Російські регіони обережно повідомляють про послаблення бензинової кризи після того, як українські військові перенесли фокус своїх атак з великих нафтопереробних заводів на судна.
Про це повідомляє Bloomberg.
Від чорноморського узбережжя росії до глибини Сибіру місцеві керівники інформують мешканців про більшу доступність пального та стабільніші поставки. Хоча нормування залишається в силі, у деяких районах поступово збільшуються норми продажу бензину на один автомобіль.
«Ситуація залишається складною, але демонструє ознаки стабілізації», – заявив у вівторок В’ячеслав Федорищев, губернатор Самарської області, де розташовані три нафтопереробні заводи ПАТ «Роснефть». Ігор Кобзєв, його колега з Іркутської області, зазначив, що черги на заправних станціях нібито значно скоротилися, а доступність бензину покращилася.
Bloomberg пише, що цей обережний оптимізм з’явився після кількох тижнів хаосу, коли безпрецедентні удари України по нафтопереробних заводах призвели до того, що обсяги переробки нафти в росії впали до найнижчих за останні кілька років рівнів. Це спричинило стрімке зростання цін на паливо та змусило уряд у Москві заборонити майже весь експорт бензину, авіаційного палива та дизельного палива.
Російські підприємці, які співпрацювали із маркетплейсом Wildberries, повідомили, що компанія перед атакою українських дронів змінила правила нарахування збитків клієнтам. За спалені на складах товари Wildberries нічого повертати не буде.
«Пишуть, що буквально напередодні сьогоднішнього прильоту по двох складах Wildberries у тамбовському Котовську та підмосковній Електросталі керівництво компанії затвердило нову версію оферти, згідно з якою воно не зобов’язане відшкодовувати селерам, що працюють на їхньому майданчику, збитки від згорілих у разі удару БПЛА та інших бойових. Щоб оцінити масштаби, наведу одну цифру— на платформі Wildberries зареєстровано близько 840 тис. продавців. Після пожежі на двох складах збитки (у разі відсутності відшкодування для багатьох смертельні) зазнали десятки тисяч російських підприємців та компаній», — повідомив блогер Плахонін.
Він також повідомляє, що кінцевим бенефіціаром Wildberries є представники з адміністрації президента рф – її керівник Антон Вайно і його перший заступник Олексій Громов.
Майже всі регіони росії стикаються з дефіцитом бензину або перебоями з його постачанням. На багатьох автозаправних станціях уже запроваджено нормування продажу пального.
Паливна криза, яка спочатку загострилася в окупованому росією Криму та змусила владу 21 червня запровадити режим надзвичайної ситуації й повністю заборонити продаж пального населенню, тепер охопила всю територію росії – від західних регіонів до Далекого Сходу.
Видання проаналізувало офіційні заяви губернаторів і мерів, а також повідомлення федеральних і регіональних ЗМІ. За результатами аналізу, понад 50 міжнародно визнаних російських регіонів офіційно повідомили про проблеми з постачанням пального, тоді як неофіційні повідомлення про перебої надходять практично з усіх інших регіонів. Щонайменше три суб’єкти федерації, серед яких Іркутська область і Забайкальський край, оголосили режим «підвищеної готовності», що є сходинкою нижче за режим надзвичайної ситуації.
У матеріалі згадують, як спочатку Путін дав інтервʼю, у якому намагався переконати, що ситуація перебуває під контролем, а потім прозвучала інша його заява, у якій він назвав найнагальнішим завданням «швидке та значне нарощування виробництва систем протиповітряної оборони». Це стало непрямим визнанням зростаючої вразливості росії до українських ударів.
Це не перший випадок масштабного дефіциту пального в росії. Минулого серпня через активізацію українських атак також виникли перебої з постачанням у багатьох регіонах. Проте експерти зазначають, що нинішня ситуація є значно серйознішою. За даними аналітиків, відмінністю є масштаб та безперервність атак, а також ситуацію погіршує те, що багато нафтопереробних заводів досі проходять ремонт після торішніх ударів.
За оцінками, виробництво бензину в росії нині приблизно на 20% нижче від внутрішнього попиту, тоді як завантаженість нафтопереробних заводів опустилася до найнижчого рівня за останні кілька років.
Як показав аналіз CNN, АЗС по всій країні запроваджують обмеження на продаж пального. З’явилися навіть спеціальні сайти, які допомагають водіям знаходити заправки, де ще можна заправитися. Через довгі черги дедалі частіше виникають конфлікти. У багатьох регіонах уже заборонено заправляти великі каністри об’ємом близько 20 літрів, щоб запобігти накопиченню запасів пального, а губернатор Іркутської області оголосив режим підвищеної готовності та заборонив продаж бензину в каністри всім, окрім екстрених служб.
Російські ЗМІ повідомляють, що в окремих регіонах люди стоять у чергах до заправок до 18 годин. У виданні зауважують, що особливо напруженою ситуація стала після атаки безпілотників 18 червня на Московський НПЗ в районі Капотня.
Експерти зазначають, що росія все ще має певні інструменти для боротьби з кризою, однак їхній перелік поступово скорочується.
За інформацією Reuters, РФ вже почала закуповувати бензин в Індії. Це виглядає особливо символічно, адже останніми роками саме Індія стала одним із головних покупців російської нафти після запровадження західних санкцій.
Якщо уряду вдасться стабілізувати постачання та знизити рівень паніки, попит може нормалізуватися, однак у виданні зауважують, що якщо українські удари збережуть нинішню інтенсивність, така нормалізація може так і не настати.
При цьому ризики зростання інфляції та скорочення споживання через паливну кризу виникли в особливо невдалий момент.
Після завершення війни між США та Іраном світові ціни на нафту, які стрімко зросли в перші місяці конфлікту, почали знижуватися. Це позбавляє росію можливості компенсувати дедалі більший бюджетний дефіцит за рахунок високих доходів від експорту енергоносіїв.
Російська економіка вже демонструє ознаки стагнації, навіть попри подальше зростання військових витрат.
Російський уряд третій місяць поспіль виплачує з бюджету рекордні субсидії нафтовим компаніям, у яких один за одним горять нафтопереробні заводи, які стали цілями для безпілотників ЗСУ.
У червні нафтові компанії РФ отримали з федерального бюджету 312,5 млрд рублів. Із них 210,6 млрд рублів виплатили за демпферним механізмом, ще 101,9 млрд – через механізм зворотного акцизу.
У травні обсяг субсидій становив 357,3 млрд рублів, у квітні – 359,3 млрд. Загалом за три місяці російські нафтовики отримали 1,029 трлн рублів.
Виплати за демпфером – запровадженим у 2018 році механізмом, покликаним стабілізувати внутрішні ціни на бензин, стали рекордними з грудня 2023 року.
У червні бюджет РФ зібрав 968 млрд рублів податку на видобуток корисних копалин – на 59% більше, ніж роком раніше. Водночас майже кожен третій рубль цих надходжень держава повернула нафтовим компаніям у вигляді субсидій.
Попри зростання червневих надходжень, за результатами першого півріччя доходи федерального бюджету від нафти й газу скоротилися на 23% – до 3,66 трлн рублів, що стало найнижчим показником із 2020 року.
Аналітики прогнозують, що до кінця літа тиск на російський бюджет посилиться через падіння цін на російську нафту. Після завершення війни в Ірані вартість нафти марки Urals наприкінці червня опустилася нижче за $45 за барель, тоді як у квітні перевищувала $100.
Тим часом, криза пального в Росії також чинить додатковий тиск на ціну Urals. Через проблеми на нафтопереробних заводах Росія збільшила експорт сирої нафти, водночас нарощуючи імпорт бензину, зокрема з Індії. Це посилило переговорні позиції індійських покупців. У результаті наприкінці червня знижки на Urals в індійських портах майже подвоїлися – з $4 до $7 за барель.
Для Росії різке здешевлення нафти означає скорочення валютної виручки від експорту, додатковий тиск на нафтові компанії та зменшення нафтогазових доходів бюджету.
Втім, втрат зазнає не лише федеральний бюджет, а й самі нафтові компанії. Пошкодження інфраструктури нафтопереробних заводів, які вже призводять до скорочення обсягів переробки, у майбутньому потребуватимуть ремонту вартістю щонайменше кілька сотень мільярдів рублів. Лише відновлення Московського НПЗ, який двічі потрапляв під удари ЗСУ та зупинив роботу до 2027 року, за оцінками аналітиків, коштуватиме близько $1 млрд.
У росії стрімко загострюється ситуація з паливом: у низці регіонів вводять обмеження на продаж бензину та дизелю, а на заправках фіксують черги, які займають ще з ночі. Місцева влада визнає перебої, але пояснює їх зростанням попиту. Водночас обмеження вже зачепили одразу кілька регіонів країни.
У росії дефіцит пального поступово охоплює все більше регіонів, і ситуація на автозаправках ускладнюється щодня, змушуючи операторів вводити нові обмеження на продаж бензину та дизельного пального. За даними російських ЗМІ, великі мережі АЗС запровадили ліміти на відпуск пального в одні руки: бензину дозволяють не більше 30 літрів на автомобіль, а дизельного пального — до 60 літрів.
У Томській області місцева влада повідомила про дефіцит одразу кількох видів пального в чотирьох районах, серед яких Колпашевський, Асиновський, Зирянський та Тегульдетський, пояснюючи ситуацію різким зростанням попиту.
Офіційна позиція регіональної влади полягає в тому, що нестача пального нібито пов’язана з панічним попитом серед населення, який за короткий час збільшив обсяги продажів приблизно на 15%. «Влада заявила, що в нестачі пального винні жителі, які кинулися на заправки й спровокували підвищений попит», — повідомляють російські медіа з посиланням на регіональні адміністрації.
У Забайкальському краї ситуація ще жорсткіша: відпуск пального там скоротили до мінімальних обсягів, зокрема до 15 літрів на автомобіль, а в регіоні запровадили режим підвищеної готовності. У більшості регіонів фіксуються кілометрові черги на АЗС, а водії змушені займати місця ще з ночі, не маючи гарантії, що зможуть заправити автомобіль.
На федеральному рівні уряд росії визнає напруженість на паливному ринку, однак заперечує наявність кризи, заявляючи про достатні запаси бензину та дизелю.
Віцепрем’єр Олександр Новак пояснив ситуацію тимчасовим зростанням попиту та перебудовою логістичних ланцюгів, зазначивши, що для стабілізації ринку потрібен час. «У нас пального на ринку достатньо. Зараз відбувається перебудова логістичних зв’язків системи з урахуванням потреб. Для збалансування ринку потрібен певний час», — заявив Новак.
Водночас у публічному просторі росії ситуацію дедалі частіше пояснюють саме ажіотажним попитом, тоді як незалежні оцінки вказують на системні проблеми на паливному ринку, що проявляються через дефіцит і обмеження продажу. Про це повідомляє росЗМІ.
Рада Європейського Союзу ще на один рік, до 31 липня 2027 року, продовжила економічні санкції проти росії за дії, які дестабілізують ситуацію в Україні.
“Це рішення було прийнято після засідання Європейської Ради 18-19 червня, на якому лідери ЄС домовилися продовжити економічні санкції проти росії на дванадцять місяців”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію росії проти України.
“Існуючі заходи охоплюють ключові сектори, включаючи торгівлю, фінанси, енергетику та технології подвійного використання. Вони також включають заборону на імпорт або передачу морської сирої нафти та деяких нафтопродуктів з росії до ЄС, заборону на операції для кількох фінансових установ та постачальників криптопослуг у росії та третіх державах, а також призупинення діяльності з мовлення та ліцензій у Європейському Союзі кількох дезінформаційних джерел, що підтримуються Кремлем. Крім того, конкретні заходи дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій”, – нагадали в Раді ЄС.
Наголошується, що ЄС збереже чинні заходи та готовий вжити додаткових заходів, доки росія продовжуватиме свої незаконні дії та порушення основоположних норм міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили.
Обсяги виробництва скоротилися на 25 відсотків навіть порівняно з березнем, коли українські атаки на російські нафтопереробні заводи посилилися, пише The Insider із посиланням на галузеві джерела міжнародних інформаційних агентств.
За даними джерел, щоденне виробництво бензину в Росії, за оцінками березня, скоротилося зі 120 000 тонн до приблизно 110 000 тонн у квітні та до 100 000 тонн у травні. На початку червня обсяги виробництва ще були близькими до рівня травня, але різко впали після того, як минулого тижня два найбільші виробники призупинили свою діяльність. Це Московський нафтопереробний завод та нафтопереробний завод TANECO в Татарстані.
Через падіння обсягів виробництва щодня з ринку вилучалося приблизно 15 000 тонн бензину. Щоденне виробництво впало приблизно до 85 000 тонн, що майже на 25 000 тонн менше, ніж внутрішній літній попит. За оцінками галузевих експертів, мінімальна потреба Росії в бензині в літній період становить приблизно 110 000 тонн на добу. За даними джерел, заводи, що мають вільні переробні потужності, можуть компенсувати дефіцит лише на 5 000 тонн на добу.
Дефіцит частково покривають поставки з Білорусі, обсяг яких, за оцінками трейдерів, становить 100 000–150 000 тонн на місяць. Крім того, нафтові компанії та незалежні трейдери використали запаси, накопичені наприкінці зими та на початку весни. За даними галузевих джерел, Росія також почала збільшувати морський імпорт бензину.
За даними джерел, Росія може збільшити пропозицію бензину за рахунок пом’якшення вимог до якості палива. На практиці нафтопереробні заводи зможуть виробляти бензин нижчої якості, ніж раніше, що може збільшити виробництво навіть на 200 000 тонн на місяць.
Серед інших заходів — поновлення використання забороненого октанопідвищувача та перенаправлення сировини на нафтопереробні заводи, де частина виробництва ще триває.
Останній раз українські дрони атакували московський нафтопереробний завод у ніч на 18 червня. За даними аналітиків OSINT, які спираються на відкриті джерела, атака зачепила кілька ключових виробничих об’єктів на заводі, який забезпечує до 40 відсотків потреб Москви в бензині та близько половини потреб міста в дизельному паливі.
Лідери 27 країн Європейського Союзу одноголосно ухвалили рішення продовжити економічні санкції проти росії ще на один рік. Раніше санкційні пакети зазвичай продовжували кожні шість місяців, що створювало можливість для блокування рішень окремими державами.
Під час засідання Європейської ради представники країн ЄС домовилися продовжити санкції проти росії відразу на рік, хоча раніше це робили максимум на 6 місяців. Тепер окремі країни не зможуть використовувати право вето для політичних поступок.
У ЄС наголошують, що рішення про продовження обмежень підсилює єдність блоку в момент, коли Україна демонструє нову динаміку на фронті, а США сигналізують про готовність до посилення санкційного тиску на Москву.
Також Європейська рада вперше з березня 2025 року погодила спільні висновки щодо України за участі всіх 27 лідерів.
Водночас рішення про річне продовження не стосується персональних санкцій проти фізичних та юридичних осіб, які підтримують російську агресію.
Ці обмеження й надалі продовжуватимуться кожні шість місяців. Такий механізм дозволяє періодично переглядати санкційні списки, включно з видаленням осіб, щодо яких бракує юридичних підстав або які померли.
[type] => post [excerpt] => Лідери 27 країн Європейського Союзу одноголосно ухвалили рішення продовжити економічні санкції проти росії ще на один рік. Раніше санкційні пакети зазвичай продовжували кожні шість місяців, що створювало можливість для блокування рішень окремими д... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1781872800 [modified] => 1781864912 ) [title] => Лідери ЄС вперше продовжили економічні санкції проти росії відразу на рік [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72005&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 72008 [uk] => 72005 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 72006 [image] => Array ( [id] => 72006 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-228.png [original_lng] => 786646 [original_w] => 1140 [original_h] => 716 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-228-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-228-300x188.png [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-228-768x482.png [width] => 768 [height] => 482 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-228-1024x643.png [width] => 1024 [height] => 643 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-228.png [width] => 1140 [height] => 716 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-228.png [width] => 1140 [height] => 716 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-228.png [width] => 1140 [height] => 716 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1781854115:12 [_thumbnail_id] => 72006 [_edit_last] => 12 [views_count] => 447 [_algolia_sync] => 995831296001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 172 [2] => 250 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => росія [2] => санкції ) ) [8] => Array ( [id] => 71896 [content] =>
Чехія запропонувала новий план щодо майбутнього нафтопроводу «Дружба». Країна-член «Групи чотирьох V4» виступила з наміром транспортувати ним нафту, але вже не російського походження.
Точніше кажучи, йдеться про те, що Азербайджан постачатиме нафту та природний газ через українську газотранспортну систему (ГТС) та нафтопровід «Дружба».
За задумом Праги, щорічно купуватиметься щонайменше 2 мільярди кубометрів азербайджанського газу, повідомляє «České Noviny». На тлі цього диверсифікація енергетичних маршрутів була однією з ключових тем двосторонніх переговорів прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша та президента України Володимира Зеленського, що відбулися у травні.
Зустріч політиків відбулася в Єревані напередодні саміту Європейського політичного співтовариства (EPC), коли відбулася перша особиста зустріч лідерів з часу повернення Бабіша на посаду глави чеського уряду.
Потім на початку червня чеський прем’єр-міністр, перебуваючи з робочим візитом у Чорногорії, підтвердив журналістам те, що прозвучало на переговорах. «Я запитав президента Зеленського, чи дозволить Україна транзит азербайджанської нафти та газу через свою територію. Він відповів, що це можливо», — згадав він.
Раніше президент України також назвав плідною травневу зустріч зі своїм чеським колегою, підкресливши «реальний потенціал поглиблення співпраці» та подякувавши чехам за непохитну підтримку нашої держави.
Лінія дружби: опубліковано план реконструкції, її планують перебудувати в Європі
Чеська Республіка прагне якнайшвидше виконати всі існуючі угоди з Азербайджаном. Баку вже зараз є одним з найбільших постачальників сирої нафти до Чехії, а наразі сторони активно ведуть переговори щодо розширення економічних зв’язків та створення спільних промислових підприємств.
Угода про постачання згаданих 2 млрд куб. м газу перебуває на стадії остаточного узгодження. Все це безпосередньо входить до компетенції провідної чеської енергетичної компанії ČEZ. Фізичні поставки через українську газотранспортну систему можуть розпочатися в період між 2028 і 2029 роками.
Паралельно з цим постало питання про реконструкцію європейської частини нафтопроводу «Дружба».
За словами Андрея Бабіша, Словаччина вже офіційно звернулася до Праги з проханням допомогти організувати реверсний режим роботи нафтопроводу «Дружба». Якщо коротко, це технічне рішення, за допомогою якого в трубопроводі змінюють напрямок потоку нафти, щоб вона текла в протилежному від звичного напрямку. Тобто, щоб Чехія могла постачати нафту до Словаччини. Незважаючи на те, що це складне інженерне завдання, реалізація якого займе щонайменше рік, Чехія готова розглянути цю можливість.
Ці процеси мають ключове значення також тому, що Словаччина та Угорщина є останніми державами в Європейському Союзі, які через трубопровід «Дружба» залежать від російської нафти, а через «Турецький потік» — від імпорту газу. Щоправда, чимало країн-членів ЄС купують російський СПГ через морські порти.
У будь-якому разі ЄС поставив чітку мету: до кінця 2027 року повністю припинити закупівлю будь-яких енергоносіїв з Москви. Отже, залучення азербайджанських ресурсів та збереження України як надійного транзитного вузла може стати рішенням на період, що починається з 2028 року, якщо європейський ринок остаточно закриють для російської енергії.
У росії після атаки на нафтопереробний завод «ТАНЕКО» в Татарстані почали запроваджувати обмеження на продаж пального. Про ліміти та перебої з бензином повідомляють жителі Москви, Підмосков’я, Санкт-Петербурга та Татарстану.
Зазначається, що обмеження на продаж пального ввели на АЗС Москви, Санкт-Петербурга та в Татарстані.
Влада Татарстану офіційно підтвердила, що на окремих автозаправних станціях введено тимчасові обмеження на продаж бензину. За словами чиновників, це зроблено для того, щоб уникнути штучного ажіотажу серед населення.
За даними російських ЗМІ, на заправках мережі «Татнефть» у Москві та Санкт-Петербурзі встановили ліміт до 20 літрів бензину АІ-92 та АІ-95 на одного покупця, а дизельного пального – до 40 літрів. Також повідомляється, що подібні обмеження діють і в інших регіонах присутності компанії.
Інші великі мережі АЗС також ввели обмеження. Зокрема, «Роснефть» дозволяє заправляти не більше 90 літрів пального за один раз, а «Лукойл» – до 100 літрів за одним чеком.
Попри це, у російській владі запевняють, що передумов для дефіциту пального немає, а запроваджені заходи мають виключно превентивний характер.
Водночас у соцмережах та місцевих пабліках продовжують з’являтися повідомлення про нестачу бензину та обмеження на окремих заправках.
