Кількість банкрутств шведських підприємств у 2023-му зросла на 29%, що є найвищим показником з часу економічної кризи в 1990-х роках, повідомляє Bloomberg.
Останні дані, зібрані кредитною консалтинговою компанією UC, свідчать про тривожну тенденцію: лише в грудні кількість банкрутств збільшилася на 23% у річному обчисленні. Таке стійке зростання можна пояснити впливом на бізнес інфляції та високих відсоткових ставок.
За словами Габріелли Горанссон, генеральної директорки UC, стабілізація кількості банкрутств, яка спостерігалася восени, змінилася на протилежну тенденцію, що вказує на прискорення економічного спаду. Незважаючи на зусилля центрального банку, спрямовані на стримування підвищення процентних ставок, цьогоріч у Швеції передбачається рецесія. UC попереджає, що на сьогодні раніше стійкі компанії намагаються підтримувати стабільний оборот і ліквідність, а це може призвести до нової хвилі банкрутств.
Водночас у Швеції скорочується кількість стартапів, вона впала до найнижчого за останні десять років рівня в ключових галузях, зокрема будівництві, роздрібній торгівлі та готельному бізнесі.
Хоча кількість банкрутств ще не перевищила показник 1990-х років, глобальний характер сучасних ринків і масштабний вплив кризи загострюють нинішні економічні виклики. Водночас, за даними Шведського національного інституту економічних досліджень, завдяки очікуваному зниженню процентної ставки Ріксбанком умови фінансування можуть полегшитися вже цього літа.
Вартість продуктів харчування в Україні практично щотижня зростає, а ціни б’ють нові й нові рекорди мало не щодня. За даними Державної служби статистики, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, продукти подорожчали в середньому на 23,7%, передає Новоє Время.
Інфляція досягла максимальних значень із лютого 2016р. НБУ прогнозує, що зростання цін лише набиратиме обертів, а інфляція в 2022р. становитиме 3 %. Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна говорить про те, що інфляція буде дещо нижчою, ніж прогнозує НБУ, – між 25 і 30% до кінця року.
Головна причина – війна
Видання Фокус пише про те, що головним фактором, який стимулює зростання цін, є повномасштабне військове вторгнення РФ.
Існує ціла низка пов’язаних з війною факторів, які впливають на ціни продуктів харчування в Україні. Завідувачка відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», серед іншого, називає такі головні чинники: подорожчання енергоносіїв та пального, послаблення гривні, руйнування логістичних ланцюгів між учасниками ринку, підвищений попит на продукти тривалого збергіання та продукти першої необхідності.
Масове вимирання тварин через війну
Ще одним важливим чинником є не тільки подорожчання кормів та дефіцит ветеринарних препаратів, а й масова втрата поголів’я худоби і птиці. Масова загибель тварин відбувається не тільки під час обстрілів, а й через відсутність електроенергії, кормів та належного догляду. За словами Володимира Зеленського, в Україні загинуло 6 млн домашніх тварин внаслідок російської агресії, а їхні поховання є загрозою для української екології.
Птахівники призупинили інкубацію яєць
Рекордсменом подорожчання стали яйця. На фоні війни подорожчання яєць зафіксували на 81% в порівнянні з минулим роком. Старша наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ «Інститут аграрної економіки» у коментарі виданню Фокус розповідає, що через війну більшість підприємств або повністю припинили діяльність, або частково призупинили інкубацію яєць. Відтак не отримано молодняк птиці, не було зроблено заміну старих птахів на молодих і втрачено частину поголів’я.
Останнє місце в рейтингу продовольчої безпеки посіла Україна
За дослідженням компанії The Economist Intelligence Unit, україна посіла останню сходинку у рейтингу продовольчої безпеки Європи. Перше місце зайняла Фінляндія. У світовому списку Україна зайняла 72 місце із 113 країн. Дослідники пояснюють таку зміну рейтингу з війною в Україні, яка вплинула на показник «доступність продуктів харчування».
А найгіршим є показник продовольчої безпеки — «постійність та адаптивність». Це означає, що в Україні є суттєві проблеми з доступом і управління водними ресурсами та значні недоліки в системі управління ризиками.
Через суттєве зростання цін, зміну середніх витрат на продукти харчування та відсутність потужних державних програм захисту, Україна посідає найгірше місце за показником забезпечення харчовими продуктами в Європі.
Щодо якості безпеки їжі, то наша країна тут отримала 71,3 бали із 100. Експерти зазначають, що раціон середнього жителя України не відрізняється різноманітністю, однак українці вживають достатньо якісного білка, а продукти харчування є загалом безпечними.
Оксана Чопак
[type] => post [excerpt] => Вартість продуктів харчування в Україні практично щотижня зростає, а ціни б'ють нові й нові рекорди мало не щодня. За даними Державної служби статистики, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, продукти подорожчали в середньому на 23,7%... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1669237680 [modified] => 1669227004 ) [title] => Останнє місце в рейтингу продовольчої безпеки. Чому ціни на продукти в Україні бʼють рекорди? [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=32087&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 32158 [uk] => 32087 ) [crid] => oxc2131 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 32088 [image] => Array ( [id] => 32088 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [original_lng] => 74225 [original_w] => 1078 [original_h] => 720 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-768x513.jpeg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-1024x684.jpeg [width] => 1024 [height] => 684 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [width] => 1078 [height] => 720 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [width] => 1078 [height] => 720 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [width] => 1078 [height] => 720 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1669219968:3 [_thumbnail_id] => 32088 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1779 [translation_required_done] => 1 [_oembed_3c047a4070f2e79adf96dd8ae18dad66] =>
?: As long as Russia continues its war against Ukraine, NL will provide assistance to Ukraine. Military, humanitarian and diplomatic. We’re allocating €2.5 bn for this in 2023. Ukraine can rely on the Netherlands. We just confirmed this in our conversation with @ZelenskyyUa. pic.twitter.com/VdzMKCqkWR
Європейський Союз використовує 200 мільйонів барелів дизельного пального щороку. США намагалися замістити російські поставки, але наразі пального не вистачає й там. Наслідком цього стала висока ціна.
Американці забирають поставки дизелю з Близького Сходу з-під носа європейців, повідомляє oilprice.com. Причиною цього є зниження стратегічного нафтового запасу. Це глобальна проблема: пропозиція місяцями скорочується, а попит залишається стабільно високим.
Чому склалася така ситуація? Під час пандемії нафтопереробні заводи по всьому світу були закриті через низький попит. Вважалося, що ця тенденція довгострокова, зокрема в Сполучених Штатах, оскільки попит буде низьким через екологічні норми та розвиток ринку електромобілів. Але така думка виявилася помилковою. Після пандемії через санкції проти росії попит на дизельному ринку значно зріс, а потужності нафтопереробних заводів не встигають заповнити прогалини.
На Європу очікує дизельний шок?
Як повідомляє Bloomberg, це не виключено, оскільки 1 лютого почне діяти ембарго проти російської нафти. Нафтовий страйк у Франції показав, наскільки вразлива Європа в цьому плані.
На європейському континенті серйозного дизельного шоку варто очікувати ще раніше, оскільки в сховищах палива мало, а попит залишається високим.
У США криза вже почалася, адже запаси дизельного пального впали до рекордно низького рівня: у сховищах лише 106 мільйонів барелів, що є історичним мінімумом за останні 40 років. Проте з того часу попит на дизель у Сполучених Штатах значно зріс.
Тож зрозуміло, чому американці забирають поставки дизелю з Близького Сходу з-під носа європейців. Не забуваймо, що зі скрапленим природним газом європейці вчинили так само з Азією.
Оскільки пропозиція дизельного пального в найближчому майбутньому не збільшиться, зростання цін буде неминучим як у США, так і Європі, повідомляє oilprice.com.
Тим часом власники нафтопереробних заводів у Сполучених Штатах мають рекордні прибутки. Вони зросли на 450% порівняно з періодом застою через пандемію.
Водночас Джо Байдена неабияк турбує висока ціна, адже в листопаді відбудуться проміжні вибори, нагадує Washington Post. Тож президент США поступово випускає частину стратегічних запасів на ринок, щоб запобігти зростанню цін на пальне.
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Торговці одного з міст засмучені, вони вважають, що затримка святкової програми позбавляє місцевих підприємців важливої можливості заробітку.
Цього року Різдво у Великобританії може бути „темним”, – пише DailyStar. У дедалі більшій кількості населених пунктів по всій країні муніципалітети, компанії та громадяни оголошують, що цього року різдвяні прикраси та гірлянди не світитимуть через різке підвищення цін на енергоносії.
Мільйони сімей передбачають, що в їхніх будинках не світитимуться святкові гірлянди цього року через стрімке зростання рахунків на електроенергію. Тому на вулицях, де сусіди традиційно намагаються освітити будинки новорічними вогниками, ймовірно, буде темно.
Також компанії використовують більш скромні різдвяні прикраси. Багаторазові накладні витрати також суттєво впливають на їхній бюджет. Тим часом місцева влада вирішує скасовувати різдвяні ярмарки дедалі частіше, а міські прикраси цього року будуть скромнішими, якщо взагалі вони будуть.
Але святкових вогнів у Бадлі Солтертон точно не буде. На морському курорті торгово-промислова палата та муніципалітет щороку спільно фінансують святкове освітлення міста. Однак цього року президент палати зазначив у листі, що цього разу вони не будуть використовувати кошти із власного бюджету для фінансування різдвяних прикрас. Водночас президент запропонував скликати кризовий комітет, щоб зберегти святкові гірлянди, але рада містечка проголосувала проти. За словами речника, в нинішній ситуації самостійно оплачувати такого виду витрати просто неможливо.
Подібна ситуація складеться на Різдво і в Гілдфорді, де муніципалітет також готується погасити декоративні вогні. Один із місцевих торговців написав у Twitter, що поселення позбавляє підприємців важливої можливості заробітку. Також буде скасовано святкове світлове шоу в Елі. Тут, на думку керівників місцевих органів влади, очікувані витрати в розмірі 9000 фунтів (382 642 гривні) були б не найкращим сигналом для платників податків у поточній ситуації.
Тим часом британці дедалі більше розчаровані майбутнім святковим сезоном.
Багато хто вже вважає встановлення ялинки розкішшю, оскільки гірлянди, які світять весь день, можуть змусити крутитися електричні лічильники.
Видання зазначає, що на різдвяній вечірці однієї з ІТ-компаній працівники поставлять ялинку, але лампочки не горітимуть, також із метою економії енергії.
"Italy cannot waste time: the goal of returning to clean and safe energy production through nuclear power, starting in the next few years, must be clear"
У четвер, 1 вересня, уряд Північної Македонії оголосить стан енергетичної кризи. Криза з теплозабезпеченням зачіпає столицю країни Скоп’є в той час, як криза з енергопостачанням торкнулася всієї території країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на RTRC.
„Рішення щодо теплозабезпечення пов’язане з нестачею теплової енергії, можливостей використання альтернативних видів палива та ситуацією на ринку теплової енергії. Рішення по енергопостачанню прийнято через нестачу електрики і стану на електроенергетичному ринку”, – заявили в уряді.
Режим кризової ситуації в поставках електричної та теплової енергії триватиме 30 днів з дня набрання чинності.
З 1 вересня комісія з контролю за станом електропостачання та з контролю за станом теплопостачання Північної Македонії здійснюватимуть постійний моніторинг, аналіз та оцінку стану ринку електричної та теплової енергії та пропонуватимуть заходи відповідно до регламенту регулює критерії та Умови оголошення стану кризи.
"Italy cannot waste time: the goal of returning to clean and safe energy production through nuclear power, starting in the next few years, must be clear"
Енергорозподільча компанія Косова KEDS повідомила, що почне відключення електроенергії о 8 годині ранку в понеділок через відсутність внутрішнього виробництва та високі ціни на імпорт.
„Споживачі матимуть шість годин роботи та дві години відключення”,–сказав агентству речник KEDS Віктор Бужала.
Водночас у компанії не уточнили, коли скорочення припиняться.
Бужала зазначив, що компанія отримує лише 500 МВт/год від електростанцій і відновлюваних джерел енергії, а споживання досягає 800 МВт/год.
У заяві в неділю KEDS заявила, що вона та оператор системи передачі країни KOSTT не можуть дозволити собі імпорт електроенергії та повинні покладатися на внутрішнє виробництво.
Німецьке місто Ганновер заборонило гарячу воду в громадських будівлях і ввело заходи щодо скорочення опалення на тлі газової кризи.
Про це з посиланням на мерію Ганновера повідомляє CNN.
„Кожен зекономлена кіловат-година економить резервуари для зберігання газу”, – йдеться в повідомленні мерії в середу.
Це перше місто в Німеччині, яке перейшло на холодний душ в громадських будівлях, що зробило недоступною гарячу воду для миття рук та інших цілей в державних установах, спортивних залах і басейнах.
Місто також знизить опалення в громадських будівлях, відключить фасадне освітлення і фонтани.
„Наша мета – скоротити споживання енергії на 15%, — сказав мер Беліт Онай. „Це відповідь на наближення дефіциту газу, що є великою проблемою для муніципалітетів, особливо для такого великого міста, як Ганновер”.
„Ситуація непередбачувана, як показали останні кілька днів”, — додав він. „Проте, столиця землі намагається підготуватися якнайкраще”.
По всьому Європейському союзу держави-члени намагаються економити газ і зберігати його на зиму, і у вівторок міністри енергетики в принципі погодилися скоротити споживання газу на 15% з серпня по березень.
На світову економіку чекає непростий час найближчі два роки у зв’язку з війною, яку розв’язала РФ в Україні, вважає Крісталіна Георгієва.
Нинішній рік виявиться складним для світової економіки. У 2023 році ризики глобальної рецесії тільки збільшаться, що, у свою чергу, загрожує глобальною кризою. Про це заявила глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва, повідомляє Reuters у середу, 13 липня.
Вона зазначила, що подальші перебої у постачанні природного газу до Європи загрожують багатьом економікам рецесією – помірним спадом та уповільненням темпів економічного зростання.
За її словами, війна в Україні на сьогоднішній день вже вплинула на світову економіку і надалі лише посилить кризу.
„Країни повинні зробити все, що в їхніх силах, щоб знизити високу інфляцію… тому що стабільно висока інфляція може завадити відновленню та ще більше погіршити рівень життя, особливо для вразливих верств населення”, – повідомила глава МВФ.
Георгієва також наголосила, що більш багаті країни мають надати термінову підтримку тим, хто потребує. Це дозволить уникнути подальшого голоду, недоїдання та міграції.
Провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ @KGeorgieva. Подякував за виділені $1,4 мільярда додаткової підтримки. Обговорили майбутню співпрацю задля зміцнення фінансової стабільності України.
