Міністр інвестицій Розан Рослані зазначив, що деталі запланованих інвестицій все ще узгоджуються.
Компанія Apple планує інвестувати один мільярд доларів у виробничий завод в Індонезії, який виробляє компоненти для смартфонів та інших продуктів. Про це повідомляє Reuters.
За словами міністра інвестицій Розана Рослані, деталі запланованих інвестицій все ще узгоджуються.
„Ми ще обговоримо з ними деякі питання … ми сподіваємося, що все буде оголошено наступного тижня після отримання від них письмового зобов’язання”, – зазначив він.
Наразі Apple не має виробничих потужностей в Індонезії, країні з населенням близько 280 мільйонів осіб, але з 2018 року вона створила академії для розробників додатків. Індонезія вважає цю стратегію спробою задовольнити вимоги щодо місцевих компонентів для продажу старих моделей iPhone.
Рішення компанії Audi закрити свій завод у Брюсселі в лютому 2025 року відображає загальну тенденцію в європейській економіці, тобто скорочення автомобільної промисловості.
«Це ненависть, бо нас викидають», – прокоментував представник профспілки Ставрос, який пропрацював на заводі Audi майже 40 років і тепер обурений рішенням німецького автовиробника закрити його.
Пославшись на зниження рівня продажів електричних моделей та високі структурні витрати, дочірня компанія Volkswagen Group вирішила припинити виробництво електричного позашляховика Q8 e-tron у Бельгії й перенести його до Мексики. Такий крок залишає чотири тисячі працівників у підвішеному стані, адже на об’єкт ще не знайшлося покупця.
Закриття заводу Audi не є чимось унікальним для європейської автомобільної промисловості, яка сильно постраждала від посилення конкуренції з китайськими моделями. З початку 2024 року про скорочення виробництва, звільнення та закриття заводів завили Stellantis в Італії, Michelin у Франції та Volkswagen у Німеччині, який уперше у своїй історії планує закрити в країні три виробництва.
Нинішня криза в автомобільній промисловості відображає глибшу проблему, яка десятиліттями турбувала європейську економіку, – деградацію промислового сектору, або деіндустріалізацію. Цей термін стосується скорочення частки промисловості у валовому внутрішньому продукті ВВП. У Європі цей показник зменшився з 28,8% у 1991 році до 23,7% у 2023-му, що, за даними Світового банку, означає спад протягом 30 років майже на 18%.
Це явище пояснюється кількома факторами, зокрема автоматизацією, яка зменшує попит на робочу силу, а також переїздом у країни, де вона є дешевшою.
Перехід до економіки, що базується на послугах, зниження купівельної спроможності, зростання вартості енергії та посилення конкуренції з боку таких економік, як Китай і Сполучені Штати, також тиснуть на європейську промисловість.
Згідно з даними, зібраними Європейським інститутом профспілок, у 2019–2023 роках у промисловості Європи було ліквідовано 853 тисячі робочих місць.
«Я бунтую, бо втрачаю частину свого майбутнього, хоча ми й не банкроти», – скаржиться Базіл, який п’ть років працює на виробничих лініях Audi. Як і багато його колег, 30-річний молодий чоловік із Брюсселя шокований, адже у 2023 році компанія Audi мала прибуток майже 6,3 мільярда євро. «Ми не розуміємо. На нашу думку, це несправедливо», – додає він, засуджуючи кроки виробника, який жертвує співробітниками заради більшої прибутковості.
Європа намагається посилити свою промисловість, зосередившись на так званих «зелених» технологіях. План Європейської зеленої угоди спрямований на зростання ресурсної незалежності та підтримку компаній, які інвестують в енергетичний перехід. Ця ініціатива базується на двох принципах: забезпеченні доступу до металів, необхідних для переходу, та промисловому регулюванні «чистого нуля», тобто підтримці компаній, які прагнуть дотримуватися вуглецевої нейтральності.
За словами Бертрана Канделона, професора міжнародних фінансів Лувенського університету, це похвальні цілі, але вони потребують величезних інвестицій.
«Мобілізація 800 мільярдів євро, як рекомендував у своїй доповіді про європейську конкурентоспроможність Маріо Драгі, ексголова Європейського центрального банку (прим. автора), – масштабний план. Водночас, беручи до уваги нинішній стан державних фінансів, це насамперед на користь великим державам, які мають фінансові ресурси для інвестування у вуглецево-нейтральні галузі».
Тим часом Китай та Сполучені Штати продовжують вкладати значні суми у відповідні галузі, зміцнюючи свої позиції на міжнародних ринках, у тому числі в Європі.
За словами Канделона, ця гонка за промислове домінування створює враження торговельної війни та посилює тиск на Європу, котра до 2050 року прагне стати вуглецево-нейтральною.
Американці намагатимуться швидко відновити масштабне виробництво тротилу вперше за десятиліття.
Армія США відновить виробництво в країні тротилу (тринітротолуолу) – вибухової речовини, необхідної для виробництва снарядів. Про це напередодні повідомило видання Defense News.
Вказано, що компанія Repkon збудує відповідний завод у штаті Кентуккі за $425 млн.
“Цей крок швидко відновить масштабне виробництво тринітротолуолу в США – вперше за десятиліття”, – цитує видання заяву центру забезпечення закупівель ЗС США.
Терміни будівництва підприємства у заяві не названо. Але раніше помічник міністра армії США із закупівель, логістики та технологій Даг Буш заявляв, що військові хочуть до кінця 2025 року розширити канали постачання потрібних матеріалів. Буш зазначав, що влада планує побудувати завод з випуску тротилу за 48 місяців.
Раніше США при виробництві снарядів калібру 155 мм при постачанні найважливіших компонентів покладалися лише на невелику кількість виробників. При цьому весь тротил надходив із-за кордону.
З лютого 2022 року армія США намагається диверсифікувати джерела постачання компонентів для 155-міліметрових снарядів.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall добудовує другий завод в Україні. Перший завод відкрили лише нещодавно.
Про це заявив генсек НАТО Марк Рютте на пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Рютте зазначив, що німецька оборонна промисловість має вирішальне значення для безпеки Європи та оборони України.
Зокрема, у Баварії американські та європейські компанії спільно з НАТО виробляють 1000 зенітних ракет для ППО Patriot на новому заводі.
„Німецька збройова компанія Rheinmetall щойно відкрила перший завод в Україні, а другий завод скоро буде побудований. А з 2022 року Rheinmetall значно збільшила виробництво боєприпасів”, – додав Рютте.
За його словами, країни НАТО мають нарощувати темпи виробництва, щоб забезпечити безпеку для мільярда громадян.
„Тому ми посилюємо підтримку України і вже співпрацюємо з Європейським союзом та іншими партнерами-однодумцями по всьому світу”, – заявив генсек.
Німецька автобудівна компанія Volkswagen планує закрити щонайменше три заводи у країні та скоротити десятки тисяч робочих місць.
Про це повідомила очільниця виробничої ради концерну Даніела Кавалло на інформаційному заході для працівників у Вольфсбурзі, чию заяву наводить WDR, передає „Європейська правда”.
За словами Кавалло, управління компанією хоче закрити щонайменше три заводи Volkswagen в Німеччині.
За її словами, всі інші підприємства також будуть скорочені. Концерн поінформував працівників про ці плани.
Завод в Оснабрюці, який нещодавно втратив довгоочікуване замовлення від Porsche, пепебуває під особливою загрозою.
Кавалло акцентувала, що виконавча рада також планує примусові скорочення, і профспілкова рада вважає, що під загрозою – десятки тисяч робочих місць. Цілі відділи будуть закриті або перенесені за кордон.
„Ці плани зачіпають усі німецькі заводи Volkswagen”, – зазначила вона.
Як зазначило видання, у Volkswagen в Німеччині працюють близько 120 тисяч людей, майже половини з них – у Вольфсбурзі. Концерн має загалом десять заводів у країні, шість з яких розташовані в Нижній Саксонії, три – в Саксонії і один – в Гессені.
У вересні VW скасував схему гарантування зайнятості, яка діяла понад 30 років. Скорочення стануть можливими з середини 2025 року.
Перший завод оборонного концерну Rheinmetall уже працює в Україні, другий – на підході. Компанія перебуває на шляху до будівництва порохового заводу та заводу з виготовлення боєприпасів.
Про це директор Rheinmetall Армін Паппергер повідомив в ексклюзивному інтервʼю кореспондентці ТСН Оксані Ткаченкою.
Паппергер розповів про співпрацю з українським оборонним комплексом.
“У нас багато хороших планів. Перший завод уже працює. Українська оборонна індустрія – це наш партнер. Зараз у нас є виробниче підприємство і підприємство з обслуговування. Наприкінці року ми вже матимемо першу надсучасну бойову піхотну машину Lynx в Україні. На цей момент ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство”, – зауважив директор Rheinmetall.
Він додав, що компанія володіє 51% акцій цього підприємства.
Паппергер зазначив, що Rheinmetall перебуває на шляху до будівництва порохового заводу, заводу з виготовлення боєприпасів в Україні.
“Третій момент – це те, що ми хочемо налагодити виробництво систем ППО, щоби ви могли самі себе захищати”, – повідомив він.
Директор Rheinmetall сказав, що цілком задоволений захистом цих заводів в Україні.
“Ми проводимо потужну навчальну програму для людей, щоби навчити їх, що їм там робити. Я радий, що в деяких питаннях ми можемо просуватися дуже швидко. Звичайно, що з німецького, що з українського боку інколи виникає питання бюрократії, однак врешті решт усе працює”, – розповів Паппергер.
Він також поінформував про стан справ з будівництвом чотирьох заводів, створення яких Україна замовила у Rheinmetall цього року:
“Справи просуваються. Перший завод уже готовий. Другий на підході. І я тепер наполягаю на тому, щоби прискорити все це, бо часу в нас немає, ми не маємо його втрачати”.
Директор оборонного концерну детальніше пояснив, якими будуть потужності цих заводів.
“Спроможності будуть дуже хорошими. Виробнича лінія №1 буде націлена на танки. Спроможності порохового виробництва та боєприпасів будуть спрямовані на подвійне або навіть потрійне виробництво за стандартами НАТО, яких у вас немає на цей момент. Адже ваша виробнича лінія досі має старі радянські стандарти. Це будуть видатні технології в майбутньому. Також буде виготовлення артилерії та боєприпасів для танків там. Більше сказати не можу”, – поділився Паппергер.
В болгарському місті Бургас відкрився перший завод компанії International Armored Group (IAG), який вироблятиме броньовані автомобілі.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на БТА.
Церемонію відкриття заводу відвідали президент Болгарії Румен Радев та представники місцевої влади.
За словами болгарського президента, відкриття заводу свідчить про необхідність мати подібні національні потужності в умовах погіршення глобального безпекового середовища.
“Сучасні конфлікти в категоричній формі показують, наскільки важливо мати власні потужності для виробництва власної оборонної продукції, щоб забезпечити надійність в процесі її обслуговування, забезпечення та постійної адаптації до потреб безпеки”, – сказав Радев.
Засновник і власник компанії IAG Антон Стефов своєю чергою розповів, що на заводі у Бургасі вироблятимуть різні типи бойових машин для піхоти, армії, поліції, спецпризначенців і пожежної охорони.
На заході було представлено деякі з бронемашин, які вироблятимуться на заводі, – бойова машина піхоти RILA 8×8, RILA 4×4, Gurdian Extreme, Ford F350.
Також було проведено демонстрацію безпілотників, які повністю болгарського виробництва і призначені для рятувальних, розвідувальних та аварійних підрозділів.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції про стягнення в дохід держави активів російського олігарха Мирона Горіловського і його бізнес-партнерів Валентина Буяновського та Андрія Меньшова.
Про це напередодні повідомила пресслужба міністерства.
Вказано, що Горіловський, Буяновський і Меньшов є засновниками, контролерами та топменеджерами російської групи компаній Поліпластик. Це промисловий конгломерат спеціалізується на виробництві високотехнологічних полімерних труб та композитних полімерних матеріалів. Його власники вчиняли дії, що спрямовані на підтримку загарбницької політики рф.
Рішенням ВАКС від 20 вересня в дохід держави стягнуто корпоративні права на компанії, які входили до української частини групи Поліпластик:
93% частки статутного капіталу ТОВ Торгівельний дім Євротрубпласт;
93% частки в статутному капіталі ТОВ Калуський трубний завод;
93% частки в статутному капіталі ТОВ Рубіжанський трубний завод;
100% частки в статутному капіталі ТОВ Полімертепло-Україна;
10% частки в статутному капіталі ТОВ Українська полімерна група;
51% частки в статутному капіталі ТОВ Кордфлекс.
Рішення ще не набуло чинності і його можуть оскаржити впродовж п’яти днів з дня проголошення.
Німецькі автовиробники стикаються з хронічним недозавантаженням через падіння попиту, і ситуація залишається незмінною з минулого року – третина потужностей практично не використовується. Перехід на електромобілі також призвів до того, що лише заводи, які збирають електромобілі, залишаються зайнятими виробництвом розкішних автомобілів.
Німецька автомобільна промисловість переживає не найінтенсивніший період свого розвитку, а показники виробництва та продажів малюють похмуру картину тенденцій у провідній економіці Європи, яка також значною мірою визначає показники угорської промисловості. Статистика від постачальника даних Markline показує, що лише дві третини від загальної встановленої потужності в 6,2 мільйона одиниць були необхідні для задоволення ринкового попиту минулого року
Звичайно, 4,1 мільйона одиниць, вироблених на місці, – це лише частина річного обсягу виробництва німецьких автовиробників, оскільки нижчі витрати на матеріали, енергію та робочу силу засвідчують, що більша частина їхнього виробництва вже давно передана на аутсорсинг складальним заводам за кордоном, в тому числі в Угорщині.
Німецький автопром: щось пішло не так
Згідно з минулорічними даними, які вивчала Die Welt, між компаніями також існують величезні відмінності. Загалом не було великих проблем із виробництвом дорогих і якісних німецьких брендів, а деякі виробники розкішних автомобілів пережили бум виробництва.
Наприклад, завод Porsche в Штутгарті працював майже на 100 відсотків потужності, тоді як Audi в Інгольштадті та BMW у Мюнхені повідомили про рівень завантаження на біля 90 відсотків. За деякими приємними винятками, заводи Volkswagen, BMW і Mercedes у Німеччині минулого року працювали в середньому трохи більше ніж на дві третини потужності. (Один лише BMW має дев’ять заводів у Німеччині).
Завод Opel в Айзенахі, що входить до складу Stellantis, і завод Ford у Кельні мали ще гірші показники: перший – майже 30 відсотків, а другий – 33 відсотки до 2023 року.
На противагу цьому, основна база Opel в Расселсхаймі досягла 60 відсотків. Інші великі майданчики працювали лише на половину потужності, включаючи головні заводи VW і Mercedes-Benz у Вольфсбурзі та Зіндельфінгені. Завод Tesla в Грюнхайде під Берліном, який має відкритися у 2022 році, також працював лише на 51% у свій перший повний рік.
Реакцією компаній, окрім тимчасового закриття та скорочення робочого часу, стало скорочення третьої зміни на деяких заводах, наприклад, у Volkswagen, щоб заощадити на надбавках за нічну зміну.
Audi також думає про скорочення, хоча спочатку закриє свій завод із виробництва електромобілів поблизу Брюсселя через сильну опозицію з боку німецьких профспілок, але остаточного рішення ще не прийнято.
Перехід на електромобілі відходить на другий план
Виробники, які сліпо довірилися електричному переходу і тому кинулися вперед, тепер у біді, оскільки швидко побудовані потужності не передбачили несподіваного падіння попиту, що сталося. Хорошим прикладом є глибоке занурення компанії Tesla, яка постачає весь європейський ринок із Німеччини своїм кросовером Model Y.
Наразі Tesla також заморожує свої плани щодо розширення заводу Gigafactory в Грюнхайде, хоча нещодавно вона отримала на це попереднє схвалення. За словами директора заводу Андре Тьєріга, розвиток почнеться лише тоді, коли попит на електромобілі почне стабільно зростати, а оскільки найнижча точка, як очікується, буде цього року, то надалі ситуація може тільки покращуватися.
Принаймні, вони сподіваються на це, а також на те, що ринки Великобританії та Ірландії відкриються для них, коли почнеться місцеве виробництво праворульних Tesla. Збірка праворульних Tesla розпочалася у квітні, і зараз вони постачаються на індійський ринок.
Попит зростає, але недостатньо
Продажі на найбільшому споживчому ринку континенту також не зашкалюють. Покупки, які були відкладені через високу інфляцію, зараз починають надолужувати згаяне: продажі в першому півріччі показали зростання на 5,4% в річному обчисленні, і загалом у Німеччині було продано 1 471 641 автомобіль.
Попит на чисто електричні автомобілі впав на 16,4% до 184 125 одиниць, але електричні гібриди були сильними, із 12,3% зростанням і 363 966 одиниць, що становить 25% від загального обсягу продажів. Темпи зростання гібридів із підзарядкою на 13,3% є більш вражаючими, але 89 549 проданих одиниць все ще становлять лише чверть від кількості проданих „звичайних гібридів”.
Marklines також опублікував на своєму сайті дані про виробництво за перше півріччя цього року в Німеччині. Компанії виробили загалом 2 199 247 легкових і легких комерційних автомобілів, причому в останній категорії лідирують лише Mercedes і Volkswagen, які разом випустили 100 353 автомобілі.
„Таким чином, вони знаходяться „на півдорозі” до 53,6% від обсягу виробництва 2023 року, а це означає, що вони завершать 2024 рік із деяким зростанням за нинішніх темпів, але це не змінює основної проблеми: їм потрібно якомога швидше щось зробити з приблизно третиною невикористаних потужностей.
Постачальники також зазнають негативного впливу
Німецька Continental Group, один із найбільших постачальників автомобілів, завершила сильний другий квартал, але похмуро дивиться в майбутнє, прогнозуючи скорочення продажів.
Три підрозділи групи:
– виробництво шин,
– виробництво автозапчастин
– та промислових рішень (ContiTech)
Автомобільний бізнес, який страждає від падіння попиту, стикається із серйозними проблемами, які вони намагаються вирішити шляхом реструктуризації, скорочення штатів і витрат, а потім відокремитися від групи, щоб розпочати незалежний курс. У них це добре виходить, про що свідчить опублікований сьогодні експрес-звіт Continental за другий квартал, в якому вітається покращення маржі в автомобільному секторі з -0,5% до 2,4%.
Здається, що робота приносить свої плоди, але середовище все ще не є оптимальним для групи: через спад виробництва автомобілів група знизила стелю свого річного плану доходів із 44 мільярдів євро до 42,5 мільярда євро, а операційна маржа автомобільного підрозділу, що очікується на кінець року, була знижена на піввідсотка до діапазону 2,5-3,5 відсотків.
Загалом по групі компанія завершила другий квартал з операційним прибутком у розмірі 544 млн євро, що на 44% більше, при загальному обсязі продажів близько 10 млрд. євро, який знизився на 4,1%.
Операційна маржа Continental Group зросла з 4,8% до 7%, що інвестори відсвяткували на Франкфуртській фондовій біржі зростанням ціни акцій на 5,3% на знак відновлення автомобільного бізнесу, в якому працює 100 000 людей по всьому світу.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав замовлення від уряду в Києві на будівництво заводу з виробництва боєприпасів в Україні, про яке було оголошено у лютому 2024 року
Про це повідомляє Rheinmetall.
Згідно з повідомленням, замовлення охоплює повне технічне оснащення заводу до введення в експлуатацію. Вартість заводу варіюватиметься „в діапазоні від тризначної кількості мільйонів євро”.
Передбачається, що будівництво розпочнеться за короткий термін і буде завершено протягом кількох років. Намір у тому, щоб розпочати виробництво боєприпасів в Україні протягом 24 місяців. Разом зі своїм українським партнером із спільного підприємства Rheinmetall також відповідатиме за експлуатацію заводу.
Армін Паппергер, генеральний директор Rheinmetall заявив: „Ми втілюємо наші слова в дії, і разом з нашим партнером ми створимо український центр з боєприпасів. Замовлення наголошує на довірі до експертизи та виробничих можливостей Rheinmetall”.
Новий завод
Наразі в Україні вживаються заходи щодо підготовки необхідної інфраструктури. Спільне підприємство Rheinmetall та українська державна компанія з експлуатації заводу з виробництва боєприпасів буде створено найближчим часом. Про це було оголошено на паралельному обговоренні на Мюнхенській безпековій конференції у лютому 2024 року.
У червні 2024 року генеральний директор Rheinmetall AG Армін Паппергер та міністр стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин підписали угоду про розширення стратегічної співпраці на Ukraine Recovery Conference у Берліні.
