Лідери Вірменії та Азербайджану планують підписати у Білому домі спільну декларацію про досягнення миру, що має покласти край майже сорокарічному конфлікту між країнами.
Угоду вдалося укласти завдяки посередництву адміністрації Дональда Трампа, повідомляє Politico.
За даними трьох американських чиновників, сторони також підпишуть документи про розширення двосторонніх відносин із Вашингтоном. Прорив став можливим після врегулювання суперечки щодо розвитку спільного Зангезурського транспортного коридору, який з’єднує Азербайджан з Нахічеванською Автономною Республікою.
«З нетерпінням чекаю на зустріч з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном у Білому домі на Історичному мирному саміті», – написав Трамп у Truth Social і додав, що США також укладуть двосторонні економічні угоди з обома країнами, щоб розкрити потенціал Південного Кавказу.
Вірменія погодилася надати США ексклюзивні права на розвиток Зангезурського коридору терміном на 99 років. Американська сторона планує передати землю в суборенду консорціуму, який розбудує там залізничні, нафтогазові та волоконно-оптичні лінії, а також, можливо, електропередачу.
Передбачається, що це буде перша спільна декларація, підписана між цими державами за всю історію.
У межах домовленостей США також скасують обмеження на оборонну співпрацю з Баку, знявши заборону, передбачену законом «Freedom Support Act» 1992 року. Крім того, обидві країни залишать Мінську групу ОБСЄ, яка протягом десятиліть намагалася врегулювати конфлікт.
Водночас угода викликає занепокоєння у частини вірменської діаспори в США, оскільки вона не передбачає конкретних заходів щодо переселенців з Нагірного Карабаху та військовополонених.
За словами представників вірменських організацій у США, мир має базуватися на справедливості та відповідальності за порушення прав людини, а відсутність таких положень може ускладнити вирішення гуманітарних проблем у майбутньому.
Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, Єреван прагне завершити процес підписання мирної угоди з Азербайджаном до кінця 2025 року та розпустити переговорні структури, створені у форматі Мінської групи ОБСЄ.
Азербайджан у четвер відправив залізницею нафтопродукти до Вірменії, що стало першим таким експортом за останні десятиліття і значним проривом у зусиллях з нормалізації відносин між двома країнами.
Про це повідомляє Euronews.
У четвер було доставлено 22 залізничні цистерни з 1210 тоннами бензину АІ-95, виробленого азербайджанською державною нафтовою компанією SOCAR, які вирушили до Вірменії через Грузію.
Офіційні представники обох країн заявили, що цей експорт є значним кроком, який виходить за межі політичних заяв і демонструє практичні економічні переваги миру.
Поставка палива є результатом угоди, досягнутої 28 листопада в Габалі, на північному заході Азербайджану, де віцепрем’єр-міністр Азербайджану Шахін Мустафаєв зустрівся зі своїм вірменським колегою Мгером Григоряном.
Наразі Вірменія імпортує понад 60% палива з Росії – 230 тисяч тонн бензину і 175 тисяч тонн дизельного палива в 2024 році, а решта поставляється з Ірану, Румунії, Мальти і Туреччини.
Вірменія обговорює зі США будівництво нової атомної електростанції, котра має замінити єдину вірменську АЕС у Мецаморі, збудовану наприкінці 1970-х років.
За словами секретаря Ради безпеки республіки Армена Григоряна, процес перейшов до предметної фази. Наразі сторони обговорюють правову основу.
„Можу сказати, що м’яч на стороні США. Очікуємо, що внутрішні процедури в США будуть завершені, після чого ми почнемо працювати”, – сказав Григорян.
Чиновник наголосив, що Єреван намагається диверсифікувати економічні відносини з міжнародними партнерами, як це робиться у сфері безпеки.
Мецаморська атомна електростанція, яка виробляє 40% електроенергії Вірменії, має бути виведена з експлуатації у 2036 році. Вона складається з двох енергоблоків на базі сейсмостійких реакторів типу ВВЕР-440. У 2021 році блоки було модернізовано за допомогою Росатому.
У 2022 році Вірменія заявила про плани побудувати нову атомну електростанцію та підписала з США меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного ядерного співробітництва.
Вашингтон оцінює можливість будівництва в Вірменії АЕС, оснащеної малими модульними реакторами (ММР). У США наголосили, що американські технології можуть зробити Вірменію менш залежною від Росії.
У травні 2024 року уряд Вірменії оголосив, що веде переговори щодо цього проєкту зі США, Росією та Південною Кореєю.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Об’єднані в корпорацію „Укрвинпром” вітчизняні винороби вже рік добиваються запровадження Україною санкцій проти низки виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії, продукція яких нібито досі продається в Російській Федерації.
Учасники ринку закликають підійти до питання запровадження санкцій максимально зважено, адже категорія має чимало поціновувачів в Україні. Попереджають: якщо буде запроваджена масштабна заборона, замість знятої продукції на полицях магазинів можуть з’явитися підробки.
Уже рік як „Укрвинпром” добивається від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) запровадження санкцій щодо окремих виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії. За даними об’єднання, низка компаній з цих країн постачає продукцію на ринок Росії і торгує на тимчасово окупованих територіях.
У травні „Укрвинпром” відправив до СБУ перелік виробників, яким пропонується на десять років заборонити торговельні операції, виведення капіталу за межі України, використання прав на торгові знаки, доменні імена, анулювання ліцензій та блокуваня активів. Перелік містить 17 підприємств, серед яких – виробники відомих марок бренді ARARAT та Sarajishvili і грузинських вин „Брати Асканелі”.
„Передбачених заходів буде достатньо, аби українські торговельні мережі не змогли завозити продукцію підприємств із санкційного списку та продавати її в Україні. Якщо рішення затвердить міжвідомча робоча група з питань реалізації державної санкційної політики, митниця не буде пропускати продукцію в країну”, – пояснив ЕП генеральний директор „Укрвинпрому” Володимир Кучеренко.
Майже половину запропонованого санкційного списку становлять виробники бренді, потужності яких розташовані у Вірменії. Проте цей перелік неповний, його можна розширити, вважають в „Укрвинпромі”.
„Ми склали попередній список, ґрунтуючись на інформації, що продукція цих виробників продається в магазинах країни-агресора, в окупованому Криму, у квазі-республіках на сході України. Люди надсилали фотографії етикеток продукції, що стоїть у магазинах на тих територіях, як докази. Усі, з ким спілкувалися з цього питання в центральних органах виконавчої влади, не заперечують – це достатня підстава для запровадження санкцій. Ці виробники платять податки в РФ”, – розповів ЕП Кучеренко.
Ідеться не про заборону всього грузинського вина та вірменського бренді. „Ми закликаємо заборонити доступ продукції лише частини виробників, які намагаються „всидіти на двох стільцях”, продаючи продукцію на ринку РФ та на окупованих територіях і при цьому залишаючись на ринку України. Це стосується в першу чергу тих, хто має російських власників”, – додав генеральний директор „Укрвинпрому”.
У листі об’єднання до СБУ (копія є в розпорядженні ЕП), ідеться, що акціонери кількох грузинських виноробних заводів – члени дружньої до Кремля політичної партії „Грузинська мрія”.
„Публічними донорами дружньої Кремлю „Грузинської мрії” є Зураб Чхаїдзе (ТОВ „Традиційна виноробня „Кахрі”), Вахтанг Карічашвілі (ТОВ „Болеро енд компані”, ТОВ „ГВМТ груп”), Заал Дугладзе, Заза Кікабідзе (Georgian Wine Ltd), Нана Менабдішвілі (ТОВ „Цинандалі старий виноробний завод”). Усі ці компанії майже одночасно отримали гігантські замовлення від найбільших російських торгових мереж”, – сказано в листі.
У ньому ж зазначається, що „майже всі” бренди згаданих компаній представлені і в українських торгових мережах. Мова йде про вина та бренді під торговими марками „Піросмані” (ТОВ „Дім грузинського вина”), „Гурджі” (ТОВ „Гурджі”), Aregi (ТОВ „Астафян холдинг”), що реалізуються в АТБ, „Сільпо”, „Форі” та на маркетплейсі „Розетка”.
В „Укрвинпром” підрахували, що після запровадження санкцій на ринку готової винопродукції звільниться ніша розміром близько 15%. Цю прогалину могли б компенсувати українські виробники, які втратили через війну значні площі виноградників та виробничі потужності. Це ж стосується і виробників бренді.
Єреван – столиця Вірменії: з початку війни в Україні багато росіян знайшло притулок тут, у колишній республіці Радянського Союзу. В результаті ціни на нерухомість різко зросли за останні п’ять місяців, – пише Euronews.
Починаючи з березня, багато російських, українських і білоруських клієнтів орендує квартири, більшість із них приїхали з Росії. Через це ціни почали зростати. Зараз орендна плата на 30-40 відсотків вища, ніж раніше, – каже Ваге Даніелан, керівник компанії з нерухомості в Єревані.
Але, навіть незважаючи на зростання цін, знайти квартиру в оренду в центрі вірменської столиці все ще важко через велику кількість людей, які хочуть тут оселитися. А місцевим жителям не пощастило хоча б тому, що багато власників квартир розриває договори з орендарями, щоб здати житло комусь іншому, але вже дорожче.
Після двох років перерви знову запрацювало авіасполучення між Вірменією й Туреччиною. Дві країни також намагаються відновити потік людей і продуктів та нормалізувати відносини.
Зовсім нещодавно авіасполучення перервалося не через дипломатичну напруженість, а через банкрутство авіакомпанії. Pegasus Airlines і FlyOne тепер очікують потік у 60 000 пасажирів на рік.
Зближення двох країн також добре демонструє візит міністра закордонних справ Вірменії Арарата Мірзояна до Туреччини в березні після трьох десятиліть, заявив нещодавно глава турецької дипломатії Мевлют Чавушоглу.
Туреччина не має ні дипломатичних, ні торговельних відносин зі своїм сусідом із 1990-х років. Дві країни не можуть дійти консенсусу з кількох питань, зокрема щодо геноциду, внаслідок якого, за даними Вірменії, в Османській імперії в 1915 році турецькі солдати вбили 1,5 мільйона вірмен.
У січні Туреччина та Вірменія оголосили, що перший раунд переговорів між спецпредставниками щодо врегулювання відносин був «сприятливим і конструктивним», тож це підвищило шанси на відновлення відносин і відкриття кордонів.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
