Афганістан розглядає можливість направити в росію на тлі повідомлень про дефіцит робітників, причиною якого є війна проти України.
Про це повідомляють російські „медіа”.
Міністр торгівлі і промисловості Афганістану Нуріддін Азізі заявив, що між росією і Афганістаном є інтерес до взаємного співробітництва.
Єдина перешкода, яка існує, – це питання, пов’язані з мовою
– зазначив Азізі, додавши, що над її подоланням уже працює спільна комісія.
Наприкінці квітня голова російського центробанку ельвіра набіулліна заявила, що російський ринок праці „ще ніколи в сучасній історії не зазнавав такого дефіциту робочої сили, як зараз”.
Дефіцит кадрів в Україні може мати ефект доміно – спочатку підприємства скоротять виробництво, а далі втрати відчує вся економіка України.
Про це повідомляє Bloomberg.
Згідно з опитуванням, проведеним київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, ця проблема посідає друге місце після зростання витрат українських компаній. Близько половини опитаних зазначили, що відчувають дефіцит персоналу.
„Дефіцит кадрів став однією з головних проблем бізнесу, адже пошук роботи забирає дедалі більше енергії в менеджерів. Під час війни заробітна плата перевищила рівень до російського вторгнення у лютому 2022 року. Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, має на меті поповнити лави української армії сотнями тисяч військовослужбовців. Проте брак працездатних чоловіків і жінок стає ударом для великого й малого бізнесу, що є основою економіки воєнного часу”, – пише видання.
За прогнозом Bloomberg, ця проблема лише загострюватиметься, адже російське вторгнення триває вже третій рік. І Україна буде змушена заповнювати прогалину, яку залишили мільйони людей, що виїхали з країни, пішли до армії або загинули в бою.
„Поки українські військові намагаються утримати лінію фронту, економіка України, яка втратила чверть свого виробництва від початку вторгнення, ризикує ще більше послабитися через скорочення кадрів. За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, падіння економічного виробництва проти 2021 року, пов’язане зі скороченням кадрів, становитиме близько 27% від довоєнного рівня. Крім понад 6 мільйонів людей, які втекли від війни, ситуацію ускладнюють чоловіки, що зникли у тіньовій економіці та ухиляються від мобілізації”, – вказує видання.
Своєю чергою, у групі „Метінвест”, що налічує майже 60 000 працівників й прагне закрити 4 000 вакансій, зіткнулася з проблемою пошуку працівників на мартенівське виробництво комбінату в Запоріжжі, розташованому на південному сході країни, зазначила Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи. За її словами, пошук 89 працівників зайняв три місяці інтенсивної роботи – в той час, як до війни це займало втричі менше часу.
Процес працевлаштування ускладнює й те, що чоловіки неохоче йдуть працювати до великих компаній, які є мішенню для військкоматів. За словами Петрук, якось працівники військкоматів роздавали повістки на прохідних навіть кандидатам на працевлаштування.
Ситуація з дефіцитом кадрів матиме ефект доміно: спершу бізнес буде змушений скоротити виробництво. А відповідно, зменшиться податкова база, що зрештою зашкодить військовим цілям.
„Якщо призов триватиме таким чином, ми будемо змушені зупинити деякі процеси або виробничі потужності, тому що нам фізично не вистачатиме працівників”, – каже Петрук.
Більша частина роботодавців відчувають дефіцит кадрів в Україні. Цей показник значно підвищився порівняно з попереднім періодом, а саме 55% восени 2023 року. Про це йдеться у результатах дослідження ринку праці України, який провела Європейська Бізнес Асоціація.
«74% респондентів відмітили, що зараз відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіциту кадрів», – свідчать результати дослідження.
Також HR-спільнота сформувала перелік вакансій, які, на їхню думку, найскладніше закрити:
менеджер середньої та вищої ланки (директор, керівник);
спеціаліст вузького профілю;
спеціаліст зі знанням англійської мови;
маркетолог, ІТ фахівець, HR, секретар, менеджер з продажу;
Також серед основних проблем, які наразі є на ринку праці в Україні, респонденти також виділили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови.
Крім того, серед наявних проблем: мобілізація, бажання працювати віддалено, вигорання та втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил всередині країни, роботу бізнесу в «сірому» полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов’язаних.
