Міністерство фінансів оновило дані щодо оплати праці та чисельності працівників державних органів, місцевих держадміністрацій і органів судової влади на основі отриманих даних від державних органів.
Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.
За даними аналітичного інструменту („дашборду”), у лютому, порівняно із січнем 2024 року, середня зарплата серед державних органів центрального рівня, які подали дані, збільшилася до 43 тис. гривень із 38 тис. гривень, а середній посадовий оклад для цих органів збільшився з 22 до 25 тис. гривень.
Як зазначив заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев, порівняно з січнем у лютому майже всі органи перейшли на нову, грейдову систему оплати праці, тому простежується ріст середнього рівня оплати праці.
За даними Мінфіну, змінилися середні зарплати для працівників деяких рівнів посад. Так, наприклад, спеціалісти фахового рівня, які працюють у державних органах центрального рівня та перейшли на нову систему оплати праці, у середньому отримували на 4,2 тис. гривень більше ніж у січні цього року.
Найвищі зарплати
Лідирує за рівнем зарплат Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У середньому її працівники отримують зарплату у 86 тисяч гривень.
На другому місці Міністерство у справах ветеранів – 69,9 тисяч гривень.
Далі йдуть:
Антимонопольний комітет – 65,9 тисяч гривень,
Міністерство аграрної політики та продовольства – 60,2 тисяч гривень,
Секретаріат Кабінету міністрів – 59,2 тисяч гривень.
Зарплата в Україні та зарплата чиновників
Нагадаємо, станом на 1 січня 2024 року у 108 органах державної влади фактично працює 169 тисяч осіб. Протягом 2023 року фактична чисельність працівників скоротилася на 6,8 тисяч осіб.
У грудні 2023 року Кабінет міністрів схвалив реформу оплати праці державних службовців, яка дозволить зекономити 8 млрд гривень за рік.
Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, тепер 70% зарплати держслужбовця буде складати оклад, і лише 30% – премії. Одночасно з 1 січня уряд скорочує кількість вакансій державної служби 19 тисяч.
Як український ринок праці зміниться у наступному році та чи мають компанії намір підвищувати заробітну плату? Що прогнозує уряд, нацбанк, МВФ, а що каже офіційна статистика?
При аналізі динаміки зарплат виявлено, що розрив між очікуваннями пошукачів роботи та можливостями бізнесу значно збільшився. Якщо перед повномасштабним вторгненням ця різниця становила в середньому 445 гривень, то зараз вона досягла 2 691 гривень — різниця зросла у 6 разів. Проте немає підстав для тривоги, оскільки значна частина роботодавців компенсує цей розрив за рахунок різних пільг. Крім того, майже 50% опитаних компаній висловили намір підвищити заробітну плату своїх співробітників. Про це повідомляє Валерій Решетняк, генеральний директор robota.ua, у своєму матеріалі для „Новоє время”.
Ринок праці поступово відновлюється після подій, які сталися у лютому 2022 року. Кількість вакансій та кандидатів на позиції знову нормалізувалася практично в усіх галузях. Покращується і ситуація із зарплатами. За результатами опитування, в якому взяли участь понад 300 компаній, можна виділити наступне:
60,9% компаній підвищували заробітну плату у 2023 році.
25,9% також розглядали підвищення ставок, але не для всіх працівників.
13,2% компаній не збільшували зарплати.
При формуванні пропозицій більшість бізнесів виходить з ринкової медіани — це роблять 74,5% компаній. Також є роботодавці, які пропонують більше за середнє значення на ринку, але їхня кількість становить лише 15%.
10,6% бізнесів обирають іншу стратегію: вони можуть запропонувати менші зарплати, але компенсують різницю різноманітними бонусами. Наприклад, це може включати:
– Повне медичне страхування;
– Додаткові виплати за досягнення KPI;
– Оплату навчання;
– Харчування на робочому місці;
– Знижки на внутрішні продукти або послуги.
Ці бенефіти є найпопулярнішими і іноді можуть доповнювати один одного. Іншими словами, бізнеси готові пропонувати кілька видів бонусів, щоб забезпечити комфортні умови для своїх співробітників.
Зарплатний прогноз уряду
Кабмін обіцяє, що середня зарплата українців зросте до 31 тисячі гривень за три наступні роки, згідно з розрахунками, що містяться у постанові Кабінету Міністрів України № 1315 “Про схвалення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2024-2026 роки”.
Затверджені КМУ основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України виглядають наступним чином:
– 2024 рік — 21 809 гривень;
– 2025 рік — 25 732 гривень;
– 2026 рік — 30 260 гривень.
Офіційні зарплати зросли
Державна служба статистики оприлюднила офіційні дані щодо номінальної зарплати українців у 2023 році. Середня зарплата у ІІІ кварталі 2023 року становила 17 937,3 гривень, що на 22,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Держстат.
Найвища зарплата серед штатних працівників фіксується в сфері „Інформація та телекомунікації”, де вона зросла на 20,3% до 37 542 гривень на місяць.
На другому місці розташувалася „Фінансова та страхова діяльність”. Фінансисти в середньому отримують 34 189 гривень, що вказує на зростання на 29,8%.
Далі в рейтингу йде „Державне управління та оборона”, де зарплати зросли на 15,1%, до 24 168 гривень.
У сфері „Професійна, наукова та технічна діяльність” зарплати також відзначилися зростанням на 23,5%, до 24 141 гривень.
Найменший ріст заробітних плат відзначено в сфері освіти – 12 180 гривень (збільшення на 8,2%).
Згідно з прогнозами Національного банку України, середня номінальна зарплата в Україні у 2023 році зросте на 17,7%, а реальна (з урахуванням інфляції) — на 3,9%.
На наступний рік передбачається, що номінальні заробітні плати зростуть на 15,8%, реальні — на 6,9%. У 2025 році прогнозується зростання номінальної зарплати на 14,0%, реальної — на 6,2%.
Зарплатні очікування уряду на наступні роки
Кабінет міністрів у новому проекті державного бюджету на 2024 рік, затвердженому на другому читанні, покращив прогноз зростання реальних зарплат українців.
За даними уряду, у 2022 році середньомісячна номінальна заробітна плата працівників брутто становила 14 847 гривень, а після коригування на рівень інфляції збільшилася на 11,9%.
У 2023 році прогнозується, що номінальна зарплата становитиме 18 527 гривень, а з урахуванням інфляції зросте на 10,1%. Прогноз на 2024 рік передбачає зарплату в розмірі 21 809 гривень, з ростом на 8,5%.
Крім того, уряд розраховує, що в 2025 році зарплата збільшиться до 25 732 гривень, а у 2026 році досягне 30 260 гривень. Згідно з прогнозами МВФ, доларові заробітні плати українців у 2024 році складуть 527 доларів, що перевищить показники передвоєнного 2021 року (514 доларів). У 2025 році цей показник очікується на рівні 559 доларів, а в 2026 році — 619 доларів.
Учасники переговорів у Раді Європейського Союзу та Європарламенті досягли тимчасової угоди щодо проєкту директиви про мінімальну заробітну плату ЄС, яка допоможе встановити законодавчо встановлений мінімальний розмір оплати праці для підтримки гідного рівня життя працівників у всіх країнах ЄС, – повідомила у вівторок Рада ЄС.
Відповідно до Повідомлення Ради, законодавство щодо створення гідних умов праці та життя для європейських працівників поширюється на всіх працівників ЄС, які мають контракт або трудові відносини в Європейському Союзі. Країни ЄС, де мінімальна заробітна плата захищена колективними договорами, не будуть зобов’язані вводити нове законодавство. Держави-члени повинні оцінити адекватність своїх існуючих норм мінімальної заробітної плати для забезпечення справедливого рівня життя, беручи до уваги свої власні соціальні та економічні умови, купівельну спроможність та довгостроковий національний рівень продуктивності та розвиток. Держави-члени, в яких менше 80% працівників захищені колективним договором, повинні скласти план дій для поступового покращення ситуації.
Прийнятий текст передбачає створення системи правозастосування, надійного моніторингу та контролю для забезпечення дотримання та уникнення зловживання субпідрядниками, фіктивної самозайнятості та обліку незареєстрованих понаднормових робіт. Національні органи влади повинні гарантувати працівникам право на відшкодування збитків і вживати заходів для захисту профспілкових працівників, окрім власне працівників. Положення про мінімальну заробітну плату необхідно переглядати кожні два роки, – йдеться в повідомленні.
Для набуття чинності угоди необхідна офіційна згода Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Україні потрібно щонайменше 30-40 років, щоб досягти середньої заробітної плати як у Польщі, і це при умові що Польща буде стояти на місці, заявив у понеділок голова Комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат від «Слуги народу» Данило Гетманцев в ефірі одного з телеканалів, пише Укрінформ.
За його словами, наразі Україна – найбідніша країна Європи, і «потрібно думати, як наздогнати Вірменію чи Білорусь».
«Щодо зарплат таких, як в Польщі. Я не знаю, якими розрахунками керувався Прем’єр-міністр. Однак якщо ми співставимо рівень ВВП на душу населення з польським і порахуємо, то нам аби наздогнати Польщу потрібно десь 30-40 років при тому, що Польща буде стояти на місці», – вважає парламентар.
[type] => post [excerpt] => Україні потрібно щонайменше 30-40 років, щоб досягти середньої заробітної плати як у Польщі, і це при умові що Польща буде стояти на місці [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1612214100 [modified] => 1612212835 ) [title] => Середня заробітна плата в Україні може досягти польської за 30-40 років - Гетманцев [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=10085&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 10082 [uk] => 10085 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 10083 [image] => Array ( [id] => 10083 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/danilo-hetmancev.jpg [original_lng] => 291460 [original_w] => 1300 [original_h] => 865 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/danilo-hetmancev-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/danilo-hetmancev-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/danilo-hetmancev-768x511.jpg [width] => 768 [height] => 511 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/danilo-hetmancev-1024x681.jpg [width] => 1024 [height] => 681 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/danilo-hetmancev.jpg [width] => 1300 [height] => 865 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/danilo-hetmancev.jpg [width] => 1300 [height] => 865 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/danilo-hetmancev.jpg [width] => 1300 [height] => 865 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 3201 [_thumbnail_id] => 10083 [_edit_lock] => 1612205517:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_85c9cfa7709c88e27643ee0aca298db8] => [_oembed_time_85c9cfa7709c88e27643ee0aca298db8] => 1646767581 [_oembed_e4c4c892163f6f76b046290b347fbb02] =>
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Кожен п’ятий українець отримує від 5 до 6 тисяч гривень на місяць. При цьому понад 25 тисяч гривень заробляє менше 7% працівників.
Держстат опублікував розподіл кількості штатних працівників за розмірами їх зарплат у вересні 2020 року. Про це повідомляє прес-служба статистичного відомства у вівторок, 17 листопада.
Так, 19% штатних працівників отримують зарплату від 5000 грн до 6000 грн.
При цьому всього кількість штатних працівників на кінець місяця, яким оплачено 50% і більше робочого часу, встановленого на місяць, становило 6923,4 тисячі осіб, що на 2,0% більше, ніж у червні (6787,7 тисяч осіб).
В Україні в серпні 2020 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника зросла у порівнянні з серпнем 2019 року на 8,6% – до 11 446 гривень.
Про це повідомляє УНІАН з посиланням на Державну службу статистики.
При цьому в порівнянні з липнем розмір середньої номінальної заробітної плати в серпні 2020 року скоротився на 3%.
Реальна заробітна плата в серпні 2020 року в порівнянні з попереднім місяцем скоротилася на 2,8%, а в порівнянні з серпнем 2019 року збільшилася на 6%.
Держстат зазначає, що середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні в серпні поточного року була у 2,4 раза вище мінімальної заробітної плати, яка встановлена на рівні 4 723 гривні.
Найменша середня заробітна плата по країні зафіксована у Волинській області – 9 129 гривень, а найбільша – у Донецькій області – 12 660 гривень.
Показник середньої зарплати в Києві за підсумками серпня 2020 року становив 16 795 гривень.
Від 1 січня 2021 року працівник самостійно обиратиме банк для виплати заробітної плати.
Це відбудеться завдяки запровадженню в Україні міжнародного стандарту рахунків IBAN, повідомили у пресслужбі Нацбанку.
„Працівник, а не роботодавець, має самостійно обирати банк, що обслуговуватиме його рахунок. Таке право передбачене законодавством про оплату праці і ми хочемо, щоб воно дійсно реалізовувалося на практиці. Адже це стимулюватиме банки до конкуренції, сприятиме підвищенню рівня обслуговування клієнтів та розширення спектру банківських послуг”, – сказав заступник голови Національного банку Сергій Холод.
До 2021 року банки та роботодавці отримають час доопрацювати свої автоматизовані системи та програмно-технічні комплекси.
„Після запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку роботодавець отримав змогу формувати відомість на зарахування заробітної плати працівникам із зазначенням номера рахунку працівника за стандартом IBAN, зокрема рахунку, який працівник самостійно відкрив у банку за власним вибором”, – йдеться у повідомленні.
В Україні жінки в середньому заробляють на 22% менше, ніж чоловіки: місячна заробітна плата жінок становить менше 10 тис. грн, а чоловіків – понад 12 тис. грн.
Згідно з даними Держстату, опублікованими в середу, в IV кварталі 2019 року в Україні середня зарплата жінок була на 22% нижча від зарплати чоловіків. Середньомісячна зарплата жінок у IV кварталі 2019 року становила 9 935 грн, або 78,1% від зарплати чоловіків (12 718 грн), повідомляє портал korrespondent.net.
Незважаючи на показники кінця 2019 року, спостерігається позитивна динаміка: жінки стали заробляти більше порівняно з чоловіками. Наприклад, у I кварталі 2019 року зарплата жінок була 8 473 грн, або 77,2% від зарплати чоловіків (10 968 грн), у II кварталі – 9 210 грн, або 77,8% від зарплати чоловіків (11 838 грн), у III кварталі – 9 348,42 грн, або 75,7% від зарплати чоловіків (12 350 грн).
Минулого року рівень середньої зарплати становив 9 205,19 грн, а кожний п’ятий українець отримував понад 15 тисяч на місяць. Зарплати в понад 15 тисяч гривень у грудні отримали 21,3% працівників. Понад 20 тисяч – 11,8% українців.
