Як і прогнозувалося раніше, через безперервні витрати, пов’язані з майбутніми виборами, уряд використав більше грошей, ніж передбачалося. Це збільшує й без того дуже високий дефіцит бюджету приблизно до 8%, повідомив виданню Krónika Online- член правління Національного банку Румунії Чаба Балінт.
Як пише газета, нещодавно уряд був змушений визнати, що цільовий показник дефіциту в 5%, установлений у держбюджеті на 2024 рік, зберегти неможливо, і підвищив його до 6,9%. У той же час, за оцінками Єврокомісії, дефіцит буде ще вищим і становитиме близько 7%.
Утім є й більш песимістичні погляди. Згідно з прогнозом Бюджетної ради Румунії, країна, імовірно, закінчить цей рік з бюджетним дефіцитом у 8%.
Усе це не пов’язано з тим, що 2024-й є роком виборів. На початку червня Румунія обрала депутатів до Європейського парламенту та місцевих органів влади, на 1 грудня призначено парламентські вибори, 24 листопада відбудеться перший тур президентських виборів, а 8 грудня – другий.
На тлі виборчих перегонів цього літа пенсії та мінімальна зарплата в країні зросли на 40%. За словами Чаби Балінта, це матиме свої наслідки. Він також зазначив, що наразі неясно, яким чином наступний уряд скоротить дефіцит бюджету після виборів, а від цього суттєво залежить рівень інфляції.
Як економіст Чаба Балінт не бачить, як можна швидко скоротити бюджетний дефіцит без підвищення податків.
За його словами, усе це є проблемою, і якщо її не вирішити й не вжити рішучих заходів, рано чи пізно на ситуацію вплинуть ринки: фінансування просто закінчиться, не буде інвесторів, які бажатимуть підтримати румунський бюджет.
Спеціаліст також повідомив, що тиждень тому Румунія позичила в різних банках 346,7 мільйона леїв.
Уряд Румунії схвалив у середу створення державної залізничної компанії для задоволення оборонних потреб країни, що відповідає новій ініціативі ЄС щодо військової мобільності.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Euractiv.
Нова компанія буде юридично зобов’язана управляти стратегічними перевезеннями Румунії, забезпечуючи державу надійним транспортуванням у ситуаціях, коли приватні транспортні компанії можуть відмовитися або бути не в змозі надавати певні залізничні послуги, особливо під час кризи.
Потребу створити компанію, здатну транспортувати війська, обладнання, техніку та озброєння у разі військової мобілізації, пояснили „надзвичайними подіями” 2020-2023 років.
Компанія також сприятиме доставці гуманітарної допомоги в зони конфліктів, підтримуючи зусилля міжнародної співпраці.
Окрім військових потреб, компанія відіграватиме важливу роль у транспортуванні товарів першої необхідності, таких як зерно, сировина та паливо, допомагаючи запобігти потенційним продовольчим або енергетичним кризам.
Румунія взяла на себе зобов’язання підвищити військову мобільність через участь у програмі Постійної структурованої співпраці (PESCO) і підтвердила це зобов’язання на саміті НАТО в червні 2018 року.
Румунія розширила список імпортних товарів з України, які потребують ліцензії для ввезення в країну після скарг румунських фермерів на демпінгові ціни на українську продукцію.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Euractiv.
Румунські птахівники стикаються з “серйозною проблемою” через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, набагато нижчими за румунську собівартість, заявив міністр сільського господарства Флорін Барбу після засідання уряду в середу.
Після обговорень з представниками птахівничого сектору, уряд вирішив додати яйця і м’ясо птиці до переліку продуктів, які можуть бути імпортовані з України лише за наявності ліцензії.
Це “наш обов’язок захистити румунське виробництво”, пояснив Барбу.
Зернові, насіння, борошно та цукор також потрапили до цього списку, але раніше.
Як член ЄС, Румунія повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, що робить витрати “на 30% вищими, ніж в Україні”, додав Барбу.
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць та м’яса птиці не існує.
“Ми прийняли це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчова промисловість потребує цих продуктів, а Румунія не є повністю самодостатньою, тільки румунські переробники можуть імпортувати їх за ліцензією”, – додав він.
Після того, як у вересні 2023 року Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину), Румунія запровадила ліцензії на імпорт зернових та олійних культур з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, лише румунські компанії, що займаються виробництвом олії та жирів, борошномельним виробництвом, виробництвом кормів для тварин та тваринництвом, мають право імпортувати сільськогосподарську продукцію з України або Молдови.
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу звернувся до Єврокомісії з проханням заборонити імпорт у країну продукції птахівництва з України. Каже, що зробив це на прохання румунських виробників.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на румунське Міністерство сільського господарства
Зазначається, що Барбу вже підтримав пропозицію Болгарії на засіданні Ради Євросоюзу 23 вересня.
„Існує необхідність втручання Європейської комісії щодо українського імпорту яєць та м’яса птиці, враховуючи, що наші фермери підпорядковуються певним умовам щодо птахівництва, які тягнуть за собою набагато вищі витрати, ніж у фермерів за межами Європейського Союзу”, – стверджує румунський міністр.
Він додав, що Бухарест очікує швидких рішень від Брюсселя, але в разі необхідності готовий застосувати механізм ліцензування імпорту, „який ми вже успішно застосували у випадку імпорту зернових, цукру та борошна”.
Румунія більше не може забезпечувати Молдову та Україну електроенергією.
Про це заявив міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа, повідомляє місцеве видання Мoney.
За словами прем’єра, Євросоюз має взяти на себе частину цих витрат. Бурдужа додав, що ідея європейського енергетичного ринку полягає в солідарності, щоб усі отримували вигоду.
„Ми вимагаємо від Брюсселя справедливого, принципового ставлення, щоб ми всі могли зробити свій внесок у ці додаткові зусилля”, – заявив Бурдужа.
Міністерство фінансів Румунії планує масштабний випуск державних облігацій на вересень. За даними міністерства, планується продати внутрішні казначейські зобов’язання та векселі на загальну суму 5,68 млрд леїв (1,26 млрд доларів), інформує Reuters.
У планах – проведення десяти облігацій, термін яких коливається від 1,3 до 13,4 року. Також планують аукціон річних казначейських векселів. Із загальної суми облігації на суму 675 мільйонів леїв планується продати на неконкурентних торгах.
Цього року Румунія вже продала на внутрішньому ринку державні облігації на суму понад 83 мільярди леїв. Крім того, чотири рази позичала на зовнішніх ринках на загальну суму 4 млрд доларів і 7,2 млрд євро. Остання включає зелені облігації з погашенням у 2036 році.
Спека в Румунії може знищити до 90% врожаю соняшнику і кукурудзи. У Молдові втрати цих культур через посуху сягають 70-100%. Уряди обох країн планують компенсації фермерам.
Румунія потерпає від наслідків спеки: висока температура спалила поля. Фермери не виключають втрат близько 90% врожаю. Також у Молдові від посухи постраждали плантації кукурудзи та соняшнику. Йдеться про втрати понад 70%. Про це пишуть Euronews та Agerpres.
Липнева спека, коли температура сягала 40 Цельсія, ймовірно, знищила більшу частину врожаю в Румунії. Не в останню чергу, проблеми можуть бути для фермерів, які вирощують соняшник і кукурудзу.
Якщо в хороший рік, скажімо, ми отримували десь 2500-3000 кг з гектара, то цього року ми сподіваємося досягти 1000 кг. Хоча, судячи з того, що ми тут бачимо, ми цього точно не досягнемо
– сказав Euronews Думітру Біта, фермер із села Кастранова.
При цьому Національне метеорологічне управління Румунії попереджає, що посуха триватиме.
Це катастрофа. Дощів не було… Я навіть не знаю, чи зможу я покрити витрати
– каже фермер Юліан Гроза з села Леу в Должі.
У липні міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу оголосив, що фермери отримають компенсацію в розмірі від 200 до 250 євро за гектар пошкоджених посівів.
Румунське національне інформаційне агентство Agerpres повідомило, що загальна сума передбачуваних коштів на компенсацію посухи становить від 500 до 600 мільйонів євро.
Уряд Румунії планує запросити фінансову підтримку у Європейської комісії, щоб допомогти постраждалим сільськогосподарським секторам.
Ситуація у Молдові
Плантації кукурудзи на півдні Республіки Молдова постраждали від посухи на 70-100%, а плантації соняшнику – на 60-80%. Про це заявив міністр сільського господарства Володимир Болеа, який запитує фермерам у посушливих районах краще вибирати культури, які вони сіють.
Група фахівців повинна протягом наступних двох тижнів підготувати рекомендації щодо культур і сортів з низьким рівнем ризику, “що дозволить сектору протистояти кліматичним змінам, які з року в рік надзвичайно посилюються”, додав міністр.
Румунія планує розвивати озброєння у співпраці з Україною, зокрема, зосередившись на протикорабельних ракетах Р-360 Нептун.
Про це повідомляє видання Army Recognition.
Зазначається, що про те, що українська оборонна промисловість працює над модернізацією Р-360 стало відомо ще у квітні 2023 року, хоча остаточні результати цих зусиль залишаються невизначеними.
Плани румунсько-українського військово-промислового партнерства розраховані на післявоєнний період.
На відміну від французьких ракет SCALP-EG, які запускаються з повітря, ракети Нептун запускаються з землі і можуть вражати як наземні, так і морські цілі з дальністю до 400 кілометрів. Ця здатність надає їм стратегічну роль у конфлікті. Ракети використовувалися з початку конфлікту, зокрема, для знищення російського крейсера Москва у 2022 році. Потенційно вони можуть скласти конкуренцію американським ПТРК ATACMS — єдиній зброї зі схожою дальністю, яку використовує Україна.
За даними видання, Бухарест сподівається, що принаймні частина узбережжя Чорного моря залишиться під контролем України.
Ракета Нептун — надзвукова крилата ракета, розроблена українською компанією КБ Луч.
Вперше вона була представлена на міжнародній виставці Зброя та безпека у Києві у 2015 році, а у 2021 році надійшла на озброєння Військово-морських сил України. Вона важить 870 кг і завдовжки 5,05 метра. Зброя призначена для ураження кораблів водотоннажністю до 9 тисяч тонн та має дальність дії понад 200 кілометрів і може вражати морські та наземні цілі у варіанті наземного базування. Ракета оснащена турбовентиляторним двигуном Мотор Січ МС400 та вдосконаленими системами наведення та радіоелектронними системами.
Найбільший пороховий завод у Європі буде побудований у румунському повіті Брашов за рахунок євроінвестицій у розмірі 400 млн євро. Про це пише Agerpres.
За словами голови Сенату Румунії та колишнього прем’єра Ніколає Чуке, Румунія відремонтує будівлю, тоді як Європейський Союз профінансує технічне оснащення, необхідне для виробництва пороху. Заява сенатора прозвучала під час відкриття натовської виставки військової техніки у Бухаресті. Очікується, що румунська державна оборонна промисловість Romarm співпрацюватиме з німецьким холдингом Rheinmetall.
«Ми робимо значні інвестиції в Румунії, щоб розробити нові та сучасні проєкти, і той факт, що ми отримали перше в історії фінансування у розмірі 50 мільйонів євро від Європейської Комісії для порохового заводу спільно з концерном Rheinmetall, свідчить про те, що ми активно працюємо», – зазначив очільник румунського уряду.
«Сьогодні ми маємо перспективу того, що румунська оборонна промисловість за короткий час принесе вражаючі контракти та залучить в економіку мільярди євро, залучаючи десятки й сотні інших компаній-постачальників. Найкращим прикладом є те, що сьогодні будуть підписані комерційні угоди з важливими міжнародними партнерами. Завод у Куджирі буде виробляти зброю та озброєння разом з компанією Romarm і американським концерном General Dynamics розвивають партнерство для модернізації та розробки нових потужностей для виробництва боєприпасів великого калібру за стандартами НАТО», – підкреслив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.
Він також додав, що румунська аерокосмічна компанія Romaero, про яку багато хто вважав, що та незабаром збанкрутує, зараз повертається як основний постачальник послуг з обслуговування та ремонту літаків Boeing і Airbus. «Вона підпише відповідний меморандум в Угорщині», – дав обіцянку Чолаку. Він також згадав інші «великі проєкти», які вже підписані з США, Німеччиною, Південною Кореєю, Францією та іншими країнами.
Щоб зміцнити продовольчу безпеку Ізраїлю, міністр сільського господарства Аві Діхтер у Бухаресті уклав угоду про надзвичайну поставку пшениці зі своїм румунським колегою Флоріном Барбу, повідомляє інформагентство Agerpres.
В обмін на пшеницю Ізраїль надасть Румунії сільськогосподарські технології та досвід.
«У час поточної глобальної невизначеності та серйозних геополітичних конфліктів у нашому регіоні ця угода, заснована на спільних інтересах, забезпечить Ізраїлю ще один канал імпорту, зокрема в надзвичайних ситуаціях», – повідомив Аві Діхтер.
Аналогічні угоди Ізраїль уклав і з Узбекистаном, Азербайджаном і Марокко.
Під час візиту до Бухареста міністр сільського господарства Ізраїлю також зустрівся з депутатом парламенту Румунії Сільвіу Векслером, очільником Асоціації єврейських громад Румунії та керівництвом Румунсько-ізраїльської торгово-промислової палати.
