Іноземні судна, включаючи польські військові кораблі, підводні човни та літаки, а також цивільні кораблі загрожують будівництву Північного потоку-2 у виключній економічній зоні Данії, – повідомила компанія – оператор проекту Nord Stream 2 AG.
За словами компанії, це регулярні, заплановані провокації, спрямовані на запобігання завершенню прокладання трубопроводу в Балтійському морі. Залишився приблизно 121 кілометр, тобто 5 відсотків до завершення будівництва трубопроводу.
Андрій Мінін, керівник дочірньої компанії „Північний потік 2 AG”, заявив російським журналістам, що літаки пролітають на низькій висоті, а кораблі заходять у район будівництва. За його словами, це може призвести до аварії та пошкодження проводу.
Будівництво, яке відновилося в січні, продовжить трубопровід за допомогою трубоукладальної баржі «Фортуна» та «Академіка Черського» в районі датського острова Борнхольм. Відповідно до міжнародного законодавства, в робочій зоні повинна бути встановлена зона безпеки на півтора милі, куди не дозволяється проникати несанкціонованими транспортними засобами.
Мінін висловився проти регулярних польотів польського PZL-Mielec M-28B1 Rbi, розробленого для ліквідування підводних човнів.
Він повідомив:
28 березня невідомий підводний човен з’явився менш ніж за милю від Фортуни. Днем пізніше польський військовий корабель з тактичним номером 823 маневрував навколо судна-крана.
22 лютого польське рибальське судно з ідентифікаційним номером SWI-106 увійшло в район прокладання труб на південь від Борнхольма. Транспортний засіб не відповів на радіовиклик, і коли корабель-обслуговувач „Владислав Стрісов” змінив напрямок, щоб витіснити його, рибальський човен в’їхав у робочу зону. Після цього польський капітан відгукнувся по радіозв’язку і визнав свою помилку. За словами Мініна, без рішучих дій судна-постачальника, рибальське судно зіткнулося б із Фортуною. Через інцидент компетентне консульство Росії в Німеччині оголосило „морський” протест.
У ніч на 30 березня на радарі корабля-постачальника „Спасатєль Караєв” поблизу Фортуни з’явилися два об’єкти, один з яких, рибальський човен, прямував до судна-крана і не відповів на радіовиклик. Російське судно вирішило перетнути маршрут і увімкнути бортові прожектори. Потім дві машини виїхали без виходу на контакт.
Російські інформаційні агентства, що повідомляють про інцидент, нагадали – Варшава виступає проти будівництва газопроводу. Польський орган захисту прав споживачів (UOKiK) наклав на учасників проекту штраф у розмірі 7,8 млрд євро. Польща також блокує повний доступ „Газпрому” до першого відділення „Північного потоку” до OPAL (один з двох газогонів у Німеччині, який з’єднує газогін Північний потік з існуючою мережею газогонів Середньої і Західної Європи).
Трубопровід „Північний потік-2”, добудований на 95%, – це російсько-європейський проект на 9,5 млрд. євро з розширення газопроводу „Північний потік” на дні Балтійського моря двома новими лініями із загальною транспортною потужністю 55 млрд. кубометрів на рік, так само як і його існуючий попередник. Його маршрут пролягає від російського Віборгу до німецького Грайфсвальда, а довжина його становить близько 1200 кілометрів.
Будівництво газопроводу, що з’єднує Росію та Німеччину, було призупинено в 2019 році; через санкції США швейцарська компанія Allseas припинила прокладання трубопроводу в Борнхольмі. Генеральний директор „Газпрому” Олексій Міллер тоді оголосив, що російська газова компанія, яка перебуває у державній власності, завершить проект самостійно.
Після однорічної перерви, в грудні минулого року у виключній економічній зоні Німеччини роботи відновилися. І замість спеціального судна швейцарської компанії російське судно „Фортуна” продовжувало працювати, але його довелося закрити через 2,6-кілометрову ділянку, оскільки діюча ліцензія BSH (дозвіл Федерального морського та гідрографічного управління Німеччини) закінчилася наприкінці року. Для захисту морських птахів, новий дозвіл дозволяє прокладати трубопровід щонайбільше 30 днів із січня по травень, після чого повинна бути 14-денна перерва.
Крім Польщі, США, три країни Балтії та Україна також не хочуть, щоб трубопровід був завершений. Вони побоюються, що, будуючи його, Москва отримає занадто великий вплив у Німеччині, а Україна втратить доходи від транзиту. З іншого боку, Берлін стверджує, що проект забезпечить пряме та безпечне джерело енергії для країни.
