Міністр зазначає, що ухвалене рішення стало результатом системної роботи уряду та виконання доручення Президента України щодо зростання оплати праці освітян.
„Спершу пропозиції, подані Кабінетом Міністрів України до першого читання проєкту бюджету, передбачали 53,8 млрд грн. Під час доопрацювання документа до другого читання фінансування було збільшене до 59,8 млрд грн, а за результатами фінальних консультацій парламент додатково підтримав виділення ще 4,8 млрд грн”, — повідомив Лісовий.
Згідно з ухваленими рішеннями, з 1 січня 2026 року заробітна плата педагогічних працівників зросте на 30%, а з 1 вересня 2026 року — ще на 20%. Це стане найбільшим комплексним підвищенням оплати праці освітян за останні роки.
Окрема стаття бюджету передбачає додаткові 4,8 млрд грн на формування системної моделі оплати праці, а не лише одноразових надбавок. Ці кошти можуть стати фінансовим фундаментом для подальшого зростання зарплат у майбутньому.
Міністерство освіти і науки у найближчі місяці розпочне широку комунікацію з учителями, профспілками, місцевою владою та керівниками шкіл для напрацювання нової моделі оплати праці. Пропозиції освітян врахують під час підготовки відповідного урядового законопроєкту.
У МОН наголошують, робота над новою моделлю стане продовженням ухваленого рішення щодо підвищення зарплат. Усі педагогічні працівники гарантовано отримають визначене законом збільшення у 2026 році.
Європейська комісія запропонувала два рішення для фінансування України протягом 2026-2027 років. Йдеться про запозичення Євросоюзу та „репараційний кредит”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Єврокомісії.
Для зміцнення фінансової стійкості України в умовах повномасштабної війни Єврокомісія пропонує два рішення щодо покриття фінансових потреб Києва на 2026-2027 роки.
Йдеться про запозичення ЄС, які спиратимуться на європейський бюджет, а також „репараційний кредит”, який дозволить ЄК позичати залишки коштів у фінансових установ, що зберігають заморожені активи РФ.
„Завдяки сьогоднішнім пропозиціям ми забезпечимо Україні засоби для самозахисту та продовження мирних переговорів з позиції сили”, – прокоментувала пропозиції президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що запропоновані рішення допоможуть покрити фінансові потреби України на наступні два роки. Вони покликані зміцнити її оборонну промисловість, підтримати держбюджет та інтеграцію в європейську оборонно-промислову базу.
„Ми збільшуємо вартість агресивної війни Росії. І це має стати додатковим стимулом для Росії сісти за стіл переговорів”, – підкреслила президент ЄК.
Фон дер Ляєн заявила, що витрати на війну проти РФ мають бути збільшені, і пропозиції ЄК дають можливість це зробити.
„Сьогодні ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки. Це 90 мільярдів євро. Решту покриють міжнародні партнери„, – повідомила вона.
Зазначається, що на наступному засіданні Ради ЄС, яке відбудеться 18-19 грудня в Брюсселі, будуть вирішуватись чіткі зобов’язання щодо подальших дій.
Ірландія надасть Україні 100 млн євро на протидію російськими комбінованим атакам, а також 25 млн євро на енергопостачання.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін, якого цитує The Guardian.
За його словами, Ірландія запропонує президенту України Володимиру Зеленському не тільки слова підтримки під час його візиту до Дубліна, а й практичну допомогу.
„Буде надано додаткові 100 млн євро на нелетальну військову допомогу, щоб допомогти Україні протистояти нічним атакам російських ракет і дронів. Ірландія також надасть 25 млн євро на енергопостачання України, щоб допомогти протистояти цинічним і безжальним атакам Росії”, – зазначив Мартін.
Видання пише, що сьогодні, 2 грудня, прем’єр Ірландії і президент України підпишуть угоду під назвою „Дорожня карта партнерства між Україною та Ірландією до 2030 року”.
Вона включає політичне та безпекове співробітництво, а також ініціативи у сфері відбудови, освіти та культури.
Найбільший український виробник сталі Метінвест Ріната Ахметова отримав дозвіл ЄС на купівлю трубного заводу ArcelorMittal у Румунії.
Про це повідомляється у журналі Європейської комісії, пише Liga.net
„Європейська комісія схвалила, відповідно до Регламенту ЄС про злиття, придбання компанією Metinvest B.V. (Нідерланди) повного контролю над румунською компанією ArcelorMittal Tubular Products Iasi S.A. (AMTP Iasi)”, – сказано в повідомленні.
Угода в основному стосується виробництва невеликих зварних труб із вуглецевої сталі.
Комісія дійшла висновку, що угода не викликає побоювань щодо конкуренції, „враховуючи обмежене сукупне становище компаній над ринком”.
Заявлену угоду було розглянуто в межах спрощеної процедури перевірки злиття.
В Україні планують побудувати перший платний автобан. Платна автодорога може з’явитися на Волині, на ділянці від Ковеля та аж до українсько-польського кордону.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на інтерв’ю заступника міністра розвитку громад і територій Сергія Деркача виданню ЦТС.
Зазначається, що новий автобан можуть побудувати на шляху від Ковеля до пункту пропуску „Ягодин-Дорогуськ” на кордоні з Польщею. Роботи передбачають ремонт існуючої дороги та її розбудову в чотири смуги.
„Польща будує автобан і його добре було б продовжити до Ковеля – там є і залізничний вузол, і далі дорожній вузол. Це буде хороший кейс, який ми спробуємо відпрацювати”, – сказав Деркач.
Заступник міністра додав, що зараз є різні варіанти доріг, які можна побудувати на вказаній ділянці. Утримувати дороги будуть приватні компанії на умовах концесії. Зараз це один з найкращих способів залучення коштів.
До того ж йдеться не про звичайний ремонт, а про повну реконструкцію та створення нових доріг. Вибір прикордонних напрямків для створення платних автобанів пояснюється тим, що це найбільш завантажені напрямки.
„Для того, щоб вибудувати фінансову модель, потрібно знати кількість транспортних засобів, щоб ця дорога була цікава, щоб хтось платив за її використання”, – резюмував він.
Після атак на енергетичну інфраструктуру українці знову входять у зиму з відчуттям невизначеності: чи вистачить світла й тепла, як витримає економіка і що буде з цінами на базові речі – від хліба до пального й обігрівачів. Як змінюються цінники і чого чекати найближчими місяцями?
Фактори тиску: логістика, енергетика, курс
Ціни цієї зими формуватимуться під впливом одразу кількох чинників. Це зруйновані дороги, склади й виробничі потужності, нестабільна логістика, яка б’є по всьому, що треба возити на далекі відстані, а також девальвація гривні й удари по енергосистемі, як пише РБК-Укрїна.
З 1 жовтня до 19 листопада офіційний курс гривні послабився з 41,1 до 42 гривень за долар, а аналітики Центру економічної стратегії, на яких посилається видання, прогнозують девальвацію до 43,2 гривні за долар до кінця 2025 року. Це означає, що все, де є імпортна складова – від побутової техніки до автозапчастин, – реагуватиме на курс раніше чи пізніше.
Далі – енергетика. Коли магазини й склади змушені працювати на генераторах, а тарифи на електроенергію для бізнесу зростають через подорожчання передачі та розподілу, це неминуче закладається у фінальну ціну товарів, пояснює керуючий партнер девелоперської компанії RetailPro Development Артем Ретін у коментарі РБК-Україна. Він говорить про постійний баланс між виживанням бізнесу й лояльністю покупця: частину витрат мережі беруть на себе, але частину перекладають на споживача через «тонке коригування» цін.
Що вже зросло: яйця, м’ясо й овочі
За сухими цифрами Держстату, картина така: за рік найбільше додали в ціні яйця, м’ясо і яблука. У вересні 2025-го десяток яєць коштував у середньому 54,2 гривні проти 35,3 гривні роком раніше – плюс 53,6%. Яблука подорожчали з 26,5 до 48,8 гривні за кілограм, що відповідає зростанню на 84,4%.
М’ясний кошик також суттєво здорожчав: свинина за рік піднялася з 182,7 до 251,8 гривні за кілограм (плюс 37,8%), куряче філе – з 168,3 до 226,3 гривні (плюс 34,5%), тушки курятини – з 91 до 118 гривень (плюс 29,8%). Хліб із борошна вищого ґатунку додав майже 21% – з 48,9 до 59,1 гривні за кілограм, а соняшникова олія зросла з 63 до 83,2 гривень за літр, тобто на третину.
На цьому фоні виглядає нетипово те, що овочі, навпаки, подешевшали. За даними Держстату, капуста впала в ціні практично вдвічі, з 28 до 14,2 гривні за кілограм, буряк – з 14,2 до 11,2 гривні, помірно зменшилися ціни на моркву, цибулю і картоплю. Зниження зафіксували навіть по цукру – з 35,1 до 31,9 гривні за кілограм.
У жовтні, зазначає Держстат, продукти харчування та безалкогольні напої загалом подорожчали на 3,2% за місяць, а споживча інфляція у річному вимірі склала 10,9%.
Обігрівачі й техніка: де вже перекручують цінники
Попит на техніку для автономного життя – генератори, зарядні станції, акумулятори, освітлювальні прилади – традиційно злітає кожної осені разом із першим серйозним ударом по енергосистемі. У матеріалі Тетяни Короленко йдеться, що саме в цьому сегменті Державна податкова служба вже фіксує різке підняття цін: виконувачка обов’язків голови ДПС Леся Карнаух розповідала, що подекуди за тиждень вартість пристроїв резервного живлення стрибала до 30%.
Щодо електричних обігрівачів, ситуація поки спокійніша. У мережі «Епіцентр», на яку посилається РБК-Україна, заявили, що передумов для стрибка цін наразі не бачать: виробники й дистриб’ютори не сигналізують про різкі зміни собівартості, ринок виглядає стабільним. Водночас у компанії визнають, що будь-який сильний зовнішній фактор – від курсу гривні до нових логістичних проблем – може змінити картину як у бік подорожчання, так і у бік здешевлення окремих позицій.
Бензин спокійний, дизель нервує
Ще один чутливий для зими показник – вартість пального. Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у коментарі РБК-Україна прогнозує саме рух цін на дизельне паливо. За його оцінкою, у найближчі тижні дизель на українських АЗС може додати 2–3 гривні за літр. Причина – подорожчання оптових партій пального на зовнішніх ринках на 5–6 гривень за літр за місяць.
Серед чинників Куюн називає високий попит на дизель у Європі після переорієнтації з російських каналів постачання, удари по нафтопереробній інфраструктурі РФ та закриття в ЄС заводів російського «Лукойлу» через санкції США. Все це стискає пропозицію й підштовхує оптові ціни вгору. Натомість для бензину і скрапленого газу, за словами експерта, підстав для зміни вартості наразі немає.
Електроенергія для бізнесу: дорожче, але без шоку
Окремий пласт – тарифи на електроенергію для промислових споживачів. Аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар’я Орлова в коментарі РБК-Україна пояснює: із початку нового року орієнтовно на 15% мають зрости тарифи на передачу й розподіл електроенергії. Це лише частина загальної вартості кіловат-години, але для підприємств, які споживають багато електрики, така зміна відчутна. Орлова зазначає, що загальна ціна електроенергії теж буде під тиском дефіциту ресурсу й потреби в імпорті, хоча не очікує «вибухового» зростання.
Для населення тарифи зафіксовані на опалювальний сезон, тож головний удар енергетичних витрат зараз лягає на бізнес і, через нього, опосередковано на кінцевих споживачів через цінники в магазинах.
Що може подорожчати на полицях: овочі, комбікорми й м’ясо
Аналітик «Українського клубу аграрного бізнесу» Максим Гопка в розмові з РБК-Україна оцінює перспективи саме харчового кошика. Він вважає, що до кінця року різких «сюрпризів» на ринку продуктів чекати не варто: виробники вже заклали у ціни основні ризики, пов’язані з енергетикою та логістикою.
В УКАБ звертають увагу на комбікорми: вони можуть додати 5–10% через високі ціни на кукурудзу та повільні темпи збирання врожаю. Частина фермерів тримає зерно, сподіваючись на подальше зростання вартості, що підштовхує собівартість кормів. Це, у свою чергу, може в найближчі місяці відгукнутися в легкому подорожчанні м’яса – орієнтовно до 5%. При цьому Гопка підкреслює, що сегмент м’яса зараз загалом стабільний, а продукція є на ринку.
Щодо хліба й борошна, то аналітики «Українського клубу аграрного бізнесу», на яких посилається РБК-Україна, не бачать передумов для найближчого здорожчання: ціни на пшеницю тримаються на рівні близько 200–205 доларів за тонну й за останній місяць істотно не змінювалися.
Що маємо на старті зими
Якщо скласти разом дані Держстату й оцінки експертів, картина виглядає такою. За останній рік українці вже отримали «удар по гаманцю» через різкий стрибок цін на яйця, м’ясо, частину фруктів та олію. Восени прискорилося місячне зростання цін на продукти, а разом із ними дорожчають і енергоємні товари – від генераторів до окремих видів техніки.
Оксана Чопак
[type] => post [excerpt] => Після атак на енергетичну інфраструктуру українці знову входять у зиму з відчуттям невизначеності: чи вистачить світла й тепла, як витримає економіка і що буде з цінами на базові речі – від хліба до пального й обігрівачів. Як змінюються цінники і ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1764444240 [modified] => 1764432279 ) [title] => Зима, блекаути й ціни: що вже подорожчало, а що ще може підтягнутися [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65966&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 65992 [uk] => 65966 ) [crid] => oxc2131 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 65967 [image] => Array ( [id] => 65967 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [original_lng] => 415319 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269-300x171.png [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1764425080:8 [_thumbnail_id] => 65967 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 351 [_ukrnet_feed_include] => 1 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 541034541001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 18645 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => інфраструктура [1] => Україна ) ) [6] => Array ( [id] => 65858 [content] =>
Україна та Міжнародний валютний фонд узгодили на рівні персоналу параметри нової багаторічної програми фінансової підтримки.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Йдеться про програму у розмірі 8,2 млрд доларів терміном на чотири роки. За оцінкою уряду, ці кошти будуть спрямовані на фінансування критично важливих державних витрат, підтримку макрофінансової стабільності та залучення додаткової міжнародної допомоги.
Свириденко наголосила, що тепер домовленість має бути затверджена Радою виконавчих директорів Фонду.
Вона також зазначила, що в рамках співпраці з МВФ уряд має намір «продовжувати курс на реформи».
«Наші пріоритети незмінні: макроекономічна стабільність, боргова стійкість, прозорість і сильні інституції. Ми готові і надалі впроваджувати політики для боротьби з тіньовою економікою, протидіяти корупції та посилювати управління в державному секторі. Зокрема триває перезавантаження корпоративного управління у держпідприємствах і продовжується конкурс на посаду керівника митниці», – заявила Свириденко.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про старт прийому заявок на виплату 6500 грн для українців, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах. Про це йдеться в її дописі в Telegram
Очільниця уряду нагадала, що ця програма діє в рамках Зимової підтримки.
Вона додала, що виплату зможуть одержати:
діти під опікою чи піклуванням;
діти з інвалідністю, а також діти-вихованці прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу (включно з дітьми з інвалідністю);
люди з інвалідністю I групи серед внутрішньо переміщених осіб;
діти з числа ВПО, які отримують виплату на проживання;
діти із малозабезпечених сімей віком до 18 років;
одинокі пенсіонери, які отримують надбавку на догляд.
Допомогу можна отримати двома способами: онлайн через застосунок Дія або офлайн у відділенні Пенсійного фонду України. Нарахування здійснює ПФУ.
„Кошти надійдуть на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (якщо він відкритий у банку), або на Дія.Картку.
Кошти можна витрати протягом 180 днів з моменту зарахування на одяг і взуття, лікарські засоби та вітаміни”, – зазначила Свириденко.
Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Європейський Союз перерахував росії за імпорт продуктів і енергоресурсів на 124 млрд євро більше, ніж надав підтримки Києву.
Такі дані озвучила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард на полях засідання Ради ЄС із закордонних справ 20 листопада, повідомляє ЄП.
За її словами, за майже чотири роки повномасштабного вторгнення європейські країни підтримали Україну на 187 млрд євро. Однак на імпорт з росії Євросоюз витратив ще більше коштів.
«Протягом того ж періоду ми імпортували російську нафту і газ на суму 201 мільярд євро. І якщо додати інші імпортні товари, то загальна сума становить 311 мільярдів євро. Це означає, що ми маємо негативну підтримку України у розмірі 124 мільярдів євро», – заявила шведська міністерка.
[type] => post [excerpt] => Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Європейський Союз перерахував росії за імпорт продуктів і енергоресурсів на 124 млрд євро більше, ніж надав підтримки Києву. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1763654880 [modified] => 1763654048 ) [title] => Імпорт ЄС з росії перевищив допомогу Україні на понад на 120 млрд євро – МЗС Швеції [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65688&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 65688 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 65689 [image] => Array ( [id] => 65689 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [original_lng] => 1128940 [original_w] => 1140 [original_h] => 627 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-300x165.png [width] => 300 [height] => 165 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-768x422.png [width] => 768 [height] => 422 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-1024x563.png [width] => 1024 [height] => 563 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [width] => 1140 [height] => 627 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [width] => 1140 [height] => 627 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [width] => 1140 [height] => 627 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1763646850:8 [_thumbnail_id] => 65689 [_edit_last] => 8 [views_count] => 407 [_algolia_sync] => 527276323002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 8522 [1] => 172 [2] => 221 [3] => 5138 ) [tags_name] => Array ( [0] => МЗС [1] => росія [2] => Україна [3] => Швеція ) ) [9] => Array ( [id] => 65652 [content] =>
Росія зберігає намір завдати енергосистемі України критичної шкоди, зокрема – спробувати розділити її по Дніпру.
За словами Зайченка, востаннє поділ енергосистеми стався у 2023 році після масованої російської атаки, і ворог продовжує намагатися повторити цей сценарій.
„Окупанти роблять усе, щоб розділити систему, погасити її – це їхня головна мета. Ми боремося з цим і робимо це досить успішно”, – наголосив він.
Водночас глава „Укренерго” визнає, що така загроза залишається реальною.
„Звичайно. Війна триває”, – зазначив він.
Зайченко також пояснив, що росіяни змінили тактику ударів порівняно з минулою зимою. Якщо торік вони намагалися атакувати по всій території одночасно, то зараз концентруються на окремих регіонах та критичних об’єктах, прагнучи пробити ППО масовістю запусків. Це ускладнює швидке відновлення енергопостачання саме в тих областях, які потрапляють під прицільні удари.
За його словами, графіки відключень можуть застосовуватися всю зиму, адже війна триває, а російські атаки спрямовані не лише по об’єктах генерації та передачі, а й по газодобувній та газотранспортній інфраструктурі.
„Можемо констатувати, що ворог продовжує політику енергетичного тероризму, намагаючись позбавити українців світла і тепла”, – сказав Зайченко.
Голова „Укренерго” додав, що завдяки допомозі міжнародних партнерів Україна суттєво підсилила ремонтні можливості – спецтехніка тепер доступна у всіх регіонах, що пришвидшує відновлення мереж після ударів
Перед початком опалювального сезону росія різко посилила удари по енергетичній інфраструктурі України. Під обстріли потрапили теплоелектростанції, газовидобувні об’єкти та підстанції, які передають потужності від атомних електростанцій. Після масштабної атаки 8 листопада ситуація з відключеннями електрики в Україні стала ще критичнішою.
За даними „Центренерго”, цей обстріл став наймасштабнішим від початку повномасштабного вторгнення. Унаслідок ударів дві ТЕС компанії – Зміївська та Трипільська – повністю припинили виробництво електроенергії.
Після атак Україна звернулася з ініціативою скликати Раду МАГАТЕ. Обстріли енергооб’єктів тривали й 10 листопада, а вже наступного дня росія знову завдала ударів по енергетичній інфраструктурі в трьох областях – Харківській, Одеській та Донецькій.
