Рф внесла до санкційного списку 17-річного громадянина Великої Британії Александра Браудера. Причиною стали його дослідження криптовалютних мереж, які, за даними аналітиків, використовувалися для відмивання коштів і підтримки російської економіки в умовах санкцій. Про це повідомляє The Times.
Разом із Браудером під обмеження потрапили ще четверо британських громадян. У Міністерстві закордонних справ рф заявили, що школяр нібито поширював «наклепницькі припущення та неправдиву інформацію» про політику російської влади.
Санкції оголосили після публікації доповіді аналітичного центру, до підготовки якої долучився Браудер. У документі автори описали діяльність криптовалютної мережі A7A5, яка, за їхніми даними, використовувалася для обходу обмежень і фінансування війни росії проти України.
Крім того, Браудер консультував уряд Великої Британії щодо нового пакета санкцій, спрямованого проти пов’язаної з Кремлем мережі A7.
За словами підлітка, про внесення до санкційного списку він дізнався під час уроку економіки.
«Росія може додавати моє ім’я до будь-яких списків, яких захоче, але це не змінить фактів і не змінить моєї роботи. Санкції мене не залякують. Вони показують, що я зачепив болючу тему і що моя діяльність має потрібний ефект», — заявив Браудер.
Підліток сказав, що війна рф проти України підтримується не лише танками та ракетами — вона підтримується грошима. Він також наголосив, що продовжить дослідження схем фінансування війни через фінансову та криптовалютну інфраструктуру.
В Ірландії зростає тиск на уряд через експорт глинозему із заводу Aughinish, який належить російській компанії «Русал», пов’язаній з олігархом Олегом Дерипаскою. За даними експертів KSE, алюміній із підприємств цієї групи може використовуватися у виробництві російських безпілотників Shahed та ракет. Через це виникли побоювання, що сировина з ірландського заводу потенційно здатна потрапляти до ланцюгів виробництва озброєння рф.
Що це за завод
Глиноземний завод Aughinish на південному заході Ірландії – найбільший в Європі виробник глинозему, основної сировини для виробництва алюмінію. Сам завод не підпадає під санкції ЄС, проте його власник – „Русал”, одна з найбільших алюмінієвих компаній світу.
„Русал” заснував російський олігарх Олег Дерипаска, який перебуває під санкціями США, ЄС і Великої Британії.
США вносили „Русал” до санкційного списку у 2018 році, проте через рік вивели компанію з-під обмежень – після того, як Дерипаска зменшив свою частку і права голосу.
Куди йде сировина
За даними російських митних документів за 2025 рік, з якими ознайомилися Financial Times, найбільшим одержувачем глинозему з Aughinish є завод „Русала” у Красноярську.
Київська школа економіки (KSE) включила це місто до списку критично важливих військово-промислових центрів Росії.
За інформацією Irish Times, торговий підрозділ „Русала” продає алюміній з красноярського заводу торговому дому ASK, який постачає продукцію російському військово-промисловому комплексу.
Експерт KSE з питань санкцій Павло Шкуренко пояснив, для чого Росії потрібен алюміній: „Алюміній та його сплави використовуються у виробництві танків, бронетехніки, винищувачів, ракетних систем і, останнім часом, безпілотників. Наприклад, варіанти далекобійних безпілотників з реактивними турбінами (таких як „Geran-3” „Shahed”) вимагають високочистих алюмінієвих сплавів”.
Скільки коштує цей експорт
За даними посольства України в Дубліні, експорт глинозему з Ірландії до Росії зріс з 196 млн євро у 2021 році до 315 млн євро у 2025 році.
Міністр підприємництва Ірландії Пітер Берк цього тижня поставив під сумнів дані національного статистичного управління про те, що 83% експорту Aughinish за перший квартал пішли до Росії.
За його словами, компанія повідомила про помилку. За даними Irish Times, Aughinish назвав цифру 51% порівняно з 45% у 2025 році, пояснивши попередній показник „канцелярською помилкою”.
Реакція політиків
Депутатка Європарламенту від правлячої партії Fine Gael Реджина Догерті заявила: „Якщо є хоч тінь сумніву в тому, що ми ненавмисно підтримували ланцюг поставок військових матеріалів, це має бути абсолютним імперативом для нас – діяти негайно”.
До неї приєдналися ще троє депутатів Європарламенту від Fine Gael.
Співголова Європейської партії зелених Кіаран Каффе заявив, що „стає все очевиднішим, що матеріали, вироблені в Ірландії, є частиною російської військової машини в Україні”, закликавши Єврокомісію санкціонувати „весь експорт матеріалів до Росії, які можуть бути використані для виробництва зброї або безпілотників”.
Реакція уряду
Міністр оборони Ірландії Мікеал Мартін назвав Aughinish важливим місцевим роботодавцем, але додав: „Ми не хочемо, щоб у будь-якій формі продукт перетворювався на зброю чи вибухівку, що негативно вплинули на Україну чи, власне, на інших”.
Уряд заявляє, що проводить розслідування, проте конкретних термінів не назвав.
Реакція України
Посольство України в Дубліні висловило „серйозне занепокоєння щодо продовження експорту глинозему з Ірландії до Російської Федерації”, назвавши цей „торговельний потік” до Росії тривожним.
„Тільки за останній тиждень Російська Федерація випустила понад 2900 ударних безпілотників, майже 1560 керованих авіабомб та понад 150 ракет проти українських міст та населених пунктів”, – зазначило посольство.
Aughinish і „Русал” не відповіли на запити Financial Times про коментарі.
Зростаючий скандал відбувається на тлі того, як Ірландія, яка прийняла велику кількість українських біженців з війни, 1 липня головує в ЄС.
«Коли ми наступного місяця головуємо в Європейському Союзі, якщо ми будемо найбільшим експортером глинозему для російської військової машини і будемо говорити щось на кшталт «Слава Україні» та виступати за мир, це абсолютно і абсолютно неприйнятна ситуація», – сказав Том Клонан, незалежний сенатор.
[type] => post [excerpt] => В Ірландії зростає тиск на уряд через експорт глинозему із заводу Aughinish, який належить російській компанії «Русал», пов’язаній з олігархом Олегом Дерипаскою. За даними експертів KSE, алюміній із підприємств цієї групи може використовуватися у ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1780833360 [modified] => 1780788328 ) [title] => Сировина з ірландського заводу може використовуватися у виробництві зброї рф [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=71684&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 71684 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 71685 [image] => Array ( [id] => 71685 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/photo-2026-06-06-21-32-29.webp [original_lng] => 16088 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/photo-2026-06-06-21-32-29-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/photo-2026-06-06-21-32-29-300x189.webp [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/photo-2026-06-06-21-32-29.webp [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/photo-2026-06-06-21-32-29.webp [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/photo-2026-06-06-21-32-29.webp [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/photo-2026-06-06-21-32-29.webp [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/photo-2026-06-06-21-32-29.webp [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1780779409:2 [_thumbnail_id] => 71685 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 343 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 974212520001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 578789 [1] => 32081 [2] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => виробництво зброї [1] => Ірландія [2] => росія ) ) [2] => Array ( [id] => 71579 [content] =>
Національна служба виконання судових рішень Фінляндії цього року арештувала близько 3,7 млн євро, що належать російській державі. Кошти можуть бути використані для компенсації українській енергетичній компанії за шкоду, завдану росією.
За даними фінського мовника, арешт пов’язаний із вимогами української енергетичної компанії «Нафтогаз» та її дочірніх структур у межах компенсації збитків, спричинених війною росії проти України.
Йдеться про приблизно 3,7 млн євро, які походять із вже нечинної програми транскордонного співробітництва ЄС, у якій брали участь Фінляндія та росія. Російська сторона внесла свою частку до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, після чого програму було припинено, а кошти залишилися у Фінляндії.
Фінська влада зазначає, що арешт є запобіжним заходом, який забороняє розпоряджатися активами до остаточного рішення щодо їх подальшого використання.
З 2024 року фінські органи виконання рішень уже арештували російські активи на понад 40 млн євро. Уперше після початку повномасштабної війни значна частина вилучень стосується саме грошових коштів, а не нерухомості.
Уряд Російської Федерації запровадив тимчасову заборону на експорт авіаційного керосину, яка набрала чинності 01.06.2026 і діятиме до 30 листопада того ж року. Це рішення пов’язане зі скороченням внутрішнього виробництва пального, яке викликане регулярними атаками України на енергетичну інфраструктуру Росії. Під обмеження потрапляє паливо для реактивних двигунів, зокрема те, яке було придбане на біржових торгах.
Виключення та попередні обмеження
Згідно з новими правилами, заборона не поширюється на паливо, що вже перебуває на борту літаків або в їхніх технічних резервуарах, а також на партії авіакеросину, оформлені митницею до набуття рішенням чинності. Окрім того, виняток зроблено для поставок у межах міжурядових угод. Це вже не перше обмеження на паливному ринку Росії:
Наприкінці січня 2026 року уряд заборонив експорт бензину, дизпалива та інших нафтопродуктів до 31.07.2026, мотивуючи це необхідністю забезпечити внутрішній ринок паливом.
Ситуація на ринку пального ускладнюється падінням потужностей нафтопереробного сектору, що, за даними аналітичної компанії OilX, у квітні призвело до зниження середньодобового обсягу переробки нафти в Росії до 4,69 млн барелів – найнижчого рівня за останні 16 років. Сукупна потужність підприємств, які повністю або частково зупинили процеси, перевищує 83 млн тонн на рік, що становить близько чверті від загальної потужності нафтопереробки у РФ. Зазначені заводи забезпечували понад 30% російського бензину та близько 25% дизельного палива.
Російська влада підкреслює, що метою нових обмежень є забезпечення стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку. В умовах зростаючого попиту на пальне, особливо напередодні свят і відпусток, такі заходи покликані зберегти внутрішні ресурси та стабільність постачань.
Запроваджена заборона на експорт авіаційного керосину є частиною ширшої стратегії Росії щодо контролю за внутрішнім ринком пального в умовах енергетичної кризи. Зниження потужностей нафтоперобки та зменшення обсягів виробництва пального вимагають від уряду вжиття заходів для підтримки стабільності постачань на внутрішньому ринку. Це, в свою чергу, відображає вплив продовження конфлікту з Україною на економічну ситуацію в Росії, що може мати довгострокові наслідки для енергетичного сектора країни.
Ці обмеження на експорт пального є частиною більш широкої стратегії Росії, що виникає через зростаючий тиск з боку України. Для детальнішого розуміння ситуації на паливному ринку та можливих наслідків для економіки, ознайомтеся з тим, як Росія планує запровадити ембарго на паливо.
На тлі рекордної кількості ударів по російських НПЗ у Москві та області почали з’являтися обмеження на продаж автомобільного пального.
Про це повідомляють російські Telegram-канали.
За даними Telegram-каналу ВЧК-ОГПУ, на автозаправних станціях у Новій Москві почали з’являтися оголошення про тимчасові обмеження на продаж бензину.
Зокрема, одному покупцю відпускають не більше 60 літрів пального. Для порівняння, в окупованому Криму діє обмеження у 20 літрів на людину.
Водночас The Moscow Times повідомляє, що окремі АЗС також обмежили продаж дизельного пального до 100 літрів на одного клієнта. У повідомленнях зазначається, що такі правила діятимуть “до подальших розпоряджень”.
Ситуацію пов’язують з дефіцитом пального, який виник після серії атак українських безпілотників на об’єкти нафтопереробної галузі. На тлі проблем із забезпеченням внутрішнього ринку Росія також запровадила заборону на експорт бензину.
За даними Bloomberg, протягом останнього місяця Україна здійснила 16 атак на російські нафтопереробні заводи, що стало рекордним показником від початку повномасштабної війни. Крім того, під удари потрапляли нафтопроводи, нафтобази та портова інфраструктура, задіяна в експорті нафтопродуктів.
Уже в квітні країна перевищила запланований на 2026 рік дефіцит бюджету. Російська економіка перебуває в кризі, до чого значною мірою призводить кількість успішно здійснених українськими збройними силами атак дронів, спрямованих переважно на об’єкти енергетики.
У п’ятничній статті Financial Times зазначає, що, згідно з лютневим звітом міністра фінансів Росії Антона Силуанова, військові витрати Росії цього року можуть перевищити запланований рівень на 28 мільярдів доларів. У звіті попереджають про зростаючий тиск на бюджет і про те, що витрати в інших секторах доведеться скоротити, щоб компенсувати зростаючі військові витрати.
У бюджеті на 2026 рік Москва виділила 238 мільярдів доларів на витрати на оборону та безпеку, що становить майже 40 відсотків від загальних державних витрат. Бюджетний дефіцит вже у квітні перевищив прогнозований на 2026 рік річний показник у 56 мільярдів доларів, а наприкінці квітня цей показник становив уже 82 мільярди. Ця сума відповідає 2,5 відсотка річного ВВП Росії і є найбільшим дефіцитом, зафіксованим із моменту початку війни в Україні у 2022 році.
Згідно з доповіддю, у лютому Міністерство фінансів оцінювало, що прямий дефіцит фінансування, спричинений додатковими військовими витратами, становитиме 28 мільярдів доларів, але за песимістичним сценарієм до початку 2028 року він може зрости до 56 мільярдів доларів.
Військові витрати є пріоритетом для Москви
Війна в Ірані та пов’язана з нею глобальна нафтова і газова криза опосередковано поповнили військову скарбницю Москви, адже росіяни змогли продати свої запаси, що застрягли в морі, за вигідною ціною, до того ж з 2022 року ціна на російську нафту вперше піднялася вище 100 доларів за барель.
Financial Times, у свою чергу, зазначає, що додаткові доходи від енергоносіїв, ймовірно, не зможуть повністю компенсувати зростаючі витрати на російські військові зусилля. За словами Олександри Прокопенко, колишньої співробітниці російського центрального банку, лист добре ілюструє, як військові видатки стали найважливішим бюджетним пріоритетом Москви. «Документ показує, що військові витрати вважаються важливішими за все інше», — сказала Прокопенко.
Несплачені рахунки
Згідно з оцінкою, опублікованою нещодавно українською Службою зовнішньої розвідки з посиланням на внутрішній звіт прокремлівського Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (CMACP), частка непрацюючих активів у російському банківському секторі третій місяць поспіль залишалася вище міжнародно визнаного кризового порогу. Згідно зі стандартами Міжнародного валютного фонду (МВФ), банківська система вважається такою, що перебуває в системній кризі, якщо непрацюючі активи перевищують 10 відсотків від загальних активів сектора. У звіті CMACP кризу й надалі класифікували як «латентну», а російські державні банки приховують прострочені борги та реструктурують корпоративні борги, щоб запобігти більш масштабній паніці.
У звіті також застерігається, що ліквідність компаній по всій Росії швидко погіршується. Майже половина російських підприємств повідомляє про серйозні затримки з виплатами і вказує на те, що найбільшою загрозою до середини 2026 року є зростаючий ризик невиконання зобов’язань, тобто буде безліч неоплачених рахунків і кредитів, що може спровокувати ланцюгову реакцію в економіці.
Український проліт
У понеділок Володимир Зеленський заявив, що удари України великої дальності за останні місяці знизили продуктивність російських нафтопереробних заводів на 10 відсотків і змусили енергетичні компанії зупинити свердловини. Президент України зазначив, що дефіцит у Росії вже перевищив річні прогнози і що «Путін веде Росію до банкрутства». Цей процес прискорюють українські ракетні або дронні удари по енергетичних об’єктах.
[type] => post [excerpt] => Уже в квітні країна перевищила запланований на 2026 рік дефіцит бюджету. Російська економіка перебуває в кризі, до чого значною мірою призводить кількість успішно здійснених українськими збройними силами атак дронів, спрямованих переважно на об'єк... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1780334760 [modified] => 1780327433 ) [title] => Військові витрати росії у 2026 році можуть перевищити запланований рівень на 28 мільярдів доларів [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=71521&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 71474 [uk] => 71521 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 71475 [image] => Array ( [id] => 71475 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10.jpg [original_lng] => 215968 [original_w] => 1108 [original_h] => 739 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10.jpg [width] => 1108 [height] => 739 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10.jpg [width] => 1108 [height] => 739 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10.jpg [width] => 1108 [height] => 739 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 372 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 71475 [_edit_lock] => 1780316633:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 923888128002 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 13 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини дня [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 5395 [1] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => втрати [1] => росія ) ) [6] => Array ( [id] => 71519 [content] =>
Російська економіка різко сповільнюється на тлі ударів українських дронів і затяжної війни, а російський диктатор Володимир Путін відкриває п’ятий за час війни Петербурзький міжнародний економічний форум – у пошуках ідей зростання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За даними Reuters, російська сировинна економіка вартістю 3 трильйони доларів сповільнилась до приблизно 1% зростання минулого року – проти 4,9% у 2024-му – і скоротилась на 0,2% у першому кварталі 2026 року.
Прогноз на цей рік – 0,4%. Російські чиновники пояснюють спад високими процентними ставками, санкціями та сильним рублем.
Атаки українських безпілотників на російські НПЗ, виробництво добрив і порти, за оцінкою Reuters, вивели з ладу значну частину економіки та вплинули на чверть нафтопереробних потужностей.
Путін наказав чиновникам шукати шляхи відновлення зростання, проте бізнес каже, що найкращий спосіб досягти цього, було б припинення війни в Україні.
„Зростання та ентузіазм на російському фондовому ринку після кожної позитивної новини з мирних переговорів щодо України за посередництва США вказують на те, якою має бути їхня справжня відповідь”, – сказав Reuters високопоставлений керівник корпорації на умовах анонімності.
Кремль заявив, що мирні переговори, які розпочались у лютому минулого року, призупинені – США зосереджені на війні на Близькому Сході.
Разом із ними, за даними Reuters, „заморожені” і мільярдні потенційні інвестиції США в російську економіку, і обговорення послаблення санкцій. Це сіє песимізм у ділових колах.
Високопоставлений російський банкір на умовах анонімності заявив виданню, що Путін уже втратив гарну можливість укласти угоду минулого року, і зараз економіка демонструє ознаки нестабільності.
Петербурзький форум триватиме з 3 по 6 червня, і зростання – його головна тема.
Втім, колишній заступник голови центробанку РФ Олег В’югін заявив Reuters, що з огляду на двозначну ключову ставку, підвищення податків для фінансування війни та скорочення інвестицій ідей для зростання просто немає.
„Уряд по суті нічого не може запропонувати для відновлення зростання”, – сказав він.
Тимчасовий ефект зростання цін на нафту через війну на Близькому Сході, за оцінкою Reuters, буде короткочасним.
У рідкісній публічній критиці депутат Держдуми від Компартії Ренат Сулейменов заявив, що економіка не переживе тривалого продовження „спеціальної військової операції”.
„Про який розвиток, інвестиції та капітальні витрати може йти мова? Ні танки, ні снаряди не мають споживчої цінності: їх виробляє економіка, але населення їх не може споживати”, – сказав він.
За оцінкою видання, Росія – зі 140-мільйонним населенням, неглибокими внутрішніми ринками акцій і боргу та без іноземних інвестицій – не може покладатися на внутрішні рушії зростання, як Індія чи Китай.
Без послаблення санкцій вона „приречена на стагнацію”.
„Економіці потрібен зовнішній поштовх. Його не буде ні з державного бюджету, ні з банківської системи”, – підсумував керівник центру фінансового аналізу Ощадбанку Михайло Матовніков.
Депутат Державної думи рф від КПРФ Ренат Сулейманов заявив, що російська економіка може не витримати тривалого продовження війни проти України, і наголосив на необхідності її якнайшвидшого завершення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Telegram-каналу “Агентство. Новости”.
За даними видання, у російському парламенті вперше на такому рівні прозвучала думка про можливу нездатність економіки рф витримати затяжну війну.
Депутат вказав на високе навантаження на федеральний бюджет, значна частина якого, за його словами, припадає на оборону і безпеку – близько 40%.
Сулейманов наголосив, що такі витрати підтримують зайнятість в оборонній сфері, але водночас посилюють інфляційні процеси та обмежують інвестиції в інші напрямки.
Парламентарій заявив, що економіка стикається з перекосами в структурі витрат, що впливає на довгостроковий розвиток.
Депутат також звернув увагу на можливі складнощі в разі скорочення військових витрат.
За його словами, йшлося про ризики працевлаштування та соціальної адаптації великої кількості людей, зайнятих в оборонній галузі та військовій сфері.
Також Сулейманов згадав значні витрати на відновлення територій, де, як стверджується, зруйнована інфраструктура і житло.
Раніше депутат займав більш жорстку позицію щодо конфлікту, проте зараз його риторика змінилася. Це може бути пов’язано із загальними політичними процесами та наближенням виборчого циклу.
У російському політичному середовищі загалом фіксується обережне коригування публічних заяв, що може відображати зміну суспільних настроїв.
Обсяги постачання російської нафти до Індії досягли історичного максимуму, оскільки місцеві нафтопереробні заводи прагнуть максимально використати пільговий період до закінчення терміну дії.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними аналітичної компанії Kpler, у травні щоденні поставки сировини сягнули безпрецедентної позначки у 2,3 млн барелів.
Такий стрибок зумовлений тим, що наданий раніше виняток дозволяв імпортувати вже завантажену російську нафту, яка тривалий час зберігалася на танкерах у морі.
Прогнозується, що середньодобовий обсяг поставок за весь поточний місяць становитиме близько 1,9 млн барелів, що залишається вкрай високим показником для регіону.
Глобальний ринок нафти зазнав суттєвих потрясінь через війну в Ірані, яка фактично заблокувала традиційні шляхи постачання з Перської затоки.
Це змусило Індію, яка є третім за величиною імпортером палива у світі, шукати альтернативні джерела для стабілізації внутрішніх цін.
Для стримування стрімкого подорожчання енергоносіїв президент США Дональд Трамп та його адміністрація 5 березня вперше надали Індії індивідуальне звільнення від заборони на операції з російською нафтою.
Згодом це послаблення було розширене на світовий ринок, проте термін його дії остаточно спливає 16 травня.
Якщо американські винятки не будуть продовжені, індійські нафтопереробники зіткнуться з необхідністю закуповувати значно дорожчу сировину на спотовому ринку.
Джерела повідомляють, що провідні державні компанії, такі як Indian Oil Corp. та Bharat Petroleum Corp., уже почали превентивно купувати нафту із Західної Африки та США.
У росії на тлі українських атак на нафтопереробні заводи фіксується дефіцит бензину, зокрема марки АІ-95. Скорочення виробництва та перебої з відвантаженням призвели до зростання попиту й ризиків подальшого погіршення ситуації напередодні літнього сезону.
За інформацією Національного біржового цінового агентства, 8 травня продавці реалізували 32,64 тис. тонн бензину, що на 5,9% менше, ніж днем раніше. Зокрема, продажі бензину АІ-92 скоротилися на 8,9% – до 20,34 тис. тонн, тоді як АІ-95, навпаки, трохи зріс – до 12,24 тис. тонн (+1,5%).
Водночас обсяг незадоволеного платоспроможного попиту залишається високим: для АІ-92 він становив 23,46 тис. тонн, а для АІ-95 – 26,34 тис. тонн. Це свідчить про значний розрив між попитом і пропозицією на ринку.
Джерела в галузі зазначають, що перед літнім сезоном у росії вже сформувався дефіцит бензину марки АІ-95. У цей період попит традиційно зростає через активне використання автомобілів під час відпусток. Причиною нестачі називають позапланові ремонти великих НПЗ та скорочення обсягів переробки нафти.
За даними співрозмовників видання, компанії змушені спрямовувати паливо насамперед на власні збутові мережі, а строки ремонту окремих заводів можуть перевищувати місяць. Водночас терміни відвантаження пального вже зросли на 2–4 тижні, що ускладнює формування запасів перед сезоном підвищеного попиту.
Як відомо, Україна останніми місяцями посилила атаки безпілотників по російських нафтопереробних заводах. У квітні та на початку травня тимчасово було виведено з ладу щонайменше шість НПЗ, зокрема «Кинеф», Новокуйбишевський, Сизранський, Туапсинський, «Пермнафтооргсинтез» та «Нижегороднафтооргсинтез».
