Російський уряд третій місяць поспіль виплачує з бюджету рекордні субсидії нафтовим компаніям, у яких один за одним горять нафтопереробні заводи, які стали цілями для безпілотників ЗСУ.
У червні нафтові компанії РФ отримали з федерального бюджету 312,5 млрд рублів. Із них 210,6 млрд рублів виплатили за демпферним механізмом, ще 101,9 млрд – через механізм зворотного акцизу.
У травні обсяг субсидій становив 357,3 млрд рублів, у квітні – 359,3 млрд. Загалом за три місяці російські нафтовики отримали 1,029 трлн рублів.
Виплати за демпфером – запровадженим у 2018 році механізмом, покликаним стабілізувати внутрішні ціни на бензин, стали рекордними з грудня 2023 року.
У червні бюджет РФ зібрав 968 млрд рублів податку на видобуток корисних копалин – на 59% більше, ніж роком раніше. Водночас майже кожен третій рубль цих надходжень держава повернула нафтовим компаніям у вигляді субсидій.
Попри зростання червневих надходжень, за результатами першого півріччя доходи федерального бюджету від нафти й газу скоротилися на 23% – до 3,66 трлн рублів, що стало найнижчим показником із 2020 року.
Аналітики прогнозують, що до кінця літа тиск на російський бюджет посилиться через падіння цін на російську нафту. Після завершення війни в Ірані вартість нафти марки Urals наприкінці червня опустилася нижче за $45 за барель, тоді як у квітні перевищувала $100.
Тим часом, криза пального в Росії також чинить додатковий тиск на ціну Urals. Через проблеми на нафтопереробних заводах Росія збільшила експорт сирої нафти, водночас нарощуючи імпорт бензину, зокрема з Індії. Це посилило переговорні позиції індійських покупців. У результаті наприкінці червня знижки на Urals в індійських портах майже подвоїлися – з $4 до $7 за барель.
Для Росії різке здешевлення нафти означає скорочення валютної виручки від експорту, додатковий тиск на нафтові компанії та зменшення нафтогазових доходів бюджету.
Втім, втрат зазнає не лише федеральний бюджет, а й самі нафтові компанії. Пошкодження інфраструктури нафтопереробних заводів, які вже призводять до скорочення обсягів переробки, у майбутньому потребуватимуть ремонту вартістю щонайменше кілька сотень мільярдів рублів. Лише відновлення Московського НПЗ, який двічі потрапляв під удари ЗСУ та зупинив роботу до 2027 року, за оцінками аналітиків, коштуватиме близько $1 млрд.
Сукупна виручка готельної індустрії України здійснила потужний ривок – з 8,2 млрд грн у 2022 році до 53,3 млрд грн за підсумками 2025-го. Проте галузь досі функціонує з глибоко від’ємним власним капіталом, а безпекова інфраструктура перетворилася на постійну статтю собівартості.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на власну статтю “Пастка для інвестора: чому доходи готелів зросли майже всемеро, але бізнес працює в мінус”.
Головне:
Середній чек у готелях у 2026 році подорожчав на 25–40% через інфляцію та витрати на енергетичну автономність
Генератори, резервне живлення та незалежний інтернет додають 15–25% до операційних витрат готелів
Найвищу заповнюваність зараз мають Львів і Буковель, де у сезон завантаження сягає 85–95%
На Івано-Франківщині заборгованість готельного бізнесу за три роки зросла на 52%, що свідчить про високу закредитованість ринку
Експерти прогнозують, що виживатимуть або системно керовані готелі, або нішеві концептуальні формати
Попри втрати на окупованих та прифронтових територіях, кількість готелів і готельно-ресторанних комплексів в Україні зросла з 2 534 до 2 854 об’єктів – тобто на 13% за чотири роки повномасштабної війни. Сектор загалом об’єднує 33 316 суб’єктів господарювання, за даними YC.Market на травень 2026 року.
Зростання підтверджує і податкова статистика: до бюджетів різних рівнів у 2025 році перераховано 4,4 млрд грн – більш ніж удвічі більше, ніж роком раніше. Туристичний збір склав 359 млн грн, з яких найбільше надійшло з Києва (70,6 млн грн), Львівщини та Івано-Франківщини.
У 2026 році середній чек (ADR) подорожчав на 25–40% порівняно з попереднім роком. Ще рік тому він становив близько 3 200 гривень на добу. Основний тиск чинить інфляція: електроенергія додала до чеку 17%, пальне – ще 15–20%.
Водночас рентабельними за рівнем заповнюваності залишаються лише окремі ринки: Львів (57%) та Буковель (56%), де у високий сезон завантаження сягає 85–95%. Середня заповнюваність по країні у 2026 році тримається на рівні 25–26%.
Причина розриву між доходами та прибутковістю – структурна. За оцінками операторів, забезпечення енергетичної автономності (генератори, резервне живлення, незалежний інтернет) додає 15–25% до операційних витрат. Витрати готелів на придбання пального зросли більш ніж удвічі: з 406,5 млн грн у 2021 році до 900,4 млн грн у 2024-му.
“Інвестиції в безпеку – це вже не разовий капекс, а постійний елемент собівартості”, – пояснила для РБК-Україна оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.
У 2022 році рентабельність операційної діяльності готелів обвалилася з 16,6% до від’ємних -22,5%. Галузь за перший рік повномасштабної війни понесла збитків майже на 6,5 млрд гривень.
Відтоді валова маржа частково відновилася – з 9,2 млрд до 12,4 млрд грн у 2021–2024 роках, – проте це зростання здебільшого є наслідком інфляції.
“Галузь досі працює з глибоко від’ємним власним капіталом”, – підкреслила голова Державного агентства розвитку туризму Наталя Табака.
Регіональна картина неоднорідна: на Львівщині власний капітал готельних підприємств з 2021 по 2024 рік зріс на 22%, тоді як на Івано-Франківщині заборгованість ключових гравців індустрії за той самий час збільшилась на 52%.
“Негативний капітал на Франківщині свідчить про те, що багато об’єктів – ймовірно, в курортних зонах, як-от Буковель – сильно закредитовані або працюють на межі рентабельності через високі операційні та капітальні витрати”, – пояснила Табака.
Ринок у найближчі 2–3 роки трансформуватиметься у кількох напрямках. Зростатиме роль зовнішніх керуючих компаній, які беруть на себе управління, бронювання та оптимізацію витрат.
“Виживуть два полюси: системно керований об’єкт із високою операційною ефективністю або нішевий продукт із сильною концепцією та чіткою аудиторією, – підсумовує Вікторія Берещак. – Усе, що залишиться посередині – без системи і без ідеї – поступово зникатиме”.
Громадяни України за 2025 рік задекларували 299 млрд гривень доходів.
Загалом подано майже 176 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Це – 103 % до показника минулорічної кампанії.
Найактивніше, в порівнянні з минулим роком, декларували доходи мешканці таких регіонів:
Рівненської обл. ( +10 %);
Миколаївської обл. (+8 %);
Волинської обл. (+7 %);
Одеської обл. (+6 %);
м. Києва (+6 %).
За результатами декларування громадяни самостійно визначили до сплати:
5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб;
2,5 млрд грн військового збору.
У ДПС зазначили, що до кампанії активно долучалися ті, хто отримав іноземні доходи – такі доходи задекларували 12,7 тисячі платників. Порівняно з минулим роком їх кількість збільшилася на 3,4 тисячі осіб. Сума задекларованих іноземних доходів – 20,7 млрд гривень.
“ДПС активно працює над якісними змінами у культурі добровільної сплати податків в Україні. Покращуємо для цього також сервіси – напередодні з Мінцифри запустили подачу декларацій і отримання податкової знижки у Дії. Ми вдячні кожному платнику податків, хто попри всі виклики, обирають працювати чесно і прозоро. І головне – відповідально сплачують податки. Бо це про нашу здатність забезпечувати обороноздатність країни, підтримку соціальних програм, виплату зарплат і пенсій. Це про спільну участь у тому, щоб країна вистояла”, – наголосила в.о. голови ДПС Леся Карнаух.
У ДПС нагадали, що сплатити визначені податкові зобов’язання необхідно до 31 липня.
В Україні за доходами котрий рік поспіль лідирує сфера енергетики — 1,04 трлн грн, що становить 23% від загального обсягу доходів компаній в індексі Опендатабот.
Другою за масштабом стала оптова торгівля з доходом понад 697 мільярдів гривень (15%). Майже стільки ж генерує роздрібна торгівля — понад 647 мільярдів гривень, що становить 14%.
До п’ятірки найприбутковіших галузей також увійшли переробна промисловість із доходом понад 477 мільярдів гривень (11%) та добувна промисловість — понад 341 мільярд гривень, або 8%.
За рік склад рейтингу також помітно оновився. Порівняно з попереднім роком з індексу вибули 44 компанії, а їхні місця посіли нові учасники.
Серед представників енергетичної галузі лідерами стали “Д.Трейдінг” (292,4 млрд грн), “Енергоатом” (254,7 млрд грн) та газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг” (130,3 млрд грн);
Лідерами роздрібної торгівлі у 2025 році стали АТБ (247,3 млрд грн), “Сільпо” (106 млрд грн) та “Аврора” (49,2 млрд грн).
Водночас в оптовій торгівлі лідирують “ДЛ Солюшен” (114,1 млрд грн), “Донпромтранс” (98,1 млрд грн) та OKKO-Експрес (85,2 млрд грн).
Першими серед українських банків стали Приватбанк (122,6 млрд грн), Ощадбанк (41,7 млрд грн) та “Універсал банк”, у межах якого працює monobank — 27,2 млрд грн.
У сфері сільського господарства перші дві позиції посіли дві компанії групи МХП: Вінницька та Миронівська птахофабрики із доходом у 54,2 млрд грн та 27,3 млрд грн відповідно. Трійцю лідерів замикає “Лебединський насіннєвий завод” (17,4 млрд грн)
У категорії транспорту та пошти першість тримають “Укрзалізниця” (89 млрд грн), “Нова пошта” (54,2 млрд грн) та Оператор газотранспортної системи України (28 млрд грн).
У сфері гостинності — ресторанах та готелях — перемогли McDonald’s (21,3 млрд грн), Briscola (2,9 млрд грн) та KFC (1,3 млрд грн).
У добувній промисловості в лідерах “Укрнафта” (99,4 млрд грн), “Укргазвидобування” (83,6 млрд грн) та “ДТЕК Павлоградвугілля” (36,2 млрд грн).
Топ переробної промисловості очолює “Кернел-Трейд” — 105,9 млрд доходу за минулий рік, “Запоріжсталь” (72 млрд грн) та “Арселорміттал Кривий Ріг” (70,6 млрд грн).
В айті ситуація незмінна: на перших позиціях — GlobalLogic Ukraine (10,9 млрд грн) та дві компанії бренду Epam, які за сукупним доходом перегнали лідера: Епам системз (10,2 млрд грн) та Епам діджитал (9,2 млрд грн).
У торгівлі авто місця у трійці перших розділили між собою “Тойота-Україна” (24,6 млрд грн), Winner (16,9 млрд грн) та “Порше Україна” (15,6 млрд грн).
У сфері телекомунікацій лідерство між собою ділять “Київстар” (43,8 млрд грн), Vodafone (25,8 млрд грн) та lifecell (15,9 млрд грн).
Серед представників категорії ТБ+Радіо+Книги лідирують “Київстар ТБ” (1,6 млрд грн), СТБ (1,4 млрд грн) та Multiplex (1,2 млрд грн);
У сфері охорони здоров’я в топі “Добробут” (4,2 млрд грн), “Діла” (3,6 млрд грн) та “Сінево Україна” (3,3 млрд грн).
У категорії дозвілля — спорт та розваги — в лідерах ФК Динамо Київ (1,8 млрд грн), Sport Life Київ (605,7 млн грн) та новачок Індексу — Аквапарк Mavka в Буковелі (407,8 млн грн).
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент, який дає змогу оцінити реальне становище та географію українського бізнесу. Індекс базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатаботу, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
При складанні Індексу Опендатаботу-2026 враховані як фінансові показники (річна фінансова звітність компаній за 2025 рік), так й ділова репутація бізнесів.
Росія різко збільшила доходи від експорту нафти, газу та вугілля на тлі війни в Ірані та стрибка світових цін на енергоносії, заробивши близько €7,7 млрд лише за перші два тижні конфлікту.
Про це свідчать дані аналітичного центру CREA, передає Euronews.
Як зазначається, середній прибуток рф зараз становить €513 млн на день, що вище за показники лютого – тоді росія заробляла близько €472 млн щодня. Лише від експорту нафти доходи Москви зросли до близько €372 млн на день, що приблизно на 14% більше, ніж місяцем раніше.
Аналітики пов’язують таке зростання із різким стрибком світових цін на нафту після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого, а також із напруженням у регіоні та перебоями транзиту через Ормузьку протоку. На тлі конфлікту ціна Brent підіймалася вище $119 за барель, що автоматично підвищило доходи великих експортерів, зокрема росії.
Додатковим фактором стало часткове пом’якшення санкцій США. Вашингтон запровадив 30-денний виняток для нафти російського походження, яка вже перебуває в морі, а також дозволив окремі закупівлі, зокрема для Індії. У США заявили, що це тимчасовий крок, спрямований на стабілізацію глобального енергоринку та стримування цін.
Втім, у Європі рішення викликало критику. Керівництво ЄС – зокрема Урсула фон дер Ляєн, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц – наголосили на необхідності зберігати жорсткі санкції проти Москви, попри ризик подальшого зростання цін на енергоносії.
За даними CREA, головними покупцями російських енергоносіїв залишаються Індія та Китай, які разом забезпечують приблизно три чверті всіх нафтових доходів росії. Лише Індія за перші два тижні березня закупила російських енергоносіїв приблизно на €1,3 млрд, що значно більше, ніж місяцем раніше.
Експерти також попереджають, що тривале зростання цін на нафту може частково нівелювати ефект санкційного тиску на росію, навіть попри спроби Заходу обмежити її енергетичні доходи.
[type] => post [excerpt] => Росія різко збільшила доходи від експорту нафти, газу та вугілля на тлі війни в Ірані та стрибка світових цін на енергоносії, заробивши близько €7,7 млрд лише за перші два тижні конфлікту. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1774951800 [modified] => 1774952243 ) [title] => Росія заробила понад 7 млрд євро за два тижні війни в Ірані – дослідження [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=69681&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 69700 [uk] => 69681 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 69682 [image] => Array ( [id] => 69682 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-1.jpg [original_lng] => 107887 [original_w] => 1140 [original_h] => 599 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-1-300x158.jpg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-1-768x404.jpg [width] => 768 [height] => 404 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-1-1024x538.jpg [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-1.jpg [width] => 1140 [height] => 599 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-1.jpg [width] => 1140 [height] => 599 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-1.jpg [width] => 1140 [height] => 599 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1774941647:2 [_thumbnail_id] => 69682 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 807 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 836165964000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1529700 [1] => 7256 [2] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Ірані [1] => доходи [2] => росія ) ) [5] => Array ( [id] => 69384 [content] =>
росія різко збільшила доходи від експорту нафти, газу та вугілля на тлі війни в Ірані та стрибка світових цін на енергоносії, заробивши близько €7,7 млрд лише за перші два тижні конфлікту.
Про це свідчать дані аналітичного центру CREA, передає Euronews.
Як зазначається, середній прибуток рф зараз становить €513 млн на день, що вище за показники лютого – тоді росія заробляла близько €472 млн щодня. Лише від експорту нафти доходи Москви зросли до близько €372 млн на день, що приблизно на 14% більше, ніж місяцем раніше.
Аналітики пов’язують таке зростання із різким стрибком світових цін на нафту після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого, а також із напруженням у регіоні та перебоями транзиту через Ормузьку протоку. На тлі конфлікту ціна Brent підіймалася вище $119 за барель, що автоматично підвищило доходи великих експортерів, зокрема росії.
Додатковим фактором стало часткове пом’якшення санкцій США. Вашингтон запровадив 30-денний виняток для нафти російського походження, яка вже перебуває в морі, а також дозволив окремі закупівлі, зокрема для Індії. У США заявили, що це тимчасовий крок, спрямований на стабілізацію глобального енергоринку та стримування цін.
Втім, у Європі рішення викликало критику. Керівництво ЄС – зокрема Урсула фон дер Ляєн, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц – наголосили на необхідності зберігати жорсткі санкції проти Москви, попри ризик подальшого зростання цін на енергоносії.
За даними CREA, головними покупцями російських енергоносіїв залишаються Індія та Китай, які разом забезпечують приблизно три чверті всіх нафтових доходів росії. Лише Індія за перші два тижні березня закупила російських енергоносіїв приблизно на €1,3 млрд, що значно більше, ніж місяцем раніше.
Експерти також попереджають, що тривале зростання цін на нафту може частково нівелювати ефект санкційного тиску на росію, навіть попри спроби Заходу обмежити її енергетичні доходи.
[type] => post [excerpt] => росія різко збільшила доходи від експорту нафти, газу та вугілля на тлі війни в Ірані та стрибка світових цін на енергоносії, заробивши близько €7,7 млрд лише за перші два тижні конфлікту. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1774022220 [modified] => 1774010183 ) [title] => росія заробила понад 7 млрд євро за два тижні війни в Ірані – дослідження [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=69384&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 69384 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 69385 [image] => Array ( [id] => 69385 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large.jpg [original_lng] => 107887 [original_w] => 1140 [original_h] => 599 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-300x158.jpg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-768x404.jpg [width] => 768 [height] => 404 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large-1024x538.jpg [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 599 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 599 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/233828-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 599 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1774003274:2 [_thumbnail_id] => 69385 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 372 [_oembed_df97ba7f9a354d9a88e752b0fbe3b7a7] => [_oembed_time_df97ba7f9a354d9a88e752b0fbe3b7a7] => 1774002988 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 765259480001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1529700 [1] => 7256 [2] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Ірані [1] => доходи [2] => росія ) ) [6] => Array ( [id] => 66402 [content] =>
Доходи росії від продажу нафти й газу в грудні, ймовірно, скоротяться майже вдвічі, якщо порівнювати з минулим роком, і становитимуть 410 мільярдів рублів (5,17 мільярда доларів).
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
Згідно з розрахунками, за весь рік дохід має скоротитися майже на чверть, до 8,44 трильйона рублів, що нижче за прогноз Міністерства фінансів у 8,65 трильйона рублів.
росія повідомляла про найнижчий місячний дохід від нафти й газу розміром 405 мільярдів рублів у серпні 2020 року, коли ціни на нафту впали під час пандемії COVID-19.
Міністерство фінансів росії спершу очікувало 10,94 трильйона рублів доходів від нафти й газу цього року, але в жовтні знизило очікування з огляду на світові ціни на нафту.
У листопаді ціна російської нафти в рублях, що використовується для оподаткування, упала на 17,1% — до 3605 рублів за барель, як порівняти з жовтнем.
Reuters раніше прогнозувало, що державні доходи росії від нафти й газу в листопаді знизяться на 35%, якщо порівняти з листопадом 2024 року — до 520 мільярда рублів (6,59 мільярда доларів).
Доходи від нафти й газу були найважливішим джерелом коштів для кремля, становлячи чверть від загальних надходжень до бюджету.
Росія за підсумками цього року втратить щонайменше 37 млрд доларів бюджетних нафтогазових доходів.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив у Фейсбуці за результатами доповіді керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка, зокрема щодо результатів спільного з міжнародними партнерами тиску на Росію.
«Є важливі результати нашого спільного з партнерами тиску на Росію. У цьому році вперше від початку війни фіксується помітне зниження видобутку та переробки російської нафти. Нафтогазові доходи російського бюджету скорочуються, і за підсумками цього року Росія втратить щонайменше 37 млрд дол. бюджетних нафтогазових доходів. І ще десятки мільярдів доларів втрачають російські нафтові компанії та загалом енергетичний сектор. Все це обмежує російську воєнну машину», – зазначив Зеленський.
За його словами, працюють ефективно і звичайні санкції проти Росії, і «українські далекобійні санкції».
«Визначені також напрямки подальшого нашого санкційного тиску. Дякую всім партнерам, які завдають і цілком справедливих юридичних ударів по суднах російського нафтового флоту, – танкерів росіяни використовують уже менше», – зауважив Зеленський.
Окремо співрозмовники обговорили заходи з повернення додому українських дітей, які були викрадені росіянами, а також інші операції за кордоном.
Зростання зарплат ув’язнених офіційно пояснюють співпрацею бізнесу з системою виконання покарань.
Доходи ув’язнених в Російській Федерації зросли до рівня, що перевищує зарплати вчителів у більшості регіонів країни. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України.
У 2019 році засуджені в середньому отримували 14,7 тисяч рублів, а у 2025 році рівень доходів сягнув 33 тисяч. Тобто, відбулося зростання на 25%. Водночас у 73 регіонах учителі одержують менше мінімального рівня оплати праці у 22 440 рублів.
У СЗР зазначили, що шкільна система РФ потерпає від дефіциту понад 250 тисяч педагогів. Третина вчителів вже старші за 50 років, а молоді спеціалісти припиняють співпрацю через низьку заробітну плату та перенавантаження. Таким чином, освітня інфраструктура в РФ деградує, а статус учителя знецінюється.
Розвідники пояснили ще одну проблему. Зокрема, те, що підвищені зарплати не зупиняють масове вербування засуджених на війну проти України. Для багатьох в’язнів це вигідніший варіант, ніж робота в колонії.
В регіонах запроваджені бонуси для співробітників федеральної служби виконання покарань, які поповнюють армію РФ “добровольцями”.
“Кремль одночасно піднімає оплату праці ув’язненим і стимулює їхній вихід з колоній у військові частини. У результаті освітня система втрачає вчителів, а економіка – працівників. Пріоритети очевидні: замість інвестицій у майбутнє країна вкладає ресурси у відтворення репресивного апарату та воєнної машини”, – резюмували в СЗРУ.
Рішучі дії західних демократій дасть змогу знизити доходи Москви від продажу нафти на суму до 80 млрд доларів на рік.
Країни G7 планують “максимізувати тиск на експорт російської нафти”, завдяки підвищенню видобутку в Саудівській Аравії та ОАЕ і зниження закупівлі російської нафти в Індії та Туреччині. Про це повідомляє Reuters.
Коментатор агентства Г’юго Діксон наголосив, що у разі, якщо багаті демократії діятимуть рішуче, вони можуть знизити доходи Москви від продажу нафти на суму до 80 млрд доларів на рік. Таке зниження доходів стане серйозним ударом по економіці РФ, що й так слабшає, і, можливо, навіть змусить хазяїна Кремля Володимира Путіна припинити війну проти України.
Міністри фінансів G7, які зберуться на засідання Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, вже мають список заходів для “спустошення” військового бюджету Москви.
Однак зменшення експорту російської нафти може виявитися контрпродуктивним, коли інші виробники не заповнять нестачу. Інакше обмеження пропозиції призведе до зростання світових цін на нафту, що вдарить по економіці західних країн. Доходи Москви можуть навіть не зменшитися, оскільки вищі ціни компенсують скорочення обсягу.
Найкращий план G7 залежить від того, чи вдасться переконати інші країни, особливо держави Перської затоки, збільшити видобуток нафти. G7 потрібно переконати основних покупців російської нафти, таких як Індія, купувати менше російської нафти і більше саудівської та еміратської.
Саудівська Аравія може збільшити видобуток на 2,43 млн барелів на день, ОАЕ – на 0,85 млн барелів, за даними Міжнародного енергетичного агентства. Королівства готові до збільшення видобутку: їхні витрати низькі, а резерви нафти можуть забезпечувати їх десятиліттями. При цьому Саудівська Аравія має дорогі проєкти поза нафтовим сектором, що збільшує бюджетний дефіцит.
“Угода з Перською затокою” спрацює тільки в поєднанні з “угодою Індія-Туреччина”. Китай – найбільший покупець російської нафти, але з урахуванням міцного союзу з Москвою припинити цей потік неможливо.
Індія імпортувала близько 1,9 млн барелів російської нафти і нафтопродуктів в останні місяці, Туреччина – 0,9 млн барелів. G7 має показати цим країнам вигоду від скорочення закупівель у Росії та збільшення поставок з Перської затоки. Зниження цінової стелі на російську нафту дасть змогу Індії та Туреччині економити мільярди доларів.
У разі, коли Індія скоротить російські закупівлі на 75% і отримає знижку 20 доларів за барель, економія складе 3,5 мільярда доларів на рік. Туреччина матиме аналогічні вигоди. Європейський Союз повинен припинити решту 0,2 млн барелів імпорту з Росії.
Якщо Росія зможе продавати тільки 5 млн барелів по 40 доларів замість 7,3 млн барелів по 56 доларів, вона втратить половину експортних доходів. Втрати за рік можуть скласти 76 мільярдів доларів.
Реалізація такої складної угоди потребуватиме переговорів з Перською затокою, Індією і Туреччиною.
Фінансові стимули можуть зробити її привабливою для всіх учасників. Ця стратегія виявиться вкрай невигідною для Москви і може значно знизити її військові ресурси.
