Польща розширює свої потужності з доставки природного газу в Україну, щоб допомогти своєму східному сусіду підготуватися до зими, повідомив у четвер Gaz-System, оператор мережі польських газопроводів.
Розробка газоперекачувального комплексу в Германовіце, Польща, вартістю 8 мільйонів злотих, може бути завершена до кінця 2025 або початку 2026 року і є частиною стратегії України щодо забезпечення постачання газу за рахунок імпорту СПГ зі США.
Збільшення потужності транспортування дозволить збільшити надходження природного газу до України через Німеччину, Грецію, Литву та Польщу. Україна має на меті диверсифікувати постачання газу, але поточне польське сполучення здатне транспортувати максимум 7 мільйонів кубометрів природного газу на добу, що становить лише невелику частину потреб України.
Український Нафтогаз нещодавно уклав угоду з польською енергетичною компанією Orlen про закупку 200 мільйонів кубометрів СПГ, у тому числі газу американського походження.
Таким чином розширення є частиною довгострокової стратегії України, спрямованої на усунення залежності від російських енергоносіїв та інтеграцію із західноєвропейськими енергетичними ринками.
Західні країни стикаються із затримками в узгодженні деталей угоди, яка дозволила б використовувати прибуток від заморожених активів російського центрального банку для допомоги Україні на 50 мільярдів доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
Переговори йдуть повільно через побоювання США з приводу того, як довго заморожені активи залишаться під санкціями. Це пов’язано з тим, що Європейському Союзу потрібно кожні шість місяців продовжувати санкції проти Росії, і для цього необхідна згода всіх 27 країн ЄС.
Ситуацію ускладнює те, що Угорщина може накласти вето.
США хочуть більш довгострокових гарантій і пропонують продовжувати санкції ЄС на 12 місяців або довше, щоб забезпечити стабільність заморожування активів, повідомили джерела, знайомі з питанням.
З початку повномасштабної війни іноземні партнери надали Україні вже 14 млрд доларів. До кінця року у Мінфіні розраховують отримати ще 12-16 млрд доларів.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
„Це залежить від успішності проведених переговорів, до 30 мільярдів може бути. Це з початку війни у перемовинах. Ми вже отримали 14, тобто до кінця року можемо отримати ще від 12 до 16 мільярдів”, – сказав Марченко.
Зокрема, за словами міністра, вже у вересні уряд очікує надходження по програмі макрофінансової підтримки від ЄС. Всього по програмі Україна ще має отримати 8 млрд євро.
Марченко відзначив, що кошти надійдуть у вересні, але, очевидно, не всі 8 млрд євро, оскільки очікується кілька траншів.
„В цілому ми відчуваємо підтримку. І я сподіваюсь, що ці посили, які дає президент, будуть почуті, і макрофінансова підтримка буде отримана Україною в повному обсязі”, – сказав міністр.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
У четвер, 25 червня, на організованій Німеччиною конференції арабські та західні країни-донори пообіцяли надати Судану 1,5 мільярда доларів США фінансової допомоги.
Європейський Союз зобов’язався виділити 312 мільйонів євро, Сполучені Штати – 356,2 мільйона доларів фінансової допомоги на різні проєкти, щоб полегшити перехідний період у країні після падіння режиму Омара аль-Башира.
Башир правив Суданом, який колись був найбільшою країною Африки, майже 30 років. Однак через погіршення економічної ситуації та зростання цін минулої весни почалися масові заворушення, і президент у квітні був остаточно усунутий від керівництва державою.
Після цього протести не припинилися, оскільки армія хотіла захопити владу в країні. Відтак почалися переговори щодо розподілу влади, які затягнулися на довгі місяці й завершились інавгурацією в серпні тимчасового уряду під керівництвом Абдалли Хамдока.
На конференції він звернув увагу на той факт, що без сторонньої допомоги весь регіон Східної та Північно-Східної Африки стане нестабільним і розчарована місцева молодь може вирушити до Європи. «Ми очікуємо, що наші партнери підтримають успішний (демократичний) перехід», – зазначив Хамдок.
Інфляція виявилася неймовірно високою, і місцева валюта втратила значну частину своєї цінності. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав міжнародну спільноту допомогти «масивній африканській країні», наголосивши, що регіону потрібен стабільний і демократичний Судан.
Минулого серпня Хамдок заявив, що їхній державі треба не менше 8 мільярдів доларів, аби врятувати економіку, уражену кризою, після втрати нафтових доходів під час розпаду Південного Судану у 2011 році.
