Правління Національного банку України вирішило з 27 жовтня знизити облікову ставку з 20% до 16%.
Про це на брифінгу повідомив голова регулятора Андрій Пишний.
Таким чином, НБУ зрівняв облікову ставку зі ставкою за депозитними сертифікатами овернайт. Він розповів, що регулятор прийняв таке рішення, аби «модернізувати свій операційний дизайн монетарної політики за системою «нижньої межі».
Пишний наголосив, що за відсутності ознак погіршення балансу, а також у разі успішної адаптації всіх учасників ринку до нових валютних правил Нацбанк розгляне можливість подальшого зниження облікової ставки у найближчі місяці.
«Водночас очікувана траєкторія інфляції та плани щодо подальших кроків щодо валютної лібералізації обмежують простір для пом’якшення процентної політики наступного року», – заявив голова НБУ.
Національний банк України вирішив цього місяця знизити облікову ставку з 22% до 20% річних. Причиною стало уповільнення інфляції в країні.
Про це повідомила пресслужба НБУ у четвер, 14 вересня.
Ставка буде знижена до 20% з 15 вересня 2023 року.
«Подальше сповільнення інфляції та спроможність НБУ забезпечувати курсову стійкість дають змогу продовжити цикл зниження ставки за збереження достатньої привабливості гривневих заощаджень. Такий крок підтримає відновлення економіки та водночас не створюватиме загроз для макрофінансової стабільності», – сказано в повідомленні.
У НБУ зазначили, що інфляція у річному обчисленні у серпні сповільнилася до 8,6%.
«Цінова динаміка виявилася ліпшою, ніж очікував НБУ, передусім за рахунок збільшення пропозиції продуктів харчування. Так, гарні врожаї посприяли зниженню цін на крупи, борошно, овочі та деякі фрукти», – додав регулятор.
Правління Національного банку на засіданні в четвер, 27 липня, прийняло рішення знизити облікову ставку з 25% до 22%, вперше з червня 2022 року.
Про стало відомо з брифінгу Нацбанку.
„Стрімке сповільнення інфляції та стійка ситуація на валютному ринку уможливлюють початок циклу зниження облікової ставки. Ураховуючи поліпшення інфляційних очікувань та прогнозу подальшого уповільнення інфляції, поточне та прогнозоване зниження ставки узгоджується зі збереженням привабливості гривневих заощаджень”, – зазначив голова Нацбанку Андрій Пишний.
Він наголосив, що це є важливим елементом забезпечення курсової стійкості за помʼякшення валютних обмежень і переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. При цьому зниження облікової ставки на тлі збереження макрофінансової стабільності підтримає відновлення економіки.
Споживча інфляція в річному вимірі з більше ніж 26% на початку року сповільнилася до 12,8% у червні, що перевершило очікування НБУ. Крім ефекту бази порівняння, на зниження інфляції вплинули чинники пропозиції, у тому числі насичення ринків продовольства та пального, а також зниження світових цін на енергоносії.
„Помітний вплив на цінову динаміку мали й заходи НБУ, зокрема підвищення вимог до обов’язкового резервування та зміна операційного дизайну монетарної політики”, – додали в регуляторі.
У Нацбанку підкреслили, що ці кроки сприяли зростанню привабливості гривневих активів, зокрема завдяки суттєвішому підвищенню банківських ставок за строковими депозитами, та зміцненню готівкового курсу гривні. Також стабільній ситуації на валютному ринку сприяли заходи з фінансового моніторингу та валютного нагляду.
„Курсовий чинник зрештою зумовив сповільнення інфляції як напряму через ціни на товари, так і опосередковано – через поліпшення очікувань. Останньому також сприяло уникнення монетарного фінансування бюджету цього року”, – додав Пишний.
Враховуючи зниження облікової ставки, також Правління НБУ знизило ставку за депозитними сертифікатами овернайт на 2 в.п. до 18%, а за кредитами рефінансування на 3 в.п. до 24%. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами і надалі дорівнюватиме обліковій ставці, тобто 22%.
У Нацбанку додали, що оновлений макропрогноз передбачає подальше зниження облікової ставки: це відбуватиметься поступово, щоб не зашкодити тенденції до сталого зниження інфляції та стійкості валютного ринку.
Згідно з презентацією, облікова ставка в І кварталі 2024 року може бути знижена до 18%.
„Водночас прогноз облікової ставки не є зобов’язанням НБУ. З огляду на високу невизначеність, подальші рішення та коригування прогнозів НБУ щодо облікової ставки значною мірою залежатимуть від реалізації припущень прогнозу та тенденцій ключових макроекономічних і фінансових індикаторів”, – резюмував Пишний.
Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 25%.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
Інфляція продовжує стрімко знижуватися.
Темпи зростання споживчих цін надалі знижувалися швидше, ніж очікувалося.
У травні інфляція сповільнилася до 15,3% у річному вимірі.
Крім ефекту бази порівняння, цьому сприяли достатня пропозиція продовольства та пального, зміцнення готівкового курсу гривні, а також поліпшення інфляційних та курсових очікувань.
Досягти стабілізації валютного ринку та поліпшення очікувань вдалося, зокрема, завдяки утриманню високої облікової ставки та комплексу додаткових заходів НБУ з підвищення привабливості гривневих інструментів.
Попри сповільнення загальної інфляції, фундаментальний інфляційний тиск залишається доволі високим.
Так, базова інфляція у травні знизилася лише до 15,6% у річному вимірі, що відповідає прогнозу НБУ.
Така динаміка свідчить про подальше перенесення понесених бізнесом витрат, пов’язаних з війною, на ціни товарів і послуг.
Європейський центральний банк підняв облікову ставку на 25 базисних пунктів до 3,5%, найвищого рівня з 2001 року. ЄЦБ піднімає ставку восьмий раз поспіль, пише агентство Reuters.
Рішення підняти ставку ЄЦБ пояснив необхідністю продовжити сповільнювати інфляцію, яка, на його очікування, залишиться вищою за цільовий рівень у 2% до 2025 року.
Інфляція в єврозоні становить 6,1%, а базове зростання цін, яке виключає харчові продукти та енергоносії, лише починає сповільнюватися.
Економіка єврозони увійшла у рецесію через уповільнення зростання в Німеччині, але, за прогнозами, продемонструє незначне зростання за підсумками року.
Безробіття в країнах єврозони знаходиться на рекордно низькому рівні, зростання заробітної плати прискорюється, хоча воно поки що відстає від темпів інфляції.
ЄЦБ не відкидає подальшого підвищення облікової ставки у вересні цього року.
Національний банк України повідомив, що зберіг облікову ставку на рівні 25%.
„Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних, а також продовжити підвищення нормативів формування банками обов’язкових резервів. Це сприятиме подальшому зростанню привабливості гривневих активів, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції”, – вказують у регуляторі.
Національний банк додатково підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків.
З 11 лютого на 5 в.п. збільшуються нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, а також за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів й кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій. Зокрема, з 5% до 10% – у національній валюті та з 15% до 20% – в іноземній валюті.
Додатково з 11 березня будуть підвищені на 10 в.п. нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб як в національній, так і в іноземній валютах. Проте на цю частину резервів не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП.
„Оновлений прогноз передбачає збереження облікової ставки на рівні 25% щонайменше до кінця першого кварталу 2024 року. Національний банк готовий за потреби застосовувати подальші заходи для уникнення емісійного фінансування дефіциту бюджету, підвищення привабливості гривневих активів, посилення стійкості валютного ринку та формування належних передумов для пом’якшення адміністративних обмежень”, – ідеться у повідомленні.
У НБУ при цьому вказують, що інфляція впродовж останніх місяців стабілізувалася, хоча й залишається на високому рівні.
І що інфляція поступово знижуватиметься та залишатиметься керованою „завдяки заходам Національного банку та уряду, а також підтримці міжнародних партнерів”.
„Національний банк прогнозує сповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році”, – повідомили у Нацбанку.
Також у НБУ зазначили, що „відновлення економіки перервалося внаслідок російських терактів проти енергетичної інфраструктури”. „У міру зниження безпекових ризиків Україна повернеться до стійкого економічного зростання в 2024-2025 роках”, – вказали у регуляторі.
Національний банк України на засіданні у четвер, 8 грудня, очікувано не змінив облікову ставку та залишив її на рівні 25%.
Про це стало відомо з трансляції брифінгу регулятора.
При цьому правління НБУ вирішило підвищити вимоги до обов’язкових резервів банків
„Це сприятиме посиленню монетарної трансмісії, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції у 2023 році”, – заявили в регуляторі.
Голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу заявив, що інфляція надалі зростає, але дещо повільніше, ніж прогнозував Нацбанк.
Так, зростання споживчих цін в Україні, за підсумками жовтня, пришвидшилося до 26,6% у річному вимірі.
За попередніми оцінками НБУ, у листопаді інфляція надалі зростала, але нижчими темпами, ніж передбачалося в жовтневому прогнозі.
У НБУ пояснюють, що основними чинниками прискорення інфляції залишаються наслідки воєнних дій та окупації окремих регіонів України, що насамперед впливає на збільшення виробничих витрат бізнесу та призводить до дефіциту окремої продукції.
„Посилення російських терактів проти критичної інфраструктури України, зокрема об’єктів енергетики, ускладнює економічну активність у різних секторах – від металургії до харчової промисловості, тваринництва та сфери послуг.
Зокрема, в останні місяці суттєво зросли витрати підприємств на підтримку безперебійної роботи в умовах періодичних відключень електроенергії. До того ж її дефіцит призводить до скорочення виробництва і, відповідно, пропозиції товарів”, – наголошує НБУ.
Там додали, що зростання попиту населення на паливо в умовах регулярних відключень створює додатковий тиск на вартість енергоносіїв. Усі ці чинники спричиняють подорожчання широкого спектра товарів і послуг, а за окремими позиціями – суттєве зростання цін.
У НБУ додають, що, попри це, загальна динаміка інфляції залишається контрольованою та навіть дещо нижчою, ніж траєкторія жовтневого макроекономічного прогнозу НБУ.
„Поступове посилення монетарних умов після червневого підвищення облікової ставки до 25% та фіксація офіційного курсу гривні відіграють вагому роль для стабілізації інфляційних очікувань.
Завдяки заходам регулювання валютного ринку та запровадженню нових інструментів для захисту заощаджень спред між готівковим та офіційним курсом гривні суттєво зменшився. Разом із чітким дотриманням НБУ та уряду спільного плану з обмеження емісійного фінансування дефіциту бюджету це сприяло послабленню тиску на валютному ринку та зменшенню чистого продажу валюти Національним банком.
Крім того, завдяки надходженню значної фінансової допомоги зросли міжнародні резерви, що посилює спроможність НБУ і надалі забезпечувати курсову стабільність”, – йдеться у заяві.
Важливим чинником стримування інфляції залишаються також незмінні тарифи на ЖКП, додають в НБУ. Крім того, у листопаді завдяки розширенню пропозиції сповільнилося підвищення цін на окремі продовольчі товари, вартість яких суттєво зростала в попередні місяці.
Після цьогорічного інфляційного сплеску, зумовленого повномасштабною війною, за підсумками наступного року зростання споживчих цін сповільниться, прогнозує НБУ.
Цьому насамперед має посприяти зниження безпекових ризиків завдяки успішним діям ЗСУ. Визволення окупованих територій, налагодження на них виробництва та логістики, а також розширення можливостей морської логістики матимуть вагомий вплив на приборкання інфляційних процесів, резюмували в Нацбанку.
Важливою передумовою для стійкого зниження інфляції наступного року також залишається злагоджена фіскальна та монетарна політика, кажуть в НБУ.
При цьому, як і раніше, НБУ не очікує стрімкого сповільнення інфляції в умовах війни.
„Українська економіка ще тривалий час функціонуватиме в умовах обмеженої логістики та дефіциту електроенергії. Послаблення споживчого попиту може лише частково компенсувати інфляційні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу.
Отже, інфляція знижуватиметься досить повільно і у 2023‒2024 роках суттєво перевищуватиме ціль НБУ в 5%. У таких умовах НБУ спрямовуватиме свою політику насамперед на утримання під контролем інфляційних очікувань і збереження керованості інфляційних процесів”, – резюмував Нацбанк.
У разі реалізації проінфляційних ризиків НБУ готовий посилити монетарні умови для збереження керованості курсових та інфляційних процесів.
Європейський центральний банк підвищив три ключові процентні ставки на 75 базисних пунктів.
Про це йдеться на сайті ЄЦБ.
З 14 вересня 2022 року процентну ставку за основними операціями рефінансування підвищили до 1,25%, процентні ставки за лінією граничного кредитування – до 1,50%, ставки за депозитною лінією буде збільшено до 0,75%.
«Цей важливий крок попереджає перехід від переважаючого вкрай адаптивного рівня облікових ставок до рівнів, які забезпечать своєчасне повернення інфляції до середньострокової цілі ЄЦБ у 2%», — пояснили у центробанку.
Рада керуючих має намір продовжити зростання ставок на наступних кількох засіданнях, оскільки прогнозує, що інфляція залишатиметься вище цільового показника протягом тривалого періоду.
Згідно з попередньою оцінкою Євростату, інфляція в серпні досягла 9,1%. Стрімке зростання цін на енергоносії та продовольство, тиск попиту в деяких секторах через відновлення економіки та вузькі місця пропозиції все ще сприяють зростанню інфляції. Ціновий тиск продовжує посилюватися та поширюватися в економіці, і інфляція може продовжити зростання в найближчій перспективі.
«Оскільки поточні рушійні сили інфляції з часом зникають, а нормалізація грошово-кредитної політики починає впливати на економіку та встановлення цін, інфляція знизиться», — додали в ЄЦБ.
В регуляторі переглянули прогнози щодо інфляції, і зараз очікується, що інфляція становитиме в середньому 8,1% у 2022 році, 5,5% у 2023 році та 2,3% у 2024 році.
Нагадаємо, раніше ЗМІ писали, що ЄЦБ запустить серію підвищення процентних ставок і пожертвує зростанням у регіоні через зростання вартості життя, яке загрожує зрости ще вище.
Нові кредити за програмою 5–7–9 видаватимуть під ставку до 20%, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмігаль.
„Серед урядових рішень, які сьогодні приймаємо задля відновлення економічної активності, – це зміни в положення про програми цільового кредитування. Після підвищення облікової ставки з боку НБУ такі програми загальмували. Про це говорить бізнес. Тому уряд сьогодні внесе зміни, які дозволять прибрати ті бар’єри, які з’явилися за програмою 5–7–9, фінансовим лізингом і програмою державних портфельних гарантій”, – сказав він.
Тепер до завершення воєнного стану банки матимуть змогу збільшувати ставку до 20% для нових кредитів.
„Акцент також робиться на інвестиційних кредитах”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, основна мета підвищення ставок – активізувати програми пільгового кредитування для бізнесу.
Як відомо, 2 червня НБУ рекордно підвищив облікову ставку на 1 500 базисних пунктів – до 25% річних з нинішніх 10% – це максимум з 2015 року. При цьому регулятор стверджував, що більше не підніматиме облікової ставки.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Національний банк України відмовився від ухваленого на початку війни рішення зафіксувати облікову ставку та підвищив її одразу з 10% до 25% річних, що перевершило всі очікування учасників ринку.
„Метою цього рішучого кроку разом з іншими заходами є захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку і в результаті посилення спроможності Національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни”, – пояснив регулятор своє рішення у релізі на сайті, пише Інтерфакс-Україна.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
