Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про зміни до державного бюджету, який передбачає збільшення видатків на 1,56 трильйона гривень.
Про це стало відомо із трансляції засідання парламенту: за законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів, повідомляє Цензор.НЕТ.
Документ передбачає суттєве збільшення фінансування сектору національної безпеки й оборони.
Кошти надходитимуть у межах зовнішньої фінансової допомоги від Європейського Союзу.
Також законопроєкт визначає цільове спрямування військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Їх планують спрямувати на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ, закупівлю озброєння та оновлення військової техніки.
Окремо, документ передбачає збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень.
Ще 40 мільярдів планують виділити на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст.
Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою.
Завдяки перевиконанню планових показників надходжень до бюджету у Закарпатській області є можливість спрямовувати додатковий фінансовий ресурс на соціально важливі проєкти.
Так, у квітні розподіляємо 69 млн 706 тис. грн будуть розподілені за п’яти напрямами:
понад 23 млн грн – на ремонти, придбання обладнання, утримання обласних закладів освіти, соцзахисту, культури, спорту;
14,5 млн грн – для проведення ремонтних робіт, придбання обладнання в обласні заклади охорони здоров’я;
10 млн грн – підвищення заробітної плати працівникам надавачів соціальних послуг;
4 млн 600 тис. грн – для підтримки ветеранів, соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей;
понад 17 млн грн – для виконання інших заходів обласних програм.
Якщо говорити про конкретні проєкти, то з обласного бюджету у квітні додаткові кошти будуть виділені на:
проведення поточного ремонту окремих приміщень Центру інфекційних хвороб та придбання обладнання та інвентарю, щоб покращити умови перебування пацієнтів;
капітальний ремонт котельні Академії культури і мистецтв, а також внутрішніх мереж водопостачання, водовідведення та частково – електропостачання у гуртожитку закладу;
ремонт тепломережі в підвалі гуртожитку Мукачівського професійного аграрного ліцею ім. Михайла Данканича, реконструкція приміщень новоствореного осередку «Захист України» у Свалявському професійному коледжі, поповнення матеріально-технічної бази Великоберезнянського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою;
проведення низки спортивних та культурних заходів.
Крім того, з уже передбачених коштів чотирьом військовим частинам буде спрямовано 7 млн грн.
Про це повідомляє Мирослав Білецький, голова Закарпатської ОВА.
Згідно з позицією, прийнятою Європейським парламентом (ЄП) у вівторок, багаторічна фінансова рамка (МФР) у 2028–2034 роках має відповідати сучасним викликам і становити (ВНД) 1,27%, не враховуючи витрати на погашення боргу, пов’язані з фондами відновлення.
Порівняно з початковою пропозицією Європейської комісії, це означає збільшення фінансового пакета приблизно на 10%.
Таким чином, порівняно з початковою пропозицією Комісії, обсяг фінансування збільшиться на 175,11 млрд євро за номінальною вартістю (у цінах 2025 року) та на 197,3 млрд євро (у поточних цінах), не враховуючи погашення коштів фондів відновлення. У парламенті вважають обґрунтованим бюджет у розмірі 1,78 трлн євро (у цінах 2025 року) і 2,01 трлн євро (у поточних цінах) для фінансування політичних пріоритетів та стратегічних цілей ЄС.
Додаткові ресурси будуть розподілені рівномірно між пріоритетами Євросоюзу, при цьому адміністративні витрати не збільшуватимуться.
У ЄП наголосили, що бюджет має й надалі слугувати інструментом інвестування, підтримуючи регіони, підприємства (особливо малі й середні), а також політику ЄС. Депутати відхилили пропозицію про повернення повноважень щодо бюджету на національний рівень та розкритикували підхід Комісії «один план на кожну державу-члена».
Згідно зі звітом, необхідно забезпечити пріоритетну підтримку у сферах оборони й конкурентоспроможності, водночас зберігаючи фінансування політики згуртування та спільної аграрної політики. Крім того, Європарламент закликав збільшити бюджети низки програм ЄС, зокрема «Горизонт Європа» та «Ерасмус+».
Депутати підтримують збільшення бюджету на зовнішню політику, однак вважають запланований обсяг недостатнім. Вони пропонують виділити більше коштів на фінансування розширення, розвитку, підтримки України, багатостороннього співробітництва та гуманітарної допомоги.
У документі наголошується, що спрощення структури бюджету не може відбуватися за рахунок прозорості, підзвітності та демократичного контролю. На думку депутатів, умовою доступу до коштів Євросоюзу є дотримання верховенства права, водночас не можна карати кінцевих бенефіціарів за порушення з боку урядів.
Що стосується доходів, ЄП наполягає на запровадженні нових власних ресурсів. На думку депутатів, під час ухвалення наступного бюджету необхідно забезпечити щорічний надлишок доходів у розмірі близько 60 млрд євро, зокрема за рахунок податку на цифрові послуги, оподаткування онлайн-азартних ігор або оподаткування прибутку від криптовалют.
Цим голосуванням парламент узгодив свою переговорну позицію щодо регламенту, який визначає основні статті та розподіл багаторічної фінансової рамки. Для прийняття регламенту про багаторічну фінансову програму необхідне схвалення парламенту. Переговори з Радою, до складу якої входять уряди країн – членів Євросоюзу, можуть розпочатися, коли держави-члени також сформують свою спільну позицію.
Сукупний державний бюджет Німеччини завершив 2025 рік із найбільшим дефіцитом з кризового 2022 року.
Як повідомляє DW, про це у вівторок заявило Федеральне статистичне відомство у Вісбадені, передає Укрінформ.
За даними відомства, дефіцит бюджету сягнув 127,3 мільярда євро, що на 22,9 млрд більше, ніж роком раніше. Сумарні доходи становили близько 2,081 трильйона євро, а витрати – близько 2,208 трильйона євро.
Головним чином зростання дефіциту відбулося через федеральний центр – його недостача збільшилась на 34,5 мільярда, досягнувши 85,4 мільярда євро. Причиною стала ставка на боргове фінансування – через спеціальні фонди для бундесверу, інфраструктури і захисту клімату, повністю сформовані за рахунок кредитів.
Муніципалітети зафіксували рекордний дефіцит у 31,9 млрд євро: витрати зросли на 5,6%, а прибутки – лише на 4,1%.
Водночас федеральним землям і системі соціального страхування вдалося скоротити дефіцит. Недостача земель знизилась на 9,5 мільярда і склала 8,7 мільярда євро, і три чверті від цієї суми припадає на міста-землі Берлін, Гамбург і Бремен, тоді як п’ять земель, зокрема Баварія і Гессен, отримали бюджети з профіцитом.
Дефіцит системи соціального страхування скоротився на 9,2 мільярда і становив 1,3 мільярда євро – за рахунок зростання страхових внесків на 9%, включаючи підвищення додаткових внесків у фонд медичного страхування.
Зазначається, що зростання витрат федерального центру було зумовлене підвищеними субсидіями і позиками на користь соціальних фондів. Федерація виділила компанії Deutsche Bahn 5,3 мільярда євро на збільшення власного капіталу та надала їй кредит на 3 мільярди євро. Ключовим фактором зростання витрат стали військові закупівлі, які зросли на 23,4%, до 39 мільярдів євро. Зміна практики обліку державних цінних паперів дозволила зменшити відсоткові витрати порівняно з 2024 роком.
У державному бюджеті України на 2026 рік закладено достатньо коштів для здійснення всіх соціальних виплат.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін в ефірі телемарафону.
Коментуючи побоювання щодо можливого браку коштів на соціалку, міністр наголосив, що фінансовий план країни розрахований на поточний рік.
За його словами, стабільність виплат гарантована як по лінії Міністерства, так і з боку Пенсійного фонду.
„Хочу сказати, що по всім соціальним виплатам кошти забюджетовані, бюджет сформований як в Пенсійному фонді, так і в Міністерстві соціальної політики. Я хочу запевнити всіх, що коштів для таких виплат у нас достатньо”, – заявив Улютін.
Скільки грошей виділено на соціалку
Варто нагадати, що державний бюджет на 2026 рік передбачає фінансування соціальної сфери:
468,5 млрд грн виділено безпосередньо на потреби Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.
1 263,3 млрд грн становить загальний обсяг доходів і видатків Пенсійного фонду України, бюджет якого Кабмін затвердив як бездефіцитний на початку лютого.
Україна розпочинає другий квартал 2026 року без очікуваного фінансування від ЄС та з невиконаними вимогами МВФ для отримання другого кредитного траншу.
Санкційна політика міжнародних партнерів призвела до суттєвого зростання дефіциту бюджету Росії, який у 2026 році мав сягнути близько 100 млрд доларів.
Однак послаблення обмежень на енергетичний сектор вже приносить Кремлю нові мільярдні доходи. Про це заявив Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Le Monde, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
«Спільна санкційна політика різних країн прямо впливала на зменшення можливостей для Російської Федерації. Наприклад, за рахунок зменшення заробітків від продажу енергетики», – зазначив він.
За словами глави держави, ворог намагався обходити санкції, але навіть попри ці спроби доходів у агресора було менше, «відповідно, і менше грошей прямувало на оборонний сектор».
«Дефіцит бюджету Російської Федерації збільшувався з року в рік. Найбільший – на початок 2026 року. На кінець 2025 року в росіян було 83 мільярди дефіциту, плюс 19, які вони перенесли на початок 2026-го. Відповідно до наших прогнозів, на 2026 рік дефіцит мав складати близько 100 мільярдів доларів США», – зауважив він.
Водночас Зеленський підкреслив, що після полегшення санкцій для нафтового сектору РФ їхні заробітки вимірюються мільярдами.
«Це точно не допомагає зменшенню інтенсивності бойових дій в Україні, а також в Ірані. Тому що Росія тими чи іншими можливостями буде допомагати іранському режиму», – додав Президент.
Фінансовий ефект від детінізації у 2025 році становив додаткові 14,8 млрд грн (або +21,8%) відносно 2024 року.
Завдяки посиленню податкового контролю за нелегальним ринком у 2024 році, запровадженню режиму експортного забезпечення та дії антиофшорного закону, в Україні вдалося зламати схеми „чорного зерна”. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
„Прозорі та рівні для всіх правила гри вже дають потужний результат – як для державного бюджету, так і для сумлінного бізнесу”, – зазначив він.
За даними Гентманцева, фінансовий ефект від детінізації у 2025 році становив додаткові 14,8 млрд грн (або +21,8%) відносно 2024 року. Порівняно з показниками 2023 року надходження до бюджету зросли на 30,4 млрд грн (або +57,9%).
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики висловив упевненість, що впровадження єдиних правил гарантує справедливу конкуренцію та зростання інвестицій.
Він вважає, що зусилля податкових і правоохоронних органів мають бути зосереджені на системній детінізації економіки та боротьбі з ухиленням від оподаткування, тоді як доброчесний платник має відчувати від таких дій виключно позитивний ефект та захист.
Як відомо, режим експортного забезпечення (РЕЗ) запроваджено з 1 грудня 2024 року як надзвичайний захід на час воєнного стану для детінізації експорту зернових (пшениця, кукурудза, ячмінь) та олійних (соя, ріпак, соняшник) культур, а також олії, меду і горіхів. Головна причина запровадження РЕЗ – необхідність приборкати „чорний” експорт зерна, що скуповувалося за готівку без сплати податків. Через використання фіктивних фірм-одноденок мільярди доларів від продажу врожаю залишалися на закордонних рахунках компаній. Новий режим дозволяє експортувати агропродукцію лише зареєстрованим платникам ПДВ, що мають прозору історію та підтверджене походження товару. Для контролю експорту уряд запровадив щомісячне встановлення мінімально допустимих експортних цін та особливий порядок реєстрації податкових накладних. Завдяки ним аграрії не можуть продавати продукцію за кордон за заниженою вартістю, а кожна операція проходить ретельну перевірку ще до моменту перетину кордону, що забезпечує гарантоване повернення валюти в країну та стабільне наповнення бюджету через прозоре оподаткування агроекспорту.
Норвегія виділить 200 млн доларів бюджетної підтримки для України, кошти спрямують через програму Світового банку.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Свириденко оголосила, що Норвегія вирішила надати Україні 200 млн доларів бюджетної підтримки через програму Світового банку PEACE.
„Щиро вдячні за цей вчасний внесок, що відображає принципову лідерську роль Норвегії та непохитну підтримку України у цей час величезних викликів… Ця підтримка життєво важлива для підтримання макроекономічної стабільності України та забезпечення безперервного функціонування базових державних послуг”, – зазначила прем’єрка.
Вона нагадала, що програму Світового банку PEACE запустили у 2022 році після початку повномасштабної війни РФ проти України. Через неї відтоді партнери надали Україні 52 млрд доларів, з яких 13,4 млрд – на пенсійні виплати.
За результатами державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти цьогоріч розподілено понад 3 млрд грн базового фінансування науки.
За словами Міністра освіти і науки України Оксена Лісового, це фактично перша настільки масштабна оцінка діяльності наукових установ за понад 30 років. Результати атестації стали основою для розподілу базового фінансування за таким принципом: установи та наукові підрозділи, які демонструють кращі результати досліджень, отримують більший обсяг підтримки.
Одним із отримувачів фінансування є і Закарпаття:
22,7 млн грн — стимулювання наукових і науково-педагогічних працівників;
7,2 млн грн — розвиток дослідницької інфраструктури;
4,9 млн грн — розвиток наукових установ.
Розвиток науки є одним із важливих компонентів розвитку і прогресу в регіоні та державі загалом. Завдяки додатковому фінансуванню з держбюджету зможемо підтримати дослідження наших фахівців, які працюють у природничо-математичному, біомедичному та суспільному напрямах. Світ не стоїть на місці, тому наукові відкриття дозволяють перетворити виклики сучасності на можливості для розвитку, забезпечуючи інтелектуальне лідерство регіону та технологічну незалежність країни.
Обмеження електропостачання, спричинені російськими обстрілами енергетичної інфраструктури, призвели до зниження ділової активності та скорочення надходжень до державного бюджету України.
Як передає РБК-Україна, про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час спілкування з журналістами.
За словами прем’єра, у січні надходження від податкової та митниці зменшилися приблизно на 12 млрд гривень. Це пов’язано зі зниженням економічної активності підприємств, які змушені працювати в умовах обмеженого енергопостачання.
„Ми бачимо зниження надходжень – мінус 12 млрд гривень. Це пов’язано зі зменшенням ділової активності та змінами в роботі підприємств через обмеження енергопостачання”, – зазначила Свириденко.
Прем’єр також наголосила, що подальше виконання програми Ukraine Facility значною мірою залежить від роботи парламенту, оскільки частина необхідних законів поки не ухвалена. Водночас уряд, за її словами, виконав усі передбачені програмою зобов’язання.
