У бюджеті російської Республіки Саха (Якутія) закінчилися кошти, призначені для одноразових виплат контрактникам, які зголосилися піти на війну проти України. Про це заявив міністр фінансів Якутії Іван Алексєєв, пише The Moscow Times.
“На жаль, у нас дійсно склалася така ситуація”, – сказав Алексєєв, додавши, що частково причина криється в тому, що влада не може “заздалегідь розрахувати, якій кількості людей знадобляться” ці кошти.
Водночас чиновник запевнив, що проблему буде вирішено “найближчими днями”.
З регіонального бюджету Якутії виділяються кошти на низку одноразових виплат: при підписанні контракту з Міноборони, при отриманні поранення, а також у разі загибелі військовослужбовця.
Зазначається, що у травні регіональна одноразова виплата за відправку на війну була збільшена на 500 тисяч рублів (понад 6000 доларів). Для тих, хто уклав контракт до кінця 2025 року на термін не менш як рік, вона становить 1,8 мільйона рублів (22,7 тисячі доларів). Крім того, мінімальна одноразова виплата від муніципалітетів була підвищена до 400 тисяч рублів (понад 5000 доларів).
За даними генерал-лейтенанта Романа Грекова, до кінця 2024 року у війні проти України брали участь понад 8 тисяч мешканців республіки. З відкритих даних відомо, що станом на 20 листопада на фронті загинули щонайменше 1954 військових з Якутії.
Центральний банк росії уперше перейшов до прямих продажів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку, відкривши доступ до металу для банків, держкомпаній та окремих інвестиційних структур.
Про це повідомляється на сайті Служби зовнішньої розвідки.
Зазначається, що для регулятора прямі продажі є вимушеним кроком, оскільки золото фактично перетворюється на інструмент підтримки рубля, латання ліквідності корпорацій та покриття бюджетних потреб в умовах стрімкого вичерпання інших ресурсів.
За даними розвідки, до 2025 року ЦБ рф не продавав золото комерційним учасникам ринку, а лише приймав його від Міністерства фінансів, нарощуючи власні резерви.
Наразі регулятор переходить до розпродажу. Водночас Фонд національного добробуту рф стрімко втрачає ліквідні активи: з 113,5 млрд дол. у 2022 році до 51,6 млрд дол. у 2025-му. Обсяги золота в структурі фонду за цей час скоротилися на 57% – із 405,7 т до 173,1 т.
За прогнозом СЗРУ, у 2025 році обсяги продажів можуть сягнути 30 млрд дол. (близько 230 т золота), а у 2026 році – щонайменше 15 млрд дол. (115 т).
У розвідці констатують, що така масштабна монетизація резервів пришвидшує виснаження запасів, які і без того перебувають під тиском санкцій та падіння доступних валютних інструментів.
Як зазначають у СЗРУ, стратегія продажу золота нібито дає змогу оперативно підживлювати бюджет і утримувати стабільність рубля, проте формує довгострокові ризики: поглиблює дефіцит ліквідних резервів, робить державні фінанси більш залежними від розпродажу активів та обмежує можливості для майбутніх інтервенцій.
Морський експорт російської нафти через порти на Балтійському морі суттєво скоротився на тлі запровадження Сполученими Штатами санкцій проти енергокомпаній «Лукойл» та «Роснєфть».
Про це повідомляє російський портал Комерсант, посилаючись на дані Центру цінових індексів.
Обсяги відвантаження сировини просіли, зокрема, через відмову ключових покупців у Китаї та Індії від російської сировини.
Так, найбільший російський нафтовий хаб у Балтійському морі, порт Приморськ, за тиждень скоротив відвантаження у 3,7 рази. Добовий обсяг експорту знизився на 73%.
Зазначається, що за цей період звідти вийшли лише три танкери: один слідує до Туреччини, інший – до Єгипту, а ще один – у невідомому напрямку.
Порт Усть-Луга також показав суттєве падіння. Зазначається, що добові відвантаження скоротилися до 43 тисяч тонн, що на 40% менше, ніж минулого року.
Водночас, вартість фрахту для перевезення російської нафти продовжує зростати, а на окремих напрямках вже піднялася до максимальних рівнів за рік.
«Частина санкцій США, введених наприкінці жовтня, набирає чинності 21 листопада, через що судновласники продовжують збільшувати премії за ризик під час перевезення російської нафти. У ЦЦІ пояснюють, що потенційні проблеми в портах вивантаження за недотримання термінів доставки можуть призвести до великих фінансових втрат», – визнає російський портал.
Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Європейський Союз перерахував росії за імпорт продуктів і енергоресурсів на 124 млрд євро більше, ніж надав підтримки Києву.
Такі дані озвучила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард на полях засідання Ради ЄС із закордонних справ 20 листопада, повідомляє ЄП.
За її словами, за майже чотири роки повномасштабного вторгнення європейські країни підтримали Україну на 187 млрд євро. Однак на імпорт з росії Євросоюз витратив ще більше коштів.
«Протягом того ж періоду ми імпортували російську нафту і газ на суму 201 мільярд євро. І якщо додати інші імпортні товари, то загальна сума становить 311 мільярдів євро. Це означає, що ми маємо негативну підтримку України у розмірі 124 мільярдів євро», – заявила шведська міністерка.
[type] => post [excerpt] => Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Європейський Союз перерахував росії за імпорт продуктів і енергоресурсів на 124 млрд євро більше, ніж надав підтримки Києву. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1763654880 [modified] => 1763654048 ) [title] => Імпорт ЄС з росії перевищив допомогу Україні на понад на 120 млрд євро – МЗС Швеції [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65688&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 65688 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 65689 [image] => Array ( [id] => 65689 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [original_lng] => 1128940 [original_w] => 1140 [original_h] => 627 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-300x165.png [width] => 300 [height] => 165 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-768x422.png [width] => 768 [height] => 422 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-1024x563.png [width] => 1024 [height] => 563 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [width] => 1140 [height] => 627 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [width] => 1140 [height] => 627 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [width] => 1140 [height] => 627 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1763646850:8 [_thumbnail_id] => 65689 [_edit_last] => 8 [views_count] => 415 [_algolia_sync] => 527276323002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 8522 [1] => 172 [2] => 221 [3] => 5138 ) [tags_name] => Array ( [0] => МЗС [1] => росія [2] => Україна [3] => Швеція ) ) [4] => Array ( [id] => 65595 [content] =>
Російська економіка стає дедалі більше залежною від експорту енергоносіїв і металів, більшість яких продаються до Китаю.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За дев’ять місяців 2025 року обсяги торгівлі між росією та Китаєм скоротилися до 163,6 млрд доларів, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
У 2025 році зменшився як експорт Китаю до рф – на 11,3% (до 73,6 млрд доларів), так і російські поставки до КНР – на 7,7% (до 90 млрд доларів).
Основним чинником падіння стало здешевлення енергоносіїв. Вартість російського енергетичного експорту до Китаю за січень-вересень знизилася на 18,9%, або на 14 млрд доларів. Експорт нафти впав на 8,1% у фізичних обсягах і на 21% у грошовому вираженні через зниження ціни на Brent.
Іншим чинником стало перенасичення російського ринку китайськими автомобілями. Після рекордних постачань у 2024 році попит скоротився більш ніж удвічі – на 56%.
Додатковий тиск спричинили логістичні збої. На китайсько-казахстанському кордоні восени утворилися черги вантажівок, а вартість перевезень із КНР до рф зросла: залізницею – на 25% (до 5 тис. доларів), автотранспортом – на 35% (до 15 тис. доларів за 20-тонну фуру). Частина морських операторів, зокрема CStar Line (ОАЕ) і STF Shipping (КНР), скоротили рейси до російських портів через фінансові обмеження.
“Залежність російської економіки від експорту енергоносіїв і металів, більшість яких продаються до Китаю, робить її дедалі вразливішою до коливань попиту на китайському ринку та посилює залежність від Пекіна”, – підсумували у розвідці.
Після санкцій проти двох найбільших російських нафтових компаній у Сполучених Штатів закінчуються ідеї щодо того, які ще заходи можна вжити, щоби змусити Москву сісти за стіл переговорів. Це визнав сам державний секретар США Марко Рубіо перед зустріччю міністрів закордонних справ країн «Великої сімки».
«Ну, нам не залишилося багато чого для санкцій, бо ми вже покарали їхні великі нафтові компанії, про що всі нас просили», – сказав Рубіо. Минулого місяця Вашингтон запровадив санкції проти «Лукойлу» та «Роснєфті», щоби обмежити доходи Кремля від нафти, які значною мірою використовуються для фінансування війни в Україні. Активи «Роснєфті» в Німеччині були передані урядом під державний контроль, і компаніям дали час до кінця квітня для їхнього продажу.
У «Лукойлу» більші проблеми, спочатку здавалося, що компанія знайшла ідеального покупця для своїх іноземних активів, але «Гувнор» відмовився від угоди. Компанія має час до 21 листопада, щоб продати свої іноземні активи вартістю 12 мільярдів доларів.
Компанії довелося оголосити форс-мажор щодо свого найціннішого активу – нафтового родовища «Західна Курна-2» вартістю 1,8 мільярда доларів. Уряди Болгарії та Румунії готуються взяти під контроль її нафтопереробні заводи. Закликають також вжити необхідних заходів, оскільки в компанії залишився лише місячний запас бензину.
Інші також хочуть звільнення від російських санкцій
Угорщина — єдина країна ЄС, яка отримала звільнення від санкцій від президента США Дональда Трампа. Інші також прагнуть цього, але кардинальне питання полягає в тому, наскільки добре виконуються каральні заходи.
«Всі розуміють, що ми запроваджуємо санкції, не тому, аби їх не виконувати. Це в наших інтересах», – цитує Рубіо Politico.
Один зі способів забезпечення виконання санкцій – це покарання тіньового флоту Росії – сотень танкерів, які незаконно перевозять російську нафту по всьому світу.
Це питання було порушено на зустрічі міністрів закордонних справ країн «Великої сімки» у Канаді цього тижня.
За словами Рубіо, у цьому випадку вжити заходів можуть європейці, оскільки деякі кораблі діють «набагато ближче до них».
В України ще є ідеї
Європейський Союз вже працює над 19-м пакетом санкцій проти Росії, спрямованим проти зрідженого природного газу (ЗПГ), банків, криптовалютної торгівлі, а також посиленням контролю над тіньовим флотом.
Український уряд каже – санкціонувати ще є що і він готовий співпрацювати з країнами-партнерами в цьому питанні. «Щодо заяви Рубіо про те, що можливості санкцій вичерпані… залишаються цілком об’єктивні можливості. Кілька великих нафтових компаній, банки, флот, інфраструктура. І комплектуючі, і оборона. І зарплати. І Арктика», – сказав Владислав Власюк, уповноважений Президента України Володимира Зеленського з питань санкцій.
«Ми продовжуватимемо співпрацю з нашими американськими партнерами, G7 та іншими. Будуть подальші санкції», – пообіцяв він.
[type] => post [excerpt] => Після санкцій проти двох найбільших російських нафтових компаній у Сполучених Штатів закінчуються ідеї щодо того, які ще заходи можна вжити, щоби змусити Москву сісти за стіл переговорів. Це визнав сам державний секретар США Марко Рубіо перед зуст... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1763218020 [modified] => 1763211197 ) [title] => У Вашингтона дедалі менше важелів проти Путіна [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65500&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 65444 [uk] => 65500 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 65445 [image] => Array ( [id] => 65445 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/rubio-1.jpg [original_lng] => 90411 [original_w] => 1347 [original_h] => 758 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/rubio-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/rubio-1-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/rubio-1-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/rubio-1-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/rubio-1.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/rubio-1.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/rubio-1.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 791 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 65445 [_edit_lock] => 1763204002:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 516603058002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline [1] => photo_size_select_actual ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 84406 [4] => 9 [5] => 43 [6] => 21 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Спецтема [5] => Статті [6] => Фото ) [tags] => Array ( [0] => 1221934 [1] => 172 [2] => 248 ) [tags_name] => Array ( [0] => важелі впливу [1] => росія [2] => США ) ) [6] => Array ( [id] => 65342 [content] =>
Полиці російських супермаркетів, які колись були заповнені французькими бургундськими та італійськими сортами вина Barolo, тепер заповнені широким асортиментом вітчизняних вин, оскільки західні санкції, пов’язані з війною в Україні, змушують споживачів переходити на місцеві виноградні насадження, пише Reuters.
В останні роки імпортні вина значно подорожчали, а їх кількість зменшилася.
Вітчизняні вина зараз становлять 60% продажів, тоді як десять років тому їх частка становила приблизно 25%.
«Російське вино зайняло дуже високу частку на російському ринку», — каже Юрій Юдіч, голова комітету з питань виноробства Асоціації рестораторів і готельєрів, посилаючись на вищі податки, що стягуються з «недружніх країн».
Ринок почав поступово змінюватися, ціни на вино зросли, імпортне вино подорожчало на 30-40 відсотків.
Тепер у московських супермаркетах домінують російські, грузинські та вірменські вина, там, де раніше стояли французькі, італійські та південноамериканські пляшки.
Санкцій більш ніж достатньо
З моменту анексії Кримського півострова в 2014 році західні країни ввели проти Росії понад 25 тисяч різних санкцій, більшість з яких була введена після вторгнення в Україну в 2022 році.
У регіоні Чорного моря виноград вирощують тисячоліттями, але революція, громадянська війна та пізніші радянські кампанії проти алкоголю, особливо за президентства Михайла Горбачова в 1985 році, знищили багато російських виноградників.
Але коли економіка почала виходити з хаосу, що панував після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, кілька піонерів-інвесторів почали скуповувати землі на півдні Росії і привезли найдосвідченіших виноробів з Франції та Італії.
«У виноробні Cote Rocheuse, що розташована поблизу Чорного моря, ми почали продавати вина у 2022 році, і в тому ж році відкрили свої двері для туристів. З того часу щороку збільшуємо обсяги виробництва і продажів», — розповіла головний винороб і директор з виробництва Ірина Яковенко.
Однак, за її словами, існують обмеження як щодо виноградників, так і щодо потужностей з виробництва вина — 500 тисяч пляшок на рік.
«Я хочу, щоб інші, особливо наші діти, бачили це і купували не італійські чи німецькі вина, а наші, — сказала Галина Романова, одна з туристок виноробні, в інтерв’ю Reuters. — Наші вина найкращі».
Виноробня Cote Rocheuse вирощує класичні європейські сорти винограду – мерло, каберне совіньон, піно нуар, шардоне, а також автохтонний російський сорт винограду з Ростовської області – красностоп золотовський.
Незважаючи на те, що виноробня в основному використовує французьке та італійське обладнання, вина є суто місцевими, сформованими російським ґрунтом і кліматом.
Путін неодноразово висловлював повагу до економічної стійкості Росії, незважаючи на численні санкції, і закликав компанії та чиновників знайти спосіб обійти санкції, які він вважає незаконними та необґрунтованими.
