В Україні триває збір баштанних культур. Станом на середину серпня аграрії зібрали 50,4 тис.тонн, з яких кавунів 38 тис. тонн та динь – 12,4 тис. тонн. Це 20,7 % від прогнозованого врожаю.
Наразі площа з якої вже зібрано баштанні культури становить 6,2 тис. га. Середня врожайність з гектару 81,5 ц.
Найбільше виробництво та найвища врожайність баштанних станом на серпень на Вінниччині. В області вже зібрано 12,6 тис. тонн з врожайністю 140 ц/га.
Серед лідерів зі збору площ кавунів є Одещина – 1,3 тис. га, Полтавщина – 0,7 тис. га, Вінниччина – 0,6 тис. га та Дніпропетровщина – 0,5 тис. га.
Про це інформує Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Зараз на всьому лівобережжі Херсонщині повінь після підриву росіянами Каховської ГЕС. Але навіть коли вода зійде, земля стане непридатною до сільського господарства.
За даними видання Kurkul, до війни Херсонщина мала найбільшу кількість орних земель в Україні — до 2 млн га. Частина цих площ зараз під окупацією, деокуповані території лишаються замінованими, а ще частина буде затопленою. Прорив дамби зробить неможливим обробіток зрошуваних територій. І не лише на Херсонщині, а й на Криворіжжі, адже Південне водосховище біля Кривого Рогу також наповнювалось з Дніпра через один з каналів.
В свою чергу, Міністерство аграрної політики та продовольства зазначає, що, за попередніми оцінками, внаслідок руйнування дамби Каховської гідроелектростанції в Херсонській області лише на правобережжі буде затоплено орієнтовно 10 тисяч га сільськогосподарських земель.
Натомість площі затоплення в окупованій лівобережній частині області будуть в декілька разів більшими. Втім, детальна інформація буде відома найближчими днями, після аналізу інформації та знімків щодо обсягів затоплення.
“Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі”, – йдеться в повідомленні.
Негативні наслідки знищення Каховської ГЕС також будуть і для рибного господарства: вже фіксується загибель риб – як молоді, так і дорослих особин. У відомстві додають, що якраз щойно закінчився період нересту, тому внаслідок падіння рівня води ікра на змілілих ділянках просто висохне.
“Окрім того, фауна, винесена з потоком води водосховища у заплави, що утворилися нижче греблі Каховської ГЕС, також загине, оскільки в подальшому при зниженні повеневої хвилі, ці біоресурси опиняться на суходолі”, – вказують в міністерстві.
Також в Мінагрополітики озвучили приблизні втрати врожаю. Цифри шокують: через повінь після теракту росіян декілька мільйонів тон українського врожаю може бути втрачено. Затоплені землі потребують повної агроекологічної оцінки стану грунтів, але після того, як зійде вода. У більшості випадків потрібно буде застосовувати спеціальні методи відновлення грунтів.
За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, на угіддях, які постраждали внаслідок знищення Каховської ГЕС, вирощувалося два основних блоки продукції, одним із них є овочеві та баштанні культури. Другий блок зернові та олійні культури: соя, кукурудза, соняшник, пшениця.
“Без джерела водопостачання неможливо вести мову про вирощування продукції овочівництва. Вирощування зернових та олійних культур відбудеться за екстенсивною моделлю з низькою врожайністю”, – зауважив Висоцький.
Він також наголосив, що наразі важко оцінити збитки лівобережжя Херсонщини, але відомо, що там зберігалось декількох сотень тисяч тон зернових. На правобережжі втрачено понад 100 тисяч тон врожаю.
Висоцький наголосив, що найбільшою загрозою для міжнародної продовольчої безпеки є неможливість без зрошення вирощувати декілька мільйонів тонн зернових та олійних культур.
Ольга Трофімцева, посол МЗС з особливих доручень та колишня в.о.міністра агрополітики України, вважає, що агросектор півдня України відчуватиме наслідки знищення греблі Каховської ГЕС п’ять або більше років.
“Відновити це все буде дорого та довго. Все залежатиме перш за все від безпекової ситуації в країні. Найкращими менеджерами зі зрошення сьогодні залишаються ЗСУ”, – підкреслила вона під час дискусії в Центрі економічної стратегії, пише the Page.
За її словами, навіть при оптимістичному варіанті розвитку подій Україна цьогоріч має готуватись до падіння врожаю пшениці на 10%.
Також Трофімцева прогнозує “значний мінус” в виробництві баштанних культур, овочів, ягід, фруктів – традиційних аграрних культур Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей.
“Про дешеві овочі та фрукти з півдня варто забути навіть в сезон”, – попереджає Ольга Трофімцева.
Як розповів аграрій Денис Марчук, близько 500 тисяч гектарів землі в Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях фактично залишаються без зрошення. Що, враховуючи погодні умови півдня України, “приведе до великих втрат в контексті нашого експортного потенціалу зернових й олійних”.
“Також південь був одним з ключових регіонів з вирощення овочевої групи. І брак пропозиції звідти ми вже відчуваємо через окупацію, що призводить до здорожчання овочів. А тепер ми втратили постачання туди води. Галузь втратили на багато років”, – заявив він в коментарі 24 каналу.
Денис Марчук також зауважив, що очікувати виникнення різкого дефіциту овочів в Україні не варто. Адже за час повномасштабної війни центральні та західні регіони наростили їхнє вирощування.
“Пропозиція має бути досить висока. Також існують різні програми підтримки, розвитку овочівництва в Україні. Плюс багато було закладено програм для домашніх господарств. Ми не очікуємо якогось великого дефіциту”, – пояснив аграрій.
Як зазначають аналітики сайту Kurkul, Нова Каховка, побережжя Дніпра у нижній частині та в зрошуваних регіонах – центр виробництва великої кількості садової продукції.
“Тут вирощувались сади, ягідники та виноградники на зрошенні. Внаслідок затоплення та руйнування системи зрошення у найближчі роки площі багаторічних насаджень суттєво скоротяться, виробництво фруктів та ягід відповідно теж знизиться на тривалий період”, – пишуть вони.
На їхню думку, наслідки будуть аналогічними тим, що і для садівництва, хоча перспектива відновлення потужностей краща. Для овочів не потрібен кількарічний період очікування першого врожаю та виходу насаджень на повну врожайність.
“Але значним стримувальним фактором буде відсутність зрошення та руйнування капітальних споруд: сховищ, складів, тепличних господарств. Також даватимуться взнаки зміни клімату”, – пишуть вони.
З початком окупації Херсонщини українці мріяли, що після звільнення територій Дніпром знову піде баржа з кавунами. Нажаль, про цю ягоду з підтоплених районів можна забути.
“Кавуни зазвичай вирощують на лівому березі Дніпра. Тому проблема із їхнім постачанням буде. І навіть посилиться”, – каже в коментарі NVВиконавчий директор Української зернової асоціації Сергій Іващенко.
Він сподівається, що врожай на Херсонщині буде, не дивлячись на повінь.
“За нашими прогнозами, які оновлюємо щомісячно, то без урахування окупованої Херсонської, частини Запорізької, Луганської і Донецької областей, врожай зернових та олійних становитиме 68 млн т. Це втричі більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання в Україні. Південь славиться виробництвом пшениці і ячменю, тут вирощують більшість цих культур. На півночі, в центрі і на заході — кукурудзу та соняшник”, – каже експерт.
Також Іващенко оцінив приблизні втрати фермерів.
“У Херсонській області суттєво постраждають іригаційні системи — вони будуть вимиті або пошкоджені, якщо вони там досі є. Можливо, окупанти їх викопали та вивезли. Врожайність суттєво впаде. Однак збитки поки важко оцінювати. Можна точно сказати, що зараз ідеться про виживання аграріїв, які працюють у Херсонській області”, – каже експерт.
