Президент Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністром Юлією Свириденко. Вони обговорили відновлення після російських ударів по енергетичній інфраструктурі та підготовку до опалювального сезону.
Про це повідомляється у Telegram Зеленського.
За словами глави держави, уряд виділив додатково 1,5 мільярда гривень для прифронтових регіонів, щоб посилити захист енергетичних об’єктів.
“Сформований резерв обладнання для оперативного відновлення енергопостачання, і будемо цей резерв збільшувати”, – зазначив Зеленський.
Президент повідомив, що на нараді також обговорили ситуацію в газовому секторі, нарощування запасів газу та забезпечення населення.
“Домовилися, що найближчим часом уряд ухвалить постанову, яка збереже фіксовану ціну на природний газ для побутових споживачів”, – підкреслив він.
Крім того, глава держави нагадав про рішення уряду щодо мораторію на відключення споживачів у прифронтових громадах від енергопостачання. Зеленський наголосив, що попри всі виклики, необхідно підтримати ті громади, які нині перебувають у найскладніших умовах.
Президент також доручив підготувати шляхи підвищення зарплат для вчителів і зазначив, що ухвалені рішення мають запрацювати вже наступного року. Окремо він звернув увагу на важливість ефективної підтримки внутрішньо переміщених осіб.
“Очікую урядовців на доповідь із цих двох питань наприкінці цього тижня”, – додав Зеленський.
В Україні цього літа можливий певний дефіцит електроенергії у вечірні години, зокрема у спекотну погоду.
Також на атомних енергоблоках будуть проводитися ремонтні кампанії, й вони не будуть давати необхідного об’єму електричної енергії в мережу, розповів член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП, народний депутат Сергій Нагорняк в ефірі телемарафону.
„Відповідно, будуть давати десь частково і сонячні електростанції, але вони більше дають енергію тоді, коли ми менше споживаємо”, – зазначив Нагорняк.
Енергетична політика витісняє промислові компанії з Німеччини. Згідно із соціологічними опитуваннями, через високі ціни на електроенергію німецька промисловість потерпає більше, ніж вважалося раніше.
Майже дві третини її потужностей можуть бути перенесені за кордон. 73% компаній, які взяли участь в опитуванні, проведеному бухгалтерською компанією Baker Tilly, відповіли, що «дуже ймовірно» або «доволі ймовірно» релокують свої підприємства за кордон. 23% респондентів зазначили, що переїзд «менш імовірний», і лише 4% назвали його «малоймовірним», повідомляє німецьке ділове видання Handelsblatt.
Як зазначив у коментарі Handelsblatt представник Baker Tilly Гартмут Мюллер, компанії побоюються, що Німеччина назавжди втратить свій потенціал як привабливого промислового майданчика.
На запитання, що потрібно змінити в короткостроковій перспективі, щоб промислові компанії залишилися в Німеччині, їхні представники назвали такі кроки:
зниження цін на електроенергію – пріоритет номер один (45%) ;
уніфікація енергетичної політики ЄС, зниження податків і зборів на енергію та користування мережами – друге, третє та четверте місця;
необхідність скорочення бюрократичного апарату – п’яте місце.
Висока вартість електроенергії в Німеччині роками була проблемою для багатьох промислових компаній. Оптові ціни дещо консолідувалися після енергетичної кризи 2022 року, але порівняно з іншими європейськими країнами ціни на енергоносії в Німеччині все ще дуже високі для промислових споживачів. За статистичними даними, промислові компанії тут сплачують третю за величиною ціну на електроенергію в ЄС після Кіпру та Ірландії.
Основна причина цього полягає в тому, що до оптової ціни в Німеччині додаються високі податки та збори. Скасування збору, спрямованого на сприяння розвитку відновлюваних джерел енергії, справді принесло певне полегшення, але паралельно зросла плата за мережу.
Опитування показує, що більшість представників промисловості готові допомогти сформувати енергетичний перехід і зробити необхідні інвестиції. «Але хотіти – це одне, а зробити – інше. Під загрозою міжнародна конкурентоспроможність компаній», – попередив Мюллер.
78% опитаних промислових компаній і 82% постачальників енергії заявили про зростання за останні три роки інвестиційних потреб через енергетичну та кліматичну політику урядової коаліції на чолі з Олафом Шольцом. 86% промислових компаній сказали, що розпад коаліції призвів до невпевненості щодо майбутнього законодавства та потенційного впливу на інвестиції.
За словами Мюллера, перед майбутнім федеральним урядом стоїть завдання забезпечити надійні та привабливі рамкові умови в довгостроковій перспективі. На думку фахівця, для галузі вкрай важливо почати наздоганяти конкурентні ціни на електроенергію.
Під час соціологічного дослідження Baker Tilly опитала керівників 200 компаній промислового та енергетичного секторів.
Вранці 4 лютого аварійні відключення електроенергії діють у восьми областях України. Причина – пошкодження інфраструктури.
Про це повідомила пресслужба Укренерго 4 лютого.
«Внаслідок пошкоджень, завданих ворожими ракетно-дроновими атаками об’єктам генерації та передачі електроенергії, сьогодні у Харківській, Сумській, Донецькій, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Дніпропетровській (частково) і Черкаській (частково) областях були застосовані аварійні відключення», – йдеться у повідомленні.
За даними компанії, споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання через зниження температури повітря на всій території України. Сьогодні, станом на 7:30, його рівень був на 2,8% вищим, ніж у понеділок.
Українців просять споживати сьогодні електроенергію дуже економно в період з 7:00 до 22:00. По можливості не використовувати в цей період потужні електроприлади і не включати декілька таких пристроїв одночасно.
Після початку подачі газу в Придністров’я, купленого Кишиневом на гроші ЄС, у регіоні припинили віялові вимкнення електрики і почали подачу тепла в будинки споживачів.
Про це розповіли на засіданні місцевого оперативного штабу 3 лютого, повідомило молдовське видання Newsmaker.
З другої половини дня 1 лютого у Придністров’я почали надходити обсяги газу, призначені для споживачів. Після цього запустили виробництво електроенергії на Молдавській ДРЕС і систему теплопостачання в Придністров’ї. Це дозволило вже 1 лютого припинити віялові відключення електрики для споживачів.
Опалення є майже в усіх багатоквартирних будинках у містах і районах. З 28 лікарень, поліклінік і закладів соцзабезпечення у 26 запущено опалення.
Що стосується подачі газу, то, за словами придністровської влади, „на сьогодні це – найважча ситуація, оскільки для пуску газу в будинки потрібно зайти в кожне приватне домогосподарство”. У підсумку подачу газу відновили в містах регіону – у 2707 із 20 тисяч, у селах – 8938 споживачам із 46 тисяч.
Придністровська влада очікує, що до кінця тижня фахівці завершать із подачею газу всім споживачам.
У неділю, 2 лютого, в регіоні через зменшення використання обігрівальних приладів кількість аварій на електромережах скоротилася до 27, без світла залишалися 653 побутових абоненти.
На засіданні придністровського Оперативного штабу лідер невизнаного Придністров’я Вадим Красносельський подякував владі і фахівцям Кишинева за допомогу в подачі газу в регіон.
Як відомо, з 1 січня 2025 року через закінчення транзитного контракту „Газпром” припинив постачання газу через Україну до Придністров’я, пославшись на неврегульовані борги „Молдовагазу”. З того часу у регіоні почалась глибока енергетична криза.
Зранку 15 січня 2025 року в Україні застосовуються заходи з обмеження споживання електроенергії через масовану ракетну атаку ворога.
Про це повідомив у фейсбуку міністр енергетики Герман Галущенко.
„Ворог не припиняє тероризувати українців. В звʼязку з масованою атакою оператор системи передачі застосовує превентивні заходи обмеження. Слідкуйте за офіційними повідомленнями. Поки триває небезпека – будьте в укриттях!”, – зазначив він.
„Увага. У зв’язку з масованою ракетною атакою – у Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях застосовані аварійні відключення”, – уточнили в „Укренерго”.
Спрогнозувати, коли ситуація зі світлом в Україні налагодиться, поки неможливо. Відповідні органи повинні щодня звітувати щодо ситуації в енергетиці.
Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду.
„Стосовно того, коли ситуація стабілізується, то зробити точний прогноз наразі неможливо”, – заявив голова уряду.
Шмигаль наголосив, що міністр енергетики і голова „Укренерго” мають щодня звітувати перед громадськістю щодо ситуації зі світлом і надавати „повну картину”. Прем’єр додав, що відповідні органи повинні інформувати про те, яка робота здійснюється.
У разі відсутності форс-мажорів, наступного тижня, ймовірно, вдасться уникнути відключень електроенергії в Україні.
Про це заявив голова правління НЕК „Укренерго” Володимир Кудрицький.
„Поки буде зберігатися спека (на щастя, виглядає так, що вона буде не дуже тривалою) – будуть певні дефіцитні години протягом кожної доби, кожного робочого дня. Як ви бачите, це здебільшого вечірні години, коли споживання найбільше. І в такі вечірні години можуть бути застосовані одна чи дві черги відключень”, – сказав Кудрицький.
Він зазначив, що в кінці тижня очікується певне спадання спеки, а також введення в роботу додаткових енергоблоків на певних електростанціях, що дозволить скомпенсувати дефіцит.
„І будемо сподіватись, що на наступному тижні вже обійдемося без відключень”, – додав глава „Укренерго”.
Після тривалих відключень електроенергії по всій Україні ситуація з електропостачанням нарешті покращилася. Як пояснили в компанії «ДТЕК», основними причинами поліпшення стали кілька важливих факторів.
По-перше, закінчення аномальної спеки суттєво зменшило навантаження на енергосистему. Спека викликала підвищений попит на електроенергію, що ускладнювало підтримання стабільності системи.
По-друге, в роботу повернулися два енергоблоки, що збільшило обсяг доступної електроенергії. Ще одним важливим чинником стало збільшення імпорту електроенергії з Європи. Це дозволило покрити частину дефіциту і полегшити ситуацію в енергетичній сфері.
Однак, незважаючи на покращення, в «ДТЕК» оголосили про зміни в графіках відключень електроенергії. Тепер у Києві час відключень буде зсунутим на одну годину вперед. Це зроблено для рівномірного розподілу навантаження на енергосистему, щоб уникнути перепадів у подачі електроенергії.
Змінилися також часові проміжки відключень у вихідні дні. Це дозволить більш ефективно управляти навантаженням на систему, зменшуючи ймовірність перебоїв у постачанні електроенергії.
Крім того, за розпорядженням Кабміну, в населених пунктах, розташованих у 20-кілометровій зоні від кордону з росією та Білоруссю, а також у зоні фронту, світло вимикатимуть лише в крайніх випадках. Це рішення прийнято для забезпечення безпеки та підтримання життєдіяльності цих територій.
Держава-агресор росія зруйнувала 90% генеруючих потужностей України. Лінії електропередач стали новою лінією фронту, тому українцям необхідно звикати до віялових відключень електроенергії.
Про це з посиланням на українських енергетиків пише The Economist.
Хвилі атак рф з березня були націлені на теплові та гідроелектростанції, а також, вперше, на установки сонячної енергії. До вторгнення генеруюча потужність України становила 36 гігаватів (ГВт) електроенергії. Наприкінці 2022 року половина цієї потужності вже була втрачена — або окупована, або зруйнована, або пошкоджена. Україні вдалося відновити деякі потужності та пройти зиму зі світлом, відновивши потужність майже до 18 ГВт. Але цьогорічні атаки знищили 9 ГВт потужностей. Майже все, що залишилося, надходить від атомних електростанцій.
„Які б нові проєкти не з’явилися, Україні терміново потрібно більше електроенергії цієї зими, всього за кілька місяців. Занадто мало часу і занадто мало з мільярдів доларів, необхідних для встановлення кількох сотень невеликих електростанцій, реконструкції розбомблених електростанцій або будівництва вітрових і сонячних електростанцій. Віялові відключення світла будуть звичною справою”, – йдеться в матеріалі.
Наразі Україна імпортує 1,7 ГВт з ЄС. За оптимістичними прогнозами, цей показник може бути збільшений приблизно до 2 ГВт. У короткостроковій перспективі є певна надія, що пошкоджені електростанції можна буде відремонтувати до цієї зими настільки, щоб виробляти ще 2-3 ГВт потужностей, зазначає видання.
