Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні спрямував понад 22 млрд грн фінансового ресурсу, який надали партнери, на потреби відновлення.
Про це у Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Сьогодні на позачерговому засіданні уряд спрямовує понад 22 млрд грн фінансового ресурсу, який надали партнери, на потреби відновлення», – поінформував він.
За словами Шмигаля, майже 18,5 млрд грн від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) передали на потреби медицини, освіти, сільського господарства, на гуманітарне розмінування та для відновлення комунального господарства наших міст.
Також близько 1,4 млрд грн від JICA виділено на відбудову енергетики, на тренування та навчання саперів, які звільняють нашу землю від російського мінного сміття.
Водночас майже 2,2 млрд грн бюджетної підтримки Європейського Союзу розподілено на відбудову та модернізацію портової інфраструктури.
«Вдячні друзям та партнерам за солідарність. Реконструкція України буде великим глобальним проєктом, успіх якого визначить майбутнє Європи та світу. Відновлюємо Україну тут і зараз за пріоритетними напрямками, там де цього найбільше потребують люди», – додав Шмигаль.
Польща планує модернізувати інфраструктуру логістичного вузла „Славкув”. Це збільшить перевальну потужність для обслуговування вантажопотоків в українському напрямку та стане „золотою угодою” для Варшави.
Про це заявив премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск, повідомляє Polskie Radio.
„Я скажу без перебільшення, що тут, у Славкуві в Сілезії, у нас буде найбільший логістичний центр такого типу в Європі. Йдеться не лише про побиття рекордів (…) це також буде „золота угода” для Польщі”, – заявив Туск.
За його словами, Польща хоче допомогти Україні у відновленні й також заробити на цьому.
„Нічого поганого в тому, щоб так сказати: ми хочемо заробити великі гроші для Польщі на відновленні України. Ми хочемо допомогти, але ми також хочемо на цьому заробити, і для цього потрібен цей спеціальний хаб. (…) Не повинно бути так, як було раніше, коли всі були залучені, включно з Польщею, – я говорю про війну в Іраку, – а потім найбільші заробляли на відбудові, а Польща залишилася ні з чим”, – пояснив він.
Окрім цього Туск вважає, що євротермінал „Славкув”, який знаходиться на південному заході Польщі, після закінчення війни рф проти України стане перевантажувальним центром для товарів з Азії й Китаю.
„Це великий логістичний проект, найбільший сухий порт… Ми вступаємо у другий етап інвестицій у розширення цього євротерміналу. У нас є ще кілька таких етапів – третій, четвертий і п’ятий. Весь цей проєкт оцінюється в понад мільярд євро”, – додав президент Агентства промислового розвитку Войцех Балчун.
Україна і Франція затвердили 19 проєктів з відновлення української критичної інфраструктури в межах угоди на 200 млн євро.
Про це повідомило у п’ятницю Міністерство економіки України, пише „Європейська правда”.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час візиту до Парижа обговорила із французькими урядовцями та підприємцями проєкти з відновлення України в межах угоди на 200 млн євро, яка була укладена у жовтні 2024 року.
У рамках угоди з Францією буде реалізовано загалом 19 проєктів у сфері охорони здоровʼя, енергетики, інфраструктури, гуманітарного розмінування та інших напрямків. Всі проєкти мають бути втілені в життя у період від 5 до 16 місяців.
Із 200 млн євро 60 млн підуть на підтримку енергетики, розповіла Свириденко.
За словами міністерки, ця угода значно посилить енергетичний потенціал міст, які потребують допомоги. Серед них – Харків, Кривий Ріг, Запоріжжя та інші регіони.
Фінансування дозволить модернізувати застарілу інфраструктуру, впровадити цифрові рішення, відновити пошкоджені об’єкти, диверсифікувати джерела енергії та перейти до зеленої енергетики.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні оголосила про проведення „Конференції з відновлення України”. Вона відбудеться в Римі 10-11 липня 2025 року.
Про це повідомляє Rai News.
„Прагнути до майбутнього миру і процвітання означає також прагнути до відновлення, і я рада оголосити, що конференція пройде в Римі: це подія, про яку ми дуже дбаємо і над якою працювали протягом певного часу”, – наголосила Мелоні після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Вона також додала, що Україна не залишиться сама у своїх зусиллях із відновлення.
„Ми будемо поруч із нею стільки, скільки буде потрібно”, – наголосила вона.
У березні 2023 року Світовий банк оцінив потреби України у відновленні після російського вторгнення у 411 мільярдів доларів. Це вище порівняно з попередньою оцінкою 349 мільярдів доларів, представленою у вересні 2022 року.
При цьому прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що ця сума не враховує даних про втрати на тимчасово окупованих територіях.
За попередніми оцінками, внаслідок бойових дій Російської Федерації, в Україні зруйновано або пошкоджено понад 50% житлового фонду, а деякі з населених пунктів майже не мають вцілілих будівель. Тому рішення про їх відновлення будуть прийматися з огляду на величезну кількість факторів. Серед можливих прикладів – готовність згодом повернутися хоча б 50% населення.
Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона розповіла, що згідно з оцінками Київської школи економіки, з початку повномасштабного російського військового вторгнення загальна сума прямих збитків перевищила 157 млрд дол. Серед всіх українських регіонів, у ТОП-5 за рівнем збитків входять Донеччина, де загальна сума збитків становить 37,3 млрд доларів, Харківщина – 30,2 млрд доларів, Луганщина – 17,1 млрд доларів, Запорізька область – 14,7 млрд доларів, Херсонщина – 12,2 млрд доларів.
Найбільша частка у загальному обсязі прямих збитків у цих та інших регіонах України завдана житловим будівлям – майже 59 млрд доларів, та інфраструктурі – майже 40 млрд доларів.
„Тільки на початок 2024 року, через бойові дії пошкоджено чи зруйновано 50% житлового фонду у значній кількості населених пунктів. Найбільші руйнування житла у таких містах як Маріуполь, Харків, Чернігів, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Бахмут, Мар’їнка, Лисичанськ, Попасна, Ізюм та Волноваха. Деякі з них зруйновано вщент. Наприклад, у Сєвєродонецьку пошкоджено 90% житлового фонду, такі міста як Бахмут і Мар’їнка майже не мають непошкоджених будівель”, – розповіла Шуляк, посилаючись на дані КШЕ.
При цьому, вона зауважила, що вартість відновлення України буде щонайменше втричі дорожчою за суму збитків. Зокрема, за останніми підрахунками Світового Банку, загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 млрд доларів впродовж наступного десятиліття.
З огляду на ці цифри, підкреслила Шуляк, потрібні вкрай виважені рішення щодо того, які населені пункти відновлювати, за якими критеріями це робити і як розподіляти відповідальність під час цих процесів.
Парламентарка розповіла, що нині завершується доопрацювання спеціального законодавства, яке регулюватиме всі аспекти відновлення. Йдеться про законопроєкт “Про основні засади відновлення”. Перші напрацювання вже готові і нещодавно завершитися публічні консультації, під час яких зібрали більше ніж 1 тис експертів і усіх стейкхолдерів, щоб проаналізувати його норми.
„Зараз ми збираємо всі отримані пропозиції, оформлюємо їх і направимо до Мінвідновлення. Вони також їх доопрацюють і на розгляд парламенту ми вже представимо спільний продукт. Потреба у ньому беззаперечна – потрібно на рівні законодавства прописати дуже багато речей. Зокрема, яким чином проводити відбудову зруйнованих населених пунктів, за якими критеріями. Є питання і по розподілу повноважень – що робить Кабмін, що робить Агентство відновлення, що роблять органи місцевого самоврядування. Це важливо зафіксувати на рівні закону”, – зауважила Шуляк.
Вона додала, що згідно з попередніми напрацюваннями законопроєкту, рішення щодо відновлення знищених населених пунктів може прийматися в залежності від того, скільки житла там залишилося, чи повернеться туди хоча б 50% населення, яке проживало там до війни, та чи буде там водопостачання, опалення і електроенергія. І це, за її словами, лише приклад можливих критеріїв для відбору.
„Наразі триває їх доопрацювання і фінальних список критеріїв для можливості відновлення визначить Кабмін за підсумками цих доопрацювань. Доопрацюванню підлягають в тому числі фактори, які впливатимуть на рішення про те, які населені пункти Україна відновлюватиме першочергово і які, на жаль, можливо відновлювати не буде”, – пояснила Шуляк.
Вона наголосила, що насамперед слід розробити критерії, за якими буде визначатися статус населених пунктів, які або значно пошкоджені, або вщент зруйновані. Без цього етапу неможливо підійти до обговорення принципів їх відбудови. Або не відбудови.
При підготовці напрацювань законопроєкту, зазначила Шуляк, пропонувалися кілька варіантів таких критеріїв. Перший – певний відсоток знищеної або значно пошкодженої житлової нерухомості того чи іншого населеного пункту. Інший з запропонованих критеріїв – певний відсоток наявної критичної інфраструктури у ньому, оскільки від цього залежатиме можливість або неможливість отримання його мешканцями таких базових послуг як електроенергія, газ, водопостачання, водовідведення, гаряча вода, опалення тощо.
[type] => post [excerpt] => За попередніми оцінками, внаслідок бойових дій Російської Федерації, в Україні зруйновано або пошкоджено понад 50% житлового фонду, а деякі з населених пунктів майже не мають вцілілих будівель. Тому рішення про їх відновлення будуть прийматися з о... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1728069900 [modified] => 1728068373 ) [title] => Вартість відновлення України буде втричі більшою за попередню суму збитків, - Шуляк [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53492&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 53488 [uk] => 53492 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 53489 [image] => Array ( [id] => 53489 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [original_lng] => 25855 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 2784 [_thumbnail_id] => 53489 [_edit_lock] => 1728058427:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 831557596002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 1591 [1] => 33850 [2] => 51 [3] => 13 [4] => 43 [5] => 19 [6] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Статті [5] => Терміново [6] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 35601 [1] => 1588 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення України [1] => збитки ) ) [6] => Array ( [id] => 53448 [content] =>
Швейцарія надасть Україні значну фінансову підтримку для проєктів відновлення, зокрема 1,5 млрд швейцарських франків (1,76 млрд доларів) протягом наступних чотирьох років.
Про це було домовлено на зустрічі віце-прем’єр-міністра України Олексія Кулеби та посла Швейцарії Фелікса Бауманна, повідомили у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.
З цієї суми 1 млрд франків (1,17 доларів) буде спрямовано на проєкти самоврядування, розмінування та гуманітарну допомогу. Решта фінансування залучатиме швейцарський приватний сектор для реалізації проєктів відбудови.
Кулеба зазначив, що співпраця тепер охоплюватиме додаткові сфери, зокрема будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб, яких на сьогодні в Україні понад 4,5 мільйони. Важливою є і активізація регіональних програм, що допоможе розширити співпрацю в рамках фінансування, запропонованого Швейцарією.
Нині Ізюм залишається одним з найбільш постраждалих міст Харківщини внаслідок повномасштабного вторгнення російських військ.
В Ізюмі на Харківщині продовжують відновлювати інфраструктуру, пошкоджену внаслідок збройної агресії РФ. Про це поінформував голова Харківської ОВА Олег Синєгубов у понеділок, 5 серпня.
Зауважується, що з початку повномасштабної війни майже 80% інфраструктури міста зазнало ушкоджень. Наразі аварійно-відновлювальні роботи фінансуються з місцевого бюджету та державної субвенції.
Пріоритет надається ремонту будинків, де продовжують мешкати люди.
Відремонтували та ремонтують шість багатоквартирних будинків у самому Ізюмі та чотири будинки в с. Мілова Ізюмського району.
Також відновлюють пошкоджену росіянами будівлю Ізюмської міської ради.
Роботи включають утеплення фасадів, ремонт вхідних груп та загальних місць користування, відновлення покрівлі, віконних та дверних блоків.
Нині Ізюм залишається одним з найбільш постраждалих міст Харківщини.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів переговори зі спецпредставником США щодо економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Однією із тем обговорень стала американська фінансова допомога Україні.
Про це повідомляє глава українського уряду в Telegram.
Він розповів, що подякував США за підтримку рішення про кредит для України від G7 у розмірі 50 млрд доларів. За словами прем’єра, для нашої країни важливо, щоб кошти були доступні з 2025 року, щоб спрямувати їх на критичні потреби, зокрема військові.
Також сторони обговорили роботу мультидонорської координаційної платформи. Наразі для України важливо фінансувати бюджетні витрати, проекти відновлення та підтримку енергетики.
“Україна вдячна за 7,85 млрд доларів прямої бюджетної підтримки, яка має надійти від США цього року. Перші 3,9 млрд доларів очікуємо вже найближчими тижнями”, – додав Шмигаль.
Він зазначив, що зараз запроваджується системний підхід у фінансуванні проектів економічного відновлення. Зокрема, відбулося перше засідання Стратегічної інвестиційної ради при уряді України.
“Протягом двох місяців плануємо затвердити список публічних інвестиційних проектів на 2025 рік та передати його партнерам”, – уточнив глава українського уряду.
Конференція з відновлення України в Берліні (URC2024) розширила кількість вимірів такого відновлення до чотирьох – бізнес, євроінтеграція, громади та людський капітал.
Про це повідомив державний секретар МЗС ФРН Томас Баггер нацеремонії закриття конференції, передає Інтерфакс-Україна.
„16 млрд євро – оціночна вартість проєктів, які були започатковані на конференції”, – зазначив він.
За словами міністра економіки України Юлії Свириденко, найближчим часом Мінекономіки підіб’є підсумки й уточнить приблизний розподіл цієї суми за напрямами.
Міністр зазначила, що на заході було три тисячі учасників, підписано понад 110 угод у сфері бізнесу, а також створено Консультативну раду з питань бізнесу, щоб сприяти залученню приватного сектору до відновлення та відбудови України.
Свириденко наголосила, що однією з головних тем і пріоритетом для українського уряду було енергетичне питання, оскільки за підсумками останніх російських обстрілів Україна втратила 50% своїх енергетичних потужностей.
„Україна підписала кілька угод, спрямованих на просування відновлюваних джерел енергії, на постачання газотурбінних і газопоршневих установок. Тому я думаю, що це одна з найважливіших речей, що ця конференція дає результати в галузі енергетики”, – розповіла міністр.
Вона додала, що також було сформовано „Альянс навичок для України” н
