За підсумками 2024 року виручка 100 найбільших у світі оборонних компаній від продажів озброєнь і військових послуг зросла на 5,9%, досягнувши рекордних 679 млрд доларів, йдеться в новій доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру ( SIPRI ), опублікованій у понеділок, 1 грудня, передає DW.
Усього ж з 2015 року військова виручка компаній із рейтингу SIPRI зросла на 26%. Автори дослідження пояснюють зростання війнами Росії проти України та Ізраїлю проти палестинського радикального руху ісламізму ХАМАС, визнаного терористичною організацією в Євросоюзі, Великобританії та США.
Хоча основний внесок у глобальне зростання зробили виробники з Європи та США, тренд був зафіксований у всіх регіонах, а виручка російських компаній з рейтингу зростала двозначними темпами незважаючи на санкції.
“Минулого року світовий виторг від озброєнь досяг найвищого рівня за всю історію спостережень SIPRI: виробники користувалися високим попитом”, – констатує науковий співробітник програми з військових витрат та виробництва озброєнь Лоренцо Скараццато.
Росія компенсувала експорт внутрішнім попитом
З російських виробників зброї до рейтингу SIPRI останні три роки через відсутність даних входять лише дві компанії – держкорпорація “Ростех” посідає сьоме місце, а Об’єднана суднобудівна корпорація (ОСК) – 41-е місце. При цьому до “Ростеху” аналітики SIPRI тепер відносять сім компаній, які раніше враховували окремо: “Високоточні комплекси”, “Концерн Радіоелектронні технології”, “Росел”, “Вертольоти Росії”, “Об’єднана авіабудівна корпорація”, “Об’єднана двигунобудівна корпорація” і “Урал”.
У 2024 році втрати “Ростеху” та ОСК від зниження експорту були повністю компенсовані внутрішнім попитом, пише SIPRI. Їхня сукупна виручка зросла на 23% до 31,2 млрд доларів: у “Ростеху” на 26% до 27,1 млрд, а в ОСК – на 6,5% до 4,1 млрд дол.
З початку вторгнення в Україну у 2022 році російське виробництво озброєнь залишається на високому рівні особливо у сегментах випуску боєприпасів, бронетехніки, артилерійських систем, ракет та безпілотних літальних апаратів (БПЛА), перераховують аналітики. Наприклад, випуск 152-мм артилерійських снарядів зріс більш ніж у чотири рази з 250 000 у 2022 році до 1,3 млн у 2024 році. Виробництво ракет ” Іскандер ” збільшилося з 250 у 2023 році до 700 у 2024 році.
Російське виробництво стійкіше, ніж очікувалося
Незважаючи на це зростання, аналітики SIPRI стверджують, що в таких секторах, як авіабудування, Росія через санкції зіткнулися з дефіцитом поставок, оскільки виробництво, як і раніше, сильно залежать від іноземних компонентів. Іншим викликом автори доповіді назвали кадровий дефіцит, який зберігається незважаючи на масштабні кампанії з набору персоналу.
“Російська військова промисловість не має в своєму розпорядженні достатньої кількості кваліфікованої робочої сили для підтримки прогнозованих темпів виробництва, необхідних для досягнення військових цілей Росії”, – стверджують автори доповіді.
Проте очікування, що російська економіка не впорається через війну та санкції, не виправдалися, каже DW один із авторів звіту SIPRI Нан Тянь.
“Росія знаходиться в гіршому становищі, ніж була б без вторгнення, але виявилася більш стійкішою, ніж багато хто думав”, – пояснює він.
Промисловість не має в своєму розпорядженні достатньої кількості кваліфікованої робочої сили для підтримки прогнозованих темпів виробництва, необхідних для досягнення військових цілей Росії”, – стверджують автори доповіді.
За його словами, Москва повністю перебудувала свої пріоритети, і за останні три роки економіка Росії перетворилася на військову. Масштаб мілітаризації настільки великий , що навіть у разі укладання тривалого миру Кремлю буде вкрай складно повернути економіку до невійськового стану, передбачає аналітик.
Єдиною українською компанією у топ-100 стала державна “Українська оборонна промисловість” (52-е місце), яка збільшила виторг від продажу зброї на 41% до 3 млрд доларів.
Компанії з Німеччини у світових лідерах
Виробники зброї з Німеччини у 2024 році показали один із найзначніших ростів виручки – на 36%. Найшвидше цей показник зріс лише в Японії (40%). Чотири німецькі компанії увійшли до світового топ-100, а лідером став концерн Rheinmetall – з виручкою від військових продажів у 8,2 млрд євро (плюс 47% за рік) він посів 20-е місце у загальному списку. Концерн також став одним із світових лідерів за темпами зростання виручки, поступившись за межами ФРН лише чеською Czechoslovak Group (плюс 193%) та американською SpaceX (103%).
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що Таллін виділить 10 мільйонів євро на ініціативу НАТО, у межах якої для України закуповують озброєння у Сполучених Штатів.
Про це керівник естонського МЗС повідомив на сторінці у соцмережі Х.
Згідно зі словами Тсахкни, Естонія виділить 10 мільйонів євро на ініціативу Північноатлантичного Альянсу PURL для «термінового» зміцнення оборони України.
«Оскільки росія не виявляє жодних ознак прагнення до миру, продовжуючи атаки на передовій та повітряні терористичні акти проти українських міст, Україна потребує швидкої підтримки для захисту цивільного населення, утримання позицій та просування до миру», – йдеться у повідомленні.
Варто зазначити, що на початку вересня президент Естонії Алар Каріс вже заявляв, що його країна приєднається до закупівлі американського озброєння для України в межах ініціативи PURL, однак не уточнив суму допомоги.
Президент Володимир Зеленський заявив, що партнери внесли 1,5 мільярда доларів до ініціативи НАТО PURL, завдяки якій Україна закупить американську зброю.
Про це український лідер повідомляє на сторінці у Telegram.
Зазначається, що завдяки ініціативі Prioritised Ukraine Requirements List країни-члени Альянсу можуть співпрацювати для закупівлі виготовленої в США зброї для України.
«Наша нова ініціатива з оборонної підтримки PURL, реалізована спільно з партнерами, вже дає відчутні результати. На сьогодні ми вже маємо 1,5 мільярда доларів… Це механізм, який справді зміцнює нашу оборону», – зазначив Зеленський.
Згідно з його словами, на сьогодні Нідерланди внесли 500 мільйонів доларів, спільний внесок Данії, Норвегії та Швеції сягнув 500 мільйонів доларів, а у середу, 13 серпня, Німеччина додала ще 500 мільйонів доларів.
Зеленський додав, що кожен внесок у межах PURL – це прямі інвестиції в здатність України захищати життя людей і наближати достойний мир.
Президент також подякував союзникам за підтримку та підкреслив, що тривають переговори та обговорення з іншими країнами.
Українська компанія Frontline уклала стратегічну угоду з німецьким виробником дронів Quantum Systems. Обидві фірми — учасники оборонного кластера Brave1.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, пише Суспільне.
За його словами, це партнерство передбачає масштабування виробництва в Україні та глибшу інтеграцію в оборонну індустрію Європи.
„Quantum Systems відома своїми дронами зі вбудованим штучним інтелектом та аналітикою в реальному часі, а Frontline — інженерними рішеннями для розвідки й штурму”, — зауважив очільник Мінцифри.
Серед їхніх розробок:
дрон-бомбер „Лінза”;
розвідувальний безпілотник „Зум”;
турель „Буря”.
Міністр каже, що ці продукти вже кодифіковані за стандартами НАТО та використовуються в 41 підрозділі українських Сил оборони.
Підтримка України – один з пріоритетів Норвегії, запевнив, представник Генерального штабу Збройних сил Королівства Норвегія полковник Кйель Хауан.
Перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк провів переговори з делегацією Королівства Норвегія, обговоривши ситуацію на фронті, потреби української ППО та перспективи співпраці у виробництві озброєння. Норвезька сторона запевнила у подальшій підтримці. Про це інформує пресслужба Міноборони у четвер, 5 грудня.
Гаврилюк назвав критичні потреби Сил оборони України. Він також поінформував про нарощення підтримки російської федерації з боку КНДР. Мова не лише про нові постачання боєприпасів та ракет. А й про зростання кількості північнокорейських військових поблизу кордонів України.
„Ворог постійно змінює тактику терору України. Попереду – складний зимовий період, який агресор використовуватиме для того, аби занурити нашу країну у темряву та холод. Маємо швидко посилити спроможності нашої ППО та поповнити запас ракет до наявних систем. Прагнення кремля до ескалації має отримати консолідовану відповідь наших партнерів”, – наголосив генерал-лейтенант.
Представник Генерального штабу Збройних сил Королівства Норвегія полковник Кйель Хауан зауважив, що підтримка України – один з пріоритетів Норвегії.
Учасники делегації Норвегії запевнили про подальшу активну допомогу у рамках Коаліцій спроможностей. Сторони узгодили кроки щодо активізації співпраці у виробництві окремих зразків озброєння.
Перший заступник міністра оборони України також акцентував увагу на необхідності спрямувати зусилля на вирішенні завдання з оснащення бронетанковою технікою підрозділів, які наразі формуються.
Війна в Україні та Секторі Гази, а також інші збройні конфлікти минулого року спричинили значне зростання продажів сотні найбільших світових збройових компаній, ідеться у звіті, опублікованому в понеділок Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI).
Згідно зі звітом, після зниження в попередньому році у 2024-му загальні доходи ста опитаних компаній, отримані від продажу товарів і послуг військового призначення вітчизняним та зарубіжним замовникам, зросли приблизно на 4,2% – до 632 мільярдів доларів США.
Підприємства збільшили виробництво, щоб задовольнити зростаючий попит на зброю, і за прогнозами, така тенденція збережеться й наступного року.
Доходи американських збройових компаній, на які припадає майже половина світового продажу озброєння, зросли на 2,5% – до 317 мільярдів доларів, тоді як чотири німецькі збройові компанії, що входять до топ-100, продемонстрували сукупне зростання на 7,5% – до 10,7 мільярда доларів.
У звіті наголошується також на значному зростанні минулого року прибутків збройових компаній у росії та на Близькому Сході.
