Сьогодні, 18 липня, Кабмін схвалив законопроєкт про зміни у держбюджет на 2024 рік з підвищенням видатків на 500 млрд грн та законопроєкт про зміни до Податкового кодексу на 140 млрд грн.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк, передає LB.ua.
Зокрема, Кабмін хоче домогтися зростання доходів бюджету на 140 млрд грн шляхом збільшення ставки військового збору.
Як повідомляла голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, Рада найближчим часом розгляне урядовий законопроєкт про перегляд Державного бюджету України на 2024 рік. Загалом видатки загального фонду державного бюджету зростуть на 500,3 млрд гривень. При цьому, на потреби оборони пропонується додатково спрямувати 495,3 млрд грн. Кошти будуть спрямовуватись на грошове забезпечення військових та на закупівлю військової та спеціальної техніки.
Уряд України змушений був витратити 4 млрд доларів на закупівлю озброєння через брак обіцяних партнерами снарядів і зброї.
Про це повідомляє міністр фінансів Сергій Марченко.
Сьогодні у Вашингтоні Марченко разом з президентом Володимиром Зеленським (по відеозв’язку) та прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем взяв участь у п’ятому міністерському круглому столі Світового Банку та МВФ.
Ця подія присвячена виключно Україні. На ній збираються міністри фінансів, а також керівництво провідних міжнародних фінансових організацій.
Партнери, за словами Марченко, запевнили Україну у підтримці. Він висловив сподівання, що це знайде втілення в конкретних діях.
У своєму виступі міністр наголосив на складній ситуації, в якій опинилася Україна на початку року через недостатню кількість фінансування і озброєння. Фінансову стабільність, за його словами, допомогла зберегти ефективна політика Кабміну.
„4 млрд доларів США – саме такий обсяг коштів на закупівлю озброєння витратив Уряд, в умовах коли бракувало обіцяних партнерами снарядів і зброї. І це має негативні наслідки для бюджету”, – сказав Марченко.
Відсутність або затримка допомоги відбивається на ситуації на полі бою, а також зменшує економічний потенціал України, підкреслив міністр.
Він закликав партнерів пришвидшити пошук механізму використання заморожених російських активів на користь України.
„Для перемоги нам критично необхідно зрівняти військові ресурси з ресурсами агресора”, – сказав Марченко.
Державний борг України запропонували сплачувати за рахунок заморожених на Заході російських активів.
Про це заявив радник президента України з питань економіки Олег Устенко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на телемарафон.
Більшість країн Європи, США та Канада, починаючи з повномасштабного вторгнення в Україну, прийняли рішення про замороження активів Центрального банку Російської Федерації. Крім того, в декількох країнах було виявлено й заблоковано активи російських бізнесів.
Цього тижня у Конгресі Сполучених Штатів Америки зареєстрували законопроект, яким пропонується надати додаткову допомогу Україні з використанням заарештованих активів РФ. Володимир Зеленський заявив, що в разі ухвалення цього рішення, росіяни відчують серйозну втрату.
Європейський Союз також планує використати заморожені 200 млрд євро Росії для допомоги Україні.
У I кварталі 2023 року за рахунок виключно внутрішніх джерел надходжень 61% видатків державного бюджету спрямували на обороноздатність і безпеку України. На ці цілі спрямували 389 млрд гривень
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Рахункової палати.
Як зазначили в прес-службі, видатки на оборону повністю забезпечено за рахунок внутрішніх джерел надходжень.
За даними Рахункової палати, доходи загального фонду держбюджету перевищили плановий показник на I квартал 2023 року на 141 млрд грн, або 57%. Перевиконання плану доходів вдалось досягти насамперед за рахунок грантів від Світового банку на бюджетну підтримку, які не планувалися. Йдеться про 134 млрд грн, що становило 25% усіх доходів державного бюджету.
Від розміщення облігацій внутрішньої державної позики у I кварталі отримали 138 млрд грн. При цьому Національний банк, на відміну від першого кварталу попереднього року, не купував військових облігацій.
Від зовнішніх кредиторів до загального фонду державного бюджету надійшло 266 млрд грн, зокрема: 177 млрд грн – макрофінансова допомога ЄС; 64 млрд грн – кредит уряду Канади; 24 млрд грн – позики Світового банку.
При плануванні державного бюджету 2023 року очікувалося, що на сектор безпеки і оборони припадатиме близько половини видатків. У бюджеті загальний ресурс на національну безпеку та оборону становив 1,14 трлн гривень або 18,2% ВВП.
Водночас в березні Рада змінила бюджет. Зокрема, 518 млрд гривень спрямовується на потреби війська (грошове забезпечення військових, харчування, та виробництво і закупівлю спеціального обладнання, зокрема БПЛА).
Фінансова допомога країн Заходу не спрямовується на військові видатки, а йде виключно на зарплати, пенсії та інші цілі.
За січень-травень дефіцит загального фонду державного бюджету України за 5 місяців року становив 401,9 млрд гривень, у травні – 91,3 млрд. Про це сказала голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, повідомляє Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 2 червня.
„Хоча дефіцит бюджету є великим, але ситуація керована. Ми спільно з урядом постійно працюємо з нашими міжнародними партнерами, що забезпечує достатню кількість кредитної допомоги на покриття дефіциту”, – зазначила Підласа.
За її словами, видатки загального фонду становили 1,143 трлн грн, з них за травень – 277,4 млрд грн.
Надходження загального фонду державного бюджету становили 1,481 трлн грн. З них 723,8 млрд грн (або майже половину) – з зовнішніх джерел, з внутрішніх – 757,4 млрд грн.
У травні надходження загального фонду державного бюджету становили 328,3 млрд грн, з них внутрішні джерела – 209,2 млрд грн, зовнішні – 119,1 млрд грн.
„В травні податкові надходження чи не вперше за останній час перевищили зовнішні запозичення. Податкові органи зібрали 101,2 млрд грн, зовнішні запозичення склали 73,4 млрд грн, внутрішні запозичення (ОВДП) – 68,6 млрд грн, грант від США – 45,7 млрд грн, а також доходи, що адмініструються митними органами, – 29,6 млрд грн”, – повідомила Підласа.
Станом на 31 березня 2023 року державний та гарантований державою борг України становив 4 384,99 млрд гривень або 119,91 млрд доларів.
Про це повідомляє Міністерство фінансів.
У березні 2023 року сума боргу України зросла у гривневому еквіваленті на 143,23 млрд гривень та у доларовому еквіваленті на 3,92 млрд доларів.
Зазначимо, США зобов’язалися надати бюджету Україну у 2023 році допомоги у вигляді грантів на 9,9 млрд доларів, ЄС надасть 18 млрд євро макрофінансової допомоги у вигляді пільгових кредитів.
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що зовнішнього фінансування для покриття дефіциту державного бюджету буде достатньо до кінця 2023 року. Це передбачено програмою МВФ та рішеннями країн-партнерів.
За лютий 2023 року державний і гарантований державою борг України скоротився – станом на 28 лютого він склав 4,242 трлн грн (116,01 млрд доларів США).
Про це сказано у даних Міністерства фінансів України станом на 27 березня 2023 року.
Так, у гривневому еквіваленті за лютий 2023 року сума українського держборгу зменшилася на 21,62 млрд грн (0,59 млрд доларів США).
У Мінфіні пояснили, що в лютому 2023 року Україна не отримала від Заходу значних кредитів. Дефіцит державного бюджету в цьому місяці фінансувався в основному коштом грантів – безповоротної фінансової допомоги.
За лютий уряд України отримав допомоги на 2,4 млрд доларів, 2,1 млрд з яких – допомогу від Світового банку і 330 млн доларів – кошти, отримані шляхом розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Уряд запропонував Раді затвердити зміни до держбюджету України. Майже всі нові заплановані витрати хочуть спрямувати на оборону.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на вечірнє звернення президента України Володимира Зеленського.
За словами глави держави, додатково на оборону планують спрямувати понад півтрильйона гривень.
„Всі кошти будуть спрямовані на фінансове забезпечення військових, на підтримку нашого сектору оборони держави, на оборонне обладнання, у тому числі дрони. Зробимо все можливе та неможливе для зміцнення наших воїнів”, – наголосив Зеленський.
На сайті Верховної ради оприлюднили пояснювальну записку до законопроекту про зміни до держбюджету.
Згідно з документом, додаткові гроші, зокрема, планується розподілити так:
Міноборони разом з Державною спеціальною службою транспорту отримають 372 462,2 мільйона гривень. З них на оплату праці з нарахуваннями спрямують 364 322,7 мільйона гривень.
Система МВС (Нацполіція, Держприкордонслужба, Нацгвардія, ДСНС) отримає 98 380,6 мільйонів гривень. З них на оплату праці з нарахуваннями спрямують 95 902,3 мільйона гривень.
Головне управління розвідки отримає 4612,1 мільйона гривень на оплату праці з нарахуваннями.
СБУ – 9 327,9 мільйона гривень на оплату праці з нарахуваннями.
Адміністрація держспецзв’язку – 31 604,9 мільйона гривень. З них на оплату праці з нарахуваннями – 1 604,9 мільйона гривень. На забезпечення спецтехнікою та обладнанням – 30 млн гривень.
НАБУ – 50,6 мільйона гривень на оплату праці з нарахуваннями.
Державний бюджет України на 2023 рік потребує коригування, воно більше торкнеться видаткової частини, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко на організованій Центром економічної стратегії (ЦЕС) дискусії в понеділок, пише Інтерфакс-Україна.
„Питання часу, питання обсягу, але зараз це необхідність. Тому найближчим часом готуватимемо проєкт закону про зміни до бюджету. Не впевнений, що дохідну частину є можливість переглядати: тут маневр, на жаль, обмежений. Видаткова – так: зі зрозумілих причин, за зрозумілими напрямами”, – сказав він.
Коментуючи вплив нового макропрогнозу Мінекономіки на 2023 рік порівняно з тим, на якому було ухвалено держбюджет – зростання ВВП 1% замість 3% та інфляція 24% замість 28%, – Марченко зазначив, що він „у порядку похибки”.
„Зараз ми більше орієнтуємося на цифри минулого року, ніж на макропрогноз. Об’єктивно ми порівнюємо наші доходи за конкретними податками і дивимося на фактори, які впливали або впливають на збільшення/зменшення надходжень”, – пояснив логіку Мінфіну міністр.
Він зазначив, що сьогодні основні джерела надходжень бюджету – податок на доходи фізосіб і податок на додану вартість, з якими „все більш-менш стабільно, якихось різких рухів не очікується”.
Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.
Дефіцит держбюджету в лютому 2023 року зріс до 88,8 млрд грн із 72,3 млрд грн у січні, зокрема за загальним фондом – до 93,2 млрд грн із 78,9 млрд грн.
Касові видатки держбюджету, згідно з оперативними даними Держказначейства, у лютому збільшилися до 252,9 млрд грн із 193,7 млрд грн у січні, зокрема загального фонду – до 226,7 млрд грн із 183,6 млрд грн, або до 86,8% від розпису.
У лютому 2023 року до загального фонду держбюджету надійшло 132,2 млрд грн порівняно зі 104,4 млрд грн у лютому, зокрема грантова міжнародна допомога зросла до 51,4 млрд грн із 36,6 млрд грн.
Без урахування грантового фінансування доходи держбюджету збільшилися в лютому до 80,8 млрд грн із 67,8 млрд грн у січні.
До державного бюджету України у вівторок, 20 грудня, надійшли грантові кошти від США – 2 млрд дол.
Про це повідомив Мінфін у вівторок, 20 грудня.
«До державного бюджету України надійшли грантові кошти у розмірі 2 млрд доларів США з Цільового фонду Світового банку в рамках проекту Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, це вже другий транш від суми гранту загальним розміром 4,5 млрд. доларів. Кошти будуть спрямовані на забезпечення пенсійних виплат та зарплат працівникам цивільного захисту, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій.
«Така допомога є надзвичайно важливою, адже не лише дозволяє зберегти можливість вчасно та в повному обсязі здійснювати пріоритетні соціальні платежі, але ще й не збільшує подальшого боргового навантаження на держбюджет», – наголосив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Загалом після початку повномасштабного вторгнення росії Україна отримала від США вже 12 млрд доларів у формі грантів. Таким чином, США є найбільшим донором прямої бюджетної допомоги серед усіх країн-партнерів у 2022 році.
