Фінансування включає позику Міжнародного банку реконструкції та розвитку на 450 млн доларів та кредитну угоду на 300 млн доларів.
Очільник Мінфіну Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом підписали угоди за проєктом „Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління” (SURGE) на суму 750 млн доларів. Про це повідомило Міністерство фінансів України.
Фінансування включає позику Міжнародного банку реконструкції та розвитку на 450 млн доларів із Цільового фонду ADVANCE Ukraine, що підтримується урядом Японії, та кредитну угоду на 300 млн доларів зі Спеціальної програми відновлення для України та Молдови.
Як очікується, позику в 450 млн доларів Україна отримає до кінця 2024 року.
За словами міністра фінансів, реалізація проєкту SURGE допоможе уряду України покращити процес управління публічними інвестиціями, зробивши його більш ефективним та прозорим. Це є важливим кроком для подальшого забезпечення потреб відновлення України.
Додатково підписано грантову угоду на 10 млн доларів за проєктом STRONG, спрямованим на підтримку впровадження інституційних реформ в межах SURGE.
Грантова угода із Францією для сприяння відновленню та підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки дозволить залучити 200 млн євро.
За інформацією Мінекономіки, кошти спрямують на реконструкцію та відновлення критично важливої інфраструктури в таких секторах, як охорона здоров’я, сільське господарство, водопостачання та водовідведення, переробка відходів, розмінування, житлове будівництво. З них 60 млн євро спрямують на підтримку енергетичного сектору.
Рамкова угода з Кореєю щодо кредитів від Фонду економічного розвитку та співробітництва (EDCF) на 2024-2029 роки передбачає отримання 2,1 млрд доларів для фінансування кредитних проєктів EDCF в Україні.
Мінекономіки зазначило, що ці кошти будуть спрямовані на закупівлю обладнання та на проєкти відновлення.
Грант від США обсягом майже 3,9 млрд доларів поступить до державного бюджету України найближчим часом. Міністр фінансів України Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку Боб Сом підписали відповідну угоду.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Мінфіну.
„Залучені кошти буде спрямовано на виплати заробітної плати вчителям, співробітникам служб швидкого реагування (ДСНС), працівникам державних органів, а також на підтримку першочергових соціальних видатків (виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, малозабезпеченим сім’ям та особам з інвалідністю)”, – йдеться в повідомленні.
Це – перший транш прямої бюджетної підтримки від США у 2024 році. Запланований обсяг фінансової допомоги від США на поточний рік сягає 7,8 млрд доларів.
За даними прес-служби Мінфіну, кошти надійдуть через проект „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine). Проект є ключовим фінансовим інструментом Світового банку для допомоги Україні. З початку повномасштабного вторгнення Росії він обʼєднує зусилля іноземних донорів для надання критично важливої підтримки України.
Через проект PEACE in Ukraine до держбюджету з червня 2022 року вже залучено більше 25 млрд доларів США. Ця угода збільшить обсяг бюджетної підтримки в межах проекту до майже 30 млрд доларів США, з яких понад 80% – кошти від Сполучених Штатів.
[type] => post [excerpt] => Грант від США обсягом майже 3,9 млрд доларів поступить до державного бюджету України найближчим часом. Міністр фінансів України Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку Боб Сом підписали відповідну угоду. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1722524580 [modified] => 1722517094 ) [title] => Транш від США на 3,9 млрд доларів поступить найближчим часом: Україна підписала угоду [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=51796&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 51794 [uk] => 51796 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 19344 [image] => Array ( [id] => 19344 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/usa-penz.jpg [original_lng] => 547410 [original_w] => 2122 [original_h] => 1413 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/usa-penz-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/usa-penz-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/usa-penz-768x511.jpg [width] => 768 [height] => 511 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/usa-penz-1024x682.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/usa-penz-1536x1023.jpg [width] => 1536 [height] => 1023 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/usa-penz-2048x1364.jpg [width] => 2048 [height] => 1364 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/usa-penz.jpg [width] => 2122 [height] => 1413 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 808 [_thumbnail_id] => 19344 [_edit_lock] => 1722506353:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_3f6bc633da9fc186f303710c7107ad28] =>
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Лідер парламентської фракції проурядової Польської селянської партії Кшиштоф Пащик повідомив, що Варшава та Київ близькі до угоди про імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Як пише „Європейська правда”, про це він сказав інтерв’ю PAP, повідомляє Reuters.
За словами Пащика, сторони „близькі до вирішення цих проблем разом у діалозі” напередодні зустрічі міністра сільського господарства Польщі Чеслава Секерського зі своїм українським колегою Миколою Сольським у середу в Варшаві та урядів країн у четвер.
„Я думаю, що можна буде сьогодні-завтра зробити так, щоб те, що іноді називають транзитом, насправді стало транзитом … Я оптимістично налаштований щодо результатів”, – сказав він.
Пащик додав, що угода між Польщею та Україною має містити чітко визначені якісні та кількісні квоти на продукти, які можуть залишатися на території Польщі, переказує його слова PAP.
Підписання угоди відбулося в Санкт-Петербурзі під час засідання Вищої Євразійської економічної ради.
Країни Євразійського економічного союзу підписали повноформатну угоду про вільну торгівлю з Іраном. Вона замінить тимчасову угоду, яка була чинною з 2019 року, повідомляють російські ЗМІ.
Повідомляється, що підписання угоди відбулося в Санкт-Петербурзі під час засідання Вищої Євразійської економічної ради. Підписи під документом поставили голова колегії Євразійської економічної комісії Михайло Мясникович, віцепрем’єр Росії Олексій Оверчук та міністр промисловості, копалень і торгівлі Ірану Аббас Алі-Абаді, а також країни-члени ЄАЕС Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Казахстан.
Кабінет міністрів України на засіданні у п’ятницю, 22 грудня, ініціював припинення міжурядової угоди про вільну торгівлю з Білоруссю.
Про це повідомило Міністерство економіки.
Уряд своїм рішенням схвалив законопроєкт, який припиняє дію угоди між урядами України й Білорусі про вільну торгівлю та низки інших документів, що забезпечували режим вільної торгівлі між країнами та вилучення з такого режиму.
Тепер законопроєкт передадуть на розгляд Верховної Ради.
„Зрозуміло, що жодної торгівлі між Україною та державою-агресором та сателітом Росії – Білоруссю – не існує вже майже два роки як явища. Вказаними рішеннями ми лише приводимо договірно-правову базу у відповідність до реалій”, – прокоментував заступник міністра економіки-торговий представник України Тарас Качка.
Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Білоруссю діяла з 1992 року.
До 2022 року експорт в Україну забезпечував 10-11% усіх надходжень від зовнішньої торгівлі Білорусі, тоді як український експорт в Білорусь приносив 3,1% загальних експортних надходжень.
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо у п’ятницю підписали оновлену угоду про вільну торгівлю між двома державами.
Церемонія підписання відбулась перед спільною пресконференцією обох лідерів, повідомляє кореспондент „Європейської правди”.
„Ми щойно підписали угоду про вільну торгівлю між Україною й Канадою. Вона надає канадським компаніям доступ (до українського ринку. – Ред.) і створить нові робочі місця”, – зазначив Трюдо.
Він додав, що Канада також підтверджує виділення Україні макрофінансової допомоги в прийдешньому, 2024 році.
„Пізніше в Торонто ми зустрінемось із лідерами ділових кіл і обговорюватимемо зусилля у відбудові України”, – анонсував канадський прем’єр.
Україна та Франція підписали угоду щодо призупинення виплат за державним боргом.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства фінансів України.
Зазначається, що документ підписали міністр фінансів України Сергій Марченко та посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.
Яка зазначив міністр, призупинення виплат за офіційним боргом дозволить зменшити боргове навантаження на держбюджет України та направити кошти на фінансування першочергових потреб та підтримати економіку, яка постраждала від війни.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
У понеділок було створено делегацію для участі в переговорах щодо приєднання України до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство, повідомляє пресслужба Міністерства економіки, передає Інтерфакс-Україна.
„1 травня розпорядженням президента України утворено делегацію України для участі у переговорах про приєднання України до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство”, – йдеться в повідомленні, розміщеному на сайті.
Головою делегації було призначено першу віцепрем’єр-міністерку України – міністерку економіки України Юлію Свириденко, заступником голови делегації – заступника міністра економіки України – торгового представника України Тараса Качку. Також до делегації увійшли представники Мінекономіки, Міністерства юстиції, Міністерства агрополітики, Держмитслужби та Офісу президента України.
„Мінекономіки розраховує на вступ до Угоди про Транстихоокеанське партнерство на початку 2024 року. Разом з тим є перспектива приєднатися до угоди вже цього року”, – зазначає Юлія Свириденко.
Вона також наголосила, що ця угода „дасть Україні можливість лібералізації нетарифних обмежень у торгівлі товарами і послугам з країнами цього регіону, а також відкриє доступ на нові ринки збуту”.
„Крім того, це дасть нам змогу розширити доступ до прямих іноземних інвестицій. Зокрема основними інвесторами в економіку країн Транстихоокеанського партнерства є США, Велика Британія та країни ЄС”, – заявила Свириденко.
Торговий представник України повідомив, що початок переговорів відбудеться після остаточного рішення Великої Британії щодо приєднання до угоди. Відомо, що „це перша європейська країна, яка найближчим часом може приєднатися до цієї трансконтинентальної угоди”.
„Сподіваюся, що Сполучене Королівство незабаром приєднається, і ми будемо мати пріоритет, щоб стати частиною цієї угоди, яка об’єднує наших партнерів з тихоокеанського регіону, зокрема Австралію, Нову Зеландію, Перу, Канаду та інші країни”, – підсумував Качка.
Він також зазначив, що Україна має на меті розвивати торговельні та економічні відносин із країнами Африки.
„Передбачається відкрити щонайменше десять торговельних представництв у країнах тихоокеанського регіону, включаючи Південну Африку, Нігерію, Єгипет і Гану”, – повідомляє пресслужба.
Всеосяжну і прогресивну угоду про Транстихоокеанське партнерство було укладено у 2018 році. На 2022 рік угоду ратифікували вісім країн: Австралія, Канада, Японія, Мексика, Перу, Нова Зеландія, Сінгапур і В’єтнам. Країни Транстихоокеанського партнерства переважно займаються експортом електроніки, машин, автомобілів і мінерального пального.
Бразилія і Китай уклали нову торговельну угоду, в якій вирішили відмовитися від долара США у спільних операціях. Вони будуть проводити розрахунки у власних валютах.
Такою інформацією поділилося видання Fox Business. Угода між двома країнами дозволить їм безпосередньо обмінювати юані на реали і назад в торгових і фінансових операціях. Тобто Бразилія і Китай більше не будуть конвертувати свої валюти в американські долари.
Бразильське агентство зі сприяння торгівлі та інвестиціям (ApexBrasil) заявило, що нова угода з Китаєм „знизить витрати” і „сприятиме ще більшому розвитку двосторонньої торгівлі і інвестиціям”. КНР ще в 2009 році стала найбільшим торговим партнером Бразилії, обігнавши США.
На Піднебесну припадає п’ята частина всього імпорту. При цьому більше третини експорту Бразилії йде в Китай, який став для держави найбільшим ринком збуту. КНР також найбільш активно інвестує в Бразилію серед усіх країн Латинської Америки. Це пов’язано з витратами країни на будівництво високовольтних ліній електропередач і видобутком нафти.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
