Кілька колишніх міністрів уряду Франції дадуть пояснення у парламенті щодо погіршення ситуації з дефіцитом бюджету.
Про це повідомляє BFMTV.
У четвер 7 листопада свідчення у комітеті з питань фінансів Сенату дає колишній міністр економіки Бруно Ле Мер, а після нього у другій половині дня туди прийде ексміністр фінансів Тома Казнав.
8 листопада вранці заслухають попереднього прем’єр-міністра Габріеля Атталя, а після нього – його попередницю на цій посаді Елізабет Борн.
Початково у проєкті бюджету на 2024 рік закладали дефіцит 4,4% ВВП, потім його довелося збільшити до 5,1% і врешті – до 6,1% ВВП. Через це теперішній уряд готує законопроєкт щодо урізання витрат і додаткових податкових надходжень – з метою почати скорочувати дефіцит до 5% у 2025 році і 2,8% ВВП у 2029 році – щоб опуститися нижче дозволеного у ЄС показника на рівні 3%.
Національний банк України зберіг свою оцінку дефіциту електроенергії на 2024 рік на рівні 7%. Очікується, що зима буде складною.
Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Forbes Ukraine, передає РБК-Україна.
„Ми базуємося на інформації, отриманій з численних джерел, об’єднуємо ці дані та створюємо власну гіпотезу. Наша гіпотеза на 2024 рік свідчить, що після руйнувань внаслідок обстрілів дефіцит електроенергії складе 7%”, – зазначив Пишний.
Він також додав, що фактичний рівень дефіциту навіть кращий, ніж очікувалося, але існує ризик нових атак восени. „Тому поки що ми дотримуємося базового сценарію”, – пояснив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив, як швидко відновлюються зруйновані енергогенеруючі потужності та розвивається система малої генерації, що сприяє диверсифікації енергосистеми.
„Чи реально відновити втрачені потужності за місяць після атаки? Очевидно, що ні, оскільки це потребує значного часу та ресурсів. Зима буде непростою, і ми всі відчуватимемо наслідки дефіциту”, – зауважив Пишний.
Він також підкреслив, що кожен українець у певному сенсі повинен стати енергетиком, щоб краще зрозуміти, як подолати ці складнощі.
Необхідно з’ясувати, як забезпечити своє житло автономними джерелами енергії. „Потрібно це робити вже зараз. Відповідні продукти є як в рамках державної програми кредитування з нульовою ставкою, так і в комерційних пропозиціях банків. Якщо ваш бізнес залежить від надійного енергопостачання, варто рухатися в бік автономності”, – додав Пишний.
Половина енергосистеми України пошкоджена
За даними МВФ, масовані атаки на українську енергосистему в період з кінця березня до травня завдали серйозних пошкоджень, знищивши або пошкодивши близько 50% генеруючих потужностей, що виробляють понад 9 ГВт. В цілому, зруйновано понад 80% теплових електростанцій та більше 40% гідроелектростанцій.
МВФ прогнозує, що середній дефіцит електроенергії в Україні у 2024 році становитиме близько 10%, проте найбільші проблеми з електропостачанням (до 30%) можуть виникати в години пік.
За перше півріччя 2024 року компанія ДТЕК Енерго зазнала понад 1,5 млрд грн збитків. Про це стало відомо з фінансової звітності компанії, повідомляє РБК-Україна.
Головною причиною збитків стало зменшення обсягів виробництва електроенергії через численні обстріли теплоелектростанцій компанії. „Лише в період з березня по червень відбулося сім масштабних атак на ТЕС ДТЕК Енерго. В результаті, 90% теплової генерації компанії було зруйновано або пошкоджено”, – зазначили у компанії.
Попри складну фінансову ситуацію, ДТЕК Енерго активно спрямовує ресурси на відновлення своїх генерацій, збільшення видобутку вугілля та підготовку до опалювального сезону. Зокрема, за перші шість місяців 2024 року інвестиції в відновлення ТЕС склали понад 1,4 млрд грн, а в український вуглевидобуток – 4 млрд грн. Завдяки цьому вдалося запустити 10 нових лав із запланованих 26 на цей рік.
Загалом інвестиції в ТЕС та шахти у 2024 році очікуються на рівні понад 11 млрд грн. Водночас, попри військові дії, ДТЕК Енерго продовжує виконувати свої зобов’язання перед державою, зберігаючи робочі місця і забезпечуючи своєчасну виплату зарплат.
За перше півріччя 2024 року компанія сплатила 9,3 млрд грн податків, що на 62% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Компанія наголосила, що навіть в умовах війни, ТЕС, шахти та машинобудівні підприємства ДТЕК Енерго продовжують підтримувати стабільність української енергосистеми та активно готуються до майбутнього опалювального сезону.
Сьогодні, 13 вересня, в енергосистемі зберігається дефіцит. Для його подолання „Укренерго” замовлятиме аварійну допомогу у сусідніх країн.
Про це повідомляє Telegram-канал „Укренерго”.
Споживання
Сьогоднішнє споживання на 2,1% менше, ніж у минулий четвер та відповідає сезонним показникам.
Водночас „Укренерго” закликає не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів у період з 16:00 до 22:00.
Аварійна допомога
„Сьогодні для подолання дефіциту в енергосистемі, на запит НЕК „Укренерго”, відбувається аварійне постачання електроенергії в Україну з енергосистем Польщі, Словаччини та Румунії. Також аварійна допомога зі Словаччини і Польщі надходила вчора, 12 вересня”, – пише „Укренерго”.
Відключення світла
Внаслідок бойових дій, а також через інші причини повністю або частково знеструмлені 562 населені пункти.
Ситуація з енергопостачанням в Україні
Від початку року російська федерація вдалась до дев’яти масованих обстрілів енергетичної інфраструктури України. Внаслідок цього, а також сильної літньої спеки, в країні протягом місяців запроваджували и як аварійні, так і планові відключення електроенергії.
Голова українського уряду Денис Шмигаль розповів, що російські війська готуються до нових ударів по енергосистемі України.
Упродовж ІІ кварталу 2024 року ризик подальших втрат енергетичної інфраструктури реалізувався. Через це НБУ погіршив оцінки дефіциту електроенергії на прогнозному горизонті.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (липень 2024 року).
Як зазначили в НБУ, цілеспрямовані обстріли Росією української енергетичної інфраструктури, які тривали впродовж 2024 року – як генерації, так і передавальних потужностей – зумовили суттєве збільшення втрат в енергосистемі та, відповідно, довший час відключень е/е. Насамперед постраждала маневрова генерація, тобто ТЕС та ГЕС.
„Як і очікувалося, суттєвий дефіцит виник уже в ІІ кварталі, а на початку ІІІ кварталу поглибився через спекотну погоду та подальші руйнування. Водночас відновлення втрачених потужностей та/або побудова нових вимагає значного часу та обсягів фінансування”, – йдеться в огляді.
У результаті припущення НБУ щодо дефіциту е/е суттєво погіршені на 2024–2026 роки: більше 7% у 2024 році (попередня оцінка – 5%), близько 8% у 2025 році (попередня оцінка – 4%) та близько 5% у 2026 році (не очікувалося дефіциту).
Як зазначили в НБУ, тривалі відключення е/е в ІІ кварталі призвели до помітного погіршення ділових і споживчих настроїв та послаблення економічної активності в низці секторів, насамперед енергоємних, потреби яких складно забезпечити засобами автономного живлення (окремі напрями харчової промисловості, тваринництва, важкої промисловості).
Водночас загалом бізнес і населення краще пристосовані до дефіциту е/е, ніж у 2022–2023 роках. Крім того, частина потреб в е/е була покрита нарощуванням її імпорту. Разом з іншими чинниками це дало змогу зберегти позитивну динаміку функціонування низки секторів у ІІ кварталі 2024 року, зокрема металургії та транспорту, йдеться в огляді.
„Більші дефіцити е/е, ніж раніше очікувалося, стримуватимуть зростання ВВП на всьому прогнозному горизонті”, – додали в НБУ.
Україна зіткнулася з критичним дефіцитом внутрішньої генерації електроенергії через регулярні російські атаки. Навіть максимальний імпорт зараз не здатний вирішити цю проблему.
Таку думку висловив генеральний директор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко у Facebook.
За його словами, складна ситуація в системі буде спостерігатися протягом наступних 6-8 тижнів.
«Ми зараз залежимо від сонячної та вітрової генерації, тому відбуваються суттєві коливання впродовж навіть одного дня. Зараз йдуть ремонтні (профілактичні) роботи на атомних станціях. Тому деякі блоки не працюють. Що дуже суттєвий фактор», – заявив Коваленко.
Він додав, що в країні вже кілька тижнів працює нова логіка розподілу електрики між рагіонами. Найближчим часом енергетики внесуть низку змін, і нова схема почне працювати повноцінно.
«Графіки у Києві як були 6 груп та біла, сіра та чорні зони, так і залишились. Для планування життя треба виходити з того, що у сірих зонах світла не буде. Особливо коли час припадає на пікові години. Ми та ОСР будемо максимально швидко повідомляти про зміни. Але для планування – краще не разраховувати», – резюмував Коваленко.
Взимку дефіцит електроенергії становитиме до 35%, внаслідок чого українці можуть отримувати п’ять-шість годин світла на день.
Про це в ефірі телемарафону сказав генеральний директор YASNO Сергій Коваленко.
За його словами, дефіцит електроенергії точно буде, і зараз йдеться про те, який буде розмір дефіциту.
„Дуже важко прогнозувати зиму, тому що зараз літо і незрозуміло, з якою генерацією ми вийдемо на опалювальний сезон. Ми точно знаємо, що зимовий пік досить великий. Якщо генерація плюс можливості по імпорту залишаться на тому ж рівні, як є, то дефіцит буде сягати під 35%.
Якщо потім відняти критичну інфраструктуру, якщо потім все зробити, то ми можемо дійсно сидіти 6-7 годин зі світлом. Але це треба вже в серпні обговорювати, тому що буде зрозуміло, які в нас можливості по імпорту і скільки ми встигнемо, відновити генерації”, – пояснив Коваленко.
За його словами, побутовим споживачам і бізнесу треба бути готовими до значного дефіциту електроенергії.
„Як можна до нього приготуватися? Це альтернативні варіанти життя. Починаючи від батарей, батарейок різного формату, і закінчуючи генерацією, яка може бути. Якщо є можливість — сонячні панелі, інвертори, батареї, генератори і таке інше”, – резюмував він.
Незабаром „Енергоатом” виведе в ремонт ще один енергоблок потужністю 1000 МВт, що може збільшити дефіцит генерації в енергосистемі в липні.
Невдовзі „Енергоатом” виведе у ремонт енергоблок-тисячник, дефіцит в енергосистемі може збільшитись. Про це заявили в компанії.
Найближчими днями Енергоатом виведе у ремонт ще один енергоблок-тисячник. Враховуючи це, а також зростання споживання електроенергії у липні, дефіцит генерації в енергосистемі може збільшитись
– заявили в „Енергоатомі”.
В компанії підкреслили, що такий графік ремонтів дозволить восени максимально скоротити тривалість вимушених відключень електроенергії.
Також в.о. голови правління „Енергоатом” Петро Котін заявив, що „Енергоатом” з випередженням графіка максимально швидко та якісно проводить ремонти енергоблоків АЕС – задля їхньої надійної роботи в опалювальний період.
Зазначається, що цьогоріч ремонти проводять на 8-ми енергоблоках Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької АЕС. На Запорізькій АЕС планово-попереджувальні ремонти з моменту її окупації не проводять.
Завдяки цілодобовій, висококласній та ефективній роботі атомників загальна тривалість ремонтів вже зменшена на 22,3 доби від запланованого. В результаті АЕС виробили додаткових 171, 84 млн кВт електроенергії та підтримали енергосистему, скоротивши тривалість відключень у червні
Дефіцит кадрів в Україні може мати ефект доміно – спочатку підприємства скоротять виробництво, а далі втрати відчує вся економіка України.
Про це повідомляє Bloomberg.
Згідно з опитуванням, проведеним київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, ця проблема посідає друге місце після зростання витрат українських компаній. Близько половини опитаних зазначили, що відчувають дефіцит персоналу.
„Дефіцит кадрів став однією з головних проблем бізнесу, адже пошук роботи забирає дедалі більше енергії в менеджерів. Під час війни заробітна плата перевищила рівень до російського вторгнення у лютому 2022 року. Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, має на меті поповнити лави української армії сотнями тисяч військовослужбовців. Проте брак працездатних чоловіків і жінок стає ударом для великого й малого бізнесу, що є основою економіки воєнного часу”, – пише видання.
За прогнозом Bloomberg, ця проблема лише загострюватиметься, адже російське вторгнення триває вже третій рік. І Україна буде змушена заповнювати прогалину, яку залишили мільйони людей, що виїхали з країни, пішли до армії або загинули в бою.
„Поки українські військові намагаються утримати лінію фронту, економіка України, яка втратила чверть свого виробництва від початку вторгнення, ризикує ще більше послабитися через скорочення кадрів. За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, падіння економічного виробництва проти 2021 року, пов’язане зі скороченням кадрів, становитиме близько 27% від довоєнного рівня. Крім понад 6 мільйонів людей, які втекли від війни, ситуацію ускладнюють чоловіки, що зникли у тіньовій економіці та ухиляються від мобілізації”, – вказує видання.
Своєю чергою, у групі „Метінвест”, що налічує майже 60 000 працівників й прагне закрити 4 000 вакансій, зіткнулася з проблемою пошуку працівників на мартенівське виробництво комбінату в Запоріжжі, розташованому на південному сході країни, зазначила Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи. За її словами, пошук 89 працівників зайняв три місяці інтенсивної роботи – в той час, як до війни це займало втричі менше часу.
Процес працевлаштування ускладнює й те, що чоловіки неохоче йдуть працювати до великих компаній, які є мішенню для військкоматів. За словами Петрук, якось працівники військкоматів роздавали повістки на прохідних навіть кандидатам на працевлаштування.
Ситуація з дефіцитом кадрів матиме ефект доміно: спершу бізнес буде змушений скоротити виробництво. А відповідно, зменшиться податкова база, що зрештою зашкодить військовим цілям.
„Якщо призов триватиме таким чином, ми будемо змушені зупинити деякі процеси або виробничі потужності, тому що нам фізично не вистачатиме працівників”, – каже Петрук.
В Україні починає відчуватись дефіцит робочої сили. Триваюча мобілізація, яка необхідна для протистояння з російським агресором, водночас підриває продуктивність підприємств у тилу.
Дефіцит робочої сили став однією з головних проблем компаній, які намагаються найняти працівників.
Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, спрямований на поповнення українських військових лав сотнями тисяч військових. Але нестача працездатних чоловіків і жінок стає тягарем для великих і малих підприємств, які складають основу економіки воєнного часу.
Це головоломка для президента Володимира Зеленського, який відчайдушно прагне поповнити українську армію, одночасно гарантуючи, що дефіцит не завдасть шкоди економіці, яка потрібна державі, щоб триматися на плаву.
“Зараз ми перебуваємо у війні на виснаження”, — сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю у Києві.
Проблема лише посилюватиметься, оскільки російське повномасштабне вторгнення триває вже третій рік і український уряд буде змушений заповнити прогалину, залишену мільйонами осіб, які або втекли з країни, або приєдналися до армії, або полягли в боях.
Поки українська армія намагається утримати лінію проти нового російського наступу, її економіка, яка втратила чверть виробництва з початку вторгнення, ризикує бути ще більше послабленою через скорочення робочої сили.
Ніколайчук сказав, що падіння економічного виробництва порівняно з 2021 роком було пов’язане зі скороченням наявної робочої сили приблизно на 27% порівняно з довоєнним рівнем. На додаток до приблизно 6 мільйонів осіб, які втекли від війни, вакуум посилюється тіньовою економікою незареєстрованих працівників, які ухиляються від призову.
Це політичний виклик, який не можна розв’язати за допомогою союзників, які відправляють боєприпаси та засоби протиповітряної оборони. Людська сила — це обмежена проблема, яка дає росії та її величезним ресурсам перевагу.
Український підрозділ металургійного і гірничодобувного конгломерату Metinvest BV, в якому працює майже 60 000 осіб і який прагне заповнити 4 000 вакансій, відчуває труднощі з пошуком працівників для роботи з мартенівською сталеливарною піччю на заводі у Запоріжжі.
Тетяна Петрук, керівниця відділу сталого розвитку Метінвесту, сказала, що для того, аби знайти 89 працівників, їм знадобилось три місяці інтенсивних пошуків, тоді як у мирний час їх можна було б знайти за місць.
Перш ніж почати відновлювати потужності, які постраждали під час війни, компанія повинна спочатку знайти персонал.
“Не сировинні ресурси, не обладнання, не техніка — першочергове питання, хто буде працювати і чи зможемо ми поставити”, — сказала Петрук.
Процес найму стає нелегким, оскільки співробітники чоловічої статі неохоче приєднуються до великих компаній, на які націлені військові рекрутери. Колись правоохоронці “роздавали повістки на вході навіть нашим кандидатам на роботу”, розповіла Петрук. За її словами, близько 15% працівників Метінвесту мобілізовані.
Згідно з опитуванням, проведеним Київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, це питання посідає друге місце після зростання витрат серед українських компаній. Близько половини заявили, що борються з нестачею робочої сили.
У Міністерстві економіки, фінансів і оборони України від коментарів з цього приводу відмовилися.
Через нестачу працівників чимало компаній підвищують зарплати, аби хоч якось утримати тих робітників, як залишились.
Володимир Ланда, старший економіст київського Центру економічних стратегій, сказав, що уряд має стежити за вимогами бізнесу, навіть посилюючи армію.
“Причина проста: Україні не вистачає коштів, щоб істотно збільшити свої війська”, — сказав Ланда.
Законодавство про мобілізацію дає підприємствам, які вважаються ключовими для економіки, можливість бронювати персонал, дозволяючи компаніям зарезервувати до 50% своїх працівників чоловічої статі, які є військовозобов’язаними.
Дефіцит робочої сили відчувають і звичайні українці. Київський метрополітен попередив, що незабаром курсуватиме менше потягів, оскільки міграція та призов спричинили “значний дефіцит” працівників, який, як очікується, погіршиться, оскільки більше працівників приєднаються до армії.
Прифронтове південне місто Миколаїв скоротило автобусне сполучення через мобілізацію водіїв, повідомив Суспільному міський голова Олександр Сєнкевич.
Для Іларіона Саука, співвласника кількох ресторанів у Києві, кадрове питання перемістилося на перше місце в списку проблем. Найперше, це нестача персоналу для таких робіт, як приготування їжі та прибирання, багато з яких виконували жінки, які виїхали з країни.
Інший – призов на військову службу, який скоротив чисельність приблизно на десяту частину. За його словами, багато чоловіків не хочуть працювати далеко від дому, оскільки остерігаються ТЦК.
Юлія Кузенкова, керівниця проєктів київського кадрового агентства Resorcer, каже, що фірми все частіше наймають чоловіків як підрядників або продавців, оскільки багато хто не бажає виконувати вимоги щодо оновлення персональних даних, які можуть використовуватися кадровими бюро.
За її словами, багато хто також наймає жінок на посади, яку раніше займали переважно чоловіки. До прикладу, для роботи на шахтах залучають студентів чи іноземців, зокрема мігрантів з Туреччини.
“Компанії зосереджуються або на навчанні та розвитку вже наявного персоналу, або на найнятті студентів. Вони формують свій кадровий резерв”, — сказала Кузенкова в інтерв’ю.
Петрук з Метінвесту сказала, що дефіцит може мати ефект доміно, з розмиванням податкової бази, що зрештою зашкодить військовим цілям. Підприємства можуть бути змушені скоротити виробництво.
“Якщо призов продовжуватиметься такими темпами, ми будемо змушені зупинити деякі процеси чи виробництва, оскільки фізично не вистачатиме працівників”, — сказала вона.
У світі спостерігається гострий дефіцит пускових установок Patriot та ракет до них. Найбільше боєприпасів до систем ППО потребують Україна та Ізраїль.
Про це повідомляє NZZ.
Дефіцит спричинений частим використанням цих систем ППО в Україні та Ізраїлі. Крім того, багато європейських країн хочуть поповнити свої арсенали за скромних виробничих обсягів. Нарешті армія США розробляє морську версію Patriot, яка інтегрувалася б у систему командування та управління Aegis для захисту американських кораблів у разі конфлікту навколо Тайваню.
З 1984 року, коли з’явився комплекс Patriot, ракети постійно удосконалюються. В даний час випускаються два основних типи боєприпасів – PAC-3 MSE для боротьби з балістичними ракетами середньої дальності, і старіший PAC-2 GEM-T, який використовується в основному проти літаків та крилатих ракет.
Сучасні ракети PAC-3 виробляються виключно компанією Lockheed Martin у Камдені, штат Арканзас. За останні роки їхнє річне виробництво зросло з 350 до 500 одиниць, до 2027 року воно має зрости до 650 одиниць. Спеціально для цього Lockheed відкрила новий завод та планує подальші інвестиції.
Крім того, більш старі ракети PAC-2 також виробляються у США оборонною компанією Raytheon. Річний обсяг складає 240 одиниць. До 2027 року його має збільшити до 420 одиниць. Крім того, їхнє виробництво зараз налагоджується у Європі.
