Кабінет Міністрів України ухвалив план приєднання до Європейської мережі служб зайнятості (EURES), яка забезпечує вільне пересування робочої сили у 31 країні ЄС та Європейського економічного простору.
Цей крок є частиною виконання рекомендацій Європейської комісії, наданих у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС за 2023 рік. Як зазначили у Міністерстві економіки, ухвалений план визначає підготовчий етап інтеграції до європейського ринку праці та посилення мобільності українських працівників.
Український ринок праці стане частиною європейського
До плану включено аналіз і адаптацію українських інформаційних систем, щоб забезпечити їх сумісність з вимогами EURES, а також підготовку до інтеграції з європейськими базами вакансій. «Окрім відповідності українських законів європейським стандартам, важлива і технічна сумісність систем, що дозволить забезпечити ефективне співставлення вакансій та резюме», — зазначила перша віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко. Вона також підкреслила необхідність вдосконалення внутрішніх інформаційних систем для відповідності стандартам EURES.
Окрім суто технічної підготовки, українська сторона вивчає досвід Польщі та Хорватії, які раніше пройшли цей шлях, що дає змогу глибше розуміти складнощі і перспективи інтеграції.
На сьогодні EURES пропонує понад 4 мільйони вакансій, що робить платформу потужним інструментом для роботодавців і здобувачів роботи у Європі.
Пропозицій більше, ніж кандидатів
Тим часом, український ринок праці продовжує стрімко зростти за збільшенням кількості вакансій та зростанні заробітних плат. Вересень 2024 року став рекордним за кількістю розміщених вакансій від початку повномасштабного вторгнення, що підкреслює тенденцію відновлення. Сайт Work.ua зафіксував понад 117 тисяч вакансій, а Robota.ua — більше 111 тисяч, причому найвищий попит спостерігається в Київській області та сферах обслуговування, логістики та виробничих спеціальностей.
Основні тенденції, що спостерігаються на ринку праці, включають значне збільшення пропозицій у західних та центральних регіонах країни, а також підвищений попит на висококваліфікованих фахівців, топ-менеджерів і працівників робочих спеціальностей. Також помітно зріс попит на віддалену роботу, що сприяє конкуренції серед кандидатів.
Компанії відчувають дефіцит кадрів
На фоні високого попиту, значна частина роботодавців відчуває дефіцит кадрів. За дослідженням Європейської Бізнес Асоціації (EBA), близько 74% компаній в Україні стикаються з проблемами у підборі персоналу, що пов’язано з міграційними процесами та мобілізацією. На додачу, нестача робочої сили впливає на зростання заробітних плат, які у деяких сферах, таких як охорона, страхування та будівництво, досягли найвищих значень за останній час.
Заступниця міністра економіки Тетяна Бережна акцентує на важливому виклику для української економіки: значному скороченні кількості працівників на офіційному ринку праці. Якщо у 2021 році їх було 11,5 мільйона, то у 2023 році цей показник зменшився до 9 мільйонів. Щоб досягати стабільного щорічного зростання ВВП на рівні 7% до 2030 року, Україні потрібно залучити додатково 4,5 мільйона працівників.
Це завдання передбачає не лише повернення українців, які тимчасово або постійно виїхали за кордон, але й активну інтеграцію тих, хто поки що не залучений до ринку праці.
Український ринок праці зазнав серйозних змін через повномасштабне вторгнення, що вплинуло на всі категорії працівників і роботодавців. Попри кризу, різні сегменти ринку демонструють свою стійкість і продовжують адаптуватися до нових реалій.
Серед ключових категорій, які впливають на економіку країни, є так звані “комірці”, що умовно поділяються на кілька груп:
– “Білі комірці” – це працівники, які виконують інтелектуальну роботу. Сюди входять лікарі, юристи, вчителі, інженери, менеджери та інші фахівці, що працюють в офісах. Їхня діяльність базується на знаннях і забезпечує розвиток економіки.
– “Рожеві комірці” охоплюють сферу послуг, що включає професії, як-от продавці, офіціанти, косметологи й перукарі. Вони забезпечують щоденний добробут і комфорт суспільства.
– “Сині комірці” – це робітники, що виконують фізичну працю в галузях будівництва, транспорту, виробництва тощо. Вони є основою для матеріального виробництва та підтримки інфраструктури, виконуючи важливі функції для нормального функціонування економіки.
Незважаючи на воєнні виклики, представники робітничих професій продовжують відігравати важливу роль в економіці країни, демонструючи стійкість і здатність до адаптації. Стабільний попит на робітників таких спеціальностей, як будівельники, механіки, водії та зварювальники, підтверджує їхню критичну важливість для відновлення та функціонування української інфраструктури.
Згідно з даними robota.ua, у третьому кварталі 2024 року ринок праці для “синіх” і “рожевих комірців” в Україні демонструє помітне зростання активності. Кількість нових і оновлених резюме серед “синіх комірців” зросла на 10% порівняно з останнім кварталом минулого року, а серед “рожевих комірців” цей показник збільшився на 11%.
Попит на кваліфікованих робітників залишається високим, попри складні економічні умови, спричинені війною, відтоком кадрів за кордон та мобілізацією. Багато галузей відчувають дефіцит фахівців, що створює нові можливості для тих, хто готовий опановувати затребувані професії.
Яніна Склярчук, директор департаменту підбору та адаптації персоналу в “Нова Пошта”, відзначає, що кадровий дефіцит особливо відчутний у західних регіонах та прифронтових зонах. Компанія активно впроваджує заохочувальні програми для працівників, зокрема страхування життя, юридичну та психологічну підтримку.
Процес закриття вакансій робочих спеціальностей у середньому займає 15 календарних днів. Компанія використовує сучасні цифрові інструменти для пошуку персоналу, зокрема публікації в телеграм-каналах, розміщення оголошень у додатку “Нова Пошта” та на телевізорах у відділеннях. Також зберігається активна робота через традиційні канали: сайти пошуку роботи, співпраця з навчальними закладами та центрами зайнятості, а також реклама у транспорті та заохочення працівників до залучення знайомих на роботу.
У десятці найбільш затребуваних фахівців на ринку праці 2024 року переважають “сині” та “рожеві комірці”, зокрема:
Продавці;
Водії;
Кухарі;
Військові;
Працівники СТО.
Ці професії є критичними для підтримки економіки та повсякденної життєдіяльності країни, що продовжує відновлюватися в умовах війни.
Уряд України розуміє важливість робітничих спеціальностей та активно підтримує розвиток професійно-технічної освіти, заохочуючи молодь до працевлаштування в цій галузі. У майбутньому роль “синіх комірців” зростатиме, оскільки відбудова країни та реалізація інфраструктурних проєктів вимагатимуть великої кількості кваліфікованих кадрів.
Які професії будуть затребувані після війни?
Відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури стане основним завданням після закінчення війни. Попит на будівельників різних спеціалізацій, таких як каменярі, штукатури, малярі та монтажники, залишатиметься високим. Особливо затребуваними будуть фахівці з відновлення та модернізації об’єктів інфраструктури, таких як дороги, мости та комунікації. Аграрний сектор залишається однією з основних галузей української економіки. Високотехнологічне агровиробництво вимагатиме фахівців, які зможуть управляти сільськогосподарською технікою та автоматизованими комплексами. Попит також зростатиме на агрономів, які мають сучасні знання у сфері вирощування та захисту рослин.
В умовах обмежених ресурсів ремонт та обслуговування техніки, електроніки та побутових приладів набувають особливого значення. Фахівці з ремонту автомобілів (автослюсарі, електрики), побутової техніки, електроніки, зварювальники та інші майстри матимуть попит на ринку праці. Попит на послуги, пов’язані з доглядом за тілом та зовнішністю, такі як послуги перукарів, косметологів і масажистів, залишається стабільним навіть під час війни. У майбутньому очікується збільшення попиту на ці професії, оскільки люди прагнутимуть відновити психологічну рівновагу та поліпшити своє фізичне здоров’я.
Зростання попиту на робітничі професії вже призводить до підвищення заробітних плат та покращення умов праці. Роботодавці змушені конкурувати за кваліфікованих фахівців, пропонуючи їм більш привабливі умови. Аліна Вахрамеєва, керівниця департаменту по роботі з великим корпоративним бізнесом robota.ua, зазначає, що ринок праці для “синіх комірців” піддається значним змінам через військову ситуацію та економічну нестабільність. Попит на кваліфікованих робітників залишається стабільно високим, особливо в галузях будівництва, виробництва та логістики. Проте мобілізація трудового населення ускладнює ситуацію на ринку праці.
Для підвищення привабливості для кандидатів українські компанії вживають різні заходи, такі як поліпшення умов праці (підвищення заробітних плат, організація розвозки, можливість оренди житла), використання нових каналів для пошуку кандидатів (месенджери Viber та Telegram) разом із традиційними джоб-бордами. Вікторія Красножон, директор з персоналу UKRLED Aluminium, відзначає, що мобілізація ускладнює ситуацію: з чотирьох закритих вакансій двоє співробітників вже мобілізовані. Це призводить до нестачі персоналу та потреби постійно переглядати пропозиції щодо заробітної плати та умов праці.
В Україні зберігається аномальна ситуація на ринку праці. Кількість вакансій незабаром може перевищити число резюме. Не всі роботодавці, які зараз шукають співробітників, мають можливість закрити вакансію. Конкурувати за співробітників доводиться, підвищуючи зарплати. Однак далеко не кожна компанія має таку можливість.
Згідно з даними великого кадрового порталу, тільки в 2024-му середня зарплата зросла на 9,5%. Зараз в середньому українці заробляють 19 553 грн. Якщо ж порівнювати з серпнем 2023-го, то середня зарплата зросла більш ніж на 18%. Держстат (офіційна статистика) фіксує зміни між першим кварталом цього та попереднього років. Отже, за їх даними середня зарплата збільшилась на 22,5%, OBOZ.UA.
При тому найбільше зарплати виросли в:
громадське харчування та готельний бізнес – на 44,1%;
будівництво – 44%;
водний транспорт – 42%.
Свої оцінки озвучили і в Нацбанку. Лише в першому кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17,7%, йдеться в звіті НБУ. Високі темпи зростання зарплат збереглися й у другому кварталі. Причина такої тенденції: мобілізація та міграція. Зокрема, за даними ООН, у першому півріччі кількість мігрантів за кордоном зросла майже на 240 тисяч – до 6,6 млн осіб. Крім того, надалі знижувався рівень участі в робочій силі серед чоловіків.
В серпні 2021-го в Україні, згідно з даними великого кадрового порталу, за тиждень розмістили 60,6 тисяч нових вакансій, а працівники опублікували 96 тисяч резюме. За три роки, в серпні 2024-го, за тиждень розмістили всього 88,1 тисяч резюме та 63,5 тисяч вакансій.
Отже, за три роки кількість вакансій (пропозицій працювати) зросло на 5,8%, а кількість резюме навпаки – впало майже на 9%. І це з урахуванням, що частина територій України тимчасово окупована, триває повномасштабна війна.
І якщо раніше головним фактором, який зупиняє розвиток, роботодавці називали відсутність безпеки, то зараз – критично не вистачає робітників. В деяких галузях ситуація значно гірша. Наприклад, в банківській сфері зараз відкрито 3,7 тисяч вакансій і розміщено всього 2,7 тисяч резюме. Тобто пропозицій про роботу більше, ніж бажаючих працювати.
Ще в серпні 2021-го в банківській сфері хотіло працювати 4,4 тисяч українців, тоді як за тиждень з’являлось всього 3,6 тисяч нових вакансій. Отже, на ринку була хоч і незначна, але все ж таки конкуренція за робочі місця. Зараз банкам доводиться заманювати робітників і обирати не доводиться. Серед робочих вакансій розміщено 10,8 тис. вакансій всього на 8,8 тисяч резюме. Ще до великої війни ті, хто володіє робітничою спеціальністю, користувались значним дефіцитом.
В НБУ зазначають: кількість оголошень у сферах охорони, будівництва та робітничих спеціальностей значно перевищує минулорічні показники, тоді як у сфері ІТ – суттєво скоротилася. Також попит залишався пригніченим в освіті, дизайні, мистецтві та культурі.
Протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 млн працівників на ринок праці, щоб здійснити післявоєнне відновлення.
Про це заявили в Міністерстві економіки.
Зазначається, що ще до початку повномасштабного вторгнення Україна стикалася з нестачею робочої сили. Проте зараз понад 6 млн українців були змушені виїхати за кордон, і ситуація з робочою силою в країні стала ще більш критичною.
За оцінкою Міністерства економіки, протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона співробітників на ринок праці.
“Відновлення ринку праці – це не наслідок перемоги, це шлях до перемоги. Оскільки країна наближається до повоєнної епохи відбудови суспільства, потреби в робочій силі лише зростатимуть, щоб відповідати вимогам економічного відновлення”, – зазначили в Мінекономіки.
Зазначається, Україна проводить з цього приводу консультації з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) і Міжнародною організацією праці (МОП).
“МОМ та МОП планують і надалі підтримувати Міністерство економіки в прокладанні шляху до відновлення ринку праці для досягнення ключових пріоритетів”, – розповіли в Мінекономіки.
“Попереду нас очікує тісна співпраця задля допомоги державі на її шляху до відновлення і формування перспективнішого майбутнього України та її народу. Економічне відновлення має першочергове значення для цього процесу”, – зазначив голова представництва МОМ Ан Нгуєн.
Як випливає з повідомлення, йдеться, зокрема про оновлення ринку праці в Україні на основі нових економічних реалій.
“На часі закласти підвалини для оновленого ринку праці, який знайде найкраще застосування знанням, навичкам та здібностям, якими володіють люди, і запропонує їм нові економічні можливості, гідну працю та соціальний захист. Ми підтверджуємо свою готовність підтримувати зусилля України в цьому напрямку”, – заявив Національний координатор МОП Сергій Савчук.
Як змінився український ринок праці за минулий рік, де шукають роботу українці, в яких галузях найкращі зарплати, як змінилася кількість вакансій через війну?
Як свідчать дані найпопулярніших сайтів з пошуку роботи в Україні, кількість відкритих вакансій зменшилися вдвічі. На двох сайтах їх налічується в менше 100 тисяч на всю Україну. З боку шукачів роботи спостерігається більша активність в порівнянні з довоєнним часом, – зросла кількість розміщених резюме на сайтах з пошуку роботи.
Аналогічна ситуація спостерігається і у Державному центрі зайнятості. Пропозицій роботи там також поменшало вдвічі.
Державна служба статистики не проводить дослідження ринку робочої сили, адже підприємства не зобов’язані звітувати про свою роботу.
Які професії найбільш затребувані?
Згідно з даними сайтів з пошуку роботи, найчастіше роботодавці наймають менеджерів, продавців-консультантів та адміністраторів. В п’ятірку професій, на які спостерігається стабільний високий попит увійшли: продавець-консультант, менеджер з продажу, бухгалтер, водій та кухар, передає Економічна правда з посиланням на сайт Work.ua.
На іншому найпопулярнішому в Україні сайті з пошуку роботи robota.ua найчастіше шукали продавців. А от вакансій, пов’язаних з морськими спеціальностями, тут найменше. На передостанній сходинці по кількості відкритих вакансій знаходиться туризм.
Вакансії у Державному центрі зайнятості не користуються такою популярністю, як на сайтах з пошуку роботи, адже там здебільшого публікують оголошення державні установи та підприємства. А у них, як відомо, рівень заробітної плати нижче середнього. Тим не менш, роботодавці пропонують вакансії водіїв, трактористів, підсобників, продавців, кухарів, бухгалтерів, швачок, вчителів та прибиральників. Середня заробітна плата по вакансіях Державного центру зайнятості становила 10 тисяч гривень. Найвищі зарплати у сфері телекомунікацій, видобувній промисловості та охороні здоров’я.
Середня зарплата в Україні
За підрахунками вищевказаних сайтів з пошуку роботи, середня зарплата по Україні становить близько 15 тисяч гривень. При цьому, в Києві традиційно вона вище — 18 тисяч, а в Сумах, Чернігові чи кривому розі — 12,5 тис грн.
Варто зауважити, що навесні цей показник “просів” до 13,3 тис грн. Але згодом вирівнявся. При цьому, за останній рік рівень заробітної плати не змінився.
Найнижчі зарплати у сфері страхування, роздрібної торгівлі та охорони. Найшвидший ріст показали зарплати в аграрному бізнесі. Але це пов’язано із фактором сезонності цієї роботи.
Найвищі зарплати у сфері IT, нерухомості, транспорту, продажів та сільського господарства. Можна знайти вакансії із зарплатою 110 тисяч гривень, однак вимоги до спеціалістів змінилися. Зараз IT компаній беруть частіше досвідчених працівників і все менше початківців.
