Незважаючи на дипломатичну напруженість, Угорщина продовжує розглядати Україну як важливого торговельного партнера, що також відображається в даних про товарообіг, – йдеться в аналітичному звіті видання Oeconomus.
Угорський експорт до України в останні роки продовжував зростати, минулого року він зріс на 11,2 процентні пункти в річному вимірі. Переважну більшість угорського експорту становлять енергоносії (пальне, рафінована нафта), електронне обладнання, а також транспортні засоби (легкові автомобілі).
Високою є також частка ліків, що постачаються з Угорщини, вона становила 7,6% від загального обсягу експорту до України. З України до Угорщини в основному постачаються електронне обладнання (електричні опалювальні прилади 20,7%), кукурудза (14,3%), соя (3,63%) та пиломатеріали (3,4%).
Вартість українського імпорту в 2024 році досягла найнижчого рівня, що пояснюється ускладненням роботи української промисловості та сільського господарства через війну. Все це відбивається і на вартості імпорту до нас: якщо в 2022 році, в перший рік війни, імпорт українських товарів був надзвичайно високим і становив 2512 млн євро, то в 2023 році він становив лише 1297 млн євро, а в 2024 році — 818,2 млн євро.
З огляду на атаки на промислові об’єкти в Україні, а також на нестачу робочої сили, ускладнені умови роботи промисловості, без перемир’я або укладення миру очікується подальше погіршення загальних показників зовнішньої торгівлі України, тож імпорт до Угорщини може продовжити зменшуватися, зазначають в аналітичному центрі.
За даними звіту швейцарського багатонаціонального інвестиційного банку UBS, опублікованого Euronews, за останні два роки найбільше в Європі зросли статки громадян Угорщини.
Чистий капітал мешканців європейських країн має значні відмінності і змінюється з року в рік, повідомляє Euronews на основі опитування UBS. Згідно з глобальним звітом фінансової установи про стан багатства на 2025 рік, який охоплює період з початку 2023-го до кінця 2024-го, багатство дорослих осіб у більшості європейських країн зросло, але в деяких зменшилося.
Беручи до уваги медіану та середнє значення, UBS опублікував дані про зміну в стані багатства, виміряного в місцевій валюті та скоригованого з огляду на інфляцію. Як зазначає Euronews, медіана вважається більш релевантною, оскільки на відміну від середнього значення вона менш схильна до впливу екстремальних значень.
Повідомляється, що в Угорщині спостерігалося найвище реальне зростання медіанного багатства на одного дорослого: у 2023–2024 роках воно збільшилося на 18,6%.
Зростання медіанного багатства в деяких інших європейських країнах становило 15% або вище, зокрема в Литві (16,9%), Швеції (15,3%), Італії та Латвії (по 15%). Якщо розглянути п’ять найбільших економік Європи, то після Італії найнижче зростання багатства спостерігалось у Великій Британії (5,3%). Посередині розташувалися Франція (10,3%), Німеччина (9,5%) та Іспанія (9%).
Що стосується середнього показника, то Угорщина (6,5%) посіла 16-те місце з 38 країн у рейтингу, до якого ввійшли також держави за межами Європи. За даними Euronews, середній показник демонструє зовсім іншу картину, ніж медіана. У кількох країнах спостерігалося зниження багатства на душу населення: це стосувалося Бельгії, росії, Люксембургу, Великої Британії, Естонії, Франції та Туреччини.
Україна збільшила імпорт електроенергії у лютому на майже 30% проти показника за січень – до 244 тис. МВт-год. Про це свідчать дані моніторингу ExPro Electricity.
Найбільше електроенергії імпортували з Угорщини, 35% від загального обсягу, та зі Словаччини, 30%. Найменше електроенергії поставили з Молдови (частина обсягів – можливо реімпорт з Румунії).
За місяць імпорт з Угорщини зріс на 77%. У порівнянні з лютим 2024 року імпорт електроенергії зріс у 2,9 разів.
Водночас рівень використання зарезервованого перетину використовується лише на 30-50%, в залежності від доби.
У Болгарії буде створено спрощений логістичний і транспортний коридор, який з’єднає угорський бізнес із болгарськими портами та вільними зонами на Чорному морі.
Мартон Надь підписав у Болгарії угоди про туризм та оборонну промислово-економічну співпрацю, повідомляє Міністерство національної економіки Угорщини.
Угорський міністр провів переговори з президентом Руменом Радевим, віцепрем’єр-міністром і міністром транспорту і зв’язку Грозданом Караджовим, міністром економіки Петером Діловим і міністром туризму Мирославом Боршошем та підписав угоди про співпрацю.
Угода про оборонну та економічну співпрацю передбачає створення спрощеного логістичного та транспортного коридору, що з’єднає угорський бізнес з болгарськими портами і вільними зонами стратегічного значення на Чорному морі.
Сторони також прагнутимуть розвивати довгострокове стратегічне оборонно-промислове партнерство, включаючи співпрацю в оборонному виробництві та оптимізацію ланцюгів постачання.
Угода про співпрацю в галузі туризму спрямована на заохочення співпраці між туристичними підприємствами та організаціями, йдеться в заяві. Сторони домовилися про спільну роботу з просування туризму, вивчення потенціалу оздоровчого туризму, співпрацю в розробці програм вищої освіти і професійно-технічної підготовки в цьому секторі, а також обмін знаннями в галузі збору статистичних даних, зокрема щодо роботи Угорського національного центру туристичних даних (NTAC).
Крім того, сторони сприятимуть розвитку та зміцненню прямих контактів між угорськими та болгарськими туроператорами, агентствами та туристичними асоціаціями.
Влітку 2019 року було оголошено, що Угорщина створить морський порт і пункт виходу в італійському Трієсті. Завдання розбудови угорського морського порту угорський уряд доручив компанії Adria Port Zrt., яка на 100% належить угорській державі. Раніше генеральний директор компанії Петер Тібор Гараї заявляв, що порт може відкритися для вантажоперевезень у 2026 році.
Угорщина придбала 300-метрову ділянку італійського порту за 31 мільйон євро в рамках 60-річного концесійного договору.
Це пов’язано з тим, що, згідно з італійським законодавством, узбережжя завжди має залишатися державною власністю.
Про це заявив заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, парламентський держсекретар Левенте Модьор на спільній з українськими представниками пресконференції, яка відбулася в пункті пропуску «Берегшурань – Лужанка».
План включатиме будівництво двох автомагістралей та створення нового вантажного пункту пропуску між Україною й Угорщиною. У зв’язку з цією ініціативою по обидва боки кордону передбачається також розвиток відповідної інфраструктури.
Держсекретар повідомив, що з понеділка в КПП «Берегшурань – Лужанка» стартував пропуск порожніх вантажних автомобілів без обмеження ваги на виїзд з України в Угорщину. Це допоможе розвантажити КПП «Загонь – Чоп». Почалися також повна реконструкція й розширення пропускної спроможності пункту пропуску «Лужанка» з українського боку. Передбачається, що ці роботи триватимуть два роки.
Крім того, незабаром відкриється пункт пропуску «Надьгодош – Велика Паладь», який стане шостим на українсько-угорському кордоні, зазначив Левенте Модьор.
Політик нагадав, що перший меморандум про розвиток прикордонної інфраструктури Угорщина та Україна підписали у 2013 році. Однак у зв’язку з кризами наступні українські уряди не змогли займатися питанням пунктів пропуску, а 2022-го через війну воно взагалі було зняте з порядку денного.
Але минулого року роботу вдалося пришвидшити, оскільки в Україні зрозуміли, що без покращення прикордонної інфраструктури інтеграція держави до Євросоюзу та європейської економіки буде неможливою.
За словами Левенте Модьора, першим кроком у низці проєктів розвитку стане пропуск порожніх вантажних автомобілів без обмеження ваги на виїзд з України в Угорщину на КПП «Лужанка», після чого розпочнуться модернізація та розширення його пропускної спроможності з українського боку. На угорському боці, у Берегшурані, перехід для вантажівок був побудований ще в рамках попереднього проєкту, але на українському ця робота тільки починається, і її планують завершити у 2026 році, додав він.
Невдовзі відбудеться відкриття нового пункту пропуску «Надьгодош – Велика Паладь», а потім подання плану розвитку, який, крім будівництва двох нових автомагістралей, включатиме зведення нового мосту через Тису на КПП «Загонь – Чоп». Планується також розширення пункту пропуску «Лоня – Дзвінкове» для вантажівок, адже на сьогодні він використовується лише для пасажирських перевезень.
Якщо ми зможемо реалізувати задумане до кінця цього десятиліття, то зробимо все можливе, щоб пасажирські й вантажні перевезення між Україною, Угорщиною та Європейським Союзом були безперебійними й максимальними, зазначив держсекретар.
Стосовно залізниці Левенте Модьор повідомив, що незабаром запрацює пряме залізничне сполучення Будапешт – Київ, яке спростить подорожі між столицями Угорщини та України.
У свою чергу, заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита зауважив, що оскільки обидві країни розташовані на транзитних шляхах і вантажопотік між ними є величезним, необхідно розвивати пункти пропуску.
Сьогодні ми зробили не великий, але важливий крок, адже на Закарпатті вперше розпочався пропуск порожніх вантажних автомобілів без обмеження ваги на виїзд з України в Угорщину, повідомив він.
Заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач розповів, що для порожніх вантажівок запровадили електронну чергу. За його словами, розпочнеться повна реконструкція КПП «Лужанка». До кінця 2026 року планується у два етапи створити повноцінний пункт перетину кордону, пропускна спроможність якого буде втричі перевищувати нинішню.
Відповідаючи на питання, заступник міністра повідомив, що інвестиція реалізовується за рахунок державного бюджету за підтримки партнерів і програми ЄС на суму 9,6 мільйона євро.
Перша частина коштів уже надійшла до Державного агентства з відновлення та розвитку, повідомив Сергій Деркач.
На пресконференції голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький повідомив, що через війну логістичні шляхи України були трансформовані, а це означає нові завдання, зокрема відкриття нових пунктів пропуску.
Розширення в Лужанці й Дзвінковому дозволить розвантажити величезний пасажирський та вантажний рух у КПП «Чоп – Загонь», додав очільник обласної адміністрації.
Цієї зими європейські системні оператори збільшать потужності експорту електроенергії в Україну та Молдову, повідомила ENTSO-E, організація європейських операторів системи передачі електроенергії.
Із червня 2024 року низка електростанцій в Україні були зруйновані, тому взимку в країні очікується значний дефіцит електроенергії. Оператори систем передачі (TSO) Європи провели оцінку того, що вони можуть зробити, щоб забезпечити більші потужності експорту електроенергії, зберігаючи при цьому стабільність та експлуатаційну безпеку енергетичної системи.
Рішення було знайдене
Результати розрахунків дозволяють операторам ГТС протягом зими збільшити ліміт експортної потужності в Україну та Молдову до 2100 мегават (МВт). Це означає зростання на 400 МВт порівняно з попередніми показниками. Значне збільшення потужностей експорту електроенергії є ще одним свідченням міцної підтримки та солідарності європейської спільноти операторів систем передачі електроенергії з народами України та Молдови, ідеться в заяві ENTSO-E.
Збільшення ліміту експортної потужності до 2100 МВт почнеться 1 грудня 2024 року.
З березня 2025-го оператори систем передачі щомісяця переглядатимуть ліміт торгової потужності між ЄС та Україною й Молдовою.
Київ платить за електроенергію наперед
Хоча напрямок імпорту електроенергії в Україну час від часу змінюється, найбільший його обсяг зазвичай надходить з Угорщини. Так буде й тепер. «Україна в скрутному становищі. Вона радо приймає електроенергію звідусіль і платить чесно, наперед. Більшість електроенергії все ще йде з Угорщини, необхідні технічні умови для цього вже створені», – повідомляють джерела на ринку.
Експорт з Угорщини сприяє не тільки постачанню електроенергії в Україну та діяльності залучених трейдерів, але й збереженню балансу внутрішньої електроенергетичної системи та пом’якшенню коливань на ринку електроенергії.
Надійде десять мільйонів євро
НЕК «Укренерго» отримала 10 мільйонів євро гранту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомила компанія у Facebook. Ці гроші підуть на покриття критично важливих операційних витрат та підтримку ліквідності. Угода була досягнута минулого тижня.
ЄБРР є надійним партнером «Укренерго», який надає значну підтримку під час війни, зазначає українська компанія. Попередні банківські гранти та кредити допомогли відновити мережу електропередачі й закупити дороге обладнання, зокрема трансформатори, а також зберегти ліквідність компанії в складних умовах.
Крім того, ЄБРР фінансує роботи із захисту на ключових підстанціях в Україні.
Із 1 грудня 2024 року сусідні країни – члени ЄС підвищать ліміт експортної потужності електроенергії в Україну та Молдову з нинішніх 1700 мегават до 2100 мегават, щоб пом’якшити гострий зимовий дефіцит електроенергії в Україні, повідомила Європейська організація співробітництва операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E).
Європейська комісія привітала цю новину, адже у вересні президент Єврокомісії та голова Міжнародного енергетичного агентства пообіцяли ефективні кроки для допомоги ситуації з енергопостачанням в Україні, серйозно ослабленій через атаки Росії. Ця новина означає, що в критичний зимовий період з Угорщини в Україну надходитиме більше електроенергії, якщо це буде потрібно.
ENTSO-E у повідомленні нагадує: після руйнування кількох електростанцій в Україні та великого дефіциту електроенергії, який очікується взимку в період 2024-2025 років, системні оператори з червня вивчали питання збільшення потужностей експорту електроенергії в Україну та Молдову, зберігаючи при цьому стабільність електроенергетичної системи та безпеку експлуатації в Європі.
Для цього системні оператори спільно оцінювали стан електроенергетичної системи та шукали шляхи максимізації потужностей на цю зиму. Результати розрахунків дозволили системним операторам збільшити ліміт експортної потужності в Україну та Молдову до 2100 мегават (МВт) на цю зиму.
Це означає збільшення на 400 МВт порівняно з показниками.
Наголошується, що це значне збільшення потужностей експорту електроенергії є ще одним свідченням сильної підтримки та солідарності співтовариства операторів європейських систем передачі з населенням України та Молдови.
Ліміт експортної потужності в 2100 МВт буде діяти з 1 грудня 2024 року, а оператори систем передачі зможуть щомісяця переглядати ліміт торгової потужності між ЄС, Україною та Молдовою з березня 2025 року.
Збільшена потужність буде повністю доступна для України та Молдови, окремого розподілу для кожної країни не буде, повідомили в ENSTO-E у відповідь на запитання Reuters. Крістель Верстратен, прессекретар організації, повідомила, що збільшення експортних потужностей є загальними можливостями транскордонної торгівлі Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії.
Кількість буде розподілена відповідно до тих правил, які були узгоджені між операторами систем передачі на кожному кордоні.
Внаслідок жорстких атак Росії на потужності України з виробництва електроенергії та спеки у червні Україна купувала в Угорщини найбільшу кількість електроенергії, порівняно з іншими сусідніми країнами – 42 відсотки. Така ситуація спостерігалася і в липні.
Рішення привітав і департамент Європейської Комісії з енергетичних ринків, який днями також порушив питання щодо збільшення рівня експортних потужностей з ЄС двом країнам.
