Кабінет міністрів ухвалив постанову щодо щомісячних доплат працівникам закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форми власності. Зараз зарплата у сфері освіти найнижча в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на постанову від 8 листопада 2024 р. № 1286.
Згідно з постановою, доплата „за особливі умови роботи” становитиме:
з 1 січня 2025 року 1300 гривень;
з 1 вересня 2025 року та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, – 2600 гривень.
„Розмір доплати педагогічному працівнику визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, Кабінет знову зупинив постанову про підвищення зарплат освітян.
Цього разу дія постанови Кабінету міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 зупинена з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан.
Ухвалена у 2019 році постанова передбачала щорічне підвищення зарплат освітян в залежності від прожиткового мінімуму. Коефіцієнт для визначення зарплат повинен був зростати щороку та становити 4,84 на 1 січня 2025 року для всіх учителів (17 424 гривень). Водночас уряд послідовно зупиняв її дію на наступний рік.
За даними Держстату, Середня зарплата штатних працівників в Україні зросла у першому півріччі 2024 року на 22,2% до 19 927 гривень.
Оклади прокурорам не будуть підвищуватися у 2025 році. У проєкті бюджету до другого читання відсутня норма про зростання окладів на третину.
Про це повідомляє РБК-Україна з посилання на проєкт закону №12000.
Таким чином, Кабінет міністрів врахував Бюджетні висновки Верховної Ради, ухвалені при голосуванні бюджету у першому читанні.
Кабмін в проєкті бюджету до першого читання пропонував підвищити розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора, на 31% – з 1600 гривень до 2102 гривень.
Спочатку бюджетний комітет підтримав це підвищення окладів. Однак при голосуванні в Раді депутати схвалили правку, якою пропонувалося прибрати з документа збільшення зарплат прокурорів на 3 млрд гривень.
Крім того, у проєкті бюджету до другого читання уряд залишив норму, за якою для всіх громадян прожитковий мінімум та мінімальна зарплата заморожуються у 2025 році.
Документом пропонується установити з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі – 8000 гривень;
у погодинному розмірі – 48 гривень
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.
Проєктом пропонується установити з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, для працездатних осіб – 3028 гривень, для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія), – 2361 гривня.
У середу, 30 жовтня, Верховна Рада підтримала поправку до законопроєкту №155 “Про державний бюджет України на 2025 рік”, яка скасовує підвищення заробітної плати прокурорам у 2025 році на 3 мільярди гривень.
Про це повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.
“Тільки що зала все ж таки підтримала правку №155, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам. За – 242”, – зазначив він.
Це відбулося під час голосування правок до проєкту бюджету на 2025 рік у першому читанні.
Зростання офіційних зарплат в Україні обумовлене дефіцитом робочої сили та війною, що створює структурні дисбаланси на ринку праці. Найвищі зарплати в ІТ та фінансовій сферах, тоді як найнижчі – у сфері освіти, передають Патріоти України.
Про це йдеться в моніторингу основних подій в економіці України від Мінекономіки. Українські підприємства змушені підвищувати рівень оплати праці, щоб залучити та утримати висококваліфікованих працівників. Середня заробітна плата в країні досягла 21 тисячі гривень, а окремі галузі вже пропонують значно вищі зарплати.
Одним з ключових факторів, що впливає на зростання заробітної плати, є нестача трудових ресурсів. Війна спричинила значні зміни на ринку праці: багато українців були змушені залишити свої робочі місця через мобілізацію до лав Збройних Сил України або через евакуацію за кордон. Це призвело до структурних дисбалансів, коли попит на кваліфікованих працівників значно перевищує пропозицію.
Уряд також зазначає, що наслідки активних бойових дій у 2022 році, такі як руйнування підприємств, інфраструктури та логістичних ланцюгів, впливають на рівень оплати праці у 2023-2024 роках. У деяких галузях ці фактори створили додатковий тиск, що змушує підприємства підвищувати зарплати, щоб не втратити ключових співробітників і підтримувати роботу на необхідному рівні. „Тимчасова втрата значної території, руйнування інфраструктури та дефіцит робочої сили створили значні структурні дисбаланси на ринку праці,” – йдеться у звіті Мінекономіки.
Згідно з даними Державної служби статистики України, у другому кварталі 2024 року середня заробітна плата (до відрахування податків) досягла 20 964 гривень, що на 22,1% вище у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Крім того, середня „чиста” зарплата (після сплати податків) за резюме на популярних сайтах пошуку роботи становить 20 503 гривень, тоді як у вакансіях роботодавців – 19 674 гривень.
Цікаво, що у гривневому еквіваленті зарплата зросла майже на 50% порівняно з довоєнним 2021 роком, коли середня зарплата складала 14 014 гривень. У доларовому еквіваленті середня зарплата також зросла і становить 526 доларів, що дещо вище за рівень 2021 року (514 доларів).
Рівень заробітної плати значно варіюється залежно від галузі економіки. За даними Мінекономіки, найбільші зарплати у 2024 році фіксуються в таких секторах:
інформаційні технології та телекомунікації – середня зарплата в цій галузі становить 49 831 гривню. Це один із найбільш конкурентоспроможних і високооплачуваних секторів, який, незважаючи на війну, продовжує розвиватися та залучати фахівців;
фінансова та страхова діяльність – середня зарплата у цій сфері досягла 39 503 гривень. Банківський сектор та страхові компанії, які зазнали меншого впливу від війни, зберігають високу платоспроможність і стабільні зарплати для своїх працівників.
Найнижчі зарплати фіксуються у сфері освіти. У середньому зарплата вчителів і працівників освітніх установ складає 13 862 гривні, що є одним із найнижчих показників серед усіх галузей. Проте, уряд розглядає можливість реформування системи оплати праці в освіті з метою підвищення привабливості цієї професії. „Середня зарплата штатних працівників у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій майже у 4 рази вища, ніж у сфері освіти,” – зазначають у Мінекономіки.
Крім дефіциту робочої сили та руйнування інфраструктури, є й інші чинники, що сприяють зростанню зарплат. Зокрема:
інфляція: зростання цін на товари та послуги змушує роботодавців підвищувати зарплати, щоб забезпечити достатній рівень доходу для працівників;
конкуренція за кадри: підприємства активно конкурують за висококваліфікованих фахівців, особливо у галузях, які не постраждали від війни. Це сприяє зростанню заробітних плат, оскільки роботодавці змушені пропонувати привабливіші умови праці;
вплив міжнародної підтримки: деякі галузі отримують фінансову підтримку від міжнародних організацій та партнерів, що дозволяє їм утримувати працівників і підвищувати зарплати.
З огляду на поточну економічну ситуацію та вплив війни, очікується, що тенденція до зростання зарплат збережеться у найближчі роки. Проте динаміка може відрізнятися залежно від галузі та регіону. Найвищі зарплати, ймовірно, збережуться у сферах інформаційних технологій, фінансової діяльності та інших галузях, які мають стабільний розвиток.
Міністерство фінансів оновило дані щодо оплати праці та чисельності працівників державних органів, місцевих держадміністрацій і органів судової влади. У серпні 2024 року середня зарплата у держорганах становила 55,8 тисяч гривень.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.
У в порівнянні з січнем зарплата зросла на 44,6%. На початку року вона становила 38,6 тисяч гривень.
Таким чином, зарплата чиновників суттєво перевищує середній рівень по України. У другому кварталі зарплата штатних працівників (до вирахування податків) становила 21 тисячу гривень.
За даними Мінфіну, лідирує за рівнем зарплат Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У середньому її працівники отримують зарплату у 111,9 тисяч гривень. У комісії працює 531 особа. Зарплата її керівництва одна з найвищих – 223,6 тисяч гривень.
Високі зарплати в Антимонопольному комітеті – 97,0 тисяч гривень в середньому. Тут працює 262 особи. Зарплата керівництва – 191,2 тисяч гривень.
У Секретаріаті Кабінету міністрів середня зарплата 71,5 тисяч гривень. Фактична чисельність працівників, які отримують зарплату, – 682 осіб. Керівництву платять 121,8 тисяч гривень.
Кабінет міністрів прогнозує стрімке зростання зарплат українців. Передусім це викликано нестачею кваліфікованих працівників.
Про це йшлося у пояснювальній записці до проєкту бюджету на 2025 рік (проєкт № 12000).
Як зазначається в документі, зростання приватного споживання, яке стало вагомим чинником формування ВВП з другого кварталу 2023 року, підтримується підвищенням заробітних плат, у тому числі через посилення конкуренції на ринку праці, що спричинене дефіцитом кваліфікованих кадрів унаслідок міграційних процесів.
Так, середньомісячна заробітна плата за I квартал 2024 року зросла порівняно з І кварталом 2023 року на 22,5% рік до року та становила 18 903 гривень, за IІ квартал 2024 року зросла порівняно з ІІ кварталом 2023 року на 22,1% рік до року та становила 20 964 гривень.
Очікується, що середня зарплата у 2024 році становитиме 20 581 гривень (у 2023 році – 17 442 гривень).
Уряд прогнозує зростання середньомісячної заробітної плати у 2025 році, як у номінальному вираженні на 18,5% до 24 389 гривень, так і в реальному – на 8,1% до попереднього року.
„Таке підвищення зарплат обумовлене прагненням вітчизняних підприємств утримувати та залучати новий висококваліфікований персонал на тлі нестачі трудових ресурсів”, – пояснили в Кабміні.
За прогнозом уряду, поступова адаптація виробників до нових умов діяльності, підвищення економічної активності та збільшення робочих місць, у тому числі за рахунок більшого залучення жінок, стане додатковим чинником відновлення споживчого попиту та сприятиме поступовому зменшенню рівня безробіття у 2025 році до 17,7%.
Середня зарплата штатних працівників в Україні зросла у другому кварталі 2024 року на 22,1% до 20 964 гривень. Фінансистами та айтішникам платять у 2-2,5 рази більше.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державну службу статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, найвища заробітна плата у сфері „Інформація та телекомунікації”, де вона зросла на 37,1% до 50 188 гривень.
На другому місці – „Фінансова та страхова діяльність”. Фінансисти в середньому одержують 39 890 гривень. Зростання на 21,6%.
Далі йде „Професійна, наукова та технічна діяльність” – 28 300 гривень. Ріст на 23,7%.
У сфері „Державне управління та оборона” зарплати зросли на 24,4% до 27 285 гривень.
Найнижчі зарплати в освіті – 15 076 гривень. За рік зарплати зросли на 15,7%.
Попри попередні натяки про пошук коштів для впровадження змін, міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявив, що найближчим часом педагогам не варто очікувати на підвищення заробітної плати.
Про це очільник МОН повідомив під час брифінгу на Миколаївщині 1 серпня, пише „Укрінформ”.
За словами Лісового, МОН уже розробило концепцію підвищення зарплати українським педагогам, яку виклали в прикінцевих положеннях Закону України „Про освіту”. Ці зміни передбачають збільшення розміру платні вчителям до трьох мінімальних заробітних плат.
Водночас міністр додав, що державний бюджет поки що не дозволяє забезпечити викладачів „гідним рівнем зарплати”.
„Це дуже болісна проблема. Ми всі розуміємо, що нам дуже важко залучати молодь до викладання в закладах загальносередньої, позашкільної, профтехосвіти тощо.
Ми розуміємо, що означає гідний рівень зарплати, у тому числі і щоб спонукати вчителя до саморозвитку та професійного зростання. Але на сьогодні маємо критичну ситуацію в бюджеті, вона надто складна”, – прокоментував Оксен Лісовий.
Також посадовець звернув увагу на те, що наразі переважна кількість обсягу державного бюджету (понад 70%) передбачає витрати на оборону. Тому можливість підвищення зарплат, на думку Лісового, з’явиться після закінчення війни.
„Нам треба протриматися. Бо позиція президента України, і ми її всі розділяємо, [в тому] що освіта є пріоритетом №1 після оборони. Захистимо країну, відіб’ємо ворога – і переводимо освіту в пріоритет”, – заявив міністр освіти і науки України.
Кабмін вніс розроблені Мінреінтеграції зміни до постанов від 25 квітня 2023 року №391 та від 25 серпня 2023 року №928. Ці документи стосуються механізму підвищення зарплат співробітникам, які працюють в умовах інтенсивних обстрілів на території активних бойових дій.
Про це повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Раніше список співробітників узгоджувався з відповідною обласною військовою адміністрацією.
„Тепер, щоб цей процес відбувався більш оперативно, такий перелік погоджуватимуть районні військові адміністрації”, – додали у відомстві.
