типових готелів без чіткої концепції та інфраструктури
Найкращу заповнюваність зараз мають Львів (57%) і Буковель (56%), де у високий сезон завантаження сягає 85–95%
На Івано-Франківщині заборгованість готельного бізнесу за 2021–2024 роки зросла на 52%, що свідчить про високу закредитованість частини ринку
Виживатимуть або системно керовані готелі, або нішеві концептуальні проєкти. Без чіткої ідеї ринку стає дедалі складніше конкурувати.
Будують там, де безпечніше
Географічне зміщення інвестицій пояснюється передусім логікою безпеки. Західні та центральні області України залишаються найпривабливішими для девелоперів через нижчі ризики та стабільніший туристичний попит. Карпатський регіон, Львівщина та суміжні території сформували нові полюси готельної активності, які в окремих локаціях вже перевищують довоєнні показники відвідуваності.
За даними Ribas Hotels Group, у 2025–2026 роках саме тут зосереджена переважна більшість нових будівельних дозволів у готельному секторі.
Насичення без якості
Концентрація інвестицій в одному регіоні створює нову проблему – конкуренцію між схожими, концептуально слабкими проєктами. Найбільш відчутні ознаки перенасичення спостерігаються у сегменті простих готелів без широкої інфраструктури, професійного управління та чіткої ідеї.
„Таким об’єктам стає дедалі складніше конкурувати як за інвестора, так і за майбутнього гостя”, – пояснив РБК-Україна керівник напрямку консультаційних послуг у сфері нерухомості EY в Україні Ростислав Хома.
Рентабельними за рівнем заповнюваності поки залишаються Львів (57%) та Буковель (56%), де у високий сезон завантаження сягає 85–95%. Однак середня заповнюваність по країні у 2026 році тримається на рівні лише 25–26%. Це свідчить про значну нерівномірність попиту навіть усередині самого регіону.
Закредитованість як сигнал
Фінансова статистика підтверджує: зростання будівельної активності не гарантує прибутковості. На Івано-Франківщині заборгованість ключових гравців індустрії гостинності з 2021 по 2024 рік збільшилась на 52%. Протилежна картина – на Львівщині, де власний капітал готельних підприємств за той самий період зріс на 22%.
„Негативний капітал на Франківщині свідчить про те, що багато об’єктів – ймовірно, в курортних зонах, як-от Буковель – сильно закредитовані або працюють на межі рентабельності через високі операційні та капітальні витрати”, – розказала РБК-Україна голова Державного агентства розвитку туризму Наталя Табака.
Що справді має попит
На фазі переструктурування ринку гості та інвестори стають вибагливішими. Найбільшим попитом користуються якісні заміські та концептуальні resort-проєкти з розвиненою SPA-інфраструктурою, дитячою зоною та під управлінням досвідченого оператора.
„Клієнт купує не номер, а контрольований сценарій: тимчасову зміну локації через перебої з електрикою, воркейшн або ретрит після обстрілу”, – пояснила оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.
Апарт-готелі та кондо-формати залишаються особливо привабливими для інвесторів з сектору ММСБ. Вони поєднують готельну модель із девелоперською логікою: нижчий поріг входу, розподілений ризик між власниками та збереження ліквідного активу.
Що буде далі
Основний фокус девелоперів у найближчі роки очікувано залишиться спрямованим на західні та центральні області. Проте надмірна сегментація продукту в умовах обмеженого внутрішнього попиту та практичної відсутності іноземних туристів ризикує звузити аудиторію до критичного мінімуму.
„Більшість нових проєктів прагнуть бути більш універсальними у своїй концепції, поєднуючи кілька форматів використання”, – підкреслив Ростислав Хома.
Виживуть, за оцінками експертів, два полюси: системно керований об’єкт із високою операційною ефективністю – або нішевий продукт із сильною концепцією та чіткою аудиторією. Усе між ними – без ідеї і без системи – поступово зникатиме.
У неділю французький президент Емманюель Макрон підтвердив плани будівництва нового, більшого та сучаснішого авіаносця, який має замінити застарілий „Шарль де Голль” і зміцнити статус Франції як морської держави.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Reuters.
Макрон, який вперше озвучив ці плани у 2020 році, виступив перед військовими на французькій базі в Абу-Дабі, розташованій поблизу Ормузької протоки – стратегічно важливого вузла для світових потоків нафти.
„Рішення про запуск цієї масштабної програми було ухвалене цього тижня”, – заявив Макрон, додавши, що проєкт дасть поштовх промисловій базі Франції, зокрема малому та середньому бізнесу.
Міністр збройних сил Катрін Вотрен повідомила у соцмережі X, що нове судно буде введене в експлуатацію у 2038 році – приблизно тоді, коли „Шарль де Голль” має „вийти на пенсію”.
Нагадаємо, що цей авіаносець розпочав службу у 2001 році, через 15 років після замовлення.
Деякі французькі законодавці нещодавно пропонували відкласти проєкт будівництва нового авіаносця через складний стан державних фінансів Франції.
Франція залишається однією з провідних військових держав Європи та входить до п’ятірки офіційних ядерних держав світу.
В Україні планують побудувати перший платний автобан. Платна автодорога може з’явитися на Волині, на ділянці від Ковеля та аж до українсько-польського кордону.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на інтерв’ю заступника міністра розвитку громад і територій Сергія Деркача виданню ЦТС.
Зазначається, що новий автобан можуть побудувати на шляху від Ковеля до пункту пропуску „Ягодин-Дорогуськ” на кордоні з Польщею. Роботи передбачають ремонт існуючої дороги та її розбудову в чотири смуги.
„Польща будує автобан і його добре було б продовжити до Ковеля – там є і залізничний вузол, і далі дорожній вузол. Це буде хороший кейс, який ми спробуємо відпрацювати”, – сказав Деркач.
Заступник міністра додав, що зараз є різні варіанти доріг, які можна побудувати на вказаній ділянці. Утримувати дороги будуть приватні компанії на умовах концесії. Зараз це один з найкращих способів залучення коштів.
До того ж йдеться не про звичайний ремонт, а про повну реконструкцію та створення нових доріг. Вибір прикордонних напрямків для створення платних автобанів пояснюється тим, що це найбільш завантажені напрямки.
„Для того, щоб вибудувати фінансову модель, потрібно знати кількість транспортних засобів, щоб ця дорога була цікава, щоб хтось платив за її використання”, – резюмував він.
У Південній Кореї офіційно розпочато будівництво найбільшої у світі електростанції на водневих паливних елементах, яка щороку забезпечуватиме чистою енергією близько 270 000 домогосподарств.
Об’єкт розташований у місті Кьонджу, провінція Північна Кьонсан, і має потужність 108 мегават. Проєкт Gangdong Hydrogen Fuel Cell Power Generation планується ввести в експлуатацію до березня 2028 року. Представники міської ради Кьонджу повідомили, що станція постачатиме базове електропостачання до національної енергомережі та стане каталізатором промислового розвитку регіону.
Загальний обсяг інвестицій у проєкт становить 580,7 мільйона доларів США. Фінансування здійснюється через Фонд інвестицій у регіональне оновлення, який об’єднує ресурси уряду, місцевої влади та приватних інвесторів. Цей фонд раніше підтримував такі ініціативи, як LNG-термінал у Чолла-Намдо та туристичний комплекс у Даньяні. Губернатор Північної Кьонсанської провінції Лі Чхоль У назвав енергію «рисом майбутньої індустрії», підкреслюючи стратегічне значення проєкту.
Після завершення будівництва нова станція перевершить потужність 79-мегаватної Shin Incheon Vision Dream, яка забезпечує електроенергією близько 250 000 домівок і теплом ще 44 000. Gangdong стане ключовим елементом у досягненні національних цілей щодо переходу на відновлювані джерела енергії та закріпить за Кьонджу статус енергетичного та промислового центру.
Станція працюватиме на сірому водні, який наразі є найпоширенішим типом водню. Його вироблятимуть на місці з природного газу, а електроенергію генеруватимуть за допомогою високоефективних паливних елементів. Хоча зелений водень залишається довгостроковою метою, цей проєкт розглядається як проміжна технологія, що стабілізує енергосистему та прискорює відмову від викопного палива.
Для забезпечення фінансової стабільності станція отримала 20-річний контракт на сертифікати відновлюваної енергії (REC), що гарантує постійний дохід через енергетичний ринок Південної Кореї. За словами Лі Чхоль У, приватний капітал відіграє важливу роль у структурі проєкту, який розглядається як модель для майбутніх інфраструктурних ініціатив у сфері чистої енергії. Губернатор переконаний, що станція змінить регіон і водночас зміцнить місцеву спроможність самостійно планувати та реалізовувати інвестиційні проєкти.
Проєкт Gangdong також є продовженням політики приватних інвестицій та енергетичної трансформації, і, як зазначив губернатор, стане відправною точкою для поєднання енергетичної політики з інвестиціями в передові галузі. Очікується, що об’єкт створить близько 1 200 робочих місць і принесе понад 52 мільйони доларів США корпоративного податку. Крім того, він має потенціал для залучення енергоємних галузей, таких як центри обробки даних, розумні ферми та високотехнологічне виробництво. Лі Чхоль У наголосив, що особливу увагу буде приділено наступним інвестиційним проєктам, адже важливо не лише побудувати одну електростанцію, а й інтегрувати регіональні енергетичні ресурси в майбутні промислові ініціативи.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall побудує новий завод із виробництва снарядів у безпечному регіоні України.
Про це повідомляє у Telegram міністр оборони України Денис Шмигаль.
Як розповів Шмигаль, у Лондоні на полях міжнародної виставки озброєнь Defence Security and Equipment International Exhibition and Conference (DSEI) відбулася зустріч з керівником німецької Rheinmetall AG Арміном Паппергером.
„Маємо ефективну співпрацю за низкою напрямків, таких як виробництво боєприпасів, бронетехніки та рішень у сфері ППО”, – зазначив міністр.
За його словами, з моменту останньої розмови з керівництвом компанії були фіналізовані процедури щодо запуску нового спільного виробництва.
„9 вересня було виділено землю у безпечному регіоні України, де буде побудований новий завод з виготовлення снарядів Rheinmetall для потреб Сил оборони”, – повідомив Шмигаль.
Під час зустрічі обговорили також інші важливі проєкти, зокрема розвиток спроможностей з ремонту і виробництва бронетехніки. Лінійка Rheinmetall має низку нових зразків, які можуть посилити Сили оборони України.
„З паном Паппергером обговорили також розвиток напряму ППО, зокрема як спільно розвивати та вдосконалювати рішення, які допоможуть нам ефективніше боротися з дронами противника. Щиро дякую Rheinmetall за надану підтримку та розвиток спільних масштабних проєктів”, – додав глава Міноборони.
Дочірня компанія ДП «Антонов» – Antonov Logistics Salis GmbH – розпочала будівництво ангара для технічного обслуговування літаків в аеропорту Лейпцига (LEJ) у Німеччині. Завершити роботи планують до 2027 року, пише Інтерфакс-Україна.
Будівля займе площу близько 24 тис. м², підготовчі роботи вже тривають. В аеропорту наголосили, що новий ангар є «символом ефективності» та черговим кроком у співпраці з українською компанією.
Після повномасштабного вторгнення РФ Лейпциг став основною базою «Авіаліній Антонова», оскільки підприємство втратило частину літаків і базу в Гостомелі. На сьогодні у флоті компанії залишаються, зокрема, шість Ан-124 «Руслан», які виконують стратегічні вантажні перевезення для НАТО та цивільних замовників.
В’єтнам відновив плани щодо будівництва атомних електростанцій, які були призупинені майже десять років тому.
Росія та В’єтнам домовилися провести переговори та підписати угоду про будівництво атомних електростанцій на территорії останньої. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на спільну заяву країн після візиту в’єтнамського лідера То Лама в Москву.
В’єтнам відновив плани щодо будівництва атомних електростанцій, які були призупинені майже десять років тому.
Уряд країни раніше заявляв, що чекає введення в експлуатацію перших атомних електростанцій сумарною потужністю до 6,4 ГВт між 2030 і 2035 роками.
Офіційний Ханой на початку 2025 року заявив, що проведе переговори щодо проєктів у галузі ядерної енергетики з іноземними партнерами, серед яких Росія, Японія, Південна Корея, Франція та Сполучені Штати.
У заяві також зазначають, що В’єтнам і Росія домовилися активізувати співпрацю в нафтогазовій промисловості, включно з постачанням російської нафти та зрідженого природного газу В’єтнаму.
Країни також сприятимуть нарощуванню присутності енергетичних компаній на територіях одна одної.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
У вівторок Велика Британія схвалила будівництво нового автодорожнього тунелю через Темзу на південному сході Англії – вартість робіт складе близько 10 мільярдів фунтів стерлінгів (13 мільярдів доларів США).
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Лейбористський уряд Кіра Стармера поставив прискорення процесу планування нових енергетичних і транспортних проєктів в основу своєї програми зростання з моменту свого обрання минулого року. Зокрема, уряд підтримав розширення лондонських аеропортів „Гітроу” і „Гатвік”.
„Коли я сказав, що буду підтримувати будівельників, а не блокувальників, я мав це на увазі”, – заявив прем’єр-міністр Кір Стармер в вівторок.
„Схвалення транспортного переходу через Темзу стимулюватиме зростання і зробить подорожі швидшими, безпечнішими та надійнішими”, – додав він.
Тунель спільно із новими дорогами – загалом довжиною 23 км – з’єднає графство Кент з графством Ессекс. Він покращить сполучення і забезпечить більшу пропускну здатність доріг для перевезення вантажів між портами і центральною та північною Англією.
Ідея будівництва додаткового транспортного переходу в цій частині річки на схід від Лондона була вперше озвучена ще в 1989 році. Офіційно запропонований тодішнім лейбористським урядом у 2009 році, цей проєкт став прикладом труднощів, з якими стикаються при реалізації інфраструктурних проєктів у Британії.
Процес планування може тривати роками, включати численні консультації з необхідністю задовольнити, на думку критиків, надмірно суворі екологічні вимоги, і часто гальмується через заперечення місцевої громади.
Створення „коаліції укриттів цивільного захисту” з Фінляндією значно посилить спроможності України у галузі розбудови укриттів.
Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 21 березня, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
„Під час візиту Президента України Володимира Зеленського у Фінляндію були фіналізовані домовленості щодо створення „коаліції укриттів цивільного захисту”. Це значно посилить наші можливості в цій сфері”, – сказав він.
Шмигаль додав, що уряд приділяє особливу увагу й гуманітарному розмінуванню. Він нагадав, що за оцінкою Світового банку, на повне розмінування території України знадобиться близько 30 млрд доларів.
„Зараз пріоритетно працюємо з розмінуванням сільськогосподарських земель. Розуміємо, наскільки це важливо в контексті нової посівної. Маємо вже більш як 80 сертифікованих операторів протимінної діяльності та понад 200 машин розмінування”, – сказав прем’єр.
За словами глави уряду, цьогоріч у планах провести роботи з технічного обстеження територій на площі в 31 тисячу квадратних кілометрів.
Військово-морським силам Естонії необхідно оновити свій нинішній флот мінних тральщиків, які здебільшого складаються з кораблів колишнього Королівського флоту Великої Британії, є потреба у 12 нових кораблях.
Про це заявив міністр оборони Ханно Певкур, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на ERR.
За словами Певкура, загалом Естонія потребує трьох великих кораблів завдовжки близько 90 метрів, однак якщо виникнуть проблеми з грошима, доведеться піти на поступки.
Крім того, потрібні дев’ять менших кораблів, завдовжки 60-70 метрів, але може бути продовжено термін служби вже наявних кораблів.
За оцінкою Певкура, нові кораблі мають бути побудовані в Естонії.
„У разі суден такого розміру йдеться насамперед про двох будівельників – Baltic Workboats і BLRT. Але я не виключаю, що і малі суднобудівники доведуть свої можливості до того рівня, коли вони зможуть будувати судна меншого розміру”, – сказав Певкур.
Литва вже ухвалила рішення про будівництво нових військових кораблів. BLRT доручила своїй литовській компанії Western Baltic Engineering у співпраці з данською фірмою OSK Design спроектувати 88-метровий військовий корабель Perkunas.
Командувачі ВМС Естонії, Латвії та Литви обговорювали ще 2017 року, який вигляд має мати новий флот. За словами командувача Сил оборони Естонії генерал-майора Андруса Мерило, у ВМС Естонії є уявлення про те, які кораблі їм потрібні.
„Для нас набагато важливіше знайти довгострокове фінансування, яке стане основою для подальшого розвитку кораблів ВМС. Нам потрібно знайти ресурси, ця робота вже ведеться. Судячи з усього, ми знайдемо ці ресурси. І ми складемо план, коли і які кораблі будуть побудовані”, – розповів Мерило.
Естонія доручила шведському національному дослідницькому інституту RISE провести аналіз того, яке судно підійде для виконання військових, прикордонних і рятувальних функцій, а також боротьби із забрудненням.
„Рекомендація має бути отримана в найближчі місяці. Головне бажання – отримати уявлення про те, яке судно було б найбільш підходящим для Балтійського регіону або Балтійського моря, яке забезпечувало б ВМС багатофункціональність”, – пояснив Певкур.
