У Росії намагаються пом’якшити наслідки зростання цін на бензин, дефіцит якого пов’язаний із українськими ударами по російській енергетичній інфраструктурі.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
Аналітики звертають увагу на повідомлення санкт-петербурзького видання «Фонтанка» від 20 червня про те, що в російських суб’єктах федерації спостерігається дефіцит бензину та зростання цін, попри заперечення російських чиновників. «Фонтанка» зафіксувала високі ціни на бензин та його дефіцит у містах, які раніше не мали таких проблем, зокрема у Санкт-Петербурзі, Воронежі і Тулі, і зазначила, що російські споживачі дедалі більше незадоволені цим.
За даними цього ж видання, деякі російські мережі АЗС, які не входять до складу вертикально інтегрованих нафтових компаній, підвищують ціни на бензин, намагаючись уникнути втрат прибутку.
«Суб’єкти федерації все частіше намагаються пом’якшити та применшити значення зростання цін на бензин і його дефіциту, але дані ЗМІ свідчать, що ці зусилля не дають бажаного ефекту», – пишуть аналітики.
У звіті сказано, що 20 червня чиновники Саратовської області обговорили необхідність запровадження цінового обмеження на АЗС по всій області, попри зростання попиту та перебої з постачанням. Російське опозиційне видання «Важные истории» того ж дня повідомило, що Міністерство промисловості та торгівлі Тверської області ввело тимчасові обмеження на продаж бензину на АЗС компаній «Сургутнефтегаз» та «Татнефть». Видання додало, що влада Тульської області повідомила про дефіцит пального на деяких заправних станціях 19 червня і пояснила ситуацію логістичними проблемами та зростанням попиту.
«Російський уряд, ймовірно, і надалі стикатиметься з труднощами у спробах рівномірно пом’якшити наслідки зростання цін на газ та дефіциту газу в коротко- та середньостроковій перспективі, з огляду на те, що посилення українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі, ймовірно, продовжуватиме поглиблювати існуючий дефіцит», – зазначили аналітики.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала внутрішні документи РФ, які свідчать про серйозні проблеми у російській економіці.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис Зеленського у Telegram.
За словами президента, йдеться саме про внутрішню оцінку російської влади, яку Москва намагається приховати як від міжнародної спільноти, так і від власного населення.
Зеленський повідомив, що одним із ключових сигналів погіршення ситуації стало скорочення кількості активних нафтових свердловин.
За його словами, лише одна російська нафтова компанія вже змушена закрити близько 400 свердловин.
“Враховуючи специфіку російського нафтовидобутку, це відчутні втрати, оскільки перезапуск свердловин у Росії значно складніший, ніж в інших нафтодобувних країнах”, – пояснив Зеленський.
Також, за даними розвідки, лише за кілька місяців цього року нафтопереробка у РФ скоротилася щонайменше на 10%.
“Бачимо, що наші українські далекобійні санкції дійсно працюють, і будемо цей напрям наших активних дій нарощувати”, – підкрелив глава держави.
Окремо президент звернув увагу на ситуацію у фінансовому секторі Росії.
Він зазначив, що 11 російських банків уже готуються до повної ліквідації через критичні проблеми, а ще вісім фінансових установ мають труднощі, які неможливо вирішити без зовнішньої підтримки.
Крім того, Зеленський заявив про значний дефіцит федерального бюджету РФ.
“Оптимістичні для нас і показники дефіциту федерального бюджету в цьому році, а саме вже майже 80 мільярдів доларів на пʼятому місяці року, і це на фоні банкрутства значної частини російських регіональних бюджетів”, – додав він.
Президент також повідомив, що доручив керівнику СЗРУ Олегу Луговському поширити частину отриманої інформації серед міжнародних партнерів у форматі, який не зашкодить джерелам розвідки.
Зокрема, Україна зафіксувала спроби Росії залучати іноземні компанії до обходу санкцій та стабілізації економічної ситуації.
За словами Зеленського, йдеться про спроби організувати вивезення зерна з окупованого Криму, а також іншої економічної експлуатації півострова за участі субʼєктів зі Сполучених Штатів.
“Фіксуємо і спроби завести в російські нафтогазові арктичні проєкти інвестиції та технології з країн демократичного світу. Знаємо, як протидіяти. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім нашим українським розвідникам”, – підсумував президент.
Європейська Комісія представила пакет екстрених заходів AccelerateEU для боротьби із різким зростанням цін на енергоносії, спричиненим війною на Близькому Сході, а також для прискорення переходу до чистої енергетики.
Про це заявила на пресконференції в Брюсселі виконавча заступниця голови ЄК Тереса Рібера, передає Інтерфакс.
Вона зазначила, що нова криза підкреслює необхідність пришвидшення енергетичного переходу як ключового чинника конкурентоспроможності та стійкості Європи. За її словами, Євросоюз уже краще підготовлений, ніж під час попередніх криз, однак потребує додаткових кроків для захисту вразливих споживачів.
План передбачає п’ять основних напрямів дій на рівні ЄС і держав-членів. Зокрема, йдеться про координацію впровадження надзвичайних заходів і створення механізмів захисту споживачів та промисловості від цінових шоків, включно з тимчасовими програмами державної допомоги.
Окремий блок заходів спрямований на прискорення переходу до власних джерел чистої енергії та зменшення залежності від викопного палива. Також планується модернізація енергетичної системи ЄС, зокрема розвиток мереж і підтримка електроенергетики через податкові стимули.
“І нарешті, ми переконані у важливості подальшого залучення інвестицій та прискорення наших інвестицій. Інвестиції в енергетичний перехід – це найкраще рішення, яке ми, європейці, можемо прийняти. Не тільки з кліматичних, екологічних чи соціальних причин, а й з огляду на нашу безпеку та конкурентоспроможність”, – підсумувала Рібера.
Українська енергосистема входить у нову фазу кризи. Попри відсутність масованих блекаутів, енергосистема вже працює в умовах дефіциту, а повернення графіків відключень навіть навесні стало тривожним сигналом: проблеми не зникли.
Про критичний стан галузі заявляє голова Офісу Президента України Кирило Буданов.
За його словами, такого рівня складності українська енергетика ще не переживала. Він наголошує, що країна вже має значний дефіцит електроенергії, а наступний опалювальний сезон може стати найважчим за всю історію незалежності.
Енергосистема втратила частину генеруючих потужностей, а темпи відновлення не встигають за потребами економіки. У результаті навіть у відносно стабільні періоди система працює без запасу міцності.
Це вже б’є не тільки по побутових споживачах, а й по бізнесу: висока вартість електроенергії знижує конкурентоспроможність українських підприємств і змушує їх скорочувати виробництво.
Повернення відключень світла у квітні стало наслідком одразу кількох факторів. Ситуацію загострили зміни в економіці генерації – зокрема, перегляд умов ціни на газ, через що частина електростанцій стала нерентабельною і скоротила виробництво. Паралельно знизився імпорт електроенергії. Саме тому енергетики змушені знову вводити графіки відключень.
Глава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль заявив, що світ стоїть перед «найбільшою загрозою енергетичній безпеці в історії людства».
«У мене немає враження, що політичні діячі вже усвідомили масштаб проблеми, в якій ми перебуваємо», – сказав він «Frankfurter Allgemeine Zeitung» (FAZ).
Біроль проводить історичне порівняння: «Збитки вже більші, ніж від двох великих нафтових шоків 1973 і 1979 років разом узятих». Уже зараз у світі не вистачає близько одинадцяти мільйонів барелів нафти на день – більше, ніж у ті кризові роки. Тоді це було близько десяти мільйонів барелів на день. Із газом ситуація ще драматичніша: втрати на Близькому Сході становлять близько 140 мільярдів кубометрів – майже вдвічі більше, ніж унаслідок конфлікту в Україні.
Особливо критичною є ситуація в Ормузькій протоці: тут проходять не лише нафта і газ, а й добрива, сірка та гелій. Біроль попереджає: «Це головні артерії світової економіки, і майже всі вони паралізовані». Навіть якщо ситуація стабілізується, наслідки залишаться: зупинені родовища зможуть відновити роботу лише через шість місяців.
МЕА вже вивільнило 400 мільйонів барелів зі стратегічних резервів. Але Біроль чітко заявляє: можливі подальші кроки. «Це 20% наших запасів, тож у нас ще є 80%». Громадянам рекомендують менше користуватися транспортом і більше працювати з дому.
Нові нафтові родовища в Європі? Для Біроля це не швидке рішення:
«Навіть якщо вони почнуть нові дослідження в понеділок, пройде десять років, перш ніж нафта надійде на ринок. Сьогодні ситуація не була б такою складною, якби в Німеччині все ще працювали електростанції. Я думаю, що вони з’являться на ринку на початку 2030-х років».
Віталій Кіндратів, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України розповідає про паливну кризу в Україні та шляхи її подолання. Чи очікувати українцям ріст цін на продукти та чи втручатиметься держава у регулювання вартості пального?
Європейський ринок цукру охопила криза. Ціни знаходяться на трирічному мінімумі, виробничі витрати зростають, а зміна клімату та хвороби створюють новий тягар для фермерів і виробників. Експерти кажуть, якщо ситуація не зміниться, криза в європейській цукровій промисловості може призвести до подальшого закриття заводів та різкого скорочення виробництва.
Згідно з даними Європейської комісії, ціна на цукор знизилася більш ніж на третину з літа 2024 року до 536 євро за тонну. Падіння цін зумовлене трьома факторами:
зростання українського експорту, який перевищив один мільйон тонн у 2023-2024 роках,
збільшення виробництва цукрових буряків
зниження споживання в Європі.
За словами учасників ринку, усе це разом створило надлишок пропозиції, який повністю порушив баланс попиту та пропозиції.
Представники галузі повідомляють про вражаючі дані: французька компанія Tereos зазнала падіння доходів на 25 відсотків, а операційний прибуток – на 79 відсотків. Німецький Südzucker, найбільший виробник цукру в Європі, повідомив про падіння прибутку на 85 відсотків і прогнозує збитки до 200 мільйонів євро на рік. Cristal Union повідомила про падіння прибутку на 62 відсотки та попередила про ще більш несприятливу ринкову ситуацію.
Тільки у 2025 році в Європі закрилося п’ять цукрових заводів. А враховуючи британські заводи, які були закриті з 2010 року, на континенті залишилося 83 діючих заводи.
Окрім заводів, у дедалі більш складному становищі опиняються й виробники. Через низькі ціни багато хто зменшує посівні площі, щоб уникнути збиткового продажу буряків. Експерти кажуть, що цього року площа посівів може скоротитися майже на 10 відсотків.
Тим часом витрати постійно зростають: за розрахунками Tereos, з 2017 року вартість виробництва цукру зросла на 200 євро за тонну, головним чином через зростання цін на енергоносії, сировину та ризики, пов’язані зі зміною клімату.
Деякі виробники бачать джерело проблем у правилах ЄС, мовляв, через суворі екологічні норми європейські виробники виробляють цукор за вищою собівартістю, тоді як ЄС дозволяє безмитний ввезення продукції з третіх країн.
«Це серйозно підриває європейську конкурентоспроможність», – вважає керівник Cristalco. Український імпорт є особливо делікатним питанням: хоча з липня Брюссель скоротив квоту на 80 відсотків, за попередні місяці вже накопичилися такі великі запаси, що стабілізації цін поки що не очікується.
Чи є вихід з кризи?
Експерти кажуть, що ціни повинні зрости в короткостроковій перспективі, щоб галузь залишалася стійкою. Наприклад, Südzucker прогнозує помірне зростання цін у другій половині року, але невідомо, чи цього буде достатньо для зменшення збитків. У довгостроковій перспективі криза в європейській цукровій промисловості вимагає змін за кількома напрямками: більш ефективне виробництво, краща адаптація до зміни клімату та краща координація нормативних актів ЄС і торговельної політики.
Російський ринок побутової техніки та електроніки переживає найсильніше падіння за останні десятиліття.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передає ЕП.
За її даними, у Росії зафіксовано спад у ключових сегментах: продажі ноутбуків зменшилися на 10 % у штуках і на 14 % у грошовому вираженні, телевізорів – на 10 % і 6 %, настільних ПК – на 9 % і 11 %.
Серед причин називають високу ключову ставку та обмежений доступ до кредитів.
“Водночас на ринку смартфонів очікується скорочення з 31,5 млн до 26–27 млн штук на рік. Середня ціна пристрою зростає, адже споживачі купують телефони “на довший термін”, що становить 5–6 років”, – говориться у повідомленні.
Маркетплейси, на відміну від класичного ритейлу, зростають завдяки великим знижкам і агресивній конкуренції.
“Але це не ознака здоров’я ринку, а наслідок того, що покупці шукають найдешевші варіанти, часто відмовляючись від якісної продукції на користь маловідомих брендів. Середня ціна бездротових навушників, наприклад, впала нижче 2 тисяч рублів – показник різкої економії”, – зазначає розвідка.
Навіть у сегменті ресейлу головним драйвером зростання є не інновації, а економічна скрута населення. Люди все частіше купують уживану техніку замість нової, намагаючись заощадити. Тенденція до падіння посилюється, російський ринок електроніки найближчими роками не зможе повернутися до колишніх обсягів.
Все більше компаній в Австрії стають неплатоспроможними, кількість банкрутств компаній цього року, за прогнозами, зросте до 7000, повідомив Рікардо-Хосе Вибірал, керівник асоціації захисту кредиторів KSV1870.
Як повідомив експерт газеті Kronen Zeitung, за останніми оцінками KSV1870, тільки за перші три квартали цього року збанкрутувало 5110 компаній, які надавали роботу 15 200 співробітникам.
За його словами, хвиля банкрутств і зараз найбільше зачіпає ті ж сектори, що й раніше: це «роздрібна торгівля, будівництво, а також послуги з розміщення та громадське харчування». Загалом можна сказати, що торгівля та промисловість в Австрії продовжують демонструвати слабкі результати.
За словами Рікардо-Хосе Вибірала, до кінця року, за підрахунками, близько 7000 австрійських компаній можуть збанкрутувати, що стане рекордом. Як зазначає Kronen Zeitung, минулого року було зареєстровано 6587 випадків неплатоспроможності, а в 2023 році — 5380.
«Ми досягли дна в діловому житті» — австрійська економіка слабшає третій рік поспіль, рецесія триває
Експерт також зазначив, що причиною хвилі банкрутств є те, що цього року в Австрії може бути третій поспіль рік рецесії, а вітчизняні компанії продовжують перебувати під значним фінансовим тиском. Хоча є обережні ознаки незначної стабілізації економіки, їх далеко не достатньо для стримування хвилі банкрутств.
Тим часом компанії стикаються з низкою проблем: різко зросли витрати на енергію та персонал, США вводять мита, а економічна ситуація в Німеччині, найважливішому торговельному партнері Австрії, не поліпшується.
Крім того, в Австрії невпевнені споживачі часто воліють відкладати гроші, а не витрачати їх, що знижує споживання.
«Ми досягли найнижчої точки в діловому житті», — заявив Рікардо-Хосе Вибірал, додавши, що негативний настрій охопив всю країну, настільки, що навіть найзахідніша провінція Австрії, Форарльберг, «яка завжди була зразком ділової довіри, зараз знаходиться нижче середнього рівня».
Щодо банкрутств, керівника KSV особливо турбує те, що все частіше навіть процедуру банкрутства не можна розпочати через відсутність коштів на покриття витрат: за їхніми оцінками, у перших трьох кварталах це може стосуватися 1800 компаній. Ці компанії часто занадто довго чекали з оголошенням про неплатоспроможність, вичерпавши свої останні фінансові резерви, і на рахунку не залишилося навіть 4000 євро, необхідних для покриття судових витрат. Тому вони були змушені закрити свої підприємства, і всі їхні співробітники втратили роботу, пояснив він.
За оцінками KSV, у перших трьох кварталах найбільших збитків від банкрутств в Австрії зазнала роздрібна торгівля: з початку року загалом 921 роздрібний торговець став неплатоспроможним, що на 10 % більше, ніж торік. Більше того, на відміну від інших галузей, навіть літні місяці не принесли поліпшення ситуації в роздрібній торгівлі. На другому місці за кількістю банкрутств знаходиться будівельна галузь, а на третьому – готельна та ресторанна галузь.
Періодично РФ забороняла експорт бензину, але нещодавні удари по НПЗ посилили дефіцит бензину та спричинили сплеск цін на нього.
Інститут вивчення війни (ISW) оцінив наслідки ударів Збройних сил України по російських нафтопереробних заводах, зазначивши, що це може призвести до дефіциту бензину в Росії, стимулювати інфляцію та погіршити макроекономічну стабільність країни. Про це він пише у своєму звіті від 29 серпня.
Так, 28 серпня український Генштаб повідомив про атаку дронів, здійснену силами Служби безпеки України та Силами спеціальних операцій на Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області. Це стратегічне підприємство з річним обсягом переробки сім мільйонів тонн виробляє бензин, дизель, мазут і розчинники. Одночасно Головне розвідувальне управління України разом із Силами безпілотних систем атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краю, який забезпечує виробництво 6,25 млн тонн нафти щорічно і відіграє важливу роль у постачанні палива російському військовому сектору.
Обидва підприємства мають ключове значення для російської військової інфраструктури, а їх ураження викликало значний вплив на економічну ситуацію. У відповідь російський уряд оголосив про продовження заборони на експорт бензину з метою стабілізації внутрішнього ринку. Подібні заходи застосовувалися з 2022 року, але останні атаки на заводи посилили дефіцит пального, спустошуючи ринок і сприяючи зростанню цін.
Очікується, що криза з бензином та здорожчання товарів і послуг підвищать витрати як для пересічних громадян, так і для бізнес-середовища. Це створить додатковий тиск на економіку та розкрутить інфляційну спіраль, йдеться у звіті аналітиків.
